Електронні гроші прирівняли до звичайних: за що ними можна розрахуватися та чого чекати від податкової

Президент Володимир Зеленський 30 січня 2023 року підписав законопроєкт №4366 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)». Тепер це закон №2888-ІХ.

Головні зміни, які прописані у цьому документі, передбачають, що електронні гроші відтепер мають такий самий статус, як і фіатні, а рахунки електронних гаманців прирівняні до банківських рахунків, і вони будуть на контролі в податкових органах. Крім того, за допомогою електронних грошей можна буде сплачувати податки та комунальні послуги.

Mind розбирався, як новий закон вплине на операції з електронними грошима та які нюанси потрібно знати тим, хто звик користуватися цим платіжним інструментом.

Що це взагалі таке – електронні гроші? Чітке визначення цього платіжного інструменту міститься в законі «Про платіжні послуги» №1591-IX.

Відповідно до п.п. 14 п. 1 статті 1 закону, електронні гроші – одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням спеціальних платіжних карток), які можуть прийматися як оплата за товари та послуги.

За даними НБУ, у 2023 році випуск електронних грошей здійснюють шість банків: це Сенс Банк (Alfa-Money, електронні платіжні інструменти в рамках систем MasterCard, Visa), Таскомбанк («Максі»), Укргазбанк і банк «Восток» («Простір»), Райффайзен Банк (електронні платіжні інструменти у рамках систем MasterCard, Visa), МТБ Банк (XPAY, електронні платіжні інструменти у межах систем MasterCard, Visa).

Згідно зі статистикою Нацбанку, за 2021 рік обсяг операцій з електронними грошима в Україні становив 10,2 млн грн, сума емітованих електронних грошей – 37,3 млн грн, а кількість електронних гаманців перевищила 23 млн штук.

Що зміниться в операціях з електронними грошима у зв'язку із ухваленням закону №2888-ІХ? Основні нововведення полягають у наступному:

• електронні гроші можуть використовуватися для сплати не лише товарів та сервісів, а й податків, зборів (наприклад, ПДФО, ЄСВ тощо), комунальних послуг;
• суб'єкти підприємницької діяльності мають право розраховуватись електронними грошима за продані їм товари та/або надані послуги;
• банки та інші емітенти/оператори електронних грошей при відкритті електронних гаманців (у тому числі фізособам-підприємцям та юридичним особам) зобов'язані повідомляти про це Державну податкову службу (ДПС);
• випуск електронних грошей та виконання операцій з ними не є об'єктом оподаткування ПДВ;
• податківці зможуть ініціювати блокування електронних гаманців та арешт коштів, які на них знаходяться.

Як ці нововведення застосовуватимуться практично? Експерти Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА провели аналіз норм закону №2888-ІХ та звертають увагу на таке:

1. Відтепер будь-який рахунок або електронний гаманець, відкритий у будь-якого постачальника фінансових (платіжних) послуг, регулюється чинним законодавством на однакових загальних засадах. Тобто з погляду проведення операцій немає жодної різниці, чим користується клієнт: поточним рахунком, картковим рахунком чи гаманцем для електронних грошей.
2. Будь-який рахунок або електронний гаманець може бути використаний для стягнення коштів на погашення податкового боргу. Це означає, що на електронні гроші може бути накладений арешт, так само, як на звичайні банківські рахунки та майно боржника. Але лише за рішенням суду.
3. Вимоги та процедури перевірки інформації уповноваженими державними органами, які здійснюють стягнення, арешт та примусове списання коштів, поширюються на всі рахунки (зокрема, електронні гаманці), відкриті у будь-якого постачальника платіжних послуг.
4. Сплата податків і зборів за рахунок електронних грошей не означає, що Державна податкова служба також отримує електронні гроші, оскільки кошти зараховуються на звичайний рахунок у Держказначействі. Отже, платник податків має бути на 100% упевнений в тому, що оператор електронних грошей забезпечить погашення електронних грошей та зарахування фіатної валюти на користь ДПС. Інакше, якщо податковий платіж десь «зависне», це обернеться штрафними санкціями з боку податкової.
5. Нововідкриті (відповідно до норм закону) електронні гаманці стануть активними лише після того, як їх візьме на облік податкова. Якщо ДПС відмовиться зі свого боку схвалити рахунок в електронних грошах (через некоректні дані, судові заборони, наявність податкових боргів тощо), використання електронного гаманця буде неможливим.

Деякі інші зміни передбачені законом №2888-ІХ. Серед важливих норм, на які варто звернути увагу:

• платники не зможуть відкликати схвалені платежі, списані в ході трансакції банком або іншим провайдером фінансових послуг, посилаючись на те, що їх не влаштовує розмір комісійної винагороди;
• власники корпоративних банківських карток (наприклад, компанії, які видали їх своїм співробітникам) зможуть надавати податкові документи щодо операцій з такими картками не лише у паперовому, а й електронному вигляді. ДПС буде зобов'язана їх приймати у будь-якій з цих форм;
• банк, на рахунки якого зараховані вкрадені шахраями кошти, за доведеної незаконності такої операції буде зобов'язаний протягом 10 днів повернути гроші потерпілій особі. Іншими словами, клієнти банків, які стали жертвами зловмисників, мають реальну можливість отримати свої кошти назад.

Коли нові норми набудуть чинності? Повноцінно закон №2888-ІХ набирає чинності з 1 квітня 2023 року. Але частина його норм уже діє.

По-перше, це пункт, який надає правлінню НБУ право заснувати Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури та делегувати йому повноваження щодо здійснення нагляду за платіжною інфраструктурою, у тому числі щодо застосування заходів впливу (санкцій) за порушення.

По-друге, це пункт, який збільшує термін, відведений на продовження ліцензій щодо випуску електронних грошей та здійснення операцій з ними. Фінансові установи, які вже мають такі ліцензії, зможуть подати необхідні документи для їхнього переоформлення до 1 травня 2023 року, а не до 1 лютого 2023 року, як це вимагалося до ухвалення закону.