Наші в Ріо-де-Жанейро: чим вражатимуть українські стартапи відвідувачів Web Summit 2023

1 травня в Бразилії стартує Web Summit. Україна зі своїм павільйоном дебютувала на цій найкрупнішій у світі технологічній конференції 2021 року. Торік – попри війну – наша країна не пропустила Web Summit: 24 вітчизняні стартапи представили там свої розробки.

Цьогоріч на саміті в Ріо-де-Жанейро очікується близько 500 інвесторів, 750 стартапів і 15 000 відвідувачів. Поїдуть на конференцію і дев’ять українських команд. З якими розробками? Що цікавого відомо про ці стартапи? Якими рішеннями будуть підкорювати відвідувачів? Mind зібрав головні факти.

Ця компанія надає комплаєнс-послуги онлайн-верифікації особистості. Тобто автоматизована система розпізнає обличчя людини та ідентифікує її за відкритими глобальними базами даних. Допомогає штучний інтелект. «Коли ви приходити, наприклад, у банк, то проходите верифікацію особисто з менеджером. Але, оскільки весь бізнес давно рухається в онлайн, є сфери, де вже інтегрували онлайн-верифікацію. В Україні гарний приклад – Монобанк. Один із перших, хто ввів онлайн-верифікацію при реєстрації рахунку», – пояснює засновник Kycaid Микола Машковський. 

Клієнт платить за кожну перевірку. Послугами стартапу переважно користуються клієнти з фінансової, ігрової індустрій і маркетплейсів. Kycaid присувається в Україні, Бразилії, Африці та Казахстані. Є клієнти, які працюють по всьому світу, тому стартап надає послуги й користувачам з Європи та Азії. «Наприклад, та сама крипта – там багато юзерів з азійського ринку, є невеликі клієнти в Туреччині», – уточнює засновник.

Проєкт розвивався власним коштом. За два роки, поки засновники будували продукт, вкладено близько $300 000. «Ми достатньо швидко отримали перших клієнтів і почали жити з власних доходів. Почали розвиватися саме за рахунок операційного кеш-флоу», – каже Машковський. Нині стартап шукає стратегічних партнерів, завдяки яким зможе збільшити бізнес.

Команда розробляє хмарну платформу для управління малим та середнім бізнесом у сфері послуг і торгівлі. Сервіс поєднує в собі інструментарій для цифровізації бізнесу, має веб- та мобільні застосунки. Компанія розвиває два продукти: з 2013 року – RemOnline для клієнтів з України, Східної Європи та Центральної Азії, з 2020-го – Orderry для ринків Північної та Латинської Америки.

На Web Summit 2023 в Бразилії компанія планує презентувати локалізацію продукту Orderry португальською мовою. Клієнти стартапу – малий та середній бізнес. Серед них сервісні центри, ремонтні майстерні, СТО, ательє, клінінги, салони краси тощо. Від моменту заснування до перших seed-інвестицій стартап розвивався за власні кошти. У компанії кажуть, що сума реінвестованої виручки за весь цей час – декілька мільйонів доларів.

Перше залучене seed-фінансування від приватних українських інвесторів сягнуло $150 000. Далі – у 2022 році – Ordery отримала гранти для розвитку продуктів: фінансування, менторську та продуктову підтримку від Google for Startups Ukraine Support Fund, а також допомогу від одного з найбільших дата-центрів Європи в рамках програми Scaleway Startup Program. Зараз загальна сума отриманих грантів становить приблизно $150 000.

Це рішення для виявлення аномалій на виробничих підприємствах різних галузей. В основі розробки – штучний інтелект для забезпечення надійної безаварійної роботи обладнання. Anna Maly працює на основі вивчення масиву даних (Big Data), які надходять від датчиків. А в разі виявлення змін у роботі обладнання система сигналізує і попереджає про відхилення.

Розробники стверджують, що рішення може знаходити закономірності та тенденції на ранніх стадіях, які людина не здатна виявити. А отже, можна завчасно локалізувати дефект із мінімальними затратами: почистити, виконати обтяжку, замінити окремі деталі. Ризик виходу з ладу обладнання знижується, а витрати на відновлення зменшуються. «Шкода, що ми зробили це тільки 2022 року, бо Anna Maly могла врятувати Чорнобиль у 1986 році», – кажуть у компанії IT-Enterprise, яка розробила рішення.

Потенційні клієнти компанії – середні та великі промислові підприємства харчової, хімічної, фармацевтичної, машинобудівної, аерокосмічної і металургійної промисловості. Серед компаній, які вже використовують рішення, – «Інтерпайп» та «Astarta-Київ». Суму інвестицій компанія не розкриває, втім зазначає, що на розробку прототипу пішло приблизно пів року.

Spendbase

Цей сервіс допомагає компаніям управляти SaaS-підписками та знижувати витрати на інфраструктуру. «Директорам компаній від 50 співробітників складно контролювати процеси підписок на SaaS: скільки їх, які співробітники користуються регулярно, а які – не користуються взагалі. На це витрачається багато грошей і часу.

Spendbase допомагає автоматизувати ці процеси та зменшити загальні інфраструктурні витрати компаній», – пояснюють у компанії. За допомогою рішення менеджер може подивитися наявні підписки, порівняти витрати за місяць або рік, видалити непотрібні акаунти, які не використовуються. Також є можливість закріпити кожного співробітника за певним продуктом, наприклад Microsoft або Google Workspace.

Spendbase 2022 року заснував український підприємець Андрій Алексєєнко. Він каже, що продукт підходить для середніх і великих компаній. «Однак чітких обмежень немає, тому що навіть компаніям з 15 співробітниками вже потрібно ефективно менеджерити підписки та інфраструктуру», – додає Алексєєнко.

Засновник не розкриває суму інвестицій у проєкт. Втім зазначає, що вони – бутсреп-стартап (розвивалися за власні кошти). Зараз команда працює над розвитком юніт-економіки, щоб підняти інвестиції протягом року.

Це прилад для дизельних і бензинових двигунів, який дозволяє зменшувати витрати пального на 10–20% залежно від типу та класу автомобіля. Пристрій знижує кількість небезпечних викидів: каталітичний процес розриває вуглецеві зв’язки в паливі, яке згорає в більш повному обсязі. За словами засновника FuelWell Сергія Дубіневича, технологія готова до серійного виробництва. До повномасштабної війни команда провела майже 70 пілотних випробувань за 2,5 року. Тоді стартап розпочинав пілотний проєкт з МХП. Проте його зупинили.

Від початку FuelWell цілилася на B2C-сегмент. Втім команда переглянула стратегію та сфокусувалася на великих і середніх компаніях. Стартап цікавлять ті, хто має в автопарку вантажівки або сільськогосподарську техніку першого та другого класів із великим пробігом й обсягом споживання палива.

У розробку вклали понад $500 000. Усі попередні роки його фінансував засновник. У 2023 році FuelWell отримав грант для проєктів подвійного призначення задля підвищення обороноздатності країни та повоєнної відбудови від USF.

Основний продукт стартапу – пристрій-пастка для боротьби з комарами на відкритому повітрі. Розробка випромінює тепло й виділяє запахи та вуглекислий газ. Це приманює комарів усередину гаджета, де вони гинуть. Установка працює за допомогою розробленого для неї блоку управління й окремих software-алгоритмів. Джерело живлення – електрика.

Стартап заснувала Анастасія Романова. На етапі реалізації ідеї до керівництва долучилася Ольга Дячук. Загальна сума початкових вкладень становила близько $100 000. «Для старту ми зробили реінвестиції з наявних бізнесів, також задіяли ресурси команди, і досить швидко в стартап стали реінвестувати кошти від перших продажів установки», – говорить Романова. Стартап також отримав підтримку грантових програм:

• $5000 на Consumer Electronic Show В Лас-Вегасі (CES 2020);
• $50 000 від USF;
• $5000 на Ukrainian Hub від CRDF Global;
• $20 000 на IT Arena від USF і CRDF Global.

Це платформа для дизайну мейлів різної складності без навичок кодування. Сервіс пропонує понад 1300 готових шаблонів. У компанії зазначають, що розробка допомагає автоматизувати процес створення листів і заощадити до 60% часу.

Засновник стартапу – Дмитро Кудренко. На MVP пішло три місяці, а реліз проєкту відбувся в лютому 2017 року. Втім заробити компанії вдалося лише через чотири роки – у 2021-му. До того моменту інвестували власні $500 000. На початку витрати сягали $20 000 щомісячно, а середній чек був $10 на місяць. Зараз компанія щомісячно зростає приблизно на 3%. Проте хоче повернутися до попереднього показника в 10%. Зараз на платформі 750 000 зареєстрованих користувачів у 216 країнах по всьому світу. А серед клієнтів компанії – 245 великих брендів: Tesla, HBO, Disney тощо.

Це low-code-екосистема, яка за допомогою методів візуального програмування дозволяє пришвидшити розробку програмного забезпечення та підвищити ефективність інженерів. Директор із розвитку UBOS Юрій Костюченко пояснює: залежно від продукту, який розробляється, інженери можуть працювати ефективніше в три – сім разів. За допомогою платформи, як переконують її розробники, можна зекономити не тільки час, а й кошти на розробку: до 60% від загальної вартості бюджету продукту. Для використання UBOS необхідно мати елементарні навички програмування: знати основні принципи роботи з базами даних, JavaScript.

Компанія працює з клієнтами з Ізраїлю та США. У планах UBOS виходити на український ринок. Водночас Костюченко зазначає, що стартап не планує завойовувати якісь окремі ринки чи ніші, а формує пропозиції для компаній, щоб вони могли на базі продукту UBOS розробляти власні проєкти.

Засновник стартапу – Андрій Бідочко. У розвиток продукту вкладили понад $200 000 власних коштів. Торік стартап вже представляв Україну на Web Summit у Лісабоні.

Команда розробила єдиний робочий простір для організації щоденних процесів у компаніях. Рішення має три блоки: CRM для управління й контролю над продажами, управління структурою компанії та налаштування внутрішніх процесів, розподілення ресурсів усіх учасників робочого процесу й контролювання термінів виконання завдань.

Засновник стартапу – колишній директор українського «Бітрікс24» Дмитро Суслов. Продукт орієнтований на малий та середній бізнес незалежно від галузі. Першим ринком Uspacy стала Україна. Тут у неї вже понад 1000 клієнтів. Компанія використовує модель фриміум. За словами Суслова, компанія пропонує безоплатний пакет, у якому достатньо можливостей для невеликої команди без глибоких запитів. Бізнесам, яким потрібна розширена функціональність, пропонують два тарифних плани (зі знижкою для українців до кінця воєнного стану при оплаті за рік): стандартний (266 грн за одного користувача на місяць) і професійний (533 грн відповідно).

Створення першої версії продукту коштувало компанії $196 500. Поки Uspacy не залучала зовнішні інвестиції – і розвивається на кошти її співзасновників.