За час війни держборг України зріс майже на 70% у гривні та на 36% – у доларах. Що з цим робити
Як країна повертає зовнішні борги та чи варто остерігатися дефолту
Україна отримала за 2022 рік $32 млрд міжнародного фінансування. Протягом 2023 року має надійти $40–45 млрд. Причому, за даними Міністерства фінансів, з початку року Україні вже вдалося залучити приблизно половину цієї суми – близько $20 млрд.
Дуже часто ті кошти, які перераховують усілякі іноземні партнери – уряди різних країн, міжнародні інституції тощо, чомусь класифікуються як фінансова допомога.
Але, якщо виходити з того, що допомога – це безповоротна підтримка, таке визначення є не зовсім коректним. Частка грантів, які є безоплатним фінансуванням, у загальному обсязі отриманих за 5 місяців 2023 року коштів, становить близько 30% (дані Мінфіну). Решта – кредити та гроші, які надходять від розміщення валютних військових облігацій (ОВДП). Тобто боргове фінансування треба повертати, та ще й із відсотками.
Зважаючи на той факт, що левова частка коштів, які перераховують партнери, йде на покриття бюджетного дефіциту, Україні розплачуватися за боргами непросто. І хоча погашати ті кредити, які накопичуються в умовах війни, доведеться «завтра», старі борги повертати потрібно вже сьогодні. А це створює додаткове навантаження на держбюджет.
Mind розбирався, як Україна розправляється з боргами і хто із зовнішніх кредиторів погодився на реструктуризацію.
Що взагалі відбувається з державним боргом? Сума загального державного та гарантованого державою боргу України з 28 лютого 2022 року до 31 травня 2023 року в гривневому еквіваленті зросла більш ніж на 68% – до 4594 млрд грн, у доларовому еквіваленті збільшилася на 36% – до 126 млрд. Співвідношення держборгу до ВВП перевищує позначку 80%.
У структурі державного боргу (без урахування гарантованого) частка внутрішньої заборгованості, яка представлена переважно зобов'язаннями щодо ОВДП, становить близько 34%. Зовнішні борги відчутно більше – близько 66%.
Зовнішня заборгованість на 54% сформована із запозичень від міжнародних фінансових організацій, як-от Міжнародний валютний фонд (МВФ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестбанк (ЄІБ) тощо. Ще близько 30% – це те, що Україна заборгувала іноземним кредиторам за єврооблігаціями, які були випущені в період із 2013 до 2021 року включно. Борги, що залишилися, представлені фінансуванням, яке виділили уряди різних країн (Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини) та іноземні компанії (Cargill, Deutsche Bank).
Враховуючи темпи, з якими Україна поглинає зовнішнє фінансування, загальний обсяг державного боргу до 31 грудня 2023 року може сягнути 6197 млрд грн (така сума зафіксована в законі про держбюджет-2023). Це, до речі, більш ніж 100% прогнозного номінального ВВП України на 2023 рік.
У наступні роки держборг накопичуватиметься. За оцінками МВФ, у 2024 році він становитиме майже 125% ВВП, у 2025-му – 139% ВВП, у 2026-му досягне 150% ВВП.
Структура державного та гарантованого боргу України на 31 травня 2023 року
| Сума | Частка в загальному обсязі | |
| Державний та гарантований борг | 4593 млрд грн | 100% |
| Державний борг, у т. ч.: | 4257 млрд грн | 92,68% |
| - внутрішній борг | 1453 млрд грн | 31,64% |
| - зовнішній борг | 2804 млрд грн | 61,05% |
| Гарантований борг, в т. ч.: | 336 млрд грн | 7,32% |
| - внутрішній борг | 70 млрд грн | 1,52% |
| - зовнішній борг | 267 млрд грн | 5,81% |
Джерело: дані Мінфіну
Хто виділяє Україні найбільше коштів? Згідно з даними, які презентував Мінфін на Ukraine Recovery Conference у Лондоні, найбільший обсяг грантів протягом 2022 року надали США ($12 млрд), Євросоюз ($8 млрд) і Канада ($1,9 млрд). Найбільшими зовнішніми кредиторами були МВФ ($2,7 млрд) і Європейський інвестиційний банк ($0,7 млрд).
У 2023 році картина фінансування ззовні особливо не змінилася. Основними помічниками залишаються США та ЄС, які з початку року надали Україні $6 млрд і $8,1 млрд відповідно (у вигляді як грантів, так і пільгових кредитів).
Головний же кредитор серед міжнародних фінінститутів, як і раніше, МВФ, з яким Україна на початку квітня підписала новий договір на суму $15,6 млрд строком на 4 роки. Перший транш від фонду становив $2,7 млрд. Ще $1,8 млрд мають надійти до кінця року двома рівними частинами.
Скільки Україні потрібно погасити боргів 2023 року? За даними, які надали Mind аналітики Ukraine Economic Outlook, загальний план погашення на 2023 рік – майже $12 млрд. За обсягом це третина всього міжнародного фінансування, яке Україна має отримати протягом року. Щоправда, ми повертаємо кредиторам не всі. Із зазначеної суми заборгованість у розмірі $2,8 млрд вдалося пересунути на пізніше (докладніше про це – нижче). Отже, загальний обсяг боргів, які необхідно повернути у 2023 році, становить близько $9,2 млрд.
Графік та суми виплат за зовнішнім держборгом у 2023 році, $млн
«Очікувані валютні залучення на 2023 рік у розмірі $51 млрд – крім фінансування від партнерів, $4,1 млрд буде отримано через валютні ОВДП – покривають очікувані валютні погашення на $6,8 млрд і ще $1,8 млрд на обслуговування боргів», – пояснює Адріан Пантюхов, економіст Ukraine Economic Outlook.
