Депозити та кредити за 9 місяців 2023 року: які банки є лідерами у залученні коштів населення та у кредитуванні попри війну
Гривневі депозити зросли на 66 млрд, кредити фізичним особам у гривні – на 5,9 млрд
У розпорядженні Mind опинилися попередні дані щодо динаміки кредитних та депозитних портфелів у банківській системі з 1 січня по 1 жовтня 2023 року. Відповідно до них, за цей період зростають вклади населення, а з липня дуже поступово, але пожвавлюється кредитування фізичних осіб. Mind проаналізував попередні результати роботи банків за три квартали поточного року та окреслив деякі важливі тенденції.
Однією з головних подій, що вплинули на банківську систему за дев’ять місяців 2023 року, були зміна напряму монетарної політики НБУ. «Ця політика у 2023 році була неоднозначною. Спочатку НБУ категорично відмовлявся від зниження облікової ставки, незважаючи на очевидну тенденцію швидкого уповільнення інфляції. Замість цього було застосовано зміни у операційному дизайні монетарної політики», – розповідає Аналітик Олексій Блінов.
Це, за його словами, призвело до двох ключових наслідків. По-перше, суттєво знизилася дохідність використання банками вільної ліквідності. Якщо у грудні середньозважена процентна ставка за коштами банків у НБУ становила 21% річних, то у травні 2023 року вона складала вже 14,5% річних – і все це за стабільної облікової ставки 25% річних. Такі зміни вочевидь дещо суперечили заявленій цілі утримання дуже високої облікової ставки: підвищення ставок за депозитами фізичних осіб.
По-друге, нові вимоги до обов'язкових резервів змусили банки збільшити портфель гривневих ОВДП на 98 млрд грн за дев’ять місяців. І попит на державні цінні папери залишається високим. «Зниження рівня інфляції та збереження достатньо високих відсоткових ставок державного запозичення через ОВДП також дали значний поштовх для інвестування великої частини клієнтських коштів у державні боргові папери. Так, з початку 2023 року зросла активність клієнтів при покупці ОВДП, тому що ОВДП має більш привабливі умови в частині прибутковості та надійності», – розповідає Ігор Левченко, начальник департаменту персональних банківських послуг UKRSIBBANK BNP Paribas Group.
Він уточнює: основними покупцями ОВДП є юридичні особи, але щомісяця збільшується відсоток інвесторів-фізосіб. Якщо на початку 2022 року обсяг ОВДП «на руках» у фізичних осіб складав приблизно 25 млрд грн, то в жовтні 2023 року вже йдеться про 47 млрд грн. Попитом в основному користуються гривневі ОВДП з терміном погашення 1-3 роки, а рівень прибутковості варіюється в діапазоні 15-20%.
Ще одна важлива для ринку подія – рішення НБУ «контрольовано відпустити» курс гривні. «Воно говорить про те, що ми намагаємося повернутись до ринкової економіки. Так, плаваючий курс є вимогою наших західних партнерів та МВФ», – вважає фінансовий аналітик Олена Домуз.
Що відбувалося з депозитами? За дев’ять місяців поточного року обсяг коштів громадян у гривні на рахунках банків збільшився на 66,4 млрд грн, у євро – на 97 млн, а от у доларі США – зменшився на $45 млн.
«При зростанні гривневих коштів у банківській системі, валютні кошти в цілому не значно приростають», – констатує фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.
Лідери з приросту депозитів населення у гривні, з січня по жовтень 2023 року – ПриватБанк (збільшення гривневих депозитів на 23,1 млрд грн), Ощадбанк (прирість16 млрд грн), УніверсалБанк (monobank) (депозити збільшилися на 5 млрд грн), ПУМБ (приріст на 4,6 млрд грн), Укргазбанк (3,5 млрд грн).
«Громадяни та бізнес продовжують вірити в банківську систему. Це дозволяє банкам отримувати стабільне фондування, яке вони мають змогу спрямовувати на кредитну активність. Зокрема, протягом восьми місяців поточного року портфель строкових депозитів фізичних осіб Ощаду перетнув межу 80 млрд грн (в еквіваленті) – ми номер один за цим показником на ринку. Найбільший приріст мали депозити в національній валюті: з початку року зростання цього портфеля становить 27,5%, або 12 млрд грн», – розповідає голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.
Юридичні особи також суттєво збільшили свої залишки коштів у банківській системі. Гривневі зросли на 169 млрд, долар США – на 767 млн, євро – на 415 млн. «Порівняно з попереднім роком бізнес тримає свої активи у грошовій формі, а не у товарних залишках», – коментує Анатолій Дробязко.
Лідерами по залученню коштів юридичних осіб у гривні – Укрексімбанк, ПУМБ, Сітібанк, Укргазбанк та СенсБанк, а у валюті – Ощадбанк, Укрсиббанк, Укрексімбанк, Креді Агріколь та Райффайзен.
Завдяки чому зростали обсяги депозитів? На вдале залучення коштів населення банками вплинули два основні чинники. По-перше – зміни вимог Нацбанку до резервування коштів.
