Питання на 10 мільярдів: чому Правекс Банк, Укрексімбанк та МТБ Банк провалили стрес-тести НБУ
І як їм вирівняти свій фінансовий стан
Національний банк 9 січня опублікував докладні результати оцінки стійкості 20 найбільших банків. Нагадаємо, що НБУ почав проводити стрес-тестування банків ще навесні 2023 року після майже дворічної перерви. Його учасниками стали переважно системно-важливі банки, сукупні активи яких перевищують 90% усіх активів банківського сектора.
Нацбанк поставив собі за мету оцінити якість активів (кредитних портфелів) і заставного майна, отриманого банками за кредитами; виявити ризики, які можуть негативно вплинути на фінансове становище банків; проконтролювати, як банки виконують нормативи капіталізації.
Підсумки, озвучені НБУ, досить оптимістичні. «Більшість банків в Україні мають достатній капітал, а банківська система в цілому – високий запас міцності. Підвищені необхідні рівні капіталу за результатами оцінки стійкості встановлено лише для п'яти банків, два з яких у грудні мали норматив достатності понад потрібний рівень», – сказано в повідомленні регулятора.
Mind розібрався, як почуваються найважливіші банки країни і хто з них має проблеми.
Як саме НБУ здійснював оцінку банків?
На першому етапі НБУ провів ревізію якості активів (AQR). Для цього Нацбанк перевірив 60 боржників юросіб і 30 боржників фізосіб кожного з банків. У результаті НБУ відкоригував кредитний ризик банків на 1%, переважно за кредитами, виданими бізнесу.
Також НБУ виявив помилки в оцінці кредитного ризику десятої частини клієнтів юридичних осіб, у тому числі у 8% випадків йшлося про невизнання дефолту боржників. Нацбанк уточнює, що це середній показник для всіх банків, що потрапили під стрес-тести. Найбільший «перекіс» був лише у чотирьох банків із 20.
Перший етап оцінки показав, що банки адекватно оцінюють свої кредитні портфелі і в тому числі враховують вплив війни на якість активів.
На другому етапі Нацбанк здійснив верифікацію вартості заставного майна банків. НБУ мав деякі зауваження до звітів, які подали банки. Але загалом з якістю заставного майна у більшості фінустанов усе гаразд, тому коригування кредитного ризику за результатами другого етапу становило лише 0,5%.
На третьому етапі НБУ провів екстраполяцію AQR і розрахунок показників діяльності банків на три роки. Щоб спрогнозувати потенційний вплив ризиків на діяльність банків, Нацбанк відштовхувався від базового макроекономічного сценарію (помірно консервативного).
Екстраполяція результатів AQR призвела до додаткового коригування розміру кредитного ризику щонайменше на 0,5% для всіх банків. Але це коригування не мало значного негативного впливу на капітал банків: у 16 з 20 фінустанов загальний обсяг резервів перевищував обсяг пруденційних резервів (резервів, які скориговані на потенційні ризики) у середньому на 10%.
Прогнозні розрахунки НБУ показали, що до кінця третього року достатність основного капіталу банків у середньому зросте на 20 в.п. – до 38%, а більшість фінустанов залишаться прибутковими. Втім рентабельність банків знижуватиметься. Значною мірою це пояснюється скороченням чистої процентної маржі. Також прогноз НБУ передбачає падіння чистих комісійних доходів банків і доходів від операцій із валютою з одночасним зростанням адміністративних витрат.
До речі, Нацбанк при стрес-тестуванні банків не враховував підвищення ставки податку на прибуток банків (з 2024 року ставка становить 25%). НБУ завершив оцінку саме тоді, коли набув чинності відповідний закон. Втім регулятор вважає, що зростання податкового тиску не вплине на достатність капіталу банків, хоча й уповільнить збільшення капіталізації в майбутньому.
Про що дізнався НБУ за підсумками тестування? Як було зазначено вище, глобально стан всіх 20 банків не викликає занепокоєння. А оскільки це найбільші гравці ринку (на 1 грудня 2023 року їхні активи становили в сумі 91,4%), можна дійти висновку, що банківський сектор витримав випробування війною і банкопаду не буде.
Якщо проаналізувати результати тестування, то видно, що в більшості банків основний капітал і регулятивний капітал, скориговані на AQR, залишилися незмінними. Крім того, згідно з екстраполяцією та прогнозом НБУ, основна маса банків має гарний потенціал для нарощування капіталу в майбутньому.
Це стосується і нормативів достатності капіталу Н2 та Н3. Майже всі банки ці нормативи виконують, навіть із запасом. І в найближчі три роки значення цих нормативів залишатимуться вищими за мінімальний рівень, який становить 10% і 7% відповідно.
Водночас НБУ виділив 5 банків, яким необхідно суттєво підвищити рівень достатності капіталу – коефіцієнтів Н2 та Н3. До таких банків належать:
- Правекс Банк;
- Укрексімбанк;
- МТБ Банк;
- Укргазбанк;
- Сенс Банк.
НБУ пояснює, що головною причиною виникнення потреби в капіталі для цих п'яти банків стала їхня операційна ефективність, яка значно нижча, ніж у середньому по ринку. Майже всі ці банки мали низьку процентну маржу та високе співвідношення операційних витрат і доходів у звітному періоді, який враховував три останні квартали 2022 року та І квартал 2023 року. Негативний вплив на капітал кількох банків спричинили розрахункові (прогнозні) втрати від кредитного ризику.
Що чекає на банки, у яких не вистачає капіталу? Вердикт для цих п'яти банків такий: банкрутство їм точно не загрожує, а ось із капіталізацією доведеться попрацювати.
Щоправда, як зазначає регулятор, два з п'яти банків уже на початок грудня 2023 року довели достатність капіталу до рівня, що перевищує нормативне значення. З огляду на дані, наведені Нацбанком (див. графік вище), це Укргазбанк і Сенс Банк. Цим фінустановам потрібно лише й надалі утримувати капітал на цільовому рівні, який встановив НБУ.
Для решти трьох банків – Правекс Банку, Укрексімбанку та МТБ Банку – потреба в капіталі на грудень 2023 року становила приблизно 10 млрд грн. Ця сума потрібна для досягнення цільової достатності капіталу, яка гарантуватиме дотримання банками нормативних значень у прогнозному (трирічному) періоді.
Ці три банки зобов'язані найближчим часом подати до НБУ програми реструктуризації чи капіталізації. У цих програмах мають бути відображені заходи щодо поетапного досягнення необхідних нормативів. Ключовими кроками з боку банків стануть реструктуризація балансів і поліпшення операційної ефективності. Крім того, банки за рахунок прибутку та збільшення обсягів капіталу мають поступово підвищувати поточні значення достатності капіталу, наближаючись до цільового рівня.
Весь цей процес має завершитися до квітня 2026 року. Тобто банки-аутсайдери мають трохи більше двох років, щоб довести себе до ладу.
Найскладніше доведеться Правекс Банку, для нього прописані нормативи Н2 та Н3 на рівні 40,6% та 37,6%, Укрексімбанк має довести ці нормативи до 21,3% та 18,3% відповідно, а МТБ Банк – до 19,8 % та 16,8% відповідно.
Втім Укрексімбанку хвилюватися потрібно найменше, оскільки його капітал усе одно поповнює держава. А ось акціонерам двох інших установ доведеться піднапружитися та розщедритись. Нагадаємо: Правекс Банк належить італійській групі Intesa Sanpaolo, ключовий акціонер МТБ Банку – одеський бізнесмен Михайло Партікевич.