Посол Королівства Норвегія: «Норвезькі компанії не привчені давати хабарі»

Посол Королівства Норвегія: «Норвезькі компанії не привчені давати хабарі»

Ерік Сведал – про інтерес норвезького бізнесу до України та його побоювання, а також про перспективи й найбільші нинішні проєкти

Этот материал также доступен на русском языке
Посол Королівства Норвегія: «Норвезькі компанії не привчені давати хабарі»
Фото: Олександр Задніпряний/Mind

Mind продовжує спілкуватися з послами різних держав в Україні. Мета проєкту – показати вітчизняні перспективи на міжнародній арені та місце нашої країни в глобальній економіці. Ми зосередилися на питаннях бізнес-інтересів, можливостях для співпраці та їхній реалізації підприємцями двох країн, а також на привабливості України для іноземного капіталу.

Протягом останніх декількох років норвезькі інвестиції в Україну показують то зростання, то різке падіння. Самий відчутний підйом у нашому інвестиційному співробітництві спостерігався 2019 року – у сфері української відновлюваної енергетики. Про ці та інші капіталовкладення норвежців, а також про те, як підприємці з «країни блакитних фіордів» сприймають український бізнес-клімат – інтерв'ю Mind з надзвичайним і повноважним послом Норвегії в Україні Еріком Сведалом.

– За статистикою, 2019 року в Україну надійшло $570 млн норвезьких інвестицій, 2020-го вони просіли більш ніж вдвічі ($216 млн). Причина – у пандемії?

– Ні. 2019 року великі норвезькі інвестиції направлялися у відновлювану енергетику: багато наших інвесторів звели тут вітропарки, СЕС. Сфера відновлюваної енергетики стала привабливою завдяки стимулювальному «зеленому» тарифу. Тому 2019 рік став нетиповим. Взагалі норвезькі інвестиції в Україні зосереджені у відновлюваній енергетиці, в інших галузях – мала частка.

– І все ж, як пояснити спад інтересу норвезьких інвесторів до нашої відновлюваної енергетики?

– 2020 року український уряд оголосив про зниження «зелених» тарифів, і багато наших компаній передумали робити капіталовкладення, бо це вже не так вигідно. Неприємності, з якими зараз стикаються компанії, що інвестували в «зелену» енергетику, негативно вплинуть на рішення про прихід інших наших підприємців в Україну. Норвегія – маленька країна, інформація розходиться швидко.

Посол Королівства Норвегія: «Норвезькі компанії не привчені давати хабарі»

Те, що відбувається сьогодні на українському енергоринку, – погано не лише для норвезьких компаній, а й для інвестклімату України.

У місцевому бізнес-кліматі немає передбачуваності, і не завжди можна довіряти рішенням українського уряду (ухваленим про «зелений» тариф заднім числом). І поки домінує така невизначеність і непередбачуваність, Україні буде важко залучити наші інвестиції.

– Чому норвежці зосереджені на інвестиціях у відновлювану енергетику – інше не цікаво?

– Рівень наших інвестицій в Україну безпосередньо залежить від відчуття ризикованості капіталовкладень. Якщо говорити про довіру в правовій сфері – українські судові органи не функціонують ефективно та прозоро. У великих масштабах проявляється корупція. В Україні відчувається присутність потужних впливових внутрішніх сил, які не контролює уряд. І це не додає ентузіазму інвесторам.

– 2018 року в Україні розпочато великі інвестпроєкти компаній NBT, Scatec і Norsk Solar у сфері відновлюваної енергетики. Розкажіть про будівництво ВЕС і СЕС.

– Scatec і NBT реалізують проєкти, які генерують електроенергію. Але тариф, обіцяний державою на момент інвестування, тепер падає. Це негативно впливає на майбутні інвестиційні рішення компаній. Проєкти, які вже реалізовані, продовжують функціонувати, а інші поставлені на паузу, і нині навряд чи буде ухвалено позитивне рішення.

