Фінмоніторинг воєнного часу: чиї платежі банки блокують найчастіше

Державна служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг) оприлюднила дані про свою роботу за І квартал 2023 року. За даними відомства, у січні – березні було виявлено операції, які можуть бути пов'язані з незаконною легалізацією коштів, на суму 22,6 млрд. грн. У тому числі загальна сума зупинених Держфінмоніторингом фінансових трансакцій та заблокованих коштів еквівалентна 1,3 млрд грн.

«У свою чергу в рамках операційної діяльності за І квартал 2023 року Держфінмоніторинг направив до правоохоронних органів 307 матеріалів», – уточнює служба у своєму повідомленні.

Якщо порівнювати з І кварталом 2022 року, то обсяг платежів, де є ознаки легалізації та відмивання доходів, як і сума заблокованих коштів, зросли вдвічі.

Держфінмоніторинг уважно відстежує операції, які можуть бути пов'язані з фінансуванням тероризму/сепаратизму та військовою агресією проти України. Крім того, більш вибірковими стали банки. Вони вважають за краще перестрахуватися і блокувати підозрілі трансакції, ніж згодом мати проблеми з НБУ.

Mind розібрався, які операції особливо ретельно відстежують банки і як це позначається на їхніх клієнтах.

Що прописано в законодавстві? Головний нормативно-правовий акт, який визначає правила фінансового моніторингу в Україні, – закон №361-IX. Крім того, ще в березні 2022 року Національний банк ухвалив постанову №60, яка встановлює підвищені вимоги щодо контролю операцій клієнтів з боку банків.

Банкам заборонено схвалювати видаткові операції, якщо сума, на яку провадиться кожна з них, дорівнює або перевищує 400 000 грн. Інакше кажучи, якщо клієнт хоче відправити зі свого рахунку більшу суму, він змушений буде надати документи, що підтверджують походження цих коштів. Інакше гроші можна буде спрямувати лише на підтримку ЗСУ (шляхом перерахування на спецрахунок) або купівлю військових облігацій.

«Банки зобов'язані, по можливості, проводити аналіз підстав і мети всіх фінансових операцій фізосіб, якщо вони відповідають хоча б одній із таких ознак: є складними фінансовими операціями, є незвичайно великими фінансовими операціями (порівняно з попередніми), проведені незвичним способом, не мають очевидної економічної чи законної мети», – пояснює Наталія Бута, головний бухгалтер юридичної компанії GLS.

Крім цього, банки відстежують операції:

• у яких один з учасників має реєстрацію чи проживання в юрисдикції, яка не виконує належним чином рекомендації FATF;
• у яких один із учасників – політично значуща особа;
• у яких немає чіткої ділової чи економічної мети (наприклад, перекази між двома банківськими картками без конкретного призначення платежу);
• щодо переказу коштів за кордон або операції з готівкою (наприклад, внесення грошей через касу банку);
• з віртуальними активами (криптовалютою) на суму, що дорівнює або перевищує 30 000 грн.

«Загалом підпадають під моніторинг безготівкові платежі на суму від 30 000 грн (якщо відсутні ознаки дроблення операції) та готівкові перекази від 5000 грн», – уточнює Наталія Бута.

Як виглядає фінансовий моніторинг у реальному житті? Законодавство встановлює, скажімо так, базові вимоги щодо фінансового моніторингу. Насправді ж банки вивчають портрет окремо взятого клієнта, його платоспроможність і відштовхуються від цих даних під час контролю операцій.

Наприклад, пресслужба НБУ на запит Mind відповіла таке: «Банки зобов'язані з використанням ризик-орієнтованого підходу виявляти підозрілі фінансові операції та операції, які не відповідають наявній у банку інформації про клієнта. Банк проводить на постійній основі моніторинг ділових відносин і фінансових операцій клієнта щодо відповідності таких фінансових операцій наявної в банку інформації про клієнта, його діяльність і ризики, у тому числі, у разі потреби, про джерело коштів».

«Банк може запросити документи при проведенні переказу на будь-яку суму залежно від кількості / частоти / обсягу операцій, якщо виникає підозра про відсутність у клієнта фінансової можливості для проведення відповідної операції», – пояснює Максим Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії «Максим Боярчуков та Партнери».

Отже, сума в 400 000 грн – певний умовний кордон, до якого впишуться далеко не всі. Тільки якщо клієнт має гарну репутацію, давню історію відносин із банком, за його карткою/рахунком стабільний оборот, який не викликає підозр, банк вимагатиме обґрунтувати операцію лише за перевищення згаданого ліміту.

