Правління Національного банку на засіданні 25 квітня ухвалило рішення знизити облікову ставку на 1 в. п. – до 13,5%. Отже, НБУ продовжує цикл пом'якшення процентної політики. Причому варто зауважити, що ще наприкінці 2023 року Нацбанк був досить скептично налаштований щодо подальшого зниження облікової ставки протягом першої половини 2024-го.
Проте з початку 2024 року регулятор уже двічі скоригував облікову ставку: у березні – до 14,5%, а зараз – до 13,5%. НБУ пояснює, що такі маневри цілком можливі завдяки поліпшенню інфляційної ситуації, а також зниженню ризиків щодо ненадходження міжнародної фінансової підтримки. «Це дозволить підтримати розвиток кредитування й відновлення економіки без додаткових ризиків для цінової та фінансової стабільності», – запевняє Нацбанк.
Mind розібрався, яким буде ефект від лібералізації монетарної політики в найближчій перспективі.
Чим керувався НБУ, знижуючи облікову ставку? Перший аргумент на користь перегляду облікової ставки – уповільнення темпів інфляції та поліпшення інфляційних очікувань.
За даними Держслужби статистики, у березні інфляція у річному вимірі сповільнилася до 3,2%. У лютому річна інфляція була на рівні 4,3%. Крім того, Нацбанк поліпшив прогноз зростання споживчих цін загалом на 2024 рік – з 8,6% до 8,2%.
НБУ прогнозує помірне посилення інфляційного тиску у 2024 році на тлі вичерпання ефекту високого врожаю 2023 року, зростання споживання та збільшення видатків бізнесу. Водночас Нацбанк очікує, що до кінця 2025-го інфляція сповільниться до 6%, а за підсумками 2026 року – до 5%.
Другий чинник – поступове відновлення економіки України. Попри те, що прогноз зростання реального ВВП погіршений через наслідки атак на енергетичну інфраструктуру України, економіка у 2024 році зросте на 3% (січневий прогноз – 3,6%), у 2025 та 2026 роках – на 4,5% та 5% відповідно.
Третій чинник – нарощування обсягів міжнародного фінансування, що дозволяє розв'язати частину бюджетних проблем і зняти напруженість на валютному ринку. За даними НБУ, лише в березні від міжнародних партнерів надійшло приблизно $9 млрд, завдяки чому міжнародні резерви зросли майже до $44 млрд.
24 квітня Міністерство фінансів повідомило про те, що держбюджет отримав другий транш від Євросоюзу в розмірі 1,5 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. З урахуванням планованого фінансування від США Україна може розраховувати на $38 млрд від закордонних партнерів у 2024 році.
Якими будуть подальші кроки НБУ? Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає зменшення облікової ставки до 13% цього року. У 2025-му Нацбанк допускає її подальше зниження до 11,2%, а протягом 2026 року – до 10%.
«Таке пом'якшення процентної політики та заплановані кроки з валютної лібералізації не мають створювати додаткових загроз для макрофінансової стабільності та стійкості валютного ринку», – вважають в НБУ.
Водночас подальші дії Нацбанку залежатимуть від низки чинників. З одного боку, це макроекономічні ризики, серед яких – виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримки обороноздатності та покриття квазіфіскальних дефіцитів, подальші пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, збереження проблем з експортом української продукції.
З іншого боку, є і позитивні очікування, що підуть на користь економічній стабільності України. Це перспектива розширення експорту (зокрема, за допомогою морських коридорів), можлива передача Україні коштів від знерухомлених російських активів й очікуване прискорення євроінтеграційних процесів.
Також НБУ готує низку кроків щодо валютної лібералізації «найближчими тижнями», враховуючи комфортний рівень міжнародних резервів і контрольовану ситуацію на валютному ринку. Такими послабленнями можуть стати часткове зняття обмежень на виведення валюти, погашення закордонних боргів і на виплату (репатріацію) дивідендів.
Як це вплине на депозитні та кредитні ставки? Побічно рівень облікової ставки впливає на вартість гривневих ресурсів. І Нацбанк не заперечує, що корекція облікової ставки призвела до зниження номінальної дохідності гривневих депозитів та ОВДП. Хоча ці інструменти залишаються привабливими, а попит на них зберігається.
Проте рівень ставок дійсно знизився. Максимальна дохідність гривневих депозитів досягає 16–17% річних, що на 2–3 в. п. менше, ніж у 2023 році. Дохідність ОВДП (при первинному розміщенні) знаходиться в межах 17–18% річних, тоді як улітку 2023 року Мінфін розміщував облігації майже під 20%.
Цілком очікувано, що чергове зниження облікової ставки підштовхне відсоткові ставки вниз, за депозитами – передусім. Дохідність депозитів знизиться до 14–15%, що, втім, майже вдвічі перевищує очікуваний рівень інфляції у 2024 році. Саме тому українці продовжують нести гроші до банків: у березні 2024 року сума вкладів фізосіб збільшилася на 20,3 млрд грн – до 1,23 трлн грн.
Разом зі зниженням облікової ставки НБУ на 1 в. п. зменшив дохідність депозитних сертифікатів овернайт і тримісячних депсертифікатів – до 13,5% та 16,5% відповідно. Нагадаємо: банки використовують сертифікати НБУ для того, щоб отримувати пасивний дохід і спрямовувати його потім на виплату відсотків вкладникам. Тому зниження дохідності депсертифікатів теж тиснутиме на депозитні ставки.
Щодо вартості кредитів, то облікова ставка впливає на них незначно. За даними НБУ, середня ставка за кредитами бізнесу у другій половині 2023 року та на початку 2024-го перебувала в діапазоні від 16 до 18% річних. Ставки за кредитами фізособам протягом згаданого періоду коливалися від 27 до 28%.
Причому явної кореляції з динамікою облікової ставки немає. Це цілком зрозуміло: банки при оформленні позик відштовхуються насамперед від платоспроможності позичальників і наявності ліквідної застави. В умовах війни видача комерційних (не пільгових) кредитів пов'язана з високими ризиками, тому банки навряд чи відчутно знижуватимуть ставки, оскільки це призведе до зростання необслуговуваних і проблемних кредитів (NPL), частка яких наполегливо тримається близько 37%.