За перше півріччя 2023 року (попри те, що червень ще не закінчився, платежі за цей місяць теж враховано. – Mind) Україна виплатила вже близько $4,6 млрд. Основні виплати припадають на платежі за валютними ОВДП та обслуговування кредитів МВФ. Виходить, що на друге півріччя залишається близько половини. При цьому найбільшу суму знову отримають МВФ і власники єврооблігацій – приблизно $1,9 млрд.
«Причому з $2 млрд суверенного боргу до погашення на 2023 рік Україна вже виплатила 67%. Схожа ситуація і з обслуговуванням інших боргів, з яких активно повертаються лише позики від міжнародних фінансових організацій (МФО), що може говорити про їхнє заміщення в разі зростання загальної заборгованості. Інакше кажучи, нові кредити, які отримує Україна, частково витрачаються на погашення старих позик», – пояснює Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating.
Які суверенні борги потрапили під реструктуризацію? Україні вдалося зняти частину боргового навантаження завдяки реструктуризації за єврооблігаціями. Ще в серпні 2022 року Мінфін від імені Кабінету Міністрів домовився з власниками євробондів про відстрочення виплат за ними й перенесення терміну погашення на два роки – з 2024-го на 2026 рік. Домовленості досягли приблизно для 75% вартості паперів, що знаходяться в обігу.
«Заборгованість з облігацій зовнішнього боргу практично застигла на рівні $22,7 млрд, а їхня реструктуризація була здійснена на підставі постанов Кабміну №805 та 806», – уточнює Віктор Шулик.
Завдяки досягнутим домовленостям із власниками цих паперів, лише 2023 року Україна заощадила $2,8 млрд. Причому експерти не виключають, що через складну ситуацію з дефіцитом держбюджету уряд може ближче до кінця року зробити нову спробу піти на перемовини з власниками єврооблігацій, щоб отримати ще одну відстрочку.
Крім того, Кабмін зміг вибити й відстрочення виплат за ВВП-варантами. Нагадаємо: це цінні папери, які Україна випустила на суму $3,2 млрд у 2015 році в рамках реструктуризації зовнішнього боргу. Особливість варантів у тому, що їхня прибутковість прив'язана до ВВП держави. Що вище темпи зростання економіки – то більше платежів за паперами.
«З власниками ВВП-варантів було погоджено відстрочення. Україна включила до умов випуску можливість викупити їх за номіналом. Виплата, яка мала відбутися 31 травня 2023 року, перенеслася на 1 серпня 2024 року. Строк обігу варантів було продовжено на рік – до 2039 року», – коментує Адріан Пантюхов.
До речі, Україна спромоглася переглянути календар виплат за кредитними боргами перед МВФ. Це не реструктуризація у чистому вигляді, а радше можливість трохи «розмазати» боргове навантаження.
«У календарі виплат перед МВФ дещо знизилися суми на найближчий рік. Незважаючи на це, сама програма з фондом має досить жорсткі вимоги та структурні маяки і досить високу ставку за кредитом на рівні 6,9%», – розповідає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Які держкомпанії відстрочили погашення боргів? Крім зовнішніх зобов'язань України як держави, є також зовнішні борги й у державних компаній. Найбільші позичальники – це НАК «Нафтогаз», «Укравтодор», «Укренерго», «Укрзалізниця». Усі вони (точніше, майже всі) домоглися реструктуризації за своїми єврооблігаціями.
Найпростіше це вдалося зробити «Укравтодору» та «Укренерго». Наприкінці літа 2022 року компанії домовилися з кредиторами про відстрочку виплат за євробондами, випущеними на $700 млн і $825 млн відповідно та змістили терміни погашення з 2026 на 2028 рік.
У грудні 2022 року провела реструктуризацію єврооблігацій на $895 млн «Укрзалізниця». Погашення бондів, випущених у 2019 році, з 2024-го перенесено на 2026 рік, а випущених у 2021-му – з 2026 року на 2028-й. До того ж компанія перенесла на січень 2025-го платежі за цими паперами, які припадали на 2023–2024 роки.
Найскладніше довелося «Нафтогазу», який не зміг отримати від Кабміну дозвіл на реструктуризацію боргових зобов'язань.
«За двома випусками на $500 млн і $335 млн із погашенням у 2026 та 2022 роках компанія оголосила дефолт. Зараз «Нафтогаз» перебуває у переговорах щодо реструктуризації дефолтних випусків. Остання пропозиція, відхилена інвесторами, передбачала погашення простроченого купона-2022 та нарахованих на нього відсотків і погашення євробондів-2026 у 2027–2028 роках з премією 0,5%», – каже Адріан Пантюхов.
Які шанси має Україна уникнути боргової «ями». З урахуванням тих обсягів фінансування, яке отримує країна вже другий рік поспіль, а також на тлі вже досягнутих домовленостей із кредиторами, загроза дефолту щодо зовнішніх боргів мінімальна.
Математика проста. Пік виплат 2023 року в $3,2 млрд мав припадати на вересень. Але відстрочка з єврооблігацій дозволила знизити цю суму більш ніж удвічі – до $1,4 млрд.
Враховуючи рекордний із 2011 року рівень золотовалютних резервів Нацбанку, які до червня перевищили $37 млрд, і підтверджене фінансування від партнерів, яке за потреби може бути розширено, Україна забезпечила собі надійний фундамент для погашення боргів у 2023 році.
Міжнародні резерви НБУ
Джерело: дані НБУ
«Ресурси для поточних виплат за державним боргом однозначно є. Тим часом ми маємо продовжувати переговори щодо реструктуризації. Ситуація залишається досить важкою, і для відновлення України та економіки потрібно використовувати всі доступні важелі», – резюмує Андрій Шевчишин.