Міжнародний валютний фонд оприлюднив звіт за підсумками першого перегляду програми розширеного фінансування України (EFF) на $15,6 млрд. Документ має технічну назву «IMF Country Report No. 23/248». По суті це оновлений Меморандум між Україною та МВФ, який містить деякі зміни в зобов'язаннях української сторони перед фондом, а також макропрогноз для української економіки.
Місія МВФ розпочала роботу з першого перегляду програми розширеного фінансування EFF 23 травня. Міністерство фінансів повідомило, що від української сторони в цьому процесі брали участь представники Мінфіну, Міністерства юстиції, Національного банку, інших органів і структур, відповідальних за питання у сфері економіки, енергетики, антикорупційної політики.
Через місяць, 19 червня, прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду повідомив, що за підсумками перегляду Україна взяла на себе низку нових зобов'язань.
«На сьогоднішньому засіданні Кабміну ухвалюємо ключове рішення для макрофінансової стабільності держави. Затверджуємо оновлений лист про наміри та меморандум з МВФ про економічну та фінансову політику. У документах зафіксовано зобов'язання України, які ми вже реалізуємо та реалізовуватимемо в майбутньому. Це, зокрема, покращення бізнес-клімату, посилення верховенства права, боротьба з корупцією», – заявив Шмигаль.
Він додав, що незабаром Україна має отримати другий транш фінансування від МВФ. Розмір цього траншу становив $890 млн, кошти надійшли до держбюджету на початку липня. Загалом МВФ виділив нашій країні з початку 2023 року в рамках програми EFF $3,6 млрд.
Mind розбирався, що змінилося в домовленостях між Україною та МВФ.
Що являє собою оновлений макропрогноз від МВФ? Текст меморандуму традиційно містить докладну оцінку стану української економіки та макроекономічний прогноз до 2033 року включно.
Загалом поточні очікування МВФ особливо не відрізняються від того, що фонд передрікав Україні в березні. Прогноз ВВП на 2023 рік, як і раніше, збережений у діапазоні від мінус 3% до плюс 1%. Відновлення економіки розпочнеться лише у 2024–2025 роках. Оцінку реального ВВП на 2023 рік покращено більш ніж на 7% – до 6500 млрд грн.
МВФ оптимістичніше оцінює і дефіцит державного бюджету: з урахуванням міжнародного фінансування він становитиме 2023 року 19,1% ВВП (у березні було 20,4% ВВП). Без урахування іноземної підтримки дефіцит становитиме 25,8% ВВП (було 28,2% ВВП).
МВФ відчутно поліпшив інфляційні очікування: з 20% до 15,5% на кінець 2023 року, що, втім, перегукується з оцінками Національного банку.
Прогнози щодо податкових надходжень практично не змінилися. За 2023 рік держбюджет завдяки податкам отримає трохи менше ніж 2,2 трлн грн. Більшу частину цієї суми забезпечить податок на доходи фізосіб (655 млрд грн), ПДВ (617 млрд грн), акцизи (173 млрд грн) та єдиний соцвнесок (507 млрд грн), який хоч у чистому вигляді податком і не є, але врахований у загальну податкову базу.
Ще МВФ пророкує пожвавлення міжнародної торгівлі. Оцінку товарного експорту у 2023 році порівняно з березнем покращено на 7%, імпорту – майже на 9%. Проте сальдо зовнішньої торгівлі товарами все одно залишиться глибоко негативним і перевищить $27 млрд.
Державний борг до кінця 2023 року сягне 88% ВВП, що майже на 10 в. п. більше, ніж у 2022 році. Щодо прямих інвестицій оптимізму немає: їхній чистий відплив 2023 року становитиме $600 млн.
| Показники | Редакція меморандуму з МВФ за березень | Редакція меморандуму з МВФ за липень |
| Реальний ВВП | від -3% до +1% | від -3% до +1% |
| Номінальний ВВП | 6050 млрд грн | 6500 млрд грн |
| Дефіцит держбюджету (з урахуванням грантів) | -20,4% ВВП | -19,1% ВВП |
| Зовнішнє фінансування | 19,8% ВВП | 17,1% ВВП |
| Податкові надходження до держбюджету | 2190 млрд грн | 2198 млрд грн |
| Експорт | $33 млрд | $35,3 млрд |
| Імпорт | $57,5 млрд | $62,5 млрд |
| Золотовалютні резерви НБУ (на кінець 2023 року) | $29,6 млрд | $30,5 млрд |
| Інфляція (на кінець 2023 року) | 20% | 15,5% |
| Обсяг прямих інвестицій (чистих) | -$400 млн | -$600 млн |
Джерело: дані МВФ
Як фонд оцінює стійкість української економіки? Коментуючи свої оцінки та прогнози, МВФ озвучив такі тези:
Що буде з держфінансами у 2024 році? На думку МВФ, 2024 року безпека та оборона залишаться найбільш вагомими статтями державних витрат. Водночас відбудеться деяка переорієнтація бюджетних ресурсів на соціальні потреби, на відновлення та ліквідацію наслідків бойових дій.