Якщо говорити про результати діяльності, то Scatec має в Україні близько 400MW проєктів СЕС (один із проєктів – на 65MW – призупинено через зміни «зеленого» тарифу. – Mind). Загальна сума інвестицій – майже 400 млн євро. Проєкти розташовані в Миколаївській, Київській, Черкаській, Херсонській областях. Компанія NBT практично закінчила проєкт ВЕС «Сиваш» 246MW у Херсонській області (сума інвестиції – 376 млн євро) і приступила до реалізації трьохетапного проєкту ВЕС 790MW у Запорізькій, куди планує вкласти близько 1,1 млрд євро. А Norsk Solar побудувала невеликий проєкт СЕС 9MW у Київській області (сума інвестиції – 9 млн євро). Компанія розглядала й інші проєкти, але поки на паузі.

Посол Королівства Норвегія: «Норвезькі компанії не привчені давати хабарі»

– Яка сума боргу України перед норвезькими компаніями?

– Нині актуальна проблема несвоєчасних виплат із заборгованостей перед нашими компаніями, які генерують електроенергію з відновлюваних джерел, а також невизначеності джерел покриття дефіциту платежів у майбутньому.

Посол Королівства Норвегія: «Норвезькі компанії не привчені давати хабарі»

Компанії сподівалися на компроміс з українським урядом, досягнутий у липні 2020 року, але зобов'язання з боку України не виконано.

Сума боргу компанії Scatec (на середину квітня 2021 року) – 17,3 млн євро. В інших заборгованості менше, але вони зростають. Я особисто зустрічався з українськими чиновниками з цього питання, був офіційний лист прем'єра Норвегії президенту Зеленському – поки конкретики немає.

– Продовжуючи розмову про комфортність нашого бізнес-клімату – що ще відлякує норвежців?

– В Україні є близько 10 великих норвезьких компаній. Їх, як і інших іноземних партнерів, зупиняє відсутність в Україні прозорості та передбачуваних умов ведення бізнесу, політичні ризики та не завжди ефективна судова система.

Компанії, що працюють в Україні, стикалися з багатьма місцевими проблемами, зокрема з корупцією. Наприклад, проблеми з несплатою за поставлену продукцію: випадок із компанією Pelagia довго розглядався в суді. (Pelagia – найбільший експортер риби в Україну, працює в нашій країні з 2009 року. Перший час піддавалася масовим перевіркам, які припинилися після появи українського партнера. Через шість років співпраці український партнер отримав від норвезької компанії товар на 3 млн євро, реалізував його і не розплатився з Pelagia. – Mind) Нині суди – на фінальній стадії, але проблема в тому, що активи  сторони, яка заборгувала, переведено на інші юрособи, і складно стягнути ці кошти. Сьогодні справа – на рівні між судом і виконавчою службою. І наші компанії неодноразово стикалися з проблемою, коли, маючи на руках позитивне судове рішення, складно його застосувати.

– А з якими проявами корупції стикаються норвезькі компанії в Україні?

– Наприклад, якщо потрібно рішення місцевого органу влади про продовження проєкту – процес штучно затягують і натякають на хабар. Але норвезькі компанії звикли працювати прозоро, вони не привчені давати хабарі. Посольство іноді втручається в такі ситуації.

– До 2014 року норвезькі компанії інвестували в сферу нефтеразведки та видобутку, транспорту, переробної промисловості, у сільське господарство, банківський сектор. А зараз?

– Сьогодні майже немає інвестицій в цих секторах: все в стадії планів. Одна з норвезьких компаній планує підписати контракт з НАК «Нафтогаз України» на проведення сейсморозвідувальних робіт у Чорному морі.

Якщо говорити про сільське господарство – Agrina AS управляє невеликим проєктом в Батурині Чернігівської області. На орендованих землях (близько 3500 га) поблизу районного центру Борзна, вирощують бобові, зернові та олійні культури. Сума інвестицій на сьогодні –1,4 млн євро.

Компанія Q-Free поставляє обладнання для проєктів WIM (Weigh-in-motion) – системи зважування фур у русі.

