Кабінет Міністрів на засіданні 22 серпня ухвалив постанову №888, якою вніс зміни до Положення про Державну податкову службу. Як повідомив постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, рішення Кабміну спрямоване на те, щоб привести положення про ДПС у відповідність до Закону №2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» та із Законом №1591-IX «Про платіжні послуги».
На перший погляд, може здатися, що це формальний документ, який уточнює деякі повноваження податкової служби. Насправді постанова №888 суттєво розширює права ДПС.
Неприємні новини чекають на українців, які звикли користуватися електронними грошима. Тепер податкова зможе отримувати дані про електронні гаманці фізосіб та зокрема суми, які там зберігаються. До речі, постанова №888 уже діє: вона набула чинності 25 серпня.
Що це означає на практиці, розбирався Mind.
Які саме повноваження отримала ДПС? Фактично Кабмін вніс до положення про податкову службу три важливі зміни, які пов'язані зі сферою електронних грошей і зачіпають операції з ними.
По-перше, ДПС зможе вимагати від емітентів електронних грошей та операторів платіжних послуг розкривати інформацію, що містить банківську таємницю та таємницю постачальника платіжних послуг. У рамках розкриття таких відомостей податкова матиме доступ до інформації про обсяг електронних грошей, що зберігаються на гаманці конкретної фізособи, про обіг такого гаманця, а також про операції з електронними грошима, яку зможуть надати небанківські оператори платіжних послуг.
По-друге, ДПС може стягувати з небанківських операторів платіжних послуг та емітентів електронних грошей пеню за несвоєчасне виконання ними рішень суду, рішень керівника органу примусового стягнення (його заступника чи уповноваженої особи) у випадках, що стосуються сплати податків, зборів, обов'язкових платежів.
По-третє, податкова отримала право застосовувати штрафні санкції до небанківських операторів платіжних послуг та емітентів електронних грошей, які не повідомили ДПС про відкриття або закриття електронних гаманців, або почали проводити операції з гаманців, не повідомивши про це податкову.
Хто ділитиметься з податковими даними про електронні гаманці? На підставі постанови Кабміну ДПС зможе у судовому порядку отримувати інформацію щодо клієнтів двох нових категорій фінансових установ.
1. Емітенти електронних грошей. Вони надають послуги з випуску електронних грошей, обслуговування електронних гаманців і здійснюють платіжні операції з електронними грошима. Випускати електронні гроші в Україні можуть:
До емітентів електронних грошей належать Укргазбанк, Сенс Банк, МТБ Банк, а серед систем, які проводять операції з ними – Forpost, «Електрум», «Максі».
2. Небанківські постачальники платіжних послуг. Вони проводять розрахункові операції з використанням різних фінансових інструментів, до яких належать і електронні гроші. Небанківськими операторами платіжних послуг є:
До постачальників платіжних послуг входять «Укрпошта», NovaPay (платіжний оператор «Нової пошти»), сервіси UAPay та Portmone.
Для чого ДПС збиратиме дані про власників електронних гаманців? За словами юристів, інформація, яку фіскали отримуватимуть від емітентів електронних грошей і небанківських постачальників платіжних послуг, спростить для ДПС процес стягнення податкових боргів.
Джерелом покриття такої заборгованості якраз і стануть кошти, які перебувають на рахунках, відкритих у небанківських постачальників платіжних послуг, або кошти на електронних гаманцях у емітентів електронних грошей.
«У разі потреби (наприклад, за умови відкритого виконавчого провадження щодо платника податків або необхідності забезпечити позов) ДПС зможе здійснити накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків», – попереджає Максим Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії «Максим Боярчуков та Партнери».
Яким буде механізм доступу ДПС до електронних гаманців? Емітенти електронних грошей та оператори платіжних послуг розкриватимуть дані про клієнтів та їх кошти у двох випадках.
Перший – у рамках податкової перевірки. Але при цьому ДПС зможе отримати обмежену інформацію лише про те, чи має конкретна фізособа електронний гаманець. Тобто жодних подробиць про баланс гаманця, обороти тощо.
Другий – за рішенням суду. У цьому разі податківці отримують доступ до детальних даних: який обсяг коштів на електронному гаманці, які операції проводив його власник, на користь яких контрагентів він здійснював платежі. Але важливо ще раз наголосити, що це лише за рішенням суду та за умови, що суд схвалить подібний запит ДПС.
Які наслідки загрожують фінансовим структурам, які не виконуватимуть вимог ДПС? Відповідно до норм Податкового кодексу, до постачальників платіжних послуг та до емітентів електронних грошей можуть бути застосовані санкції:
До чого готуватися власникам електронних гаманців? Вочевидь, що податкова планомірно посилює контроль над оборотом всіх платіжних коштів. І тепер електронні гроші потрапляють до їхнього числа.
«Мені здається, що розширення повноважень ДПС – це продовження боротьби з ухиленням від сплати податків, у цьому разі до поля зору податківців потрапили електронні гроші. Крім того, у фіскалів з'явився додатковий інструмент для стягнення податкових боргів», – коментує адвокат Ростислав Кравець.
Зважаючи на це, всім клієнтам небанківських операторів платіжних послуг та емітентів електронних грошей необхідно розуміти, що будь-який рахунок або електронний гаманець може бути заарештований і використаний для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Так само, як це відбувається з банківськими рахунками.
«Електронні гроші прирівняні до звичайних (фіатних грошей. – Mind), що забезпечує можливість їхнього широкого застосування. Тому однакові вимоги та процедури перевірки інформації уповноваженими державними органами поширюються на всі рахунки чи електронні гаманці, які відкриті у будь-якого провайдера фінансових платіжних послуг», – пояснює Максим Боярчуков.