Розплата у 200 млрд: банкам доведеться відповісти за небажання реагувати на монетарні натяки НБУ
Фінустанови тепер зароблятимуть менше, але стійкість системи збільшиться
11 лютого починають діяти нові норми резервування банками. За поточними рахунками банки мають доформувати резерви на 215 млрд грн і запустити безліч продуктів із залучення грошей клієнтів на термінові рахунки.
Ця вимога стала результатом проблем із монетарною трансмісією – відсутністю реакції більшості банків на рішення НБУ щодо облікової ставки, яка востаннє була підвищена з 10 до 25% у червні 2022 року. Очікувалося, що після цього фінустанови переглянуть у бік підвищення свої ставки за кредитами та депозитами. На сьогодні це зробили лише одиниці. У результаті кошти на рахунках до запитання зростали та зайняли майже ¾ банківської системи.
НБУ неодноразово відчував складнощі з монетарною трансмісією – перетворенням його рішень на ринкові ставки. Але 2022 року ця проблема набула загрозливих масштабів, особливо з огляду на те, що значна частина поточних рахунків сконцентрована в держбанках. Існував ризик, що при будь-якому коливанні та/або паніці люди могли б спустошити банки, забираючи свої вклади, а це суттєво послабило б систему, аж до її банкрутства. «На 1 грудня 2022 року 72% коштів у банках – це гроші до запитання. Будь-які шокові події можуть призвести до різкого відтоку коштів – це ризик для системи», – каже Євген Дубогриз, банківський експерт центру CASE Ukraine.
Що тепер зміниться – пояснює Mind.
Чому сформувався загрозливий обсяг коштів у банках? НБУ влітку 2022 року підняв облікову ставку із 10 до 25%. Якщо виходити з класичної теорії управління грошима, таргетування інфляції – це ідеальна ситуація, коли облікова ставка дозволяє регулювати весь фінансовий ринок.
Але де-факто в Україні трансмісійний механізм не працює і ставка рефінансування безпосередньо не впливає на ринок. Так, у 2022 році за зростання облікової ставки з 10 до 25% ставки кредитів на ринку зросли максимум до 12%. «Наші банки брали кредити рефінансування під 8%, але з плаваючим відсотком, і купили довгі цінні папери в уряду під 13%. Коли ставка піднялася з 8 до 25%, банки опинилися з довгим ресурсом під 13%, і це дуже негативно вплинуло на безліч банків», – пояснює фінансовий аналітик, у минулому радник голів НБУ Анатолій Дробязко.
Банкам було вигідно вкладати вільну ліквідність у депозитні сертифікати НБУ, за якими вони отримували щедрі відсотки. А частка термінових депозитів у гривневих коштах фізосіб скорочувалася протягом усього року.
Наприклад, за 2022 рік у ПриватБанку частка термінових депозитів у гривневих коштах фізосіб скоротилася з 38 до 21%, Ощадбанку – з 48 до 36%, mono – з 42 до 16%, ПУМБ – з 56 до 44%.
Незначно змінився відсоток строкових депозитів фізосіб в Укргазбанку – з 39 до 38%. Єдиний банк із групи найбільших, який мав зворотний тренд – приріст частки термінових депозитів, – це «Сенс», який збільшив частку з 53 до 58%. «У кризові періоди люди не готові заморожувати гроші на термінових вкладах. Так було під час пандемії у всьому світі, так зараз відбувається в Україні. Найбільші банки взагалі не нараховують відсотки залишків на рахунках, але це не мотивує людей масово відкривати термінові депозити», – уточнює голова правління Юнекс Банку Іван Світек.
На січень 2023 року в банківській системі депозити до запитання фізосіб становлять 65%+, тоді як до повномасштабної війни вони займали близько половини. Депозити до запитання юросіб становлять понад 80%. «Але за умов війни найбільший ризик – це ризик ліквідності. І якщо банк має суттєву депозитну базу – до запитання, то банк може лише купувати депозитні сертифікати і, частково, ОВДП. Кредитувати ж при цьому неможливо. Як можна кредитувати, якщо ресурс довірили тобі на добу? Без депозиту немає кредиту», – пояснює банківський експерт Станіслав Шлапак.
Читайте також: Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року. Ч. 3. Банківський сектор
Які новації починають діяти з 11 лютого? На 5 пунктів збільшуються нормативи формування банками обов'язкових резервів за коштами до запитання та на поточних рахунках юридичних і фізичних осіб, за коштами вкладів та засобами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів, а також за кредитами, отриманими від міжнародних організацій.
Збільшення становитиме з 5 до 10% – у національній валюті та з 15 до 20% – в іноземній валюті. Додатково з 11 березня буде підвищено на 10 пунктів нормативи формування банками обов'язкових резервів за коштами до запитання та на поточних рахунках фізосіб як у національній, так й іноземній валютах.
Нагадаємо, раніше НБУ вже вводив вимогу щодо підвищення резервів за рахунками до запитання – з 11 січня 2023 року вони зросли на 5 п. п.
«Введення нових норм та збільшення чинних вимог до резервів спрямовані на роботу зі структурним профіцитом ліквідності в банківській системі та дедоларизацією. За терміновими рахунками клієнтів, номінованих у гривні, норма обов'язкового резервування дорівнює 0. Але за всіма поточними рахунками (гривня/валютні) та за терміновими валютними НБУ встановлює певні коефіцієнти», – пояснює Оксана Шведа, заступник голови правління з фінансових ринків банку «Кредит Дніпро».
Читайте також: Підозріла щедрість: банки підвищили депозитні ставки. Розбираємо, куди краще нести гроші
Чи намагався НБУ закликати банки до корекції ставок, не вдаючись до адміністративних заходів? Так. Коли влітку 2022 року Нацбанк підвищив облікову ставку до 25%, майже всі найбільші банки проігнорували це. «Банки насолоджувалися суттєвою маржою в 10 і більше відсотків між вартістю залучення коштів та розміщеннями в депозитні сертифікати», – говорить Шлапак.
НБУ неодноразово протягом півроку звертав увагу банків на проблему зі зростанням коштів на поточних рахунках.
Утім в Укрсиббанку вважають, що натяки регулятора були недостатньо очевидними. «Потрібно відзначити спосіб запровадження цих різких змін. Вони введені без попереднього повідомлення ринку, хоча загальна ринкова ліквідність суттєво не змінилася, що ставить питання про послідовність монетарної політики. Хоча причини останніх рішень цілком зрозумілі, зміни в принципі є негативними для банківського ринку, а досягнення бажаного результату монетарної політики не можна назвати гарантованим», – каже Пйотр Конечни, заступник голови правління Укрсиббанк ВNP Paribas Group.
Чи всі банки ігнорували підвищення облікової ставки? Ні. Найбільш дисциплінованими виявилися середні гравці, які змогли наростити кредитний портфель.
«У нашому банку максимальна ставка за вкладами фізичних осіб становить 18%. За 2022 рік депозитний портфель зріс на 278 млн грн, або на 23%», – розповідає голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов.
Минулого тижня Юнекс Банк ухвалив рішення про підвищення ставок за терміновими вкладами. Найвищий відсоток пропонується за депозитами терміном 3 та 12 місяців – 18% річних у гривні. «Це реакція не лише на рішення регулятора щодо підвищення норм резервування, але насамперед відповідь на зміну загальної конкурентної ситуації. Банки поза першої двадцятки, за якими, до речі, розраховується індикатив UIRD, набагато швидше реагують на підвищення облікової ставки влітку минулого року. Більшість із них наблизилися до порога рентабельності, який знаходиться в діапазоні 18–19% річних. Подальше збільшення ставок немає сенсу», – пояснює Іван Світек.
Із групи системних на залучення термінових вкладів ставку зробив Сенс Банк. У ІІ кварталі 2022 року «Сенс» запропонував вклади в іноземних валютах строком до п'яти років включно зі ставкою 2–4% річних. «Ми очікували подальшого зниження ставок за вкладами, через надмірну ліквідність ринку та монетарні стимулювальні заходи провідних центральних банків у результаті ковід-кризи. Ці ж заходи центробанків мали призвести до зростання інфляції. Тому ми скористалися можливістю суттєво покращити ліквідність через довгострокові вклади», – каже скарбник Сенс Банку Володимир Лотоцький. За гривневими вкладами «Сенс» пропонував 9–10% ставки на 3–6 місяців. Схожі ставки пропонували активні у роздрібному сегменті ПУМБ та «Універсал» (monobank).
Читайте також: Підсумки роботи українських банків за 10 місяців воєнного року: громадяни та бізнес залишають гроші на депозитах, але кредити повертають дедалі гірше
Що нові нормативи означають практично? Тепер близько 200 млрд грн вільної ліквідності банки мають дістати з депозитних сертифікатів та зарезервувати.
Нацбанк сплачуватиме менше відсотків банкам за депсертифікатами, обсяг яких скоротиться вдвічі. А банки почнуть менше заробляти.
Як наслідок, вони будуть зацікавлені зменшувати обсяги поточних рахунків та збільшувати кошти на термінових депозитах – принаймні так вважають у Нацбанку.
Гривневі кошти населення в банках становлять 600 млрд, а всього – 930 млрд грн, 65% з них – кошти до запитання. Реалістична дельта зниження показника – до 55%, тоді як на початок вторгнення частка становила трохи більше 52%.
Володимир Пономарьов, директор департаменту ризик-менеджменту Укргазбанку, також вважає, що нові правила стимулюють купівлю ОВДП банками, оскільки НБУ дозволяє частину коштів резервів вкласти в ці цінні папери. «Це забезпечить беземісійне фінансування державного бюджету, що сприятиме досягненню фінансової стабільності у середньостроковій перспективі», – каже Пономарьов. За його словами, «Укргаз» уже збільшив ставки за терміновими коштами у національній валюті як для фізичних, так і для юридичних осіб.
Читайте також: Союзники чи конкуренти: чотири держбанки зайняли майже 60% ринку кредитування бізнесу. Чи не затісно їм у цій ніші?
Які очікування від запровадження нових норм резервування? Національний банк очікує, що підвищення вимог до резервування сприятиме зниженню профіциту ліквідності в банківської системи.
До того ж НБУ сподівається, що банки частково підуть з депозитних сертифікатів у довгострокові облігації Мінфіну.
«Для зменшення сум резервування, що безпосередньо впливають на доходи банків, необхідна низка дій, пов'язаних зі зміною структури клієнтських коштів щодо зменшення вкладів до запитання та збільшення частки термінових депозитів», – вважає Ігор Левченко, начальник департаменту персональних банківських послуг Ukrsibbank BNP Paribas Group. За його словами, таку зміну можна зробити або просто збільшенням відсоткових ставок за строковими депозитами, або ним же з паралельним зменшенням відсотків за коштами до запитання. Все це призведе до подорожчання ресурсної бази для кредитування та, як результат, може вплинути на вартість кредитних коштів.
Читайте також: Доларово-євровий квест: де і як відкрити депозит для купівлі валюти
Які довгострокові наслідки матиме рішення НБУ? Найімовірніше, відбудеться розгортання програм залучення термінових депозитів, особливо в іноземних валютах, оскільки ставки на ринку близькі до нуля. А деякі банки практично взагалі не мають термінових депозитів на власному балансі.
Крім того, з квітня 2023 року НБУ запустить процес стрес-тестування банків. «За результатами стрес-тестів до багатьох установ буде доведено нові вимоги щодо адекватності капіталу. Це вплине на стриманість банків у кредитуванні упродовж 2023 року. Банки все одно активно розміщуватимуться в депозитні сертифікати НБУ та ОВДП», – вважає Сергій Мамедов.
Можливо, за результатами стрес-тестів буде прийнято диференційовані резервні вимоги для банків, залежно від структури їхнього портфеля. Наприклад, щоб банки, які менш мотивують вкладників іти у термінові депозити, резервували пропорційно більше.
«Надлишковий рівень ліквідності створює системні ризики для макроекономіки, зокрема, через подальше зростання інфляції та девальвації. Підвищення норми резервування – це насамперед крок НБУ щодо «зв'язування» надлишкової ліквідності у банківській системі. Коли економіка зростатиме, ця ліквідність буде потрібна, але в найближчі місяці ми цього не прогнозуємо. Якщо говорити загалом щодо ринку, то не думаю, що це суттєво змінить рівень ставок за коштами фізичних осіб», – резюмує Володимир Мудрий, СЕО ОТП Банку.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
