Після того як російська нафта та паливо опинилися під західними санкціями, надходить багато повідомлень про те, як бізнес на них реагує і адаптується до нових умов, що є наслідком російської агресії.
Зокрема, на поточному тижні польська Grupa Orlen заявила, що розірвала останній контракт із «татнєфтью» на постачання російської нафти. «Татнєфть», у свою чергу, купує в Туреччині 570 заправок у компанії Aytemiz Akaryakit. Ціна питання – $320 млн.
З впливових російських гравців на турецькому паливному ринку присутній також «Лукойл». Компанія прийшла сюди 2008 року та не збирається його покидати. В Україні її історія розпочалася в 1999-му й розвивається інакше.
У 2015 році, після того як росія тимчасово окупувала Крим і частину Донбасу, власником українських активів «Лукойлу» стала австрійська фірма AMIC Energy Management GmbH. 240 заправок та шість нафтобаз було продано за $300 млн. Компанію, засновану за два роки до укладання угоди, очолював Роберт Новек, який, за даними відкритих джерел, працював на «Лукойл» у Євросоюзі.
(За інформацією, наданою компанією AMIC після публікації інтерв'ю, головою наглядової ради AMIC з 2013 по 2017 був Вольфганг Рюттеншторфер, колишній генеральний директор та голова правління OMV Group та колишній державний секретар у Федеральному міністерстві фінансів Австрії, а генеральним директором з початку заснування компанії являвся Гюнтер Маєр. – Mind).
Зараз її керуючим директором та основним бенефіціаром є Гюнтер Маєр, кар’єра якого була пов’язана з австрійською нафтогазовою корпорацією OMV.
За даними YouControl, йому належить 45% AMIC Energy Management GmbH – зареєстрованої у Відні фірми, що володіє підприємством з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (продає нафтопродукти на АЗС під брендом AMIC).
Минулого року діяльність AMIC в Україні опинилася в центрі скандалу після повідомлення Бюро економічної безпеки (БЕБ) про арешт активів і корпоративних прав «однієї з найбільших мереж АЗС в Україні». Керівництво мережі звинуватили в ухиленні від сплати податків та легалізації понад 1 млрд грн в інтересах громадян рф.
Mind зустрівся з Гюнтером Маєром за кілька годин до перегляду фільму «Ризики й побічні ефекти», якою відкривався тиждень австрійського кіно у столичному кінотеатрі «Жовтень».
Ми поговорили про його сприйняття ситуації, яка зараз відбувається навколо українського бізнесу AMIC, і наслідки російської агресії. Також бізнесмен висловився щодо ефективності антиросійських санкцій на паливному ринку, що їх впровадили наші західні союзники.
– Як AMIC зустрів повномасштабне вторгнення росії в Україну 24.02.2022?
– Починаючи з першого дня, ми намагалися забезпечити стабільне постачання нафтопродуктів для нашої компанії. Було обстріляно нашу нафтобазу в Бородянці, проте паливо не дісталося ворогові. На перше місце вийшло питання логістики. Стандартні маршрути доставки палива залізницею не працювали. Тож ми почали завозити його автотранспортом, але в значно меншій кількості.
– Як усе це вплинуло на подальшу роботу? Ажіотаж навколо дефіциту нафтопродуктів сильно відчувався?
– Руйнування логістичних маршрутів і нестача транспорту для доставки були короткостроковими проблемами. Проте будь-які короткострокові проблеми здатна вирішити конкуренція, тому вони не впливають на загальну ситуацію.
– Можете надати більше конкретики про минулорічні фінрезультати?
– До повномасштабного вторгнення ми обслуговували 227 АЗС, три нафтобази й авіазаправки в міжнародних аеропортах Одеси, Києва, Харкова. На кінець 2022 року працювало лише 199 АЗС.
Виручка AMIC в Україні у 2022 році впала десь на 25% (у 2021-му виручка становила понад 11 млрд грн. – Mind). З початку повномасштабного вторгнення AMIC Energy в Україні зазнала збитків на близько 20 млн євро – це попередня оцінка. У Бородянці було розбито термінал. 36 наших заправок було пошкоджено, 13 із них ми відбудували. Частина території України залишається під тимчасовою окупацією, де в нас 19 АЗС.
Мусимо жити із цим. Сподіваюсь, війна скоро завершиться і ми будемо працювати в нормальних умовах.
– Якою є зараз частка AMIC на українському паливному ринку?
– Ми оцінюємо у 6–7%.
– Тягар збитків, про які ви згадали, – то виключно ваша проблема?
– Наразі це так. Ми подали позов проти росії до Європейського суду з прав людини, аби відшкодувати втрачені на окупованих територіях активи й понесені збитки від дій країни-агресора.
Ми не могли не подати цей позов і не убезпечити себе юридично. Сподіваємося на позитивний результат, тому що для цього є всі передумови.
– Наскільки відчутним, на вашу думку, виявився ефект від антиросійських санкцій?
