До 18% ПДФО з кожного онлайн-продажу та доступ ДПС до банківської таємниці: як зміняться умови для продавців на маркетплейсах
І як це вплине на вартість послуг таксистів і кур’єрів
Кабінет Міністрів повторно вніс до Верховної Ради законопроєкт, що передбачає оподаткування доходів, одержаних через цифрові платформи.
Перший варіант такого законопроєкту був зареєстрований у парламенті ще у квітні. Але в липні він був відкликаний, а у вересні з'явилася доопрацьована версія №14025. Хоча принципової різниці між документами немає.
Ключова ідея полягає у тому, що користувачі цифрових платформ з доходів від продажу товарів і послуг сплачуватимуть ПДФО. Причому платформи автоматично списуватимуть податкові платежі, тому сплати уникнути не вдасться.
Щоправда, законопроєкт передбачає новий ліміт річного доходу від продажу через цифрові платформи, який дозволяє використовувати знижену ставку ПДФО, а також дає певні пільги під час продажу товарів на суму до 12 прожиткових мінімумів (згідно з проєктом бюджету на 2026 рік для працездатних осіб це сумарно 39,9 тис. грн).
Mind розбирався, кого торкнуться нові норми і як вони будуть застосовуватися на практиці.
Як оподатковуються доходи від онлайн-продажів зараз
В Україні працює чимало маркетплейсів і сервісів, які дають можливість користувачам (фізособам) продавати різні товари, починаючи з особистих речей і закінчуючи електронікою та побутовою технікою, надавати послуги з навчання, ремонту, кур'єрської доставки, пасажирських і вантажних перевезень тощо.
Найбільші платформи – це OLX, Prom, Shafa, Rozetka, Bolt, Glovo, Kabanchik. Такі майданчики є своєрідною сполучною ланкою між покупцем / замовником і продавцем / виконавцем.
На сьогодні доходи, які одержують користувачі таких платформ, також обкладаються ПДФО – його ставка становить 18%. Але питання оподаткування поки що недостатньо врегульоване.
Річ у тім, що зараз маркетплейси не є податковими агентами, а декларувати та сплачувати податки мають безпосередньо користувачі. Тобто фізособи, які продають товари на OLX або надають послуги таксі через сервіс Bolt, мають щороку до 1 травня подавати податкову декларацію.
Припустимо, продавець заробив за рік 100 тис. грн, а таксист – 250 тис. грн. У декларації мають бути відображені ці суми й обсяг податку, який підлягає сплаті – 18 тис. грн та 45 тис. грн відповідно.
Але навіть депутати визнають, що такі прибутки практично ніхто не декларує.
Наприклад, голова податково-фінансового комітету ВРУ, народний депутат Данило Гетманцев в інтерв'ю Mind розповідав, що податкові декларації подають одиниці, а Державна податкова служба (ДПС) практично не має інструментів для контролю таких платників податків.
Що саме змінює законопроєкт №14025
Розроблений законопроєкт вирішує два основні завдання.
Перше – приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI щодо автоматичного обміну інформацією про доходи, одержані через цифрові платформи. Механізм DPI діє у 29 країнах. Він дозволить податківцям отримувати інформацію про українців, які зареєстровані на іноземних цифрових платформах, і ділитися інформацією про користувачів-нерезидентів українських онлайн-платформ із партнерами за згодою DPI.
Друге – запровадження обов'язкового оподаткування доходів користувачів онлайн-платформ. Це означає, що при продажу будь-якого товару (навіть уживаного) або при наданні послуги з одержаної суми стягуватиметься податок на доходи фізосіб (ПДФО).
Головна відмінність від чинних законодавчих норм – у тому, що цифрові платформи будуть виконувати функцію податкових агентів (у певних випадках утримувати податкові зобов'язання та перераховувати їх до місцевих бюджетів) і звітувати перед ДПС.
Наприклад, фізособа через онлайн-майданчик реалізувала товар вартістю 1000 грн або надала послугу на таку саму суму. В одних випадках платформа відразу ж спише податкові зобов'язання і продавець / виконавець отримає суму за вирахуванням ПДФО. В інших – це мусить зробити продавець (про це нижче).
Крім того, всі цифрові платформи обов'язково стануть на податковий облік і регулярно передаватимуть до ДПС інформацію про своїх користувачів, про їхні операції (доходи), про суми утриманих податків і банківські рахунки, через які відбувається розрахунок за товари / послуги.
Якими будуть податкові ставки та умови їх застосування
Доходи користувачів цифрових платформ оподатковуватимуться за ставкою 5%, але при виконанні кількох умов:
- річний дохід платника податків не повинен перевищувати 834 мінімальні зарплати, або 6,7 млн грн у 2025 році (перший законопроєкт передбачав річну виручку в розмірі 5 млн грн);
- розрахунок за товари та послуги провадиться виключно у грошовій формі, через окремий банківський рахунок тощо;
- фізособа не може продавати підакцизні товари, не є самозайнятою особою, не має найманих співробітників і щодо неї не запроваджено санкції.
Якщо платник податків не відповідає хоча б одному з критеріїв, його дохід потрапляє під ПДФО за стандартною ставкою 18%. У цьому разі платформа податок стягувати не буде. Продавець самостійно має задекларувати те, що він заробив за рік, і розрахувати податкові зобов'язання.
Ставка в розмірі 18% застосовуватиметься і в тому разі, якщо користувач цифрової платформи не має спеціального банківського рахунку, на який надходитимуть кошти за продані товари або послуги.
Причому йдеться про рахунок, який відкрито саме для продажу на цифрових платформах. Реквізити такого рахунку продавець вказує під час реєстрації на маркетплейсах і торгових майданчиках. Також законопроєкт зобов'язує банки та інші фінустанови на запит податкової надавати відомості про рахунки продавців і про обсяг операцій, які через них проходять. Тобто фактично податкова у спрощеному режимі (без рішення суду) отримає доступ до банківської таємниці.
Втім допускається використання і тих рахунків, які вже відкриті у продавця (інформація про операції з них, до речі, не потраплятиме в податкову). Але ставка ПДФО у розмірі 5% до такого рахунку застосовуватиметься лише у тому разі, якщо протягом року продано не більше трьох товарів на загальну суму, що не перевищує еквівалент 2000 євро. В іншому випадку необхідно подавати податкову декларацію і з суми, що перевищує еквівалент 2000 євро, і самому сплачувати ПДФО за ставкою 18%.
До речі, користувачі цифрових платформ, річний дохід яких не перевищує 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (36,3 тис. грн у 2025 році), зможуть повернути сплачений ПДФО з держбюджету. Але для цього вони мають подати податкову декларацію та вказати там суму, яку отримано від онлайн-продажів, щоб ДПС провела перерахунок податкових зобов'язань.
Інакше кажучи, повернення сплаченого податку здійснюватиметься за механізмом податкової знижки. Про особливості застосування податкової знижки можна прочитати в цьому матеріалі.
Отже, для продавців пропонується (у разі ухвалення закону) три основні альтернативи:
1) щоб мати 0% податку (і тільки через механізм повернення коштів у майбутньому) сума продажу не повинна перевищувати 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на рік (згідно з проєктом бюджету на 2026 рік сумарно це становить 39,9 тис. грн);
2) щоб мати 5% треба відкрити спеціальний рахунок, не бути ФОП, не торгувати акцизними товарами та не заробляти більше 6,7 млн грн на рік (якщо брати рівень мінімальних зарплат у 2025 році, на 2026 рік ця сума може бути більше). Можна без спецрахунка (якщо вже є чинний на певному маркетплейсі) і тільки у випадку не більше трьох продажів на суму до 2000 євро на рік;
3) в усіх інших випадках доведеться самостійно заплатити 18%.
Як це все вплине на українців, які заробляють онлайн
Для більшості користувачів маркетплейсів та інших онлайн-сервісів ухилення від сплати податків стане практично неможливим. І навіть ті продавці, які будуть зобов'язані платити ПДФО за ставкою 18% та самостійно декларувати доходи, опиняться під контролем ДПС. Уникнути цього буде неможливо, оскільки податкова отримуватиме від цифрових платформ інформацію про операції користувачів та звірятиме їх із даними у деклараціях.
Доходи українців, одержані в такий спосіб, через посилення податкового адміністрування скоротяться на 5–18%. Можна прогнозувати, що товари на маркетплейсах, а також послуги таксистів, кур'єрів, репетиторів, стануть дорожчими.
Крім того, багато продавців явно перейдуть на розрахунки з рук до рук. Онлайн-майданчики будуть потрібні лише для пошуку покупців і клієнтів, але оплата за товари чи послуги відбуватиметься в готівковій формі або шляхом переказу з картки на картку (хоча і тут є складнощі через обмеження на р2р-платежі).
Втім законопроєкт явно буде доопрацьовано, тому що в ньому є прогалини та спірні моменти.
Наприклад, не прописаний алгоритм відкриття та використання рахунків. Швидше за все, при реєстрації на торговому майданчику користувачеві доведеться вказати, планує він використовувати наявний рахунок або спеціально відкритий для онлайн-продажів. Відповідно, якщо він обирає другий варіант, йому доведеться звернутися до банку, оформити окремий рахунок, дати згоду на передачу банківської таємниці ДПС, а вже після цього завершити реєстрацію на цифровій платформі.
Незрозуміло, як податкова обґрунтовуватиме факти ухилення від сплати податків тими продавцями, які не захочуть проводити оплату за товари та послуги через цифрові платформи. Адже ДПС матиме дані лише про ті фінансові операції, які пройшли через маркетплейси, але довести, що продавець і покупець провели розрахунок готівкою віч-на-віч податківці навряд чи зможуть.
Ну і залишається велике питання, чи стягуватиметься з доходів від онлайн-продажів військовий збір. Деякі депутати заявляли про те, що продавці заплатять не лише ПДФО, а й 5% військового збору. Але в тексті законопроєкту про це немає жодного слова, так само як про це нічого не сказано й у заяві Міністерства фінансів, яке анонсувало законопроєкт №14025. Хоча цілком імовірно, що під час його доопрацювання норма про необхідність сплачувати військовий збір таки з'явиться. І тоді реальна податкова «надбавка» становитиме 10% або 23% на кожен проданий товар чи надану послугу.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
