Вибори в Польщі виграла опозиція: як це позначиться на Україні
Дональд Туск, який називав себе маніакальним захисником України у Брюсселі, зможе очолити польський уряд
Три проєвропейські опозиційні політсили Польщі – «Громадянська коаліція», «Третій шлях» та «Левіця» – набрали на парламентських виборах 15 жовтня 2023 року достатню кількість голосів, щоб сформувати уряд. Про це після завершення голосування повідомив лідер польської опозиції Дональд Туск, пообіцявши підвести риску під 8-річним правлінням націоналістичної партії «Право і справедливість» (PiS) Ярослава Качинського.
«Це кінець поганих часів, це кінець правління PiS, ми усунули їх від влади, – заявив Дональд Туск, виступивши в неділю перед мітингом своїх прихильників у Варшаві. – Ми виграли демократію, ми виграли свободу, ми виграли нашу вільну улюблену Польщу. Цей день увійде до історії як яскравий день переродження Польщі».
Результати виборів
На парламентських виборах у Польщі обиралися 460 депутатів Сейму (нижня палата парламенту) та 100 сенаторів (верхня палата).
За результатами обробки 99,5% бюлетенів, ліберально-консервативна «Громадянська коаліція» Дональда Туска набирає 30,5% голосів і зможе сформувати коаліцію з ідейно близькими християнсько-консервативним «Третім шляхом» (14,4%) і лівим альянсом «Левіця» (8,6%) .
Правляча партія Польщі «Право і справедливість» (PiS) Ярослава Качинського отримує 35,6% голосів і з таким результатом не зможе утворити більшість у 460-му місцевому парламенті, навіть якщо об'єднається з ультраправою «Конфедерацією свободи та незалежності», яка виступає за припинення допомоги Києву. «Конфедерація» – єдина антиукраїнська політсила в парламенті Польщі – набирає лише 7,2% голосів виборців.
Ярослав Качинський на передвиборчому мітингу
«Найважливіше голосування з часів комунізму»
Мобілізуючи свій електорат, урядуща партія закликала виборців «захистити суверенітет Польщі», а опозиціонери відновити добрі відносини з Євросоюзом. При цьому обидві сторони стверджували, що 2023 року населення має зробити найважливіший вибір із часів антикомуністичної революції 1989 року.
Туск, який був прем'єром Польщі у 2007–2014 і президентом Європейської Ради у 2014–2019 роках, описував голосування за депутатів парламенту як «останній шанс» зупинити PiS від завдання непоправної шкоди демократії в Польщі.
За твердженням опозиції, PiS перетворила громадські телеканали та радіостанції на провладні рупори пропаганди, відібрала в жінок право на аборти, демонізувала ЛГБТ-спільноту, мігрантів і біженців. Що ще гірше, PiS поставила Польщу на курс конфронтації з Брюсселем, і країна через це недоотримує колосальні кошти. Дональд Туск пообіцяв, що намагатиметься розблокувати з фондів Євросоюзу 110 млрд євро, призначених Варшаві.
Зі свого боку представники влади звинувачували опозиціонерів у змові з Німеччиною, Брюсселем і москвою. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький називав Дональда Туска «політичним чоловіком Ангели Меркель», який бажає перетворити Польщу на колонію Берліна. А заступник міністра сільського господарства Польщі Януш Ковальський називав Туска «російським вовком у овечій шкурі».
Проводячи виборчу кампанію під гаслом «Безпечне майбутнє для поляків», PiS збільшила розмір допомоги на дитину з 500 до 800 злотих (180 євро). Підвищені виплати розпочнуться із січня 2024 року, і їх зможуть отримувати й українські родини. Також правляча партія обіцяла збільшити кількість військовослужбовців регулярної армії до 300 000 осіб і зміцнити державні кордони парканами для стримування нелегальних мігрантів, які нібито загрожують заполонити країну в разі приходу до влади ліберальної опозиції.
Важливість вибору між Туском і Качинським для 38-мільйонного населення Польщі підкреслила рекордна – 72,9% – явка на виборчі дільниці 15 жовтня. Вона виявилася суттєво вищою за попередній максимум, встановлений 1989 року, коли поляки голосували за відміну комуністичного ладу.
Явка на парламентських виборах у Польщі
Чого чекати Україні?
Доля відносин Польщі з Україною залежала від результатів парламентських виборів. Ультраправа «Конфедерація» будувала свою агітацію на антиукраїнських меседжах, звинувачуючи Київ у невдячності за допомогу, що отримується від Варшави у війні з росією.
За словами Марчіна Заборовські, експерта інституту політики Globsec, урядуща партія напередодні виборів також змінила ставлення до Києва з дружнього на холодне, сподіваючись відібрати в «Конфедерації» голоси польських націоналістів. У вересні польський уряд запровадив безстрокову заборону на ввезення зерна з України, а президент Анджей Дуда публічно назвав Україну «такою, яка потопає», здатною затягнути під воду своїх рятувальників.
Аналітики припускали, що PiS після виборів погодиться сформувати коаліцію з антиукраїнською «Конфедерацією» і зіпсує відносини з Києвом ще сильніше. Проте провал ультраправих на виборах унеможливив такий негативний для України сценарій.
На противагу холодним заявам Моравецького, який минулого місяця припускав зупинення постачання зброї в Україну у зв'язку з потребою озброюватися самим, Туск у місцевих ЗМІ називав Україну «абсолютно ключовим партнером», а підтримку Києва – справою екзистенційної важливості для Європи.
У 2019 році Дональд Туск із гордістю розповідав, що у Брюсселі його називали «проукраїнським маніяком» за прагнення прискорити інтеграцію України з рештою Європи. Своє звернення до українців 2019 року Дональд Туск завершив запевненням: «Ви завжди можете на мене розраховувати».
Перспектива появи «проукраїнського маніяка» на посаді прем'єр-міністра Польщі дозволяє сподіватися, що він прагнутиме надавати підтримку Києву в унісон із владою Євросоюзу. Проте залишаються сумніви, що Дональд Туск зможе злагоджено працювати з главою держави.
Президентом Польщі з дуже широкими повноваженнями до 2025 року залишається ставленик PiS Анджей Дуда. І якщо до цього парламент та президент діяли у зв'язці, то тепер є ризик, що дві гілки влади не спрацюються і встромлятимуть палиці в колеса один одному.