НБУ запускає стрес-тестування 20 банків. Хто потрапить під перевірку: повний список

НБУ запускає стрес-тестування 20 банків. Хто потрапить під перевірку: повний список

І що чекає на тих, хто не зможе вписатися в нормативи Нацбанку

Этот текст также доступен на русском This text is also available in English
НБУ запускає стрес-тестування 20 банків. Хто потрапить під перевірку: повний список
Фото: прес-служба НБУ

Національний банк таки вирішив провести стрес-тестування банківської системи. Про те, що банки випробують на міцність, представники Нацбанку попереджали ще наприкінці 2022 року. А на початку 2023-го перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що старт стрес-тестів намічено на весну.

І справді, Нацбанк наприкінці квітня повідомив, що він розпочинає оцінку стійкості банківської системи в умовах воєнного часу. НБУ відштовхуватиметься від показників банків станом на 1 квітня 2023 року й оприлюднить результати стрес-тестів до 31 березня 2024 року. Тобто загалом обстеження банківського сектору триватиме рік.

Під стрес-тестування потрапляють не всі банки. Станом на 1 квітня 2023 року в Україні було зареєстровано 65  фінустанов, що працюють. НБУ оцінить 20 найбільших банків, сукупний обсяг чистих активів яких перевищує 90% активів банківської системи.

Mind розбирався, навіщо потрібні ці стрес-тести і спробував самостійно з'ясувати, які банки перебувають у групі ризику.

Як проходитиме стрес-тестування? Нацбанк роз'яснив, що оцінка стійкості банків проводитиметься у три етапи:

  • перший – оцінка якості активів і прийнятності забезпечення за кредитними операціями, перевірка вартості майна, отриманого банком у заставу, та розрахунок нормативів достатності капіталу;
  • другий – екстраполяція результатів оцінки якості активів і прийнятності забезпечення за кредитними операціями банків, які не потрапили у вибірку на першому етапі;
  • третій – оцінка показників діяльності банків за базовим макроекономічним сценарієм і визначення необхідних рівнів нормативів достатності капіталу.

Більш докладно всю процедуру стрес-тестування виписано в постанові НБУ №56 від 25 квітня 2023 року.

Повний перелік банків, які оцінюватиме НБУ

Назва банку Місце на ринку (за обсягом активів)* Системна 
важливість
Обсяг активів, млрд грн* Обсяг коштів фізосіб, млрд грн* Обсяг виданих кредитів, млрд грн*
ПриватБанк 1 Так 747.8 336.8 71.3
Ощадбанк 2 Так 305.8 169.5 80.7
Райффайзен Банк 4 Так 271.1 32.5 78.8
Сенс Банк 10 Так 184.3 57 58.2
Універсал Банк 9 Так 161.1 30.9 61.9
ПУМБ 6 Так 125.3 40.4 42.9
Укрексімбанк 3 Так 119.5 34.8 15.1
Укргазбанк 5 Так 104 24.8 26.9
ОТП Банк 8 Так 98 52.7 21.9
Укрсиббанк 7 Так 97.7 43.6 39.4
Креді Агріколь Банк 11 Так 92.9 15.1 23.9
Кредобанк 14 Так 50.7 12 14.4
А-Банк 17 Так 43.9 12.4 11.6
Таскомбанк 16 Так 37.8 9.7 18.7
ПроКредит Банк 15 Ні 33.7 11 13.6
Південний 13 Так 23.9 13.5 6.1
Банк Кредит Дніпро 18 Ні 21.6 3.7 4.1
Банк «Восток» 19 Ні 21 5 7.8
МТБ Банк 21 Ні 13 3.1 4.8
Правекс Банк 24 Ні 11 2.9 3.4

Джерело: дані звітності банків на 1 квітня 2023 року

Сумарний обсяг активів банків на 1 квітня 2023 року становив 2,6 млрд грн, або 92% активів усієї системи; обсяг коштів фізосіб, розміщених у цих банках, – 911 млрд грн, або 97% відповідно; кредитний портфель – 605 млрд грн, або 93%. Крім того, 15 із 20 банків є системно важливими.

Навіщо потрібні стрес-тести? Mind звернувся із запитом до Національного банку з проханням прокоментувати основну мету, яку ставить НБУ в рамках майбутнього стрес-тестування. З огляду на відповіді Нацбанку можна зробити такі висновки:

  • оцінка банків дозволяє виявити системні ризики, реалізація яких може становити загрозу стабільності всієї банківської системи;
  • головна мета – визначити вплив військової агресії на якість банківських активів, оцінити втрати капіталу та здатність банків відновити ці втрати самостійно завдяки доходам від поточної діяльності;
  • за підсумками стрес-тестів НБУ не ділитиме банки на надійні та ненадійні. Завдання в тому, щоб з'ясувати, де фінустанови мають слабкі місця, і допомогти їм зберегти стійкість;
  • після закінчення оцінки Нацбанк повідомить банкам про необхідність складання програм капіталізації чи реструктуризації. Тобто окремим банкам можуть знадобитися вливання в капітал і системна робота з токсичними (проблемними) активами, вони ж NPL;
  • НБУ не виключає застосування заходів впливу щодо окремих банків. Такі кроки можливі в разі, якщо банк не надасть НБУ програму капіталізації чи реструктуризації у встановлені терміни, не зможе досягти прописаних у цій програмі планових показників і не усуне виявлені під час стрес-тестів недоліки.

НБУ у своїх коментарях уточнив, що банки мають достатньо часу на відновлення капіталу в разі такої потреби. Останній термін – 1 квітня 2026 року. Але після завершення стрес-тестів, банки мають затвердити плани капіталізації або реструктуризації. У них буде час до 15 квітня 2024 року.

До кінця липня 2024 капітал банків, у яких він за результатами оцінки виявиться негативним, має досягти нульового значення. А до кінця березня 2026 року банки зобов'язані привести капітал до вимог НБУ. А саме норматив достатності регулятивного капіталу Н2 має бути не менше 10%, норматив достатності основного капіталу Н3 – не менше 7%.

До речі, 16 травня НБУ ухвалив технічне завдання для оцінки банків. У ньому прописано черговість стрес-тестування. До 1 жовтня 2023 року НБУ проводитиме інспекційні перевірки фінустанов. Наступний етап – оцінка якості активів і те, як банки дотримуються нормативів Н2 та Н3. Фіналом стане безпосередньо тестування банків за макросценарієм і вердикт НБУ, які нормативи потрібно виправити та кому.

Як взагалі почувається банківський сектор? За підсумками І кварталу 2023 року чисті активи платоспроможних банків становили 2,4 трлн грн, що на 3,2% більше, ніж станом на 1 січня 2023 року. Власний капітал банків за цей період зріс на 15,4% – до 251,5 млрд грн.

За І квартал банківський сектор отримав 34,1 млрд грн чистого прибутку. Для порівняння: за аналогічний період 2022 року чистий збиток банківського сектора становив 0,15 млрд грн.

Збитковими на 1 квітня 2023 року були 5 банків: Мотор-Банк (-25,4 млн грн), БТА Банк (-8,1 млн грн), Правекс Банк (-4,8 млн грн), Український банк реконструкції та розвитку (-0,9 млн грн), Альпарі Банк (-0,6 млн грн). Найбільший прибуток отримали Приватбанк (16 млрд грн), Ощадбанк (2,1 млрд грн), Райффайзен Банк (2,1 млрд грн), Укрсиббанк (1,8 млрд грн), ПУМБ (1,6 млрд грн).

Сума коштів фізосіб у банках зросла в І кварталі на 1,2% – до 945 млрд грн, а кредитний портфель навпаки скоротився на 5% – до 654 млрд грн.

У заробітку банків, як і раніше, переважають відсоткові доходи. Їхня частка – близько 66%. Частка комісійних доходів становить близько 23%. У структурі витрат банківського сектору зростають відсоткові витрати. Це те, що банки платять за кредитами, депозитами, цінними паперами та іншими залученими ресурсами. Частка відсоткових витрат із березня 2022 року до березня 2023-го включно зросла більш ніж в 1,6 раза – до 31%. Це, зокрема, результат підвищення ставок за депозитами. Банки почали більше платити вкладникам.

З неприємного: зростання непрацюючих кредитів (NPL) у портфелях банків продовжується. Їхня частка до 1 квітня 2023 року перевищила 44%. Це на 13 в. п. більше, ніж рік тому. І ось саме накопичення токсичних боргів може стати для банківського сектору серйозним викликом, а також зіпсувати деяким фінустановам результати стрес-тестів.

Адже проблемна заборгованість не лише скорочує прибуток банків, а й негативно впливає на їхній капітал. Банки змушені формувати резерви під можливі збитки через неповернення кредитів, що призводить до зменшення їхнього капіталу.

Якими можуть бути результати стрес-тестування? Оскільки результати оцінки, яку проводить НБУ, будуть відомі лише за рік, Mind вирішив самостійно вивчити стан 20 банків. Одразу обмовимося, що ми не бачимо повну картину ринку такою, як її бачить зсередини Нацбанк. Проте банківська звітність і дані про те, як банки виконують необхідні нормативи (розрахунки нормативів є в розпорядженні Mind), дозволяють спрогнозувати шанси банків на успішне проходження стрес-тестів.

Як банки, що тестуються, виконують нормативи та накопичують NPL

Банк Норматив H2 на 1.05.2023, % (не менше 10%) Норматив H3 на 1.05.2023, % (не менше 7%) Норматив Н7 на 1.05.2023, % (не більше 25%) Частка NPL на 1.04.2023 Місце в рейтингу надійності Mind
ПриватБанк 22,93 11,47 6,37 67,5 4
Ощадбанк 13,97 10,05 9,66 48,5 4
Райффайзен Банк 22,91 16,33 13,32 13,7 4
Сенс Банк 11,54 8,94 26,89 39,5 3
Універсал Банк 24,91 15,55 14,18 15,1 3.5
ПУМБ 20,99 11,82 15,69 20,6 3.5
Укрексімбанк 8,5 4,43 32,7 42,1 3
Укргазбанк 13,63 12,78 18,42 27,3 3
ОТП Банк 35,38 19,77 7,15 20,3 4
Укрсиббанк 49,84 29,20 12,39 15,6 4.5
Креді Агріколь Банк 19,86 16,93 21,56 14,6 4
Кредобанк 26,52 22,64 14,81 25,6 4
А-Банк 23,10 16,43 14,14 37,9 3
Таскомбанк 18,63 12,89 13,56 22,3 3
ПроКредит Банк 19,21 14,57 6,64 14,1 3.5
Південний 22,33 13,12 14,58 12,1 3
Банк Кредит Дніпро 27,84 21,37 17,71 27,7 3
Банк Восток 21,49 13,03 17,66 11,1 3
МТБ Банк 14,06 10,99 24,56 17,8 2.5
Правекс Банк 15,93 14,67 28,74 9,8 3

Джерело: дані НБУ, розрахунки Mind

Ми проаналізували, як банки виконують нормативи Н2 та Н3, на які звертає особливу увагу НБУ в рамках стрес-тестів, і норматив Н7. Третій норматив також важливий, оскільки відображає максимальний розмір кредитного ризику для одного контрагента. На додаток до цього враховано ситуацію з NPL. Логічно припустити, що чим частка проблемних кредитів в окремо взятому банку вища – тим складніше йому відповідатиме вимогам НБУ і тим більше це вплине на капітал банку.

Отже, порушення нормативів Н2 та Н3 зафіксовано лише в Укрексімбанку. Їх значення відчутно нижче за необхідні. Не дотримується Укрексімбанк і нормативу Н7. Також цей банк на 3-ому місці за часткою NPL у кредитному портфелі (42,1%). Гірша ситуація з «проблемкою» тільки в Ощадбанку та Приватбанку.

В інших банків нормативи Н2 та Н3 у межах необхідних значень. Але слід зауважити, що норматив Н2 у Сенс Банку, Ощадбанку та Укргазбанку знаходиться поблизу нижнього значення. А норматив Н3 наближається до нижньої межі в Сенс Банку, МТБ Банку, Ощадбанку та ПУМБ.

Норматив Н7 порушують Сенс Банк і Правекс Банк, а МТБ Банк практично досяг межі кредитного ризику на одного контрагента.

Щодо NPL, то, крім згаданих вище Приватбанку, Ощадбанку та Укрексімбанку, до п'ятірки за часткою токсичних боргів входять ще Сенс Банк (39,5%) та А-Банк (37,9%).

Отже, можна зробити висновок, що у фокусі може опинитися близько третини банків серед усіх випробуваних. Це не означає, що вони не пройдуть стрес-тести. Але невиконання нормативів разом із високою часткою NPL може зрештою вимагати від акціонерів окремих банків серйозніше поставитися до розчищення проблемних активів і провести їх докапіталізацію.

Хоча держбанкам особливо перейматися, мабуть, не варто. Вони гарантовано зможуть отримати вливання з держбюджету, якщо для цього виникне гостра потреба.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло