На профільній конференції для малого та середнього бізнесу Mind Entrepreneur Summit відбулося три пітчинги різноманітних проєктів. Засновники «цивільних» і Military-стартапів, компаній МСБ мали змогу представити свої продукти. Тепер ми розповідаємо про них у серії матеріалів. Перший випуск був присвячений чотирьом технологічним (і не тільки) рішенням. У другій серії Mind розповідає про цікаві проєкти малого та середнього бізнесу. Чому саме на цих продуктах вирішили зосередитись? На якій стадії зараз виробництво та на які ринки «цілиться» компанія? Для чого саме фаундери шукають чергову порцію грошей? Відповіді на ці та інші запитання ми шукали у спілкуванні з засновниками стартапів.
Компанія виготовляє страви в реторт-пакетах (м'яких харчових упаковках). Завдяки герметичному пакуванню та стерилізації їжа довгий час не псується без холодильника. Eco Catering з 2016 року спеціалізувалася на кейтерингових послугах для знімання фільмів і рекламних роликів. Засновник компанії – Дмитро Червоний. З початком повномасштабного вторгнення команда проаналізувала потреби армії. І зрозуміла: є проблеми із забезпеченням військовослужбовців харчами. Тож на базі кейтерингового підприємства команда почала виготовляти пайки для ЗСУ.
«Продукт охоплює вузький сегмент, тобто виріб не розрахований на масового покупця. Зараз фокусуємося на розв'язанні питання харчування військових. Фактично єдиний класний замовник – Міністерство оборони. Але місткість ринку колосальна. Наприклад, якщо в армії мільйон людей, а 300 000 перебувають на лінії фронту, то на день таких пакетів треба 900 000», – аналізує Червоний.
Втім додає: отримати контракт із Міноборони не так просто. Тому зараз компанія рухається до співпраці з міжнародними організаціями. «Вони не надають військову допомогу, але можуть надавати гуманітарну. Сюди входить і закупка харчів», – пояснює фаундер. Компанія вже постачає свою продукцію на фронт. «Останнє відправлення на цьому тижні робили для іноземного легіону», – розповідає засновник.
Eco Catering шукає 1,5–2 млн грн. Кошти будуть витрачені на модернізацію і розширення виробництва, а також маркетинг.
Компанія спеціалізується на виробництві одягу зі змінними патчами. Тобто змінює дизайн виробів за допомогою наліпок. При цьому залучає ШІ, аби скоротити витрати на дизайн. «Зробити зображення коштує дорого. Тоді як ми за секунди отримуємо майже готову ідею, наприкінці лише адаптуємо її», – розповідає засновник компанії Юрій Русанов.
Виготовляються такі речі на власному виробництві військового спорядження та одягу ТТХ, яке працює з 2022 року. Зараз у компанії є потужності, де можна виготовляти 2000 кофт і понад 5000 патчів.
Цільова аудиторія – «споживачі, зацікавлені у сталій моді». Попри те що компанія запускається в Україні, найцікавіші ринки для неї – Європа та Північна Америка, де найбільше виражений тренд на розумне споживання. Тому орієнтир – саме ці локації.
Зразок продукту засновник представив на пітчингу Mind Entrepreneur Summit: дитячі кофти з патчами. На виробах є силует, куди прикріплюються наліпки. Вони складаються з кількох частин, і є опція, наприклад, прикріпити одну частину патча до іншої. «Діти у захваті від них, вони граються із цими наліпками й сміються. «Липучка», яка використовується для виробництва кофт, використовується у військовому споряджені, тому вона дуже міцна», – запевняє фаундер.
Компанія планує продавати продукцію через магазини-партнери, власний сайт і соціальні мережі. Зараз команда хоче відкрити онлайн-продажі, а потім знайти партнерів у B2B-сегменті.
Patchera запустила виробництво за власні кошти. Втім для зростання шукає інвестиції в $37 000.
Команда створила систему, за допомогою якої перетворює стандартні сонячні панелі на електротеплові станції. SolarPlex заснували Олексій Кургузов та Олена Багірова, 2022 року до них долучився Олександр Рябцев, щоб допомогти з виходом продукту на ринок.
Як пояснюють фаундери, звичайна панель виробляє лише електричну енергію, у процесі роботи сильно нагріваючись – до 90 градусів. Через це втрачається до 25% її ефективності.