«Починаючи з березня 2023 року, після запровадження НБУ нових норм резервування коштів на поточних рахунках клієнтів у національній та іноземній валюті банки підвищили відсоткові ставки за депозитами для фізичних осіб у всіх валютах. Основним драйвером таких змін була необхідність з боку банків мінімізувати витрати, пов’язані зі збільшеною часткою обов’язкового резервування коштів до вимоги», – пояснює Ігор Левченко. Згідно з його даними, за гривневими вкладами депозитні відсотки були підвищені до 15-16%, за валютними – до 2-3%. Насамперед підвищення торкнулися вкладів терміном 3-6 місяців.
По-друге – поступове пом'якшення монетарної політики, що проявляється у зниженні облікової ставки. «Це призводить до підвищеного попиту на строкові вклади з боку банків та провокує значне загострення конкурентної боротьби за вкладника, – розповідає Іван Світек, голова правління Юнекс Банку. – На горизонті найближчих місяців цей тренд лише посилюватиметься, зумовлюючи скорочення прибутків банківської системи в цілому».
Що відбувалося з кредитами? За словами Івана Світека, скорочення прибутків змусить банки надалі активізувати спроби відновити темпи кредитування. Поки що збільшення кредитів фізособам фіксується лише з липня 2023 року.
За даними, які є у розпорядженні Mind, за дев’ять місяців 2023 року кредити фізичним особам у гривні збільшилися на 5,9 млрд. Найбільший приріст кредитного портфеля показали ПриватБанк (11,8 млрд грн), УніверсалБанк (6,3 млрд грн), Ощадбанк (1,5 млрд грн), А-Банк (1,2 млрд грн) та Укргазбанк (300 млн грн).
«Кредитування бізнесу та населення відновлюється. Банківський сектор повертається до звичайної бізнес-моделі кредитування, але з фокусом на низькоризикові ринки. На жаль, спостерігається суттєва регіональна «дискримінація» – на Заході України активізація кредитування відбувається набагато швидше, ніж у Південних та Східних областях України. Якщо з весни була помітна тенденція до збільшення відсоткових ставок, то вже з середини літа спостерігалося їх зниження як через зменшення облікової ставки, так і в результаті конкуренції, яка посилилася. Починаючи з липня кредитні портфелі банків почали зростати», – розповідає Роман Масик, начальник Управління фінансового контролінгу ОТП Банку.
«Якщо до літа 2023 року кредитний портфель скорочувався, тобто банки надавали менше кредитів, ніж їм повертали клієнти, то влітку 2023 року почав спостерігатися приріст кредитних портфелів – і за напрямом корпоративного кредитування, і за напрямом кредитів домашнім господарствам», – уточнює голова БФ «Ліга банків», ексголови Ради НАБУ Олена Коробкова.
Так, загальний кредитний портфель юросіб з початку року зменшився у гривні на 12 млрд, і у валюті на $640 млн в еквіваленті. Попри це топ-5 банків, лідерів зі зростання гривневого кредитного портфелю бізнесу, це ПриватБанк, ПУМБ, Кредобанк, КІБ, «Південний». Серед перших у збільшенні валютного кредитного портфелю бізнесу – Таскомбанк, МТБ Банк, «Кредит Дніпро», Універсал Банк та ІНГ Банк.
«Зниження ставок теоретично могло б стати чудовим стимулом для прискорення кредитування, проте у ситуації війни інвестиційний потенціал країни вкрай обмежений. Споживчий попит відновлюється доволі швидко, проте дуже чутливий до будь-яких змін. Окремо в цьому контексті варто згадати девальваційні очікування, що посилилися наприкінці літа. Вони перенаправляють частину вільної гривневої ліквідності на купівлю валюти», – каже Іван Світек.
Чого чекати далі? «Регулятор працює з ринком так, ніби на ньому немає воєнних ризиків. Проводить стрес-тестування, збільшує вимоги до резервування активних операцій, підвищує вимоги до фінансового моніторингу», – зазначає Анатолій Дробязко.
За словами Олени Коробкової, банки проходять через процедури стрес-тестування, які до повномасштабного вторгнення були регулярними, а зараз їх проводять уперше після лютого 2022 року. «Поточний фінансовий стан підтверджує, що банківська система загалом успішно пройде через цю важливу та системну оцінку стійкості. У січні-серпні 2023 року прибуток українських банків склав 95,1 млрд гривень. Це в 11,3 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року (8,4 млрд гривень)», – зазначає Коробкова.
Банківський аналітик Станислав Шлапак відзначає, що через уповільнення інфляції та тенденцію до зростання економіки банки демонструють дуже обережну та надто обмежену, але активізацію напрямку банківського кредитування. «Перш за все це стосується споживчого кредитування. Хоча попит на кредити з боку бізнесу залишається кволим: потреба в оборотних коштах є стриманою, а інвестиційні проекти – значно ризикованими. Основними драйверами кредитування залишаються державні програми на кшталт «5-7-9», – каже Шлапак. При цьому, за словами Олени Коробкової, NPL (рівень непрацюючих кредитів) все ще лишається помірним викликом, і його рівень «уточнюватиметься» під час стрес-тестування.