Ставки за депозитами котяться вниз: як це пов'язано із 620 мільярдами гривень, які «зависли» у депозитних сертифікатах НБУ
І що Нацбанк змінює у вимогах для банків
Національний банк знову оновив правила придбання банками депозитних сертифікатів строком на три місяці. Починаючи з 19 квітня для визначення максимальної суми, яку банки зможуть вкладати в такі депсертифікати, враховуватиметься приріст гривневих депозитів фізосіб строком понад 93 дні за останні 12 місяців. На цей час при розрахунку ліміту вкладень у сертифікати враховується приріст депозитів із 4 квітня 2023 року.
На думку НБУ, цей крок не лише підштовхне банки активніше залучати кошти на довший строк, а й допоможе зберегти курсову стійкість та захистити міжнародні резерви. Які перспективи тепер мають власники депсертифікатів і чого далі чекати від цього інструменту, розбирався Mind.
Для чого НБУ запровадив тримісячні сертифікати? Нацбанк розпочав експерименти з лімітами вкладень у депозитні сертифікати ще у квітні 2023 року. Тоді НБУ анонсував зміну «операційного дизайну монетарної політики» та ввів нові тримісячні депсертифікати з дохідністю, яка дорівнює обліковій ставці.
При цьому можливість купувати такі сертифікати Нацбанк прив'язав до обсягів портфелів гривневих депозитів населення з початковим строком розміщення від трьох місяців і до темпів нарощування таких портфелів.
Логіка НБУ була проста: для того щоб вкладати кошти в сертифікати з високою дохідністю (на той момент вона дорівнювала 25%), банки намагатимуться збільшувати залишки коштів на строкових рахунках. Це своєю чергою скоротить обсяг вільної ліквідності в системі та знизить тиск на валютний ринок.
У вересні 2023 року Нацбанк скоригував умови придбання тримісячних депсертифікатів. Якщо раніше НБУ враховував 70% залишків на строкових депозитах фізосіб під час розрахунку ліміту вкладень банків у тримісячні депозитні сертифікати, то з 18 вересня 2023 року він знизив цей показник до 35%.
У березні 2024 року, після чергового перегляду облікової ставки до 14,5%, НБУ повідомив про те, що не має наміру відмовлятися від операцій із тримісячними депсертифікатами, оскільки цей інструмент добре себе зарекомендував. Ба більше Нацбанк вирішив зберегти дохідність цих сертифікатів на 3 в.п. вище за облікову ставку – вона становить 17,5%.
А з 19 квітня НБУ враховуватиме тільки той обсяг гривневих вкладів населення строком від трьох місяців, який банки накопичили за рік. Це означає, що для вкладень у тримісячні депсертифікати банки будуть змушені шукати нові способи залучення вкладників.
Яким був ефект від запровадження тримісячних сертифікатів? Загалом план Нацбанку щодо консервації вільної ліквідності в банківській системі спрацював. Станом на 1 квітня 2023 року обсяг строкових коштів населення (депозитів) у національній валюті на рахунках банків становив 196 млрд грн, до 1 березня 2024 року ця сума зросла на 28,6% – до 252 млрд грн. Частка строкових депозитів у гривні збільшилася не так радикально – з 33,2 до 35,8% відповідно.
Водночас частка коштів до запитання теж продовжує зростати. З 1 квітня 2023 року до 1 березня 2024 року залишки на гривневих безстрокових депозитах і поточних рахунках населення збільшилися на 15% – до 453 млрд грн, а їхня частка у гривневому портфелі коштів фізосіб скоротилася з 66,8% до 66,3%.
Загалом безстрокових ресурсів у банків усе одно майже вдвічі більше, ніж грошей на строкових депозитах. Саме це і хвилює НБУ, оскільки кошти до запитання будь-якої миті можуть хлинути на валютний ринок.
Чи будуть банки й надалі акумулювати депсертифікати НБУ? З одного боку, банки в поточних умовах не мають більш зручного та безризикового варіанта для заробітку, ніж депозитні сертифікати, а також ОВДП. Особливо з огляду на те, що кредитування, як і раніше, в Україні нормально не працює (крім пільгових програм, які держава дотує на бюджетні кошти).
