НБУ запускає стрес-тестування 20 банків. Хто потрапить під перевірку: повний список

Національний банк таки вирішив провести стрес-тестування банківської системи. Про те, що банки випробують на міцність, представники Нацбанку попереджали ще наприкінці 2022 року. А на початку 2023-го перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що старт стрес-тестів намічено на весну.

І справді, Нацбанк наприкінці квітня повідомив, що він розпочинає оцінку стійкості банківської системи в умовах воєнного часу. НБУ відштовхуватиметься від показників банків станом на 1 квітня 2023 року й оприлюднить результати стрес-тестів до 31 березня 2024 року. Тобто загалом обстеження банківського сектору триватиме рік.

Під стрес-тестування потрапляють не всі банки. Станом на 1 квітня 2023 року в Україні було зареєстровано 65  фінустанов, що працюють. НБУ оцінить 20 найбільших банків, сукупний обсяг чистих активів яких перевищує 90% активів банківської системи.

Mind розбирався, навіщо потрібні ці стрес-тести і спробував самостійно з'ясувати, які банки перебувають у групі ризику.

Як проходитиме стрес-тестування? Нацбанк роз'яснив, що оцінка стійкості банків проводитиметься у три етапи:

• перший – оцінка якості активів і прийнятності забезпечення за кредитними операціями, перевірка вартості майна, отриманого банком у заставу, та розрахунок нормативів достатності капіталу;
• другий – екстраполяція результатів оцінки якості активів і прийнятності забезпечення за кредитними операціями банків, які не потрапили у вибірку на першому етапі;
• третій – оцінка показників діяльності банків за базовим макроекономічним сценарієм і визначення необхідних рівнів нормативів достатності капіталу.

Більш докладно всю процедуру стрес-тестування виписано в постанові НБУ №56 від 25 квітня 2023 року.

Повний перелік банків, які оцінюватиме НБУ

Джерело: дані звітності банків на 1 квітня 2023 року

Сумарний обсяг активів банків на 1 квітня 2023 року становив 2,6 млрд грн, або 92% активів усієї системи; обсяг коштів фізосіб, розміщених у цих банках, – 911 млрд грн, або 97% відповідно; кредитний портфель – 605 млрд грн, або 93%. Крім того, 15 із 20 банків є системно важливими.

Навіщо потрібні стрес-тести? Mind звернувся із запитом до Національного банку з проханням прокоментувати основну мету, яку ставить НБУ в рамках майбутнього стрес-тестування. З огляду на відповіді Нацбанку можна зробити такі висновки:

• оцінка банків дозволяє виявити системні ризики, реалізація яких може становити загрозу стабільності всієї банківської системи;
• головна мета – визначити вплив військової агресії на якість банківських активів, оцінити втрати капіталу та здатність банків відновити ці втрати самостійно завдяки доходам від поточної діяльності;
• за підсумками стрес-тестів НБУ не ділитиме банки на надійні та ненадійні. Завдання в тому, щоб з'ясувати, де фінустанови мають слабкі місця, і допомогти їм зберегти стійкість;
• після закінчення оцінки Нацбанк повідомить банкам про необхідність складання програм капіталізації чи реструктуризації. Тобто окремим банкам можуть знадобитися вливання в капітал і системна робота з токсичними (проблемними) активами, вони ж NPL;
• НБУ не виключає застосування заходів впливу щодо окремих банків. Такі кроки можливі в разі, якщо банк не надасть НБУ програму капіталізації чи реструктуризації у встановлені терміни, не зможе досягти прописаних у цій програмі планових показників і не усуне виявлені під час стрес-тестів недоліки.

НБУ у своїх коментарях уточнив, що банки мають достатньо часу на відновлення капіталу в разі такої потреби. Останній термін – 1 квітня 2026 року. Але після завершення стрес-тестів, банки мають затвердити плани капіталізації або реструктуризації. У них буде час до 15 квітня 2024 року.

До речі, 16 травня НБУ ухвалив технічне завдання для оцінки банків. У ньому прописано черговість стрес-тестування. До 1 жовтня 2023 року НБУ проводитиме інспекційні перевірки фінустанов. Наступний етап – оцінка якості активів і те, як банки дотримуються нормативів Н2 та Н3. Фіналом стане безпосередньо тестування банків за макросценарієм і вердикт НБУ, які нормативи потрібно виправити та кому.

Як взагалі почувається банківський сектор? За підсумками І кварталу 2023 року чисті активи платоспроможних банків становили 2,4 трлн грн, що на 3,2% більше, ніж станом на 1 січня 2023 року. Власний капітал банків за цей період зріс на 15,4% – до 251,5 млрд грн.

За І квартал банківський сектор отримав 34,1 млрд грн чистого прибутку. Для порівняння: за аналогічний період 2022 року чистий збиток банківського сектора становив 0,15 млрд грн.

Сума коштів фізосіб у банках зросла в І кварталі на 1,2% – до 945 млрд грн, а кредитний портфель навпаки скоротився на 5% – до 654 млрд грн.

У заробітку банків, як і раніше, переважають відсоткові доходи. Їхня частка – близько 66%. Частка комісійних доходів становить близько 23%. У структурі витрат банківського сектору зростають відсоткові витрати. Це те, що банки платять за кредитами, депозитами, цінними паперами та іншими залученими ресурсами. Частка відсоткових витрат із березня 2022 року до березня 2023-го включно зросла більш ніж в 1,6 раза – до 31%. Це, зокрема, результат підвищення ставок за депозитами. Банки почали більше платити вкладникам.

Адже проблемна заборгованість не лише скорочує прибуток банків, а й негативно впливає на їхній капітал. Банки змушені формувати резерви під можливі збитки через неповернення кредитів, що призводить до зменшення їхнього капіталу.

Якими можуть бути результати стрес-тестування? Оскільки результати оцінки, яку проводить НБУ, будуть відомі лише за рік, Mind вирішив самостійно вивчити стан 20 банків. Одразу обмовимося, що ми не бачимо повну картину ринку такою, як її бачить зсередини Нацбанк. Проте банківська звітність і дані про те, як банки виконують необхідні нормативи (розрахунки нормативів є в розпорядженні Mind), дозволяють спрогнозувати шанси банків на успішне проходження стрес-тестів.

Як банки, що тестуються, виконують нормативи та накопичують NPL

Джерело: дані НБУ, розрахунки Mind