Державний бюджет усе ще залежатиме від зовнішнього фінансування, обсяг якого сягне 14,5% ВВП. Проте обсяг внутрішніх запозичень (завдяки військовим облігаціям) буде вп'ятеро меншим і становитиме 3,3% ВВП.
Водночас МВФ вважає, що українській владі варто докладати більше зусиль для мобілізації внутрішніх ресурсів. Фонд нагадує: банки мають чималий запас накопиченої вільної ліквідності, яку можна скерувати на добру справу – допомогу держбюджету та економіці загалом.
У зв'язку із цим МВФ рекомендує поліпшити координацію між Мінфіном і Національним банком, щоб ефективніше визначати потреби у фінансуванні, керувати державним боргом загалом і мінімізувати ризики емісії гривні.
Хоча МВФ все ж таки не виключає імовірність монетарного фінансування держбюджету. Але до такого кроку НБУ та Мінфін можуть вдатися лише у крайній ситуації. Наприклад, при нестачі зовнішньої допомоги або при гострій потребі в грошах, яку неможливо буде закрити наявними ресурсами.
Як Україна виконує «домашнє завдання» від МВФ? У тексті меморандуму наведено таблицю, яка містить 23 структурні маяки. Це набір узгоджених між сторонами законодавчих змін і стратегічних завдань, які має прийняти/виконати Україна протягом 2023–2024 років.
Із цього списку п'ять пунктів уже мають статус «Досягнуто». Зокрема, це друге коригування державного бюджету, яке парламент провів наприкінці квітня; підготовка плану щодо усунення прогалин у податковому законодавстві, які підривають надходження до держбюджету; прийняття поправок до Бюджетного кодексу й пов'язані з ним нормативно-правові акти для підвищення прозорості та врахування спеціальних рахунків.
Нехай і із запізненням, але Верховна Рада затвердила законопроєкт №8401 (ще один структурний маяк), який передбачає скасування 2%-вої пільгової ставки єдиного податку, відновлення податкових перевірок і повернення штрафних санкцій для платників податків.
Також Національний банк нещодавно презентував стратегію пом'якшення валютних обмежень і переходу до гнучкого курсоутворення. Це теж був один із структурних маяків, але МВФ його наразі не позначив «галочкою». Імовірно, це пов'язано з тим, що текст меморандуму був підготовлений до того, як НБУ представив свою стратегію.
Серед структурних маяків, які Україна зобов'язана виконати у другому півріччі, – такі:
Які ще зобов'язання перед МВФ взяла на себе Україна? Як було зазначено вище, за підсумками перегляду програми EFF додалися нові структурні маяки. Усього їх чотири:
Що все це означає для України та її економіки? МВФ прямим текстом вказує, що однією з найважливіших умов сталого повоєнного зростання України має стати всеосяжна програма реформ, яка передбачає зміцнення верховенства права, формування незалежних та сильних антикорупційних інститутів, створення рівних умов для бізнесу. Усі ці заходи матимуть вирішальне значення для залучення довгострокових інвестицій у реконструкцію країни (крім постійної донорської підтримки) для відновлення рівня життя громадян та успішного вступу України до ЄС.
Меседж зрозумілий: українській владі необхідно більше уваги приділяти раціональнішому управлінню державними фінансами, боротьбою з корупцією і не розраховувати виключно на міжнародну допомогу. Інакше кажучи, щороку «вливати» в Україну по $40–50 млрд ніхто не зможе.
Отже, явно відбуватиметься посилення податкової політики й пошук додаткових джерел поповнення держбюджету. Наприклад, МВФ знову натякнув, що спрощена система оподаткування – це «шкідливе» явище, яке дозволяє ухилятися від сплати податків. Тому не можна виключати того, що рано чи пізно депутати заговорять про демонтаж «спрощенки» або її урізання до мінімуму.
Також Мінфіну та НБУ доведеться серйозно займатися державним боргом, думати про те, як його скорочувати в майбутньому і як розраховуватися з тими кредиторами, які навіть у війну виділяють кошти не безоплатно (а таких близько половини).
Тож прогнози від МВФ з якогось боку тішать і дають надії на зростання вже 2024 року. Але це зростання буде дуже складним, і потрібно розраховувати насамперед на свої сили. Що далі – то підтримка ззовні буде меншою. Це очевидно.