– У світі немає проблем із нафтопродуктами взагалі. Свідчення цього – ринок протягом 2022 року зміг перебудуватися. Російська нафта, російські нафтопродукти знаходяться під західними обмеженнями, але бізнес знайшов альтернативні можливості ліквідувати дефіцит. Ціни для європейських споживачів уже відносно стабілізувались і в деяких країнах почали знижуватись.
Головний висновок ефекту від санкцій, на якому я хочу наголосити, – ринок сам здатен усе врегулювати.
– Є також багато інформації про те, що нафтопродукти, які надходять до Європи, мають і російське походження. Тобто торгівля з агресором продовжується попри заборони?
– Підтвердити походження нафтопродуктів просто: на кожну партію товару ми отримуємо паспорт заводу-виробника або сертифікат EURO1, у якому зазначена країна походження. Ми знаємо, що західні санкції проти росії добре працюють.
Постачальники – резиденти України, з якими ми укладаємо угоди, запевняють і надають підтверджувальні документи – сертифікати та паспорти, у яких зазначається виробник продукції або країна походження, тому ми знаємо, що паливо російського походження нам не постачається.
– А якими нафтопродуктами зараз торгує AMIC в Україні?
– Після того, як AMIC Energy офіційно увійшов на український ринок, ми почали імпортувати в країну нафтопродукти від компанії Orlen з Литви. Крім того, нашими партнерами вже стали трейдери з різних країн Євросоюзу, а саме Польщі, Литви, Австрії та Угорщини. З моменту роботи в Україні Amic Energy поставляв та поставляє нафтопродукти виробництва: Мажейкяйського НПЗ польського концерну Orlen, UNIMOT, Slavnafta та австрійського концерну OMV.
Для нас було логічним зберегти західні маршрути постачання. Особисто я не знаю прикладу, щоб в Україні зараз продавалися російські нафтопродукти. Діють санкції. Але припускаю, що можуть бути недобросовісні компанії, які продовжують співробітництво з росією.
– Я читала, що на заправках AMIC в Україні з’явиться паливо від австрійської OMV.
– Так, першу партію очікуємо вже у квітні. Раніше такої можливості не було, але тепер маємо.
– Завдяки антиросійським санкціям?
– Саме так. Хочу наголосити, що нафтопродукти від OMV для України не матимуть російського походження, їх виробляють на заводах групи OMV в Румунії, Австрії чи Німеччині.
– Які зараз «стосунки» AMIC із Бюро економічної безпеки? Претензії вичерпано?
– Зараз триває досудове розслідування. Від БЕБ надходить багато запитів, на які ми повинні відповідати та відповідаємо в зазначені законом строки. Частину документів правоохоронці в нас забрали на перевірку під час обшуку. Якщо вникнути у претензії БЕБ, то вони суто економічні, про сплату чи не сплату податків.
Проте ми були неприємно здивовані, коли саме наша історія набула широкого розголосу.
Якщо іноземний інвестор отримує арешт своїх активів за відсутності факту порушення, то це не дуже гарний сигнал для інших міжнародних компаній та інвесторів, які хочуть допомагати у відновленні країни. А коли це ще й має агресивний, нічим не підтверджений, медійний месседж, то це взагалі трохи шок із точки зору країн Євросоюзу, де звикли до іншого підходу роботи правоохоронних органів.
– Але чому серед компаній, які працюють на українському паливному ринку, саме історія AMIC набула широкого розголосу?
– Бюро опублікувало жорсткий пресреліз, і це перевело справу в статус резонансної. Певною мірою мені зрозуміло, чому ми потрапили під гарячу руку – бо ми колись купили бізнес у росіян.
І я можу зрозуміти сильну емоцію, яка виникла після початку повномасштабного вторгнення, – «перевірити все і всіх». Але я сподіваюся, що все ж Україна йде шляхом правової держави, емоції вщухнуть і наша справа буде розглянута по суті об'єктивно й неупереджено, як того вимагає закон.
До того ж випадок AMIC – не єдиний в Україні. Сотні компаній перевіряються різними органами за тими чи іншими параметрами, якісь із них потрапляють до санкційних списків, щодо інших – за результатами перевірок справи закриваються і претензії знімаються. Якісь справи ідуть швидше, якійсь повільніше.
– Чи мають підстави версії, що конкуренти зацікавлені в рейдерському захопленні заправок і терміналу AMIC?
– Я не вбачаю такого контексту в цій історії, хоча претензії БЕБ стали для нас несподіванкою. Ми зараз взагалі не відчуваємо, що наша справа є якоюсь особливою. Можливо, це пов'язано саме з тим, що наша компанія почала активно співпрацювати з БЕБ і намагатися розібратися по суті, надаючи всі документи, що запрошують слідчі.
У будь-якому разі Україна повинна гарантувати бізнесу правову безпеку – тобто головним має бути закон, а не приватні інтереси окремих осіб.
Групи впливу, які мають доступ до влади чи користуються її лояльністю, не мають вирішувати долю бізнесу. Також потрібні незалежні суди. Тільки за таких умов Україна може залучити потужні інвестиції та інтегруватися в ЄС.
Впевнений, що після завершення війни Україна стане ринком, що стрімко зростає, і тому приваблюватиме іноземних інвесторів.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук: