Посол Королівства Норвегія в Україні: «Бажання прийняти Україну у свою родину Євросоюз має. Але це буде не легше, ніж для будь-якої іншої країни»
Ерік Сведал – про інвестиційний клімат в Україні, проблемні кейси, норвезьку допомогу під час війни та європейські перспективи нашої країни
Ще кілька років тому норвежці непогано інвестували в українську галузь сільського господарства, наші сфери нафторозвідки та видобутку, транспорту, переробну промисловість, банківський сектор. А також вкладали суттєві інвестиції у відновлювані джерела енергії в Україні – їх пік припав на 2019 рік. Але з 2020-го обсяг норвезьких капіталовкладень в Україну почав поступово знижуватись. А з початком повномасштабного вторгнення росії до України – з 24 лютого 2022 року – практично завмер.
Mind поговорив про це з Еріком Сведалом, надзвичайним та повноважним послом Королівства Норвегія в Україні. Також ми розмовляли про те, як норвезький бізнес переживає війну в Україні й у чому сьогодні його інтерес, що впливає на інвестиційну привабливість нашої країни, а також про ту допомогу, яку Королівство Норвегія надає Україні, що воює.
Про вплив війни в Україні на норвезькі інвестиції
– Як вплинула повномасштабна російська агресія проти України на дипломатичні відносини України та Норвегії, чи можна сказати, що вони зміцнилися? І чи вплинуло це на бізнес-сферу?
– Безперечно, війна в Україні вплинула не лише на Норвегію, а практично на всю Європу та світ. І зараз Україна перебуває у центрі уваги. А для Норвегії це має особливе значення, бо росія також є нашим сусідом. І було величезним шоком, коли ми зрозуміли, що рф здатна й хоче атакувати інші країни.
Війна сприяла великій симпатії норвежців до України. І майже на всіх рівнях, особливо з боку населення, є значна підтримка. Безпрецедентні зміни відбулися й у політиці: Норвегія надає Україні (не країні НАТО!) військову підтримку. Півтора року тому таке неможливо було уявити.
Щодо наших економічно-інвестиційних відносин, то особливого впливу війна на них не мала. Якщо порівнювати з нашим попереднім інтерв'ю (два роки тому), то торгівля та інвестиції так і залишилися на середньому, не дуже високому рівні. Адже Норвегія у дуже невеликих кількостях купує українське зерно та метал – і в цьому сенсі якогось особливого економічного впливу війна не мала. А багато українських компаній, з якими співпрацює Норвегія, розташовуються в центральній і західній частині України.
– Як ви правильно зазначили, наша співпраця характеризувалася невеликими обсягами інвестицій. Проте вони були. За даними НБУ на 31 грудня 2021 року, Норвегія зробила в нашу економіку $34,8 млн прямих інвестицій – 0,1% у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в економіку України. А якою є норвезька статистика: яких змін зазнали норвезькі інвестиції з початком війни в Україні?
– Я не маю конкретних цифр. Але, з погляду загальної оцінки, війна не найкраще вплинула на норвезькі інвестиції в Україну. Вони не збільшилися – швидше знизилися. Потенційні інвестори не ризикують зараз втягуватися в український ринок. Хоча десяток великих норвезьких компаній, які працювали в Україні ще кілька років тому, залишилися тут і зараз.
– А яким є ваш інвестиційний прогноз на 2023 рік?
– Інтерес у норвезького бізнесу точно є – як у підприємців, так і у бізнес-середовища загалом, і в організацій, що об'єднують бізнес (зокрема, Норвезько-Українська торгова палата виявляє значну зацікавленість). Зараз бізнес і держструктури навіть дискутують, наскільки і як за нинішніх умов можна робити бізнес в Україні. Є величезний інтерес щодо відновлення країни. Але все гальмує невизначеність, що накладає перепони та нові умови. Головне питання в тому, як норвежці зможуть підтримати тут свій бізнес, зайшовши до України, і яку підтримку ваша країна може йому надати.
Про ситуацію на енергоринку й у галузі відновлюваної енергетики
– Агресія рф проти України й антиросійські санкції, що були запроваджені через це, істотно перекроїли європейський енергоринок (і продовжують це робити). Чи посилюється у зв'язку з цим норвезько-українська співпраця в енергетичній галузі? У яких секторах? Які ланцюги перебудовуються і які фінансові перспективи це може мати в найближчому майбутньому?
– Внаслідок санкцій, накладених на росію, Норвегія стала для Європи ще важливішим постачальником – особливо газу. Але водночас це вплинуло на закупівлю газу для України (саме Норвегія виділила певні фонди для цього). До речі, два роки тому приватна норвезька компанія Petroleum Geo-Services (PGS) підписала контракт із «Нафтогазом України» на проведення сейсморозвідувальних робіт у Чорному морі, і певні роботи були розпочаті. На жаль, через війну вони повністю припинені. Проєкт зупинили.
Також Норвегія не перший рік працює в Україні у сфері відновлюваної енергетики (вітропарки, сонячні панелі). І на цей сектор війна дуже негативно вплинула. Насамперед скажу про нашу компанію Emergy (колишня назва – NBT), яка спеціалізується на вітряках. До речі, велика її станція розташовувалася в Херсонській області. На жаль, на сьогодні це втрачена інвестиція, оскільки станція знаходиться на окупованій території.
Emergy мала ще один проєкт: ВЕС «Зофія» в Запорізькій області (одна з найбільших наземних вітрових електростанцій у Європі). Він розроблявся, але перед війною був зупинений через проблеми із «зеленим тарифом» в Україні. Великих грошей компанія не встигла вкласти: є орендована земельна ділянка, дозвільні документи, але будівництво не розпочато. Проте за нинішніх умов інтерес до проєкту все одно є. Хоча він і не може реалізовуватись.
Ще одна компанія, що працює в Україні, – Scatec (спеціалізується на сонячній електрогенерації). Її виробництво майже не постраждало: 95% потужностей у робочому стані. З початком війни, звісно, спостерігається падіння споживання енергії – насамперед через зупинення багатьох підприємств в Україні. Плюс до всього робота таких компаній пов'язана з проблемою «зеленого тарифу», яка досі не вирішена. Компанія працює, але це безприбуткова діяльність.
– Два роки тому в інтерв'ю мені ви наголосили на проблемі несвоєчасних виплат за боргами перед норвезькими компаніями, які генерують електроенергію з відновлюваних джерел (зокрема, Scatec –17,3 млн євро). Борги погашено?
– На жаль, проблему не розв'язано – борги залишилися. Звичайно, наші інвестори нагадують українській стороні про це, але наразі без особливої реакції.
Тобто наразі наша співпраця в енергосекторі та секторі відновлюваної енергетики не дуже активна. І говорити про якісь фінансові вливання/проєкти з боку Норвегії найближчим часом не доводиться.
– Ви сказали, що в компанії Emergy залишився бізнес тепер уже на території, підконтрольній росії. Чи є ще приклади норвезького бізнесу, що опинився через війну під протекторатом рф? І чи мають право його власники в перспективі отримати репарації, чи йде цей процес?
– Не знаю про інші компанії. На сьогодні згадана станція вітроенергетики є прикладом «недоступної інвестиції». Але мені не відомо про плани компанії отримати/не отримати репарацію. Принаймні наразі я не чув про якісь її активні дії щодо цього питання.
Про український бізнес-клімат у воєнний час і перспективу стати членом ЄС
– У попередньому інтерв'ю ви зазначали, що в Україні у великих масштабах проявляється корупція та хабарництво, норвезьких інвесторів зупиняє відсутність передбачуваних умов ведення бізнесу та неефективна судова система. Чи змінилася ситуація за останні два роки – стало краще/гірше, у чому саме?
– Враження залишилися практично такі самі. Так, з'явилися нові можливості для інвесторів, але водночас є і більші ризики. Наведу приклад із компанією Pelagia. Історія дворічної давності – борг за поставлену рибну продукцію з Норвегії майже на 3 млн євро на сьогодні так і залишився неоплаченим. Українська сторона все ще розслідує справу...
На жаль, цей випадок добре відомий у Норвегії. І він говорить про те, що місцева юридична система є неефективною – вона не захищає інвестиції як такі. Однак попри це наш бізнес все ж таки хоче більше дізнатися про Україну. Підприємці зацікавлені, вони бачать тут можливості (зокрема, у відновленні країни – для них це дуже цікаво). Але неприємні історії з Pelagia, Scatec та іншими значно знижують їхній ентузіазм.
– Останнім часом від послів та іноземних чиновників все частіше чути меседжі, що за певної перспективи (уже майже «завтра») Україна стане членом Євросоюзу. Але конкретну дату/рік не називають... Як представник країни, яка не входить до ЄС, висловите свою думку щодо цього питання?
– Україна пройшла величезний шлях, щоб стати кандидатом у члени ЄС. І бажання прийняти Україну до своєї родини Євросоюз має. Але це не буде легше, ніж будь-якій іншій країні. Тому що складний сам процес і існує велика кількість вимог, які треба обов'язково виконати. Повинна бути незалежною юридична система, мають дотримуватися права людини тощо. Тобто просто так для України нічого не станеться.
Про норвезьку рибу і відсутність українських інвестицій у Норвегії
– У структурі ВВП Норвегії одна з головних позицій – рибна. Україна традиційно експортувала мойву, скумбрію, оселедець, путасу, лосося тощо. Як змінилися обсяги річних постачань норвезької риби через війну?
– Найбільш рекордним роком з експорту риби в Україну був 2021-й. Але й зараз торгівля рибою йде дуже добре. Цифри з експорту риби практично досягли довоєнних показників – середній рівень між 2021 та 2020 роками. Загалом 80% всього норвезького експорту в Україну – це риба.
– Хотілося б поговорити про зворотний бік медалі – українські інвестиції в економіку Норвегії. Згідно з нашою статистикою, на 31 грудня 2021 року інвестицій з України до норвезької економіки не зафіксовано. А що про це говорить норвезька статистика? І чому українці не заходять на ринок Норвегії?
– Про нещодавні інвестиції мені нічого не відомо.
Щодо вашого питання – чому українці не заходять на норвезький ринок, то його потрібно адресувати українському інвестиційному колу. Ну й загалом наш інвестиційний рівень взаємодії невеликий: дуже мало українців знають про можливість інвестування в Норвегії, і навпаки.
Про те, як Норвегія підтримує Україну у воєнний час
– У середині березня Норвегія затвердила п'ятирічну допомогу Україні на 7 млрд євро. Згідно з програмою, щорічно виділятиметься 1,3 млрд євро. 2023 року половина виплат піде на військову допомогу. Вона передбачає гроші і на громадянську підтримку, і на відновлення. Що мають на увазі під «громадянською підтримкою» та які суми підуть на відновлення України (регіонів, міст/підприємств)?
– Громадянська допомога – це все, що не стосується військового блоку. Вона виявляється як вклад, а не кредит, і більшу її частину становить гуманітарна. Здебільшого її надають через великі міжнародні організації (системи ООН, Червоний Хрест, норвезькі гуманітарні організації). Також у рамках громадянської допомоги Норвегія надає велику бюджетну підтримку Україні (це пенсії, зарплати вчителям, лікарям тощо).
Щодо допомоги на відновлення, то це вже надана допомога у відновленні доріг, мостів (у січні Норвегія передала Україні десять тимчасових мостів вартістю 30 млн норвезьких крон – понад $3 млн). А також критичної енергоінфраструктури: у грудні наш уряд через Світовий банк передало до URTF (Трастовий фонд допомоги, відновлення, реконструкції та реформ України) $100 млн на ремонт і відновлення пошкодженої енергосистеми.
Якщо ж говорити про глобальне відновлення України, то поки це питання не набуло конкретних обрисів. Але Норвегія не обмежуватиметься підтримкою якогось певного регіону. І Норвегія має традиційний підхід: гроші направляються переважно до трастових фондів, що керуються великими міжнародними організаціями (EBRD, World Bank тощо), на підставі запитів української сторони. Взагалі, оскільки це багаторічна програма, рішення про суму виділених коштів, ухвалюватиметься з року в рік – залежно від ситуації в Україні. Якийсь рік може більше виділено на гумдопомогу, а якийсь – на відновлення.
– На початку року агентство Bloomberg підрахувало, скільки зброї передали країни Україні з початку війни – Норвегія на 13-му місці. Чи немає критики цієї політики всередині Королівства?
– У нас майже неможливо знайти якихось критиків військової допомоги Україні. Коли в лютому відбулося оголошення п'ятирічної Програми допомоги Україні, то майже всі партії, присутні у Стортингу (парламенті), підтримали її – окрім однієї. Це партія «Червоні» (ліворадикальна, комуністична ідеологія). Її представники виступили проти надання прямої військової допомоги та пропонували передати замість озброєння гроші, щоб Україна сама вирішувала, як ними розпорядитися для військових потреб. Проте програма ухвалена на п'ять років – це означає, що наступний парламент її виконуватиме. Взагалі наш уряд традиційно не є на чиємусь боці у військових конфліктах. І Норвегія дуже часто сприяла мирним переговорам. Але в цій ситуації норвезький уряд заявив, що Україна має виграти в цій війні і Норвегія має допомогти їй перемогти.
Якщо говорити про звичайних норвежців, то йде дуже велика підтримка українців. У країні немає протестів, спрямованих на протидію наданню військової допомоги Україні.
Про становище наших біженців у Норвегії
– Напевно, важко назвати країну, де нині немає наших біженців. За інформацією Управління з імміграції Норвегії, 2022 року країна отримала рекордну кількість заяв про надання притулку українським біженцям – 40 750. У Євросоюзі вже заявили про скорочення фінансування великої кількості біженців через тривалу війну та зростання вартості життя. У Норвегії будуть такі самі заходи? Який розмір соцвиплат для наших біженців? І якою є держполітика на ринку трудової міграції щодо українців: на яких роботах вони працевлаштовані, чи існує різниця в оплаті (порівняно з місцевими)?
– Урізання допомоги біженцям наразі не планується. Норвегія продовжуватиме приймати українських біженців, яким потрібен захист, і надавати житло, роботу тощо. Соцвиплати для українських біженців такі самі, як і для біженців з інших країн. Сума залежить від потреб особи – у якому житлі вона проживає, віку, самотній чи з утриманцем, працює чи безробітний, хворий чи інвалід тощо.
Щодо працевлаштування біженців з України, то вони розглядаються на нашому ринку праці абсолютно на рівних умовах із норвежцями. І оплата не відрізняється, вона не залежить від національності. Але незнання норвезької мови, звісно, обмежує можливості працевлаштування на певні посади. Тому українці переважно зайняті на так званих робочих спеціальностях.
Про збитки Норвегії від антиросійських санкцій та «Північні потоки»
– Не є таємницею, що ЄС значно постраждав від антиросійських санкцій. А наскільки відчутними є збитки для Норвегії?
– Якщо говорити про загальний вплив на нашу економіку російських контрсанкцій, то в дуже короткому проміжку вони загальмували експорт риби. Але попит на норвезьку рибу у світі настільки високий, що нам не важко перенаправити ці потоки на інші ринки – наприклад, азіатські.
Підрахунку як таких збитків від антиросійських санкцій у Норвегії не було. Можу лише зазначити, що наші нафтові компанії брали участь у полярних розвідувально-нафтових проєктах разом із рф: звичайно, зараз Норвегія не бере в них участі.
– У лютому найбільші ЗМІ опублікували розслідування американського журналіста Сеймура Херша, де він стверджував, що «Північні потоки» підірвали США за допомогою Норвегії та за розпорядженням Байдена. Підрив мін здійснили збройні сили Норвегії, скинувши 26 вересня 2022 року з розвідувального літака гідроакустичний буй, який і привів у дію заряди. США одразу ж відхрестилися від диверсії. Як ви прокоментуєте версію про причетність Норвегії? Адже Норвегія отримала рекордний прибуток від газу 2022 року та стала його головним євроекспортером після значного скорочення постачань з росії (дохід за 2022 рік – 131 млрд євро, що втричі більше, ніж роком раніше).
– Розслідування цього інциденту проводить влада Данії. І доти, доки не з'являться офіційні висновки, я не став би спекулювати на цій темі.