Війна до кінця 2024 року та 10% інфляції: Нацбанк оприлюднив новий інфляційний звіт із макропрогнозами
Чому НБУ переглянув свої очікування та частково погіршив їх
Національний банк вкотре змінив прогноз української економіки. Згідно зі свіжим інфляційним звітом, який НБУ опублікував 2 листопада, 2023 року зростання ВВП прискориться до 4,9%, а темпи інфляції навпаки сповільняться до 5,8%.
Водночас приводів для оптимізму наразі не надто багато. Зростання у 2023 році – це, найімовірніше, спроба відштовхнутися від дна, якого економіка досягла 2022-го. А зниження рівня інфляції пов'язане з надлишком пропозиції товарів на тлі скорочення споживання.
При цьому головною загрозою макростабільності, як і раніше, є військовий конфлікт, який переходить у затяжну фазу. Тому попри пожвавлення економіки 2024 року відбудеться її уповільнення. Ба більше, Нацбанк вважає, що ВВП навіть до кінця 2025 року не досягне довоєнного рівня.
Що допомагає українській економіці у війну, а що загрожує макроекономічній стабільності та чого чекати від 2024 року, за прогнозами Нацбанку, детально розбирався Mind.
Що прогнозує НБУ? Попередній макроекономічний прогноз НБУ вийшов у липні. Порівняно з ним деякі показники суттєво змінилися. А саме (нижче наведені прогнозні індикатори на 2023 рік):
- зростання ВВП поліпшено з 2,9% до 4,9%;
- темпи інфляції поліпшено з 10,6% до 5,8%;
- негативне сальдо держбюджету погіршено з 1,29 трлн грн до 1,36 трлн грн;
- платіжний баланс поліпшено з $7,4 млрд до $11 млрд;
- очікуваний обсяг міжнародних резервів НБУ переглянуто з $38,3 млрд до $41,8 млрд.
Щодо основних показників на 2024 рік, то зростання ВВП незначно поліпшено з 3,5% до 3,6%, а рівень інфляції погіршено з 8,5% до 9,8% (на кінець року).
Що підтримує українську економіку? НБУ підкріплює свої прогнози такими аргументами:
- прискорення відновлення пов'язане з високим ступенем адаптації бізнесу та населення до війни, з рекордним урожаєм у 2023 році (майже 82 млн тонн зернових, за даними Української зернової асоціації), з вирівнюванням експортної логістики та збільшенням бюджетних витрат;
- падіння темпів інфляції відбувається у зв'язку з нарощуванням обсягів товарного виробництва;
- тривала стабільність валютного ринку є наслідком адміністративного впливу Нацбанку. Це збереження фіксованого офіційного курсу (його ніби вже й немає, але курс все одно майже не рухається), обмеження попиту фізосіб на валюту, рясні інтервенції на міжбанку;
- суттєві обсяги зовнішнього фінансування (2023 року з-за кордону Україна отримає приблизно $45 млрд), які забезпечують чистий приплив валюти до країни попри збереження її дефіциту на тлі обмеженого експорту, дозволяючи закривати бюджетний дефіцит і поповнювати резерви НБУ.
Що загрожує макроекономічній стабільності? Ситуація в українській економіці залишається досить хиткою. У 2024 році посилиться тиск із боку несприятливих чинників, серед яких:
- майже дворазове прискорення темпів інфляції, яке буде пов'язане з низькою базою порівняння 2023 року, а також із збільшенням витрат бізнесу на логістику, енергоносії та оплату праці;
- збереження суттєвого розриву між експортом та імпортом. За оцінками НБУ, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами перевищить $38 млрд, а 2024 року він зменшиться лише до $35 млрд;
- скорочення закордонного фінансування. Причому це вже не примарна загроза, а неминуча реальність. У Стратегії управління держборгом на 2024–2026 роки, яку затвердив Кабінет міністрів, чітко сказано, що Україні чим далі, то більше доведеться покладатися на внутрішні ресурси наповнення держбюджету;
- високий фіскальний (бюджетний) дефіцит, який 2023 року досягне 29%, а 2024-го перевищить 20%;
- збільшення рівня державного боргу: у 2024–2025 роках, за оцінками НБУ, співвідношення держборгу до ВВП перетне позначку 95%;
- слабкий приплив інвестицій, який залишиться таким до закінчення активних бойових дій;
- дефіцит робочої сили (кваліфікованої і не тільки) як наслідок міграції та мобілізації працездатного населення.
Читайте також: Гроші на бюджетний дефіцит і відновлення після війни: що передбачає нова стратегія з управління держборгом
Що вплинуло на перегляд прогнозів? Моделювання ситуації в економіці України ґрунтується на більш консервативному прогнозі НБУ порівняно з тим, який було озвучено ще влітку 2023 року.
Головний ризик, який бачить Нацбанк, – це затягування військового конфлікту аж до кінця 2024 року. Хоча раніше лунали очікування, що бойові дії можуть згаснути влітку 2024 року. Відповідно триваліша війна погіршить перспективи відновлення української економіки, призведе до ще більших руйнувань промисловості, житлового фонду, інфраструктури, стримає повернення мігрантів з-за кордону, збільшить диспропорції у зовнішній торгівлі.
Зростуть витрати з держбюджету за обмеженості джерел його наповнення (тобто дефіцит так і буде близько 20% і вище), збільшиться тиск на валютний ринок і прискоряться темпи інфляції.
Які висновки можна зробити з даних НБУ? Зростання ВВП у 2023 році, на жаль, буде викликане не реальним розвитком економіки, а впливом війни. Якщо говорити простою мовою, то цього року ВВП відіграє у кращому разі шосту частину падіння 2022 року, що досягло майже 30%. Отже, про реальне економічне зростання говорити ще зарано. Тим більше, що воєнні ризики, як і раніше, вкрай високі.
Уповільнення темпів інфляції сталося переважно через те, що виробники випустили більше товарів, ніж може поглинути внутрішній ринок. Водночас витрати бізнесу продовжують зростати, тому і прискорення зростання цін неминуче, що й відбудеться 2024 року.
Обсяги імпорту більш ніж у півтора рази перевищують експорт. І доки логістика з України не стане повністю безпечною, ситуація навряд чи зміниться на краще. Такий перекіс знижує конкурентоспроможність українських виробників, які й так змушені працювати під загрозою обстрілів і знищення активів. Окрім цього, імпорт вимиває валюту з країни, тоді як обмеженість експорту призводить до слабкого припливу валютної виручки та тисне на курс гривні.
Грошей від країн-партнерів дедалі меншатиме. Отже, ресурси (на поповнення держбюджету, на відновлення) доведеться шукати всередині України. Відповідно вже у 2024–2025 роках відбудеться посилення податкового тиску як на бізнес (перевірки, штрафи), так і на населення (боротьба із зарплатами в «конвертах» та з іншими видами тіньових доходів).
Нацбанк продовжує балансувати валютний ринок у «ручному» режимі. Але оскільки далі міжнародні резерви навряд чи зростатимуть такими темпами, як 2023 року (з $30 млрд у січні до $40 млрд у вересні), то й можливостей для стримування курсу НБУ все менше. Наприклад, лише за вересень – жовтень Нацбанк витратив на інтервенції понад $6 млрд. Це 25% інтервенцій із початку року. Надмірна розкіш.
Тож повільна девальвація неминуча. Питання лише в тому, коли вона станеться. Якщо врахувати, що у проєкт держбюджету на 2024 рік закладено середньорічний курс на рівні 40,7 грн/$, цільовий орієнтир зрозумілий. При цьому Нацбанк зазначає, що намічені ним плани щодо валютної лібералізації обмежуватимуть простір для подальшого пом'якшення процентної політики у 2024 році. З огляду на це поступове «розгойдування» курсу почнеться саме з нового року.