Національний банк вирішив остаточно позбавити громадян рф можливості впливати на діяльність українських банків. Для цього НБУ затвердив постанову №54, яка набула чинності 4 травня. Цей документ вносить зміни до порядку ліцензування банків й уточнює критерії, на підставі яких репутація акціонерів банків та їхнього менеджменту визнаватиметься небездоганною.
Такими критеріями відтепер є приналежність до держави-агресора – громадянство, податкове резидентство, робота в російських компаніях тощо. У постанові НБУ немає чіткого формулювання про те, що банк може залишитися без ліцензії через «поганих» власників. Але фінансові установи, представники яких мають ознаки «небездоганної ділової репутації», ризикують потрапити до зони особливої уваги з боку Нацбанку, а їхні акціонери можуть бути позбавлені права голосу і, як наслідок, можливості впливати на діяльність банку. Як саме працюватиме цей механізм, розбирався Mind.
Що саме змінює постанова НБУ? Нацбанк доповнив перелік ознак небездоганної репутації, які застосовуються до власників суттєвої участі в банках, топменеджерів банків, керівників підрозділів внутрішнього аудиту, головних ризик-менеджерів та головних комплаєнс-менеджерів банків.
Суть нових критеріїв зводиться до такого. Якщо співвласник, керівник чи ризик-менеджер українського банку володіє часткою або обіймає якусь посаду в компанії, яка є податковим резидентом держави-агресора, компанії, яка перебуває на території цієї держави або має там відокремлений підрозділ, репутація такої фізособи вважається неблагонадійною.
Уточнимо, що відповідно до цих критеріїв, у категорію «небажаних» можуть потрапити не лише росіяни, а й громадяни України, які обіймають посади в російських компаніях чи володіють їх корпоративними правами.
Також НБУ зобов'язав банки подати спеціальні анкети з даними про власників суттєвої участі в банках, керівників банків, керівників підрозділів внутрішнього аудиту, головних ризик-менеджерів і головних комплаєнс-менеджерів.
Така анкета містить дані про судимості, непогашені податкові зобов'язання, санкції щодо фізособи, наявність у неї громадянства країни-агресора, а також про грубі порушення посадових зобов'язань тощо.
Банки повинні подати анкети в такі строки (з дня набрання чинності постановою № 54):
Як нові вимоги вплинуть на банківський сектор? Нацбанк коментує нововведення доволі розпливчасто. На думку НБУ, він зробив черговий крок «для запобігання впливу держави-агресора на банківський сектор».
Фактично для банків можуть бути такі наслідки:
1. НБУ при розгляді кандидатур на посаду голови правління банку або на посаду ризик-менеджера відмовлятиме претендентам, які мають зв'язки з рф. Таке рішення Нацбанк ухвалюватиме на підставі вищезгаданих анкет, що подадуть банки.
2. Небездоганна ділова репутація власників суттєвої участі в банку (з часткою у капіталі від 10%) може спричинити усунення акціонерів від управління банком. Подібний прецедент уже був: навесні 2022 року НБУ заборонив підсанкційним акціонерам Сенс Банку (Михайлу Фрідману та Петру Авену) втручатися у діяльність фінустанови.
3. Якщо виявиться, що серед керівництва банку є особи, які викриті у зв'язках із країною-агресором, НБУ може визнати, що такий менеджер не відповідає кваліфікаційним умовам і вимогам до ділової репутації. Банк зі свого боку повинен буде змінити керівника. Гіпотетично такий ланцюг подій може призвести до погіршення фінансового стану банку. Особливо, якщо з призначенням нового менеджменту виникнуть складнощі.
Чи залишилися російські банки на українському ринку? Ще 2017 року практично всі російські банки, які працювали в Україні, опинилися під санкціями Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Це були Сбєрбанк, ВТБ, БМ Банк, Промінвестбанк та VS Bank. Санкції забороняли банкам виводити капітал на користь материнських структур і негативно впливали на їхній фінансовий стан.
Тому деякі банки залишили ринок добровільно (БМ Банк ухвалив рішення про самоліквідацію), хтось змінив власників (VS Bank став частиною групи ТАС і був приєднаний до Таскомбанку), когось НБУ визнав неплатоспроможним (банк ВТБ).
Після 24 лютого 2022 року очищення українського банківського ринку від російського капіталу прискорилося. Тоді ж, у лютому, НБУ ухвалив рішення ліквідувати Міжнародний резервний банк, що належав Сбєрбанку росії, і Промінвестбанк, яким володіла корпорація «ВЕБ.РФ».
Через рік, у лютому 2023-го НБУ визнав неплатоспроможним банк «Форвард» російського бізнесмена Рустама Таріко, а в січні 2024 року завершилася процедура націоналізації PINBank, власником якого був росіянин Євген Гінер.
Непрозора структура власності й небездоганна ділова репутація власників уже фігурували серед причин виведення російських банків із ринку.
Ще в березні 2016 року Нацбанк відніс до категорії неплатоспроможних банк «Петрокомерц-Україна». Його контролерами були росіяни Іван Шехавцов та Олексій Крупій, які обіцяли НБУ переоформити банк на себе, але в результаті без попередження перепродали його 11 фізособам. У банку почалися проблеми з ліквідністю, і БУ запустив процедуру його ліквідації через непрозору структуру власності.
Втім найрезонанснішою подією стала націоналізація Сенс Банку (колишнього Альфа-Банку Україна). Лише влітку 2023 року, після того, як Верховна Рада ухвалила два закони, НБУ зміг використати російське «коріння» банку як підставу для його виведення з ринку та передачі державі.
Тепер, коли російський капітал повністю зник (за офіційною версією) з банківського сектору, НБУ прагне повністю закрити вхід на фінринок особам, які мають хоч якесь відношення до рф, і не дати їм можливість володіти банками або обіймати там керівні посади.