«Біда в тому, що втрачається до 7 тераватів енергії, що еквівалентно генерації маленької атомної електростанції. Наше рішення полягає у збиранні та повторному використанні цього тепла», – говорить Рябцев.
Розробники SolarPlex за допомогою полімерного колектора забезпечують циркуляцію теплоносія. З одного боку, це охолоджує панель і підвищує її ефективність, з іншого – дозволяє отримати теплову енергію у вигляді гарячої води. Її надалі можна використовувати для обігріву (наприклад, теплої підлоги) чи побутових потреб.
Компанія працює за моделлю B2B2C – у партнерстві з будівельними компаніями та компаніями – інсталяторами сонячних панелей, які пропонують рішення кінцевому споживачеві. Винахідники націлені на український, європейський та американський ринки.
У компанії є конкуренти зі схожими рішеннями. Відмінність і перевага SolarPlex – полімерні компоненти. Вони дозволяють, на відміну від алюмінієвих або мідних, знизити витрати й поліпшити енергоефективність.
Пілотний проєкт компанії три роки працює в Одесі. Нині команда шукає можливості для розгортання повноцінних виробничих потужностей як в Україні, так і за кордоном.
«Нещодавно я відвідав Бучу, обговорювали використання наших технологій у відбудові місцевої інфраструктури. Війна трагічна, але відкриває нові можливості для інновацій і перегляду звичних підходів у виробництві та будівництві», – говорить Рябцев.
Для розвитку SolarPlex за кордоном компанія шукає інвестиції: 300 000 євро для запуску в Європі, а для ринку США потрібно від $1 млн.
Компанія розвиває фермерський екокомплекс з відгодівлі бичків, розведення племінних овець і переробки відходів. Заснували підприємство Володимир Клименко та Ойген Фукс у 2023 році. У планах – збудувати комплекс на території України з двох ферм: вирощувати бичків у Хмельницькій області й овець – у Житомирській. Зараз у власності компанії вже є ферма з вирощування бичків. Втім вона потребує реконструкції. Для експорту товарів компанія розглядає Єгипет, Йорданію, Ліван, ОАЕ, Грузію та Узбекистан.
Також Eco Generals планує розвивати вермикомпостування – технологію отримання біогумусу на основі гною за допомогою червоного каліфорнійського черв'яка. Гній збиратимуть на фермах комплексу. Клименко говорить: внесення вермикомпосту відновлює родючість ґрунтів і збільшує врожайність на 6–12%, знижує викиди закису азоту на 25–36%, а метану – на 22–26%. Уже на другий рік таке виробництво здатне окупити початкові вкладення.
Операційний прибуток від ферми відгодівлі бичків має стати базою для фінансування вівчарства. «Якби підпроєкти запускались окремо, то сума інвестицій збільшилася б майже вдвічі», – пояснює засновник.
Потрібно фінансування для розвитку проєкту – 6,5 млн євро. За підрахунками Клименка, кожен із підпроєктів виходіть на окупність у четвертий рік роботи.
Компанія продукує гумотехнічні вироби (ущільнювачі, прокладки, герметизацію), які застосовуються в різноманітній техніці – від автомобілів до електронних приладів. Особливістю виробництва є автоматизація процесів, де машини функціонують під наглядом операторів, що значно зменшує потребу в ручній праці.
Заснував компанію 2017 року Владислав Масло. Він запевняє: основна перевага його дітища – у швидкості виконання замовлень. Розробка та виробництво тисячі прокладок може бути здійснені протягом одного дня. Це контрастує з поширеним методом виробництва за допомогою пресформ: щоб запустився процес виготовлення, потрібно спочатку вилити форму, в якій відливатиметься гума. «Для виготовлення форми потрібно два місяці. Потім треба поставити в чергу замовника. І десь за пів року великі підприємства зможуть надати послугу», – говорить про конкурентів засновник компанії.
Та додає, що його компанія виробляє прокладки методом лазерного різання, яке випалює гуму. Співпрацює з «Укроборонпромом» через посередника та з благодійним фондом «МХП – Громаді». У планах – розширити виробництво для роботи в галузі машинобудування. Для цього треба придбати лазерний оптоволоконний верстат – машину, здатну різати метал.