Ставки зроблено, ставок більше немає: влада озброїлася проти грального бізнесу. Що насправді ховається за «чисткою» ринку азартних ігор?

Перші місяці 2023 року ознаменувалися цілою низкою подій, пов'язаних з учасниками ринку азартних ігор. Усе почалося ще в січні – з викриття масштабної схеми ухилення від сплати податків, у якій брали участь оператори грального ринку та банки. Вони використовували механізм мискодингу – заміну призначення платежів, які надходили від гравців. Це дозволяло як отримувати, так і виводити гроші на карткові рахунки фізосіб, маскуючи операції, наприклад, під перекази з картки на картку.

На початку березня боротьба з нелегальним гемблінгом докотилася й до криптовалютних бірж, які ведуть діяльність в Україні. Учасники торгових майданчиків втратили можливість поповнювати свої торгові рахунки та безпосередньо знімати з них кошти. Це сталося через те, що НБУ, реагуючи на порушення в розрахунках грального бізнесу, ухвалив постанову №14, згідно з якою всі операції з обміну фіатних коштів на криптовалюту є високоризиковими (high-risk). Тому банки відразу ж припинили обслуговувати такі трансакції.

Читайте також: Криптовалюта йде в підпілля: НБУ заборонив виводити гроші з криптогаманців. Чому це ознака, що ринок готують до жорсткого регулювання

Ще один інцидент стався 10 березня, коли президент Володимир Зеленський підписав указ №145/2023 про запровадження чергового пакету санкцій проти фізичних та юридичних осіб, які є громадянами/резидентами росії або якимось чином пов'язані з нею. Серед інших під санкції потрапила й компанія ТОВ «Паріматч», на яку припадає близько 50% українського ринку ставок на спортивні та інші події. Як наслідок, 12 березня «Паріматч» повідомила про припинення операційної діяльності та блокування свого офіційного сайту.

Mind розбирався, чим може завершитися цей «хрестовий похід» проти грального бізнесу.

Азартні ігри в Україні взагалі законні чи ні? Вони були легалізовані вітчизняним законодавством ще два з половиною роки тому. 14 липня 2020 року парламент ухвалив законопроєкт №2285-д про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор, і після підписання Зеленським він став законом №768-IX.

Ініціатори згаданого законопроєкту писали в пояснювальній записці до нього, що прямі втрати державного бюджету через заборону казино, тоталізаторів тощо становлять близько 10 млрд грн на рік. Антимонопольний комітет, аналізуючи ситуацію з підпільними азартними іграми у 2018 році, взагалі називав цифру в 30 млрд грн. Саме таким, на думку відомства, був оборот «тіньового» ринку гемблінгу.

Скільки податків сплачує гральний бізнес зараз? Перший рік існування грального бізнесу «в законі» продемонстрував, що очікування від його легалізації виявилися надто завищеними. Продаж ліцензій учасникам цього ринку (казино, залам гральних автоматів тощо) приніс 1,34 млрд грн замість запланованих 7,4 млрд грн. Податки, сплачені операторами азартних ігор за 2021 рік, становили 204 млн грн. Таку цифру озвучив депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк.

Експерти пояснювали таку ситуацію тим, що парламент не врегулював оподаткування грального ринку. Йдеться про законопроєкт №2713-д, який був прийнятий у першому читанні ще в липні 2021 року й досі перебуває на доопрацюванні. Проте це не означає, що гральний бізнес звільнили від сплати податків. Поки немає окремого закону, оподаткування відбувається на загальних підставах – за ставкою податку на прибуток у розмірі 18%.

Чому 2022 року ситуація з податковими надходженнями погіршилася? Теоретично можна зробити скидку на те, що через війну українцям явно було не до розваг.

«Тобто всі сплачені податки та збори становили 1% від обороту», – констатує Желєзняк.

На руку гемблінг-індустрії зіграло те, що в березні 2022 року парламент ухвалив законопроєкт №7137-д (зараз це закон №2120-ІХ), норми якого дали право суб'єктам господарювання на період дії воєнного стану перейти на спеціальний режим зі сплатою 2% податку з обороту. У січні 2023 року депутати «схаменулися» і скасували цю пільгу саме для грального бізнесу. Але багато учасників ринку встигли скористатися цілком легальною лазівкою для того, щоб платити менше податків. За оцінками Железняка, зі згаданої суми в 730 млн грн саме 60 млн грн було сплачено операторами, які перейшли на спецрежим із 2%-м податком.

Якщо повернутися до згаданого вже міскодингу, то, за даними СБУ, лише через один банк, який брав участь у цій схемі, проходила сума в розмірі 7–8 млрд грн на місяць. А таких банків було дев'ять. Це гроші, які потім за допомогою різних сірих схем виводилися на рахунки третіх осіб, у тому числі для виплат зарплат у «конвертах», і навіть були задіяні в нелегальному експорті зернових.

Чому під санкції потрапили Parimatch та інші букмекери? Санкції проти ТОВ «Паріматч» стали черговим розділом історії, пов'язаної з гральним бізнесом. Хоча офіційне формулювання, яке пояснює запровадження таких санкцій, – російське походження фігуранта або його співпраця з країною-агресором.

І в новому списку санкцій дійсно є компанії, які зареєстровані в росії. Це «СпортБет», «Матчбет», «МВбет», «Марафон» та інші. Водночас до нього потрапили й українські букмекери. Крім «Паріматч», це «Покерматч.ЮА», «Поінтлото», «Твоя беттингова компанія».

До того ж після 24 лютого 2022 року «Паріматч» припинила свою діяльність у рф. 26 березня 2022 року на своєму офіційному сайті букмекер заявив про те, що «…завершено всі юридичні та технічні процеси, необхідні для остаточного відкликання франшизи Parimatch з росії».

Ба більше, у серпні 2022 року Міністерство освіти та науки України і благодійний фонд Parimatch Foundation, що належить букмекерській компанії, підписали меморандум про співпрацю. Щоправда, після запровадження санкцій МОН заявило про те, що домовленості з фондом будуть розірвані.

При цьому голова холдингу Parimatch Максим Ляшко пообіцяв, що всі гроші буде повернуто, це лише питання часу. Він уточнив, що компанія має намір домагатися зняття санкцій і вкотре відкинув будь-який зв'язок із російським ринком. Але, за словами Ляшка, судові розгляди – це крайній захід і більше надій на такий варіант, як внесення змін до списку санкцій. «Адже відомо, що списки РНБО можуть змінюватися», – пояснив очільник компанії.

Що буде з ринком азартних ігор далі? Як розповів голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, мотивація всіх вищезгаданих подій – змусити ринок азартних ігор працювати в законодавчому полі та припинити схеми ухилення від оподаткування.

Також Гетманцев попередив, що низка санкцій проти представників ринку азартних ігор ще не вичерпана. «Є ціла низка компаній, які за якимось дивним збігом обставин не потрапили до списку. Хоча, згідно з розслідуванням журналістів, мають російське коріння. Ми в ТСК уважно стежимо за тим, що відбувається, і не допустимо, щоб ті люди, які ініціюють списки санкцій, звільняли ринок від одних шахраїв на користь інших», – прокоментував голова податкового комітету.

Далі варто очікувати посилення законодавчих і нормативних рамок для грального бізнесу. Наприклад, НБУ вже уточнив вимоги до еквайрів (банків і небанківських фінустанов) під час здійснення ними платіжних операцій. Вони прописані в постанові №21 від 10 березня 2023 року.

Крім того, має добратися до другого читання законопроєкт №2713-д, щоб нарешті були остаточно врегульовані нюанси оподаткування грального бізнесу. Але терміни, коли парламент може розглянути проект закону ще невідомі. За словами Гетманцева, наразі «…відсутня потрібна кількість голосів».