Верховна Рада 11 квітня прийняла в першому читанні два законопроєкти, що мають полегшити кредитне навантаження для позичальників, які опинилися в зоні бойових дій, на тимчасово окупованій території або отримали статус вимушених переселенців. Це законопроєкт №9051, у якому прописано механізм реструктуризації споживчих кредитів, і законопроеєкт №9052, норми якого передбачають податкові пільги в разі їх реструктуризації.
«Вони (законопроєкти. – Mind) стосуються людей, які мають договори про споживчий кредит, місцем постійного проживання/покинутим місцем постійного проживання яких є територія, де ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупована рф територія», – прокоментував підсумки голосування депутат від партії «Голос» Ярослав Желєзняк.
Mind з'ясовував, як виглядатиме реструктуризація споживчих кредитів і хто на неї зможе претендувати.
Які пільги депутати надали позичальникам із 24 лютого 2022 року? Ці два законопроєкти далеко не перші, покликані полегшити життя позичальникам в умовах воєнного стану.
Згадані вище законопроєкти №9501 та 9502 були зареєстровані в лютому 2023 року. Їхнім ініціатором виступив Кабінет Міністрів. Тому сумнівів у тому, що парламент підтримає обидва документи у другому читанні, немає.
Хто може отримати реструктуризацію споживчого кредиту? Законопроєкт №9501 визначає, що поки в Україні діє воєнний стан, а також протягом 30 днів після його скасування, заборгованість позичальників за споживчими кредитами (це беззаставні позики) підлягає обов'язковій реструктуризації, якщо її вимагає боржник. Дата видачі такого кредиту не має значення. Тобто хоч до введення воєнного стану, хоч після.
Причому в тексті законопроєкту фігурує формулювання «кредитні договори з фінустановами». Це означає, що реструктуризацію зобов'язані надавати як банки, так і фінансові компанії, які теж видають споживчі кредити.
Для проведення реструктуризації мають виконуватися кілька умов:
Як оформити реструктуризацію кредиту? Для отримання реструктуризації позичальнику слід звернутися до кредитора із заявою. У заявці слід зазначити ПІБ, повне найменування кредитора, дату укладання кредитного договору, дані про зареєстроване місце проживання.
Крім того, до заяви необхідно додати довідку про взяття на облік тимчасово переміщеної особи, документи, що підтверджують доходи позичальника та його сім'ї або інвалідність боржника. Якщо цих документів не буде, кредитор має повне право відмовити в реструктуризації.
Не підпадають під реструктуризацію кредити:
Що буде, якщо кредитор погодився на реструктуризацію? Через війну після успішної реструктуризації позичальник перебирає такі зобов'язання.
По-перше, погашати заборгованість по тілу кредиту, починаючи з 30 днів після того, як кредитор дасть добро на реструктуризацію, протягом трьох років або до кінця дії кредитного договору, якщо його строк перевищує три роки.
По-друге, протягом шести місяців після скасування воєнного стану погасити відсотки за кредитом, які були нараховані до моменту проведення реструктуризації. При цьому граничний розмір кредитної ставки не може перевищувати значення, вказане вище – облікова ставка НБУ + 5 в. п.
Усі інші зобов'язання позичальника, які сформувалися в період з 24 лютого 2022 року та до дня проведення реструктуризації, вважаються анульованими. Кредитору забороняється збільшувати розмір заборгованості в сумі прострочених зобов'язань зі сплати відсотків і стягувати з клієнта штрафні санкції.
«Цим законопроєктом ми плануємо комплексно вирішити проблему нарахування надмірних та непропорційно великих відсотків за споживчими кредитами», – заявив голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Податкові наслідки під час проведення реструктуризації. Другий законопроєкт №9052 – максимально лаконічний і містить, по суті, одну норму. Вона передбачає, що сума, на яку зменшено кредитну заборгованість боржника-фізособи внаслідок реструктуризації споживчого кредиту, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Відповідно та частина боргу, яку кредитор «пробачив» позичальникові, не підлягає оподаткуванню.
Наслідки для фінансового ринку. Національний банк ще у квітні 2022 року розіслав банкам і небанківським фінустановам лист, у якому закликав їх активніше пропонувати клієнтам-фізособам реструктуризацію заборгованості за споживчими кредитами чи кредитні канікули.
Але, оскільки окремого закону, який зобов'язував би кредиторів проводити реструктуризацію, не було, звернення НБУ мало, швидше, рекомендаційний характер. Тому банки та фінкомпанії не поспішали давати канікули позичальникам. Це цілком очікувано, оскільки ставки за споживчими кредитами сягають 80–100% річних. І логічно, що фінустанови не хочуть втрачати такий заробіток. Тепер їм доведеться виконувати норми закону і йти позичальникам назустріч.
Втім це навряд чи сильно вдарить по фінансовому ринку. І ось чому. Частка позик фізосіб у кредитному портфелі банків на 1 березня 2023 року становила 20%. Решта – це кредити бізнесу.
Саме з корпоративним портфелем у банків найбільше турбот – банкрутство підприємств-позичальників, знищення застав тощо. На тлі тих резервів, які вони сформували та продовжують формувати (119 млрд грн у 2022 році та близько 5 млрд грн у січні – лютому 2023 року), реструктуризація позик фізосіб на ситуацію особливо не вплине.
Фінансові компанії у збитках теж не залишаться. Попри війну та кризу, вже з III кварталу 2022 року вони почали нарощувати обсяги видаваних кредитів. Якщо у II кварталі 2022 року фінкомпанії оформили фізособам близько 1,3 млрд грн позик, то у III кварталі – близько 5 млрд грн, а у IV кварталі – понад 6 млрд грн. Тож завдяки новим позикам небанківські кредитори точно перекриють втрату хоча б частини доходу через реструктуризацію.