Чому банки стали жорсткіше контролювати клієнтів? Нацбанк у 2023 році почав повертати повноцінний нагляд за банківським ринком і частіше штрафувати банки. За порушення вимог фінансового моніторингу – зокрема.

Загальна сума штрафів, які НБУ виписав банкам в І кварталі 2023 року, становила майже 226 млн грн. Це в 1,3 раза більше, ніж за весь 2022 рік. Переважна більшість штрафів стосується саме фінансового моніторингу».

Найбільші стягнення з початку 2023 року отримали Укргазбанк (штраф на 65 млн грн) і Сенс Банк (штраф на 48 млн грн).

«Національний банк явно недопрацьовував щодо фінансового моніторингу. Але після скандалу з міскодингом він зробив правильні висновки, контроль за ризиковими операціями було посилено, а банки отримали відповідні роз'яснення», – заявив у коментарі Mind голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Логічно, що банки посилили моніторинг операцій по рахунках фізосіб. Це, у свою чергу, призводить до того, що навіть нешкідливі (здається) платежі зависають – і банк їх не пропускає.

«Кожен банк вибудовує фільтри, які операції відстежуватиме. І суми (будь-які суми) можуть бути заблоковані як на вході, так і на виході», – каже фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Як змінюватиметься фінмоніторинг для клієнтів банків? Слід підготуватися до того, що фінансовий моніторинг буде дедалі настирливішим. Серед іншого це продиктовано тим, що Україна приєднується до міжнародного обміну податковою інформацією. Нагадаємо: закон №2970-IX (набув чинності з 28 квітня) зобов'язує практично всіх без винятку учасників фінансового ринку впроваджувати процедури комплексної перевірки клієнтів, щоб виявляти осіб, які потрапляють у цей обмін даними. Така перевірка розпочнеться вже незабаром – з 1 липня 2023 року.

Чим все це загрожує?

При відкритті рахунку банк вимагатиме ще більше інформації. Крім стандартних питань про місце роботи, бізнес-діяльність і загальний фінансовий стан, це можуть бути запитання про взаємини клієнта із закордонними контрагентами, про наявність рахунків за межами України тощо.

Банки відмовлятимуться від взаємин із клієнтом, якщо вони не зможуть визначити фінансовий стан заявника та його можливість проводити відповідні операції. Так, вони можуть відправляти клієнтів за двері і сьогодні. Але таких випадків побільшає через побоювання отримати штраф від Нацбанку. НБУ, зокрема, пояснює: коли банк не може отримати необхідні документи для ідентифікації клієнта, він зобов'язаний відмовити йому у відкритті рахунку або закрити рахунки, що вже діють.

Будь-які маніпуляції з криптовалютою, насамперед р2р-платежі, пов'язані з обміном криптоактивів, залишаться однією з пріоритетних зон контролю. «Операції, пов'язані з придбанням/продажем криптоактивів і використанням р2р-операцій, знаходяться у фокусі уваги банків при аналізі фінансових операцій клієнтів», – повідомила пресслужба НБУ. А отже, фізособи, які активно використовують р2р-платежі, у тому числі для заробітку, все частіше стикатимуться з блокуванням карток.

Трансакції, які викликали підозру в банку, буде заморожено до з'ясування обставин. Причому перенаправити суму, що зависла, в інший банк без наслідків не вийде. «Якщо клієнт не може підтвердити походження коштів, гроші якийсь час «висять» на транзитному рахунку, а потім відправляються назад відправнику. І в результаті все може закінчитися взагалі повним блокуванням рахунку», – каже Василь Невмержицький.

Клієнти банків дедалі частіше ставатимуть предметом вивчення з боку Держфінмоніторингу. НБУ уточнює, що банки передають до цього відомства дані про операції, у проведенні яких клієнту було відмовлено. Усе може закінчитися й тим, що клієнт, зрештою, спілкуватиметься з Державною податковою службою або правоохоронцями. «Про спробу здійснити операції, які мають ознаки пов'язаності (це один із «маркерів» відмивання коштів. – Mind), відповідальна особа банку за ведення фінансового моніторингу має право повідомити правоохоронні органи», – попереджає Максим Боярчуков.

Отже, правила фімоніторингу змінюються. І не на користь клієнтів. Особливо напружитися варто тим, хто вважає за краще займатися бізнесом без реєстрації фізособи-підприємця, а також криптоентузіастам. Чим менш прозора операція з погляду банку – тим вища ймовірність, що доведеться доводити її легальність та обґрунтовувати походження грошей. Інакше платіж буде заблокований (а в найгіршому разі – і рахунок), а банк передасть дані про клієнта до Держфінмоніторингу.