Податкова диджиталізація: ДПС пішла в онлайн, але до мети ще дійшла не повністю

Рік тому голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев анонсував переведення функціоналу Державної податкової служби в цифровий формат.

План диджиталізації податкової на 2023 рік був досить широким. Він передбачав створення мобільного застосунку й автоматизацію процедури подання декларації про майновий стан і доходи, впровадження індивідуальних профілів платників податків з оцінкою їхньої репутації (своєрідний аналог кредитної історії позичальників), запуск електронної акцизної марки та реалізацію механізму Smart ФОП для малого бізнесу з передачею права податкового адміністрування банку, що обслуговує рахунки підприємця.

Mind вирішив розібратися, що було зроблено за рік і наскільки проєкт цифрової податкової виявився успішним.

У яких моментах відбулася відчутна диджиталізація податкової? З погляду пересічного платника податків, який оцінює насамперед видимі зміни (умовно кажучи, стало зручніше платити податки та спілкуватися з податковою чи ні), то можна зробити такі висновки:

• Поліпшилася робота інформаційного центру податкової служби, який став швидше реагувати на звернення. Якщо раніше виникало якесь специфічне питання (складнощі з поданням звітності чи потрібно розібратися з нарахованими штрафними санкціями), то платника податків, як правило, просили скласти письмовий запит до ДПС або особисто відвідати територіальний підрозділ податкової. Тепер фахівці call-центру намагаються розв'язати проблему в режимі реального часу. Це, безперечно, плюс.
• Восени 2023 року було запущено мобільний застосунок «Моя податкова». Він доступний власникам пристроїв як на операційній системі Android, так і на iOs. За задумом, застосунок має звести до мінімуму особистий контакт між платниками податків та співробітниками ДПС, коли потрібно подати звіт, отримати якусь довідку чи витяг із реєстру. Спочатку багато функцій не працювали або працювали некоректно. Наприклад, виникали проблеми з авторизацією, не було реалізовано подання заяв за формами 5 ДР та 1 ДР, некоректно відображалися дані про платника податків. До березня 2024 року ситуація трохи вирівнялася. Застосунок загалом функціонує стабільно, відомості про платника податків (адреса реєстрації, інформація про СПД, якщо така є) відповідають дійсності, можна подати декларацію про майновий стан і доходи, декларацію підприємця на спрощеній системі, уточнити дані про податкові борги, сплатити податки дистанційно. Проте «Моя податкова» за своїми можливостями більш урізана, ніж електронний кабінет платника податків. Принаймні поки що.
• Функції електронного кабінету платника податків теж стали ширшими. Здебільшого йдеться про технічні зміни. Зокрема, запроваджено звітність за стандартом CRS для міжнародного обміну податковими даними; створено додаткові послуги для платників податків, діяльність яких підлягає ліцензуванню; розширено функціонал для платників ПДВ; реалізовано опцію передзаповнення декларації про доходи фізосіб; з'явилася можливість подати заяву про включення до реєстру волонтерів; для юросіб запроваджено онлайн-виписки з реєстру платників єдиного податку третьої групи, з реєстру неприбуткових установ та організацій тощо. Крім цього, з'явилося більше навчальних матеріалів і підказок, які полегшують роботу з електронним кабінетом. Водночас зовнішній вигляд електронного кабінету й те, що називають «юзабіліті», як і раніше, не дуже зручні. Таке відчуття, що система застрягла десь у середині 2000-х років.

Які ще податкові сервіси стали цифровими? Серед інших функцій та опцій, які з'явились або були доопрацьовані протягом 2023 року (інформацію надано податковим комітетом Верховної Ради на запит Mind):

• реалізовано запис через call-центр податкової в електронну чергу центру обслуговування платників податків;
• запущено підсистему «Автоматичний обмін податковою інформацією» для обміну даними між ДПС і податковими органами інших держав за стандартом CRS;
• для фізичних осіб створено калькулятори розрахунку сум податку на нерухомість і розрахунку плати за землю, які розміщені на сайті ДПС;
• впроваджено інформаційну систему «Адміністративне та судове оскарження» для автоматизації процедур, пов'язаних із розглядом скарг платників податків і розглядом справ у судах.

Що не вдалося зробити 2023 року? Деякі пункти концепції диджиталізації так і не дійшли до практичної реалізації. Вони відкладені на 2024 рік або на найбільш далеку перспективу у зв'язку із законодавчими вимогами чи з технічних причин.

1. Електронна акцизна марка, яка має забезпечити фіксацію обороту підакцизних товарів на всіх етапах: від моменту, коли готова та промаркована продукція потрапляє на склад, і до моменту її реалізації. Е-акциз почне функціонувати лише із січня 2026 року, це прописано в законі №3173-IX від 29 червня 2023 року.
2. Система е-аудиту. Вона призначена для спрощення документальних перевірок бізнесу. Ідея така, що система автоматично аналізуватиме звітність платників податків та формуватиме їхній профіль. Платники із «зеленим» статусом цікавити податківців особливо не будуть, а от «червоний» статус стане підставою для перевірки. На цьому етапі обрано підрядника для розробки відповідного програмного забезпечення, затверджено 227 тестів і 74 алгоритми для е-аудиту.
3. Система для збирання, зберігання та використання даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО). Її мета – спростити зіставлення обсягів задекларованих і реалізованих товарів, щоб контролювати їхній обіг та виявляти компанії, які зловживають спрощеною системою оподаткування. Наразі лише укладено договір на розробку відповідного програмного забезпечення та підготовлено проєкт технічного завдання.
4. Запуск повноцінного обміну податковими даними. Щоб такий обмін справді відбувався в автоматичному режимі, потрібно доопрацювати технічні можливості. За даними податкового комітету, концептуальна записка з автоматизації обміну за стандартом CRS передана партнерам у рамках EU4PFM (Програми з управління державними фінансами). Втім фінансування процедур автоматизації процесів буде можливим лише у 2025–2026 роках.

Якими будуть подальші кроки з диджиталізації ДПС? Заходи з оцифрування податкового адміністрування 2024 року частково зводитимуться до надолуження того, що не було зроблено у 2023-му. Наприклад, це впровадження системи е-аудиту та СОД РРО, яка мала запрацювати ще наприкінці 2023 року. Це ж стосується й автоматизації процесів проведення камеральних (електронних) перевірок: реалізація відповідного технічного завдання має завершитись у 2024 році.

Крім того, зважаючи на коментарі податкового комітету парламенту, які отримав Mind, на 2024 рік також заплановано:

• запровадження реєстру керівників підприємств, які мають податкові борги;
• підготовка та погодження документації для автоматизації процесів погашення податкового боргу та роботи з боржниками;
• завершення розробки програмного забезпечення для запуску механізму, за яким провайдери платіжних послуг примусово списуватимуть кошти з рахунків платників податків – боржників;
• подальше доопрацювання електронного кабінету платників податків і застосунку «Моя податкова» (автоматизація формування матеріалів фактичних перевірок, реалізація сервісу передзаповнення податкової декларації платників ПДВ, створення у мобільному застосунку сервісів для підприємців 1 та 2 групи єдиного податку);
• завершення розробки автоматизованої системи обробки великих масивів даних для аналізу ризиків у сфері трансфертного ціноутворення (ТЦУ);
• погодження з Міністерством фінансів проєкту технічних вимог щодо розроблення програмного забезпечення автоматизованої системи управління податковими ризиками (АСУПР);
• створення довгострокового Плану цифрового розвитку до 2030 року відповідно до Національної стратегії доходів.

Отже, можна зробити висновок, що 2024 року мобільний застосунок та електронний кабінет мають обзавестися новими функціями. Вони знадобляться насамперед малим підприємцям, що регулярно звітують перед податковою, та платникам податків – фізособам, які подають декларації про доходи.

Буде посилено нагляд за тими платниками, які мають податкові борги, й автоматизовано процес стягнення таких боргів. Та й загалом продовжиться перехід до ризик-орієнтованої системи контролю, яка враховує сумлінність платника податків і відсутність / наявність у нього порушень у минулому, що безпосередньо вплине на частоту податкових перевірок у майбутньому.