Sense Bank за крок від націоналізації. Депутати ухвалили новий закон, який дозволить передати банк державі
На якій підставі та як це відбуватиметься

Верховна Рада 29 травня ухвалила у другому читанні законопроєкт №9107-1 про механізм виведення з ринку банків, власниками яких є підсанкційні особи. По суті, метою цього документа є лише одна фінустанова – Sense Bank (колишній Альфа-Банк).
І хоча прямої згадки цього банку немає, у тексті законопроєкту містяться уточнення, які вказують саме на Sense Bank. Зокрема, тепер НБУ отримує повноваження щодо націоналізації системно важливого банку, стосовно власників якого запроваджено санкції. Причому такий банк може, як і раніше, залишатися платоспроможним. Тобто його виведення з ринку відбувається виключно у зв'язку з тим, що проблемним є не сам банк, а його акціонери.
Mind розбирався, за якою процедурою передбачається націоналізувати банк і коли це може статися.
Яким був перший закон щодо виведення з ринку Sense Bank? Ухвалений законопроєкт № 9107-1 – це вже другий за рахунком законодавчий акт, який передбачає особливу процедуру виведення системно значимих банків із ринку.
Восени 2022 року парламент ухвалив закон №2643-IX, у якому було прописано механізм націоналізації системних банків в умовах воєнного стану. Якщо коротко, то:
- Нацбанк визнає системний банк неплатоспроможним, якщо він не може виконати своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами через брак коштів;
- НБУ звертається до Кабінету Міністрів із пропозицією вивести банк з ринку та викупити його за символічну 1 гривню;
- після того як Кабмін приймає цю пропозицію, Фонд гарантування вкладів фізосіб за поданням Міністерства фінансів, погодженим із НБУ, призначає нових керівників банку;
- у рамках процедури виведення банку з ринку розмір статутного капіталу фінустанови не змінюється, додаткова емісія акцій не проводиться, резерви для покриття збитків за активними банківськими операціями не формуються;
- держава позбавляється обов'язку займатися оздоровленням банку та шукати покупців для подальшого перепродажу.
Коли цей закон уже було ухвалено, представники партії «Слуга народу» (зокрема, депутат Роксолана Підласа) повідомили, що його розробляли саме для націоналізації Sense Bank. За словами Підласи, керуючись нормами закону №2643-IX, Нацбанк формально визнає банк неплатоспроможним, після чого відбудеться його націоналізація.
Чому Sense Bank так і не було передано державі? Попри те що парламент підготував фундамент для обґрунтованого виведення банку з ринку, його націоналізації не сталося.
За однією з версій, ключові акціонери – Михайло Фрідман та Петро Авен, яким до війни належало 45% акцій – до останнього намагалися домовитися з українською владою про те, щоб банк залишився на ринку. Найяскравішим публічним кроком Фрідмана став відкритий лист голові НБУ Андрію Пишному, в якому він пообіцяв підтримувати стабільність банку та його працездатність, а коли Кабмін та НБУ вирішать, що Sence Bank необхідно передати державі, Фрідман заявив про готовність зробити це безкоштовно. Також він планував докапіталізувати банк на $1 млрд і направити частину цієї суми на кредитування української економіки, її повоєнне відновлення.
Друга, більш прозаїчна причина полягає в тому, що Нацбанк не мав підстав змінювати власників Sence Bank. З ліквідністю в нього все більш-менш гаразд, і навіть нормативи (зокрема, достатності регулятивного капіталу Н2 та достатності основного капіталу Н3) він досі виконує.
А оскільки в законі №2643-IX участь у капіталі банку резидентів країни-агресора (Фрідман та Авен мають громадянство рф), так само як підсанкційність акціонерів, не є підставою для націоналізації, руки в НБУ були зв'язані.
Крім того, ще у квітні 2022 року російські власники банку, скажімо так, відійшли від справ. Вони передали функції ключового власника Симеону Дянкову – це колишній міністр фінансів та віцепрем'єр Болгарії, голова Групи фінансових ризиків Лондонської школи економіки. Отже, формально впливати на роботу банку акціонери припинили.
Що нового у другому законопроєкті про націоналізацію Sense Bank? Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, коментуючи ухвалення законопроєкту № 9701-1, пояснив, що передбачена процедура виведення з ринку банків, що належать підсанкційним особам, дозволить захистити інтереси клієнтів банків та їхніх вкладників.
Головні зміни, закладені в документі, полягають у тому, що Національний банк за певних обставин, пов'язаних із застосуванням санкцій до банку та/або його власників, має право ухвалити рішення:
- про заборону підсакційній особі (як фізичній, так і юридичній) набувати істотної частки в капіталі банку (від 10% і більше);
- про виведення з ринку системно важливого банку за відсутності в нього ознак неплатоспроможності, якщо до банку чи власника суттєвої участі в ньому застосовані блокувальні санкції. Причому враховуються санкції з боку не лише України, а й інших держав.
Виведення банку відбуватиметься за тією самою процедурою, яка закріплена законом №2643-IX: передача державі за 1 гривню, жодної докапіталізації тощо. Також процедуру буде максимально прискорено. Наприклад, Кабмін у разі виведення системно важливого банку з ринку не через неплатоспроможність, не повинен отримувати від Ради фінансової стабільності підтвердження того, що в банківській системі є якісь ознаки нестійкості та інші обставини, які загрожують фінсектору.
Важливо й те, що особи, які зазнають збитків внаслідок ліквідації чи виведення з ринку системно важливого банку, зможуть компенсувати ці збитки виключно коштом держави-агресора. Тобто лише через судові позови, які можуть тривати роками й навіть десятиліттями.
Чому тепер націоналізація Sense Bank стала реальною? Те, що законопроєкт №9701-1 буде підписаний президентом і набуде чинності, сумнівів не викликає. Депутати наполегливо «продавлювали» його, навіть довелося виносити проєкт на друге повторне читання. Як бачимо, успішно.
До речі, за проголосувало 305 народних обранців. Це навіть більше, аніж за закон №2643-IX. До того ж неодноразові заяви представників і Офісу Президента, і Кабміну про те, що українську економіку потрібно позбавляти присутності будь-якого бізнесу, пов'язаного з росією, тепер можна буде втілити в життя. Адже на банківському ринку Sense Bank справді залишився єдиним гравцем із російським корінням. Промінвестбанк і сбєрбанк (МР Банк), які мали власників із рф, давно відправлені на ліквідацію.
Відповідно до норм законопроєкту №9701-1 НБУ зможе вивести Sense Bank з ринку, відштовхуючись виключно від наявності санкцій проти його акціонерів. За даними НБУ, на 20 березня 2023 року ключовими власниками банку були: Андрій Косогов (40,96% акцій), Михайло Фрідман (32,86% акцій) та Петро Авен (12,4% акцій). Усі вони мають російське громадянство. І проти всіх них запроваджено цілий набір санкцій.
За даними Національного агентства із запобігання корупції:
- проти Андрія Косогова санкції запровадила Україна;
- проти Михайла Фрідмана санкції запровадили ЄС, Велика Британія, Канада, Швейцарія, Австралія, Нова Зеландія та Україна;
- проти Петра Авена санкції запровадили ЄС, Велика Британія, Канада, Швейцарія, Австралія, Нова Зеландія та Україна.
Тому НБУ фактично вже не має жодних перешкод для того, щоб провести націоналізацію. На думку кількох опитаних Mind учасників фінансового ринку, це може статися протягом місяця-двох.
Фактично це той час, який необхідно, щоб дотриматися формальності. У тому числі отримати схвалення з боку Міжнародного валютного фонду. Річ у тім, що в меморандумі з МВФ Україна зобов'язалася всі рішення, які потенційно можуть призвести до збільшення частки держвласності в банківському секторі, ухвалювати лише після консультацій з експертами фонду.
Крім того, Нацбанк якраз проводить стрес-тестування всіх системно важливих банків. Цілком імовірно, що в НБУ з'явиться додаткова інформація про фінансовий стан Sense Bank.
Хоча, повторимося, на цей момент банк є платоспроможним. Але очевидно, що війна, репутаційні втрати та «гойдалки», пов'язані з його націоналізацією, не пішли банку на користь. За даними НБУ, з 1 лютого 2022 року до 1 квітня 2023 року чисті активи Sense Bank скоротилися на 35%, власний капітал – на 46%, обсяг коштів фізосіб – на 13,5%, кредитний портфель – на 37,2%.
Mind під час підготовки матеріалу звернувся до банку з проханням прокоментувати ухвалений законопроєкт №9701-1 та заяви з приводу майбутньої націоналізації. Пресслужба банку заявила лише про те, що представники фінустанови «...наразі не мають публічної позиції». Якщо найближчим часом така буде сформована, ми її опублікуємо.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].