Простір безпеки та довіри: які проблеми в українських громадах вирішує «Театр пригноблених»

За даними уряду, в Україні станом на кінець 2023 року налічувалося 4,9 млн внутрішньо переміщених осіб, з яких 3,6 млн дістали статус переселенців після 24 лютого 2022 року. Більшість із них змушені були переїжджати по декілька разів у пошуку нового місця для проживання, адже своє було втрачене. Труднощі адаптації, відсутність можливості швидко знайти роботу, мовний бар’єр – далеко не всі основні проблеми, з якими стикаються люди на новому місці. Більшості складно самостійно впоратися зі стресом, налагодити стосунки з оточенням, ефективно працювати на користь громади та реалізовувати свої здібності.

Розв'язувати подібні проблеми допомагає  «Театр пригноблених» – відома у 120 країнах методика, яка дозволяє людям будувати діалог і наново включатися в суспільні процеси. Як цей театральний підхід допомагає створювати простір безпеки та довіри між людьми, обговорювати й долати соціальні бар’єри, а також шукати в собі нові внутрішні опори, аби жити далі?

Що таке «Театр пригноблених»?

Це система вправ, ігор і технік, яка була розроблена в 60-х роках минулого століття бразильським театральним режисером Аугусто Боалем. Завдяки цьому він прагнув створити безпечний простір для участі кожного у творчому процесі, обговоренні та розв'язанні соціально-економічних проблем людей, які страждають від пригноблення та несправедливого ставлення до себе. «Театр пригноблених» стверджує: кожна людина має засоби естетики, щоб реалізувати власне минуле через контекст сьогодення, відновити свій ресурс і будувати майбутнє, яке вона хоче.

«Ця система технік допомагає поєднати гру з усіма органами чуття. Сьогодні в Україні кожен із нас по-різному проживає війну. Театр допомагає створити безпечний простір, вибудувати довіру й прийняти досвід кожного», – говорить практикиня «Театру» та засновниця ГО «Театр змін» Яна Салахова.

З початку повномасштабного вторгнення команда «Театру змін» провела понад 20 майстерень і публічних заходів за запитами громад у різних куточках України.

Одним із найпоширеніших форматів «театру пригноблених» є форум-театр, у якому акторами та сценаристами виступають люди, що перебувають у складних життєвих обставинах. За допомогою модератора заходу – джокера, під час підготовки сценарію учасники через ігри, вправи та сценки аналізують проблеми, які найбільше їх турбують, і потім презентують свою виставу глядачам. Процес роботи над виставою допомагає учасникам глибше зрозуміти свою проблему, розказати про неї іншим та знайти підтримку.

Від Євромайдану до «Театру змін»

Вперше з методикою «театру пригноблених» Яна Салахова познайомилася за рік до початку Євромайдану на одній із форум-вистав у Києві, у якій ключовими героями були самі учасники. Навчання у тренера із цієї методики – Ялмара Хорхе Жоффре-Айхорна дало ґрунтовні знання. У 2020 Яна Салахова зареєструвала ГО «Театр змін» і сьогодні разом із командою організовує майстерні на запити громадських ініціатив у різних регіонах України.

«Працюючи у громадах, можна помітити, наскільки для людей важливо бути вислуханими та почутими. Наші заходи дають їм можливість заявляти про свої проблеми, вчать цінувати власний досвід і підштовхують бути авторами свого життя, а не глядачами», – говорить вона.

«Театр пригноблених» підсвічує системні проблеми в суспільстві, які людина не здатна подолати самотужки. «Пригнобленими» у цьому контексті називають тих, хто опинився у складних обставинах, втративши можливість будувати суспільний діалог, але не втратив бажання змінити своє життя.

Які проблеми розв'язує «театр пригноблених»?

За даними дослідження Центру сталого миру та демократичного розвитку (SeeD), майже за два роки повномасштабної війни понад чверть українців зазнали травматичного досвіду, 19% опитаних стали свідками артилерійських обстрілів, 32% – користуються соціальними виплатами.

«Театр пригноблених» дозволяє людям у безпечному середовищі прожити складний життєвий досвід, залишити його в минулому і зважитися на ухвалення конкретних рішень.

«Театр – це репетиція реальності. Одна з ключових ідей полягає в тому, що, коли ти хочеш щось змінити, потрібно увійти в ці обставини, взяти відповідальність і почати діяти. Цю впевненість можна здобути під час гри в театрі», – впевнена засновниця ГО «Театр змін» Яна Салахова.

Так, театральне мистецтво дозволяє безпечно говорити про сумний та болісний досвід і запрошує людей шукати спільні рішення для розв'язання проблем. Здобувши підтримку, учасники наново готові включатися в суспільно корисні процеси, бо, поки цього не відбулося, вони весь свій час і сили витрачають на спроби захистити свої права.

Фактично сценаристами й акторами в такому театрі виступають відвідувачі. Вистави ставлять суспільству запитання та змушують людей знаходити на них відповіді. У творчому процесі люди напрацьовують своєрідний активізм, стають акторами свого життя, навчаються діяти тут і зараз.

Одним із важливих принципів форум-театру є переконання, що між глядачами й акторами немає неправильних дій і реплік, адже театр – це простір гри та творчості, у якому можна створити будь-яку стратегію, щоб отримати досвід дії, проаналізувати свої спроби змінити ситуацію та спільно вирішити, яка поведінка може бути дієвою у реальному житті, а яка – ні.

Так у форматі діалогу акторів і глядачів народжується істина.