Данило Гетманцев: «До кінця 2023 року необхідно провести повне перезавантаження податкової, митниці та Бюро економічної безпеки»

Домовляючись із МВФ про надання нового кредиту, українська влада зобов'язалася уникати будь-яких дій і заходів, які в найближчому майбутньому можуть підірвати податкові надходження до державного бюджету. Адже зараз усі зусилля кинуті на те, щоб забезпечити максимальну мобілізацію ресурсів, які потрібні для фінансування безпеки та оборони.

Це означає, що поки в країні діє воєнний стан, не варто розраховувати на податкову лібералізацію та зниження податкових ставок. Ба більше, повним ходом точиться боротьба з ухиленням від сплати податків. Показовий приклад – масштабна кампанія щодо блокування схеми оптимізації оподаткування, у якій брали участь організатори азартних ігор, платіжні системи та банки. Як наслідок, кілька фінустанов втратили свої ліцензії, а вже за березень учасники ринку азартних ігор заплатили податків трохи менше, ніж за весь 2022 рік.

Крім того, запущено процес «оцифрування» податкового адміністрування, що, з одного боку, спростить спілкування між платниками податків і фіскалами, а з іншого – посилить контроль. Наприклад, впровадження електронної акцизної марки має практично повністю розв'язати проблему незаконного обігу підакцизної продукції, тютюнових виробів і палива насамперед.

Mind поспілкувався з головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, який розповів про ситуацію з наповненням держбюджету у 2023 році, масштабні кадрові зміни на митниці й у податковій, а також про поновлення перевірок бізнесу.

– Яка ситуація з податковими та митними платежами з початку 2023 року? Чи можна констатувати поліпшення ситуації з наповненням бюджету?

– У березні з боку податкової зафіксовано перевиконання платежів до держбюджету на 4,2%. Думаю, і квітень щодо платежів, які адмініструються податковою, ми перевиконаємо. Якщо ж говорити загалом про надходження за I квартал 2023 року, то податкова на 1,2% не дотягнула до планових показників. Це пов'язано з тим, що в січні і березні було здійснено найбільші виплати відшкодування ПДВ за останні три роки. Загалом станом на 19 квітня платникам було відшкодовано 45,5 млрд грн. А от щодо митниці ситуація неоднозначна: план за І квартал за рахунок січня перевиконано на 1,2%, але в березні було помітне просідання, і митниця за цей місяць недовиконала план на 6,5%.

– Як розв'язується кадрова проблема, яка виникла в Державній податковій службі (ДПС) і в Державній митній службі (ДМС)? Чи будуть проведені конкурси щодо призначення нових керівників, коли та в якому форматі?

– Найскладніша ситуація у ДМС. Нагадаю, що 1 лютого Кабінет Міністрів звільнив майже все керівництво митниці – виконувача обов'язків голови В'ячеслава Демченка та його заступників – Олександра Шуцького і Ярослава Черкаського. Нині в. о. голови відомства є Сергій Звягінцев. У середині квітня Верховна Рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №6490-д про перезавантаження митниці. Проте ми доповнили його. Зокрема, норми законопроєкту визначають процедуру конкурсного відбору керівника ДМС, передбачають щорічний аудит ефективності роботи митниці та запроваджують обов'язкову переатестацію всіх працівників митниці протягом року після призначення нового очільника.

У податковій ми вже бачимо позитивні зміни. Відбувається її внутрішнє очищення. Зокрема, звільнення тих працівників, які під час своєї діяльності порушують закони, і того керівництва, яке таке порушення допустило. У квітні змінили керівництво регіональних підрозділів ДПС – у Рівненській, Сумській областях, на черзі ще одна область, про яку наразі не говоритиму.

Загалом і щодо митниці, і щодо податкової у нас один варіант системної кадрової реформи, який передбачає відкритий конкурс на посаду керівника, після чого той сформує жорстку вертикаль.

– За вашими оцінками, скільки буде потрібно часу на те, щоб призначити нове керівництво і митниці, і податкової?

– До кінця 2023 року необхідно провести повне перезавантаження ДМС, ДПС, а також Бюро економічної безпеки (БЕБ).

– До речі, а що не так із БЕБ? Адже ця структура була створена не так давно і за ідеєю повинна працювати без перегинів?

– При призначенні екскерівника бюро (ним був Вадим Мельник, звільнений Кабміном 11 квітня. – Mind) було допущено серйозну кадрову помилку, внаслідок якої близько 80% співробітників БЕБ – це колишні податкові міліціонери. Відповідно в роботі цього відомства домінують такі самі підходи, які використовувала Податкова міліція. Реформа не досягла своєї мети.

Наш підхід полягає в тому, щоб провести відкритий, прозорий конкурс щодо обрання нового голови БЕБ, який у свою чергу збере нову команду фахівців. Впевнений, що із цим особливих проблем не буде, оскільки охочих працювати у цій структурі чимало. Головне, щоб їхній відбір проводився максимально об'єктивно. Крім того, моя пропозиція – залучати до БЕБ, а також до податкової і митниці демобілізованих військовослужбовців. Звісно, після попередньої підготовки. Це дозволить серйозно посилити кадровий потенціал цих відомств.

Фото: УНІАН

На жаль, як показує практика, кланова система вразила кадри і правоохоронних, і фінансових відомств дуже глибоко. Надто глибоко, щоб її можна було вилікувати перевихованням «міцних професіоналів», які служать у системі десятиліттями.

– Що ви маєте на увазі під «клановою системою»?

– Це організовані, згуртовані групи чиновників, правоохоронців і представників так званого бізнесу, які заробляють (або, правильніше казати, крадуть) величезні кошти на різних схемах – від нелегального виробництва горілки й тютюну до продажу державного вугілля наполовину дешевше за його реальну вартість.

У податковій була цікава ситуація. Організована група на Сумщині завозила на територію України тканини за заниженою ціною, згодом, пропускаючи товар через ланцюг контрольованих схемних компаній, примудрялася реалізувати їх без сплати й копійки до бюджету. Сам «бізнес» ніколи не отримав би таких преференцій, якби на зловживання не заплющували очі і митниця, і податкова. Але це ще не все. Коли податківців за таку «недбалість» звільнили, за «бізнес» вписалася прокуратура. Довелося прощатися з прокурором області.

Це лише один окремий приклад клановості. Клани пронизали собою систему державного апарату і на місцевому, і на загальнодержавному рівні. Вони є загрозою нашій державності нарівні, а можливо й більше, ніж росіяни. Тому, крім законодавчої роботи, вважаю за свій суспільний обов'язок боротьбу із цими кланами в межах парламентського контролю, публічності та інших доступних легальних методів.

– Як просувається проєкт «податкова у смартфоні»? Чи впроваджено вже якісь послуги, хоча б у тестовому режимі?

– У березні було запущено послугу передзаповнення декларацій про доходи та майновий стан фізичних осіб. У квітні почне працювати оновлений контакт-центр ДПС. У процесі постійного доопрацювання – Електронний кабінет платника податків.

– Законопроєкт №8237 під час розгляду в першому читанні зустрів доволі серйозний опір із боку деяких депутатів. Чи вдалося дійти консенсусу з приводу спірних норм?

– Так, це правда. Деякі колеги навмисне «збивали» законопроєкти, які підтримував президент. І так, запровадження електронної акцизної марки суперечить інтересам чорного ринку. Але я не бачу сенсу домовлятися з чорним ринком. Ми хочемо його вбити. Разом із брудним лобізмом будь-якого ухилення від оподаткування.

Втім мені здається, що до другого читання ми таки змогли знайти баланс між інтересами легальних виробників підакцизних товарів і торгових мереж. Сподіваюся, що голосування пройде без проблем і з 1 березня 2024 року електронна акцизна марка почне функціонувати. Зокрема, її поява дозволить провести успішну детінізацію тютюнового ринку та ринку палива.

– А яким може бути ефект від такої детінізації? Чи є оцінки?

– Ми вважаємо, що виведення підакцизних товарів із «тіні» може принести держбюджету близько 20 млрд грн платежів на рік додатково. Але питання не лише в акцизній марці, а й у нормальній роботі силових органів, якої наразі ми не бачимо. Найближчим часом запланували засідання комітету з цього питання, де ми заслухаємо всіх правоохоронців.

– У липні фактично буде повернуто довоєнне оподаткування бізнесу разом із перевірками. Чи не побоюєтеся ви, що скасування податкових пільг – того самого 2%-ого податку з обороту – спровокує відхід платників податків у «тінь»?

– Єдиний податок за пільговою ставкою 2%, запроваджений навесні 2022 року, виконав своє завдання. На сьогодні він уже не є фактором, який має значний вплив на підтримку економіки. Тому Мінфін не вважає, що скасування 2%-ї ставки негативно вплине на надходження до держбюджету.

Фото: УНІАН

Ба більше, очікується зростання платежів, оскільки близько 3/4 підприємств, як і раніше, сплачують податок на прибуток та ПДВ. І перехід тієї частини юридичних осіб, які поки що користуються пільговим податком з обороту (таких компаній близько 50 000), назад на загальну систему зіграє державному бюджету лише в плюс. За розрахунками Мінфіну, це додаткові 8 млрд грн до кінця року.

– Щодо перевірок: які платники податків першими потраплять під контроль з боку податкової?

– У контексті диджиталізації має бути перехід до ризик-орієнтованого підходу при призначенні перевірок. Суть полягає в тому, що в податковій має на повну запрацювати АСУР – автоматизована система управління ризиками. ДПС проводитиме аналіз платників податків на підставі близько 100 критеріїв, складатиме профіль платників і розподілятиме їх за групами ризику.

Першими мають підпадати під перевірки платники податків із високим рівнем ризику, які вже раніше вчиняли правопорушення. Водночас платники податків, до яких претензій немає, можуть не побоюватися ревізорів. Отже, складання плану перевірок стане інтелектуальнішим і дозволить знизити надлишковий тиск на бізнес із боку податкової.

– На початку квітня ви заявили, що комітет повернеться до обговорення законопроєкту №7232 про додаткове оподаткування компаній, чиї материнські структури не вийшли з рф. Що в ньому може змінитися та коли цей законопроєкт може бути винесений на голосування?

– Суть цього законопроєкту в наступному. Підприємства, які не пішли з ринку рф, які мають «доньок» в Україні, сплачуватимуть прямі податки (податок на прибуток, ренту) за ставкою в 1,5 раза вищою за стандартну. Критерії визначення таких підприємств прописано в законі, але винятки може встановлювати Кабмін.

Перед голосуванням необхідно осучаснити деякі норми, оскільки законопроєкт було розроблено ще рік тому, і синхронізувати їх із податковими періодами. Але дискусія щодо цього документа досі триває. Тож я зараз не можу прогнозувати, коли Рада його розглядатиме.

– У чому суть цієї дискусії?

– З одного боку, під дію норм законопроєкту №7232 потраплять підприємства, які фактично платять гроші до бюджету рф і тим самим підтримують російську армію. З іншого боку, ці самі підприємства створюють робочі місця в Україні. Отже, важливо знайти якийсь баланс, щоб не нашкодити українській економіці та не вдарити по надходженням до нашого держбюджету.

– У тексті меморандуму між Україною та МВФ зазначено, що наступними роками наша держава докладатиме зусиль для боротьби з ухиленням від сплати податків. Які саме це можуть бути заходи?

– У меморандумі з МВФ як структурний маяк ми взяли на себе зобов'язання до кінця року розробити та ухвалити середньострокову Національну стратегію доходів на 2024–2030 роки. Одним з елементів цієї стратегії, процитую, є «перегляд спрощеного режиму оподаткування з метою усунення ерозії податків на працю шляхом заміни правової основи трудових відносин положеннями цивільного права». Ми точно не робитимемо кроків у цьому напрямку у воєнний час. Але після закінчення війни це питання буде однозначно винесене на порядок денний.

Крім того, необхідно домогтися інституційного зміцнення ДПС, ДМС і БЕБ, а також привести ПДВ й акцизи у відповідність до законодавства Євросоюзу.

– А що з концепцією реформи «10-10-10»?

– Усе сталося так, як і попереджали експерти – вона опинилася на архівній полиці популізму поряд із реформою «5.10».

– У цьому контексті хочеться згадати про податкову амністію. Вона мала стати «стартовою точкою» для жорсткішого контролю доходів фізосіб. Але, судячи з її підсумків, кампанія з декларування не дала бажаного результату. Які подальші плани щодо цього? Чи буде повторна амністія, наприклад? Адже таке практикувалося в багатьох країнах.

– Не погоджуся з тим, що амністія не дала бажаного результату. Її головна мета – дати можливість платникам податків-фізособам вивести доходи й активи з «тіні» – досягнута. Звичайно, очікування щодо сум легалізованих коштів і додаткових надходжень до держбюджету були набагато вищими. Але фіскальна мета, повторюся, не є основною. Хто захотів – той встиг вийти «у білу». І повторна амністія точно не планується.

– Чим закінчилася кампанія щодо упорядковування на ринку азартних ігор?

– Уже можна сказати, що це перемога нашої Тимчасової слідчої комісії, яка принесла держбюджету серйозний дохід. За підсумками березня легальний оборот ринку гемблінгу перевищив 10 млрд грн. Приріст порівняно з лютим більший ніж у 3,5 раза. Тобто ми бачимо, що оператори грального бізнесу вирішили працювати в рамках законодавчого поля, не приховуючи своїх доходів. Що своєю чергою забезпечило приріст платежів.

Без урахування податку на прибуток сума сплачених ринком азартних ігор податків на виграші становила в березні майже 500 млн грн. Це більше, ніж за 2022 рік. Тому тепер уже точно можна сказати, що ми «відчуваємо» оборот цього ринку й бачимо, що чинна система оподаткування для нього необтяжлива і в межах цієї системи він продовжуватиме працювати й надалі. Ну а тих, хто ще не вийшов із «тіні», ми все одно дотиснемо.