Тому інтерес банків до депсертифікатів залишається на високому рівні. Наприклад, до квітня 2024 року банки вклали в сертифікати НБУ 621 млрд грн. Портфель ОВДП банків із квітня 2023 року до квітня 2024 року зріс більш ніж на 27% – до 689 млрд грн.
ОВДП, що перебувають у власності банків, млн грн
| Вид ОВДП | На 3.04.2023 | На 15.04.2024 |
| ОВДП, номіновані у гривні | 453 971.33 | 612 674.58 |
| ОВДП, номіновані в іноземній валюти, у тому числі | 83 906.50 | 74 088.07 |
|
52 485.78 | 41 897.09 |
|
31 420.72 | 32 190.98 |
| Всього | 537 877.83 | 686 762.66 |
Джерело: дані НБУ
З іншого боку, привабливість гривневих інструментів для банків за рік суттєво знизилася. Ставка за сертифікатами овернайт впала з 23% до 14,5%, за тримісячними сертифікатами – з 25% до 17,5%. Дохідність ОВДП знизилася не так драматично – з 18,5–19,6% у квітні 2023 року до 16,05–18,35% у квітні 2024-го.
Така ситуація призводить до того, що банки переглядають ставки за депозитами для своїх клієнтів. Середня дохідність гривневих вкладів фізосіб строком понад три місяці із січня до середини квітня 2024 року знизилася на 0,5–2 в. п. до 12,7–13,9% річних (згідно з індексом ставок за депозитами населення UIRD). І зараз банки нараховують вкладникам стільки ж, скільки й рік тому, перед запуском тримісячних депозитних сертифікатів.
Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD)
| Дата | Дохідність, % річних | ||
| 6 місяців | 9 місяців | 12 місяців | |
| 03.04.2023 | 13.23 | 12.37 | 13.94 |
| 01.05.2023 | 13.44 | 12.56 | 13.93 |
| 01.06.2024 | 14.67 | 13.1 | 15.1 |
| 03.07.2023 | 15.05 | 14.87 | 15.2 |
| 01.08.2023 | 15.04 | 14.86 | 15 |
| 01.09.2023 | 14.71 | 13.56 | 14.65 |
| 02.10.2023 | 14.83 | 14.31 | 14.6 |
| 01.11.2023 | 14.43 | 14.24 | 14.36 |
| 01.12.2023 | 14.5 | 14.25 | 14.21 |
| 01.01.2024 | 14.52 | 14.58 | 14.32 |
| 01.02.2024 | 14.33 | 14.25 | 14.25 |
| 01.03.2024 | 14.19 | 13.22 | 14.2 |
| 01.04.2024 | 14.22 | 13.88 | 14.13 |
| 15.04.2024 | 13.93 | 12.72 | 13.86 |
Джерело: дані НБУ
Наприкінці весни та влітку 2023 року, коли з’явилися тримісячні депсертифікати й облікова ставка була на піковому рівні 25%, деякі банки пропонували вкладникам до 20% річних. Зараз максимальна дохідність депозитів не перевищує 15–16% річних.
Як нові правила вплинуть на процентні ставки? Зростання дохідності депозитів точно не буде, оскільки поточна облікова ставка (14,5%) і погіршення умов пасивного заробітку для банків виключають таку можливість.
Можна говорити про те, що 16% річних за строковими вкладами у гривні – це своєрідна верхня межа. В окремих випадках можна розраховувати на 0,25–0,5 в. п. додатково, наприклад, за пролонгацію депозиту або його оформлення онлайн.
Водночас перегляд умов, які дозволяють банкам купувати тримісячні депозитні сертифікати, може стати фактором, який стримає падіння депозитних ставок. Хоча б у перспективі найближчих двох-трьох місяців.
Але з великою імовірністю слід очікувати, що максимальна дохідність гривневих вкладів для населення вже влітку знизиться до 14–15%. Для цього є всі передумови.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