Посол Королівства Норвегія: «Норвезькі компанії не привчені давати хабарі»

Норвежці розглядали можливість реалізації проєктів малих ГЕС у Західній Україні, але проєкт не відбувся. Причина – не змогли залучити фінансування з української сторони та не змогли отримати дозвіл на будівництво через опозицію нібито місцевих природоохоронців.

– До Майдану в Криму в норвезького бізнесу були суднобудівні проєкти. Є зараз проєкти в цій галузі?

– На жаль, ні. Причина – в українських заводів немає ресурсу реалізувати замовлення в потрібних обсягах і потрібні терміни. До того ж є країни-конкуренти, де це можна зробити прозоро та швидко. Нещодавно по одному з таких проєктів норвежці розглядали Туреччину й Україну – і зробили вибір на користь турків.

– Раніше проєкти з розвитку енергоефективного виробництва в Україні реалізовувала Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО). З якими сферами пов'язані нинішні проєкти?

– Сьогодні портфель проєктів НЕФКО в Україні – понад 200 діючих і завершених проєктів. Сукупні інвестиції – понад 230 млн євро. Діяльність НЕФКО в Україні зосереджена на наданні кредитів, грантів і донорської допомоги малим і середнім містам для проєктів з енергоефективності громадських будівель, у сфері водопостачання та центрального опалення.

Якщо говорити про програми Норвегії з НЕФКО – їх дві. Фонд «Північна ініціатива гуманітарної підтримки та енергоефективності (Україна)», масштаб інвестицій якого становить 15 млн евро. Мета ініціативи – вирішення питань енергоефективності в школах, дитсадках і установах охорони здоров'я, а також вуличного освітлення. Проєкти працюють у 30 містах південного сходу України: 21 проєкт – у підконтрольних уряду районах Донецької та Луганської областях, решта – у прилеглих регіонах.

Друга програма – «Ініціатива з енергоефективності Норвегія – Україна» (NUEE) з грантовим фінансуванням від Норвегії у 20 млн євро. Мета – збільшити муніципальне фінансування для енергоефективності в громадських будівлях і посилити самоврядування в українських муніципалітетах. Зараз у розробці кілька проєктів.

– Кілька років тому на рівні наших профільних міністерств була досягнута домовленість про розширення співпраці в сфері рибної промисловості. Як це втілюється на практиці?

– Якщо говорити про перероблення норвезької риби в Україні – взаємні контакти між приватними компаніями з цього питання були. Норвегія намагається переконати Україну, що дуже вигідно переробляти нашу рибу тут (хоча потрібні чималі інвестиції в переробну інфраструктуру) і потім експортувати її в Європу, використовуючи двосторонні торговельні домовленості.

Посол Королівства Норвегія: «Норвезькі компанії не привчені давати хабарі»

Нині норвезька риба переробляється в ЄС, але це досить дорого. Польща – найбільший переробник нашої риби (там десятки заводів). Україна може стати другою Польщею, якщо збільшить у себе перероблення та налагодить канали збуту продукції.

– У структурі ВВП Норвегії головне – нафтогаз і риба. Після введення антиросійських санкцій і контрсанкцій ваша країна втратила великий ринок РФ, і почала возити рибу через Білорусь. Покрила чи переорієнтація збитки?

– Росія – один із найбільших ринків для риби та морепродуктів. До 2014 року вона була найбільшим покупцем норвезького лосося, але після введення контрсанкцій із російської сторони, товарообіг за день впав на 80%. Норвегія швидко переорієнтувалася на нові ринки. Але на нашу рибу попит є скрізь. Нині найбільші покупці норвезького лосося –  Китай, Франція та Німеччина, що частково компенсувало втрати.

– А Україна?

– За 2020 рік обсяг імпорту норвезької риби Україною склав $220 млн (загальний імпорт риби в Україну 2020 року – $800 млн). Тобто майже третина всієї імпортної риби в Україні –  норвезька.

Україна – найбільший покупець норвезького оселедця у світі: він недорогий, і тут є культура його споживання.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті