Українські банки знов отримали можливість накладати арешти на рахунки своїх клієнтів. Про це повідомив співвласник monobank Олег Гороховський, пославшись на норми закону №3048-IX, який набув чинності 6 травня.
Норми цього закону справді розширюють перелік ситуацій, коли банки мають заарештовувати кошти на рахунках своїх клієнтів на підставі виконавчих проваджень. І схоже, ця проблема стане масовою. Тільки monobank і Приватбанк, у яких відкрито близько 40% усіх рахунків фізосіб, можуть знерухомити кошти майже 1 млн клієнтів.
Mind розбирався, на якій підставі банки блокуватимуть рахунки клієнтів і як позбутися такої «чорної мітки».
Чому банки можуть арештовувати рахунки? Механізм блокування банківських рахунків працює в Україні не перший рік. Якщо коротко, то банк на підставі постанови, яку виписує державний чи приватний виконавець, заморожує кошти на рахунку. Виконавці давно мають право арештовувати активи (кошти, майно) за різні борги. За штрафи, аліменти тощо. Але раніше процедура арешту була досить складною. Виконавча служба виносила постанову та відправляла її звичайним листом (у паперовій формі) до банку. Тому процес блокування рахунку міг забирати багато часу
Навесні 2020 року з'явилася Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП), яка значно прискорила обмін інформацією між виконавцями й банками та значно спростила процедуру арешту рахунків.
Після початку активних бойових дій уряд наважився на невелике послаблення, і 2 березня 2022 року Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження №198-р. У ньому сказано, що в умовах воєнного стану фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 000 грн. Причому це розпорядження діє доти, доки не буде скасовано воєнний стан.
Простіше кажучи, навіть якщо на банківському рахунку «висів» блок, його власник міг витрачати із цього рахунку гроші. Але лише за умови, що заарештована сума не перевищує 100 000 грн.
Як відбувається арешт рахунків після 6 травня 2023 року? Закон №3048-IX фактично скасував дію розпорядження Кабмину №198-р. Хоча на сайті Верховної Ради зазначено, що цей документ, як і раніше, діє. Тобто він не втратив чинності. Але, оскільки закон має більшу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти уряду, слід орієнтуватися на його норми.
Згідно з новими правилами, фізичні особи, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, який протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати. Тобто повної заборони використання грошей на заблокованих рахунках немає. Але «віконце» для маневру вкрай вузьке. Станом на сьогодні (11 травня), дві мінімальні зарплати – це лише 13 400 грн.
Крім того, механізм блокування також змінюється. Згідно з розпорядженням Кабміну, арешт формально не діяв, якщо у виконавчому документі фігурувала сума до 100 000 грн. Тобто арешт ніби був, але його водночас і не було.
Тепер, якщо спиратися на закон №3048-IX, банки зобов'язані накласти блокування на всі рахунки, стосовно власників яких виконавча служба відкрила провадження. І цей арешт не залежить від суми боргу. А вже після цього власник рахунку зможе витрачати з нього на місяць до 13 400 грн. Є, правда, одне застереження: сплата податків та інших зборів до державного бюджету здійснюється без обмежень.
Як вибрати рахунок, з якого можна витрачати кошти під час арешту? Якщо в боржника один рахунок, то в принципі жодних особливих дій йому не потрібно. Повторимося: попри арешт, боржник зможе витрачати на місяць на будь-які цілі суму, еквівалентну двом мінімальним зарплатам.
Коли рахунків декілька (два, три і більше), і гроші скрізь заблоковані (а таке цілком може статися), боржник має визначити, з якого рахунку він здійснюватиме платежі в межах зазначеної суми. При цьому не має жодного значення, відкриті рахунки в одному банку чи різних.
Для визначення поточного рахунку, з якого буде можливість здійснювати вихідні операції, боржнику необхідно зробити такі дії:
Вони можуть здійснювати з таких рахунків операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше ніж п'ять розмірів мінімальної заробітної плати на місяць (33 500 грн), а також для сплати податків, зборів та єдиного соцвнеску (ЄСВ).
Як зняти арешт з рахунку? Щоб зняти арешт з рахунку, необхідно спочатку з'ясувати, на якій підставі він був заблокований і ким. Інформацію можна отримати в банку. Іноді навіть не доведеться спілкуватися зі співробітниками фінустанови: усі необхідні дані будуть в особистому кабінеті інтернет-банкінгу. Можна скористатися системою Мін'юсту для пошуку виконавчих проваджень.
Найчастіше арешт відбувається на підставі постанови державного (приватного) виконавця, який займається стягненням, зокрема за рішенням суду, штрафів, податкових боргів, аліментів.
Наступний крок – звернутися до виконавчої служби й до того виконавця, який виписав постанову про арешт коштів на рахунку. Після цього потрібно сплатити заборгованість.
Тоді виконавець закриє провадження, а банк через АСВП дізнається про це та зніме блокування коштів. Зрозуміло, це не станеться за лічені хвилини. Може знадобитися кілька днів, щоб гроші надійшли на рахунок виконавчої служби, і вона закрила провадження.
Бувають ситуації, коли заморожування рахунку пов'язане з рішенням суду, який накладає арешт як забезпечення позову. На жаль, у цій ситуації розблокувати рахунок можна лише після завершення судового процесу.До речі, спроба відкрити новий рахунок замість заблокованого навряд чи матиме успіх. По-перше, банк може відмовити клієнту, аргументуючи це наявністю арештів, що вже діють. По-друге, якщо такий варіант і вдасться здійснити, з часом новий рахунок знов-таки може потрапити під блокування.