Інтерв’ю генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга від 24 травня якщо не спричинило ефект бомби, то принаймні змусило багатьох читачів і слухачів замислитися над тим, що відбувається довкола війни в Україні. Лишаючись «глибоко занепокоєним» дипломатом, колишній прем’єр-міністр Норвегії доволі жорстко розкритикував позиції низки політичних лідерів: невпевненість Джо Байдена, ініціативність Емманюеля Макрона – ну і, звичайно, махання шаблею путіна. Якщо немає часу послухати інтерв’ю, пропонуємо адаптований переклад його основних тем і тез.
Зазвичай генеральний секретар Північноатлантичного Альянсу не критикує найбільшу та найвпливовішу країну-учасницю. Проте цього разу Єнс Столтенберг, чия 10-річна каденція добігає кінця, дозволив собі таку критику. В інтерв’ю британському виданню The Economist, яке він дав днями, Столтенберг закликав країни, що надають збройну допомогу Україні, зняти всі обмеження на ураження військових цілей на російській території. Об’єктом критики, нехай і не названим прямо, стала політика президента США Джо Байдена, що вказує українцям, які об’єкти можна атакувати, а які – заборонено.
«Настав час союзникам подумати, чи не можна було б зняти частину обмежень, які вони наклали на використання зброї, що передається Україні. Особливо зараз, коли у скруті опинився Харків, розташований неподалік від кордону, заборона Україні використовувати зброю проти законних військових цілей на російській території ускладнює захист», – сказав він.
Протягом доволі тривалого часу ці заборони були проблемою для українців, оскільки під час ударів по ворожій території доводиться покладатись на власні розробки, можливості яких обмежені. Гнів почав наростати після 20 травня, коли росіяни почали великий наступ через кордон лише в 32 км від Харкова, другого за розміром міста України. Кілька попередніх місяців місто активно бомбардували з літаків.
Столтенберг не вважає, що ці дії призведуть до великого прориву з боку росії. «Вони тиснутимуть і надалі, навіть захоплюючи якісь окремі ділянки, але платитимуть надзвичайно високу ціну за ці успіхи», – каже він. Але, зважає, що Україна продовжує захищатись. І має кілька різких слів на адресу європейських країн-членів НАТО: «Європейські союзники обіцяли один мільйон артилерійських пострілів. Ми не побачили нічого близького до цього».
В інтерв’ю агентству AFP 17 травня Володимир Зеленський благав про дозвіл на використання отриманої зброї по території рф. Він не втомлюється підкреслювати, що це матиме оборонний характер у той час, як росіяни намагаються скористатись нестачею зброї та людської сили в Україні. А це, своєю чергою, стало результатом затримки військової допомоги від США та невиконання європейцями взятих на себе зобов’язань. Західні уряди, констатує він, хочуть, щоб «Україна виграла в такий спосіб, щоб росія не програла».
Деякі західні аналітики звертають увагу на те, що американці від самого початку війни на рівні мікроменеджменту намагаються визначати, як Україні себе захищати. Раз по раз вони відмовляли Україні у зброї, якої та потребувала, лише для того, аби надати її кількома місяцями пізніше. У цьому списку – і ракетні системи HIMARS, і танки «Абрамс», і літаки F-16, і тактичні балістичні ракетні системи ATACMS.
Пояснення завжди однакове: США бажають уникнути зустрічної ескалації з боку владіміра путіна, зокрема щодо використання тактичної ядерної зброї. Після березневих заяв французького президента Еммануеля Макрона про можливість відправлення військ НАТО до України, путін наказав провести ядерні навчання на території Білорусі. Проте, окрім махання шаблею, ніяких наслідків ядерних загроз з боку росії немає.
Столтенберг свідомий ризиків ескалації. Проте завдання, за його словами, полягає у «запобіганні перетворенню цієї війни та повномасштабну війну між рф та НАТО у Європі». При цьому, він чітко розмежовує підтримку зброєю і навчанням та залученням до бойових дій. «Ми навчаємо, ми надаємо зброю, проте ми не будемо виконувати жодних військових дій з території НАТО. Це принципово різні речі», каже він. З не меншою принциповістю він ставиться до ідеї присутності військ НАТО в Україні на запит уряду, про що багато казав Макрон. «Це не план… Ми не маємо жодних намірів відправляти в Україну війська, бо наша задача… має дві сторони: підтримуючи Україну всім, що тільки можна, ми маємо бути впевнені, що це не перетвориться на повноцінний військовий конфлікт».
Зараз починають з’являтись ознаки можливих послаблень з боку США. Після візиту до Києва державного секретаря Ентоні Блінкена стало відомо, що той у Вашингтоні порушив питання надання дозволу Києву завдавати ударів по військових об’єктам Росії на її території. Зокрема йдеться про бази, з яких обстрілюють Харків та війська навколо нього. Кількома днями раніше секретар з іноземних справ уряду Великої Британії Джеймс Кемерон заявив, що Україна може використовувати британські ракети Storm Shadow для ударів по території Росії. Міністр оборони США Ллойд Остін також сказав, що російські керовані авіаційні бомби у повітряному просторі РФ можуть бути законними цілями для американських ракет.
Проте не всі є такими «яструбами». Радник з національної безпеки США Джеймс Салліван постійно закликає бути обережними. Його позицію «не нагнітання» поділяє і президент Байден. Їх навіть не переконала атака українських безпілотників по одному з об’єктів ядерного комплексу росії у 580 км від кордону, що не мала жодної відповіді з боку росіян.
Генсек НАТО чудово розуміє, які переваги отримує рф від накладених на Україну обмежень. Окупанти мають змогу спокійно накопичувати війська та техніку зі свого боку кордону, знаючи, що ЗСУ не можуть використати проти цих скупчень свою найефективнішу зброю – аж допоки ці війська не опиняться на території України.
Крім того, росіяни можуть доволі безпечно запускати зі своєї території БпЛА типу «Ланцет». «Ми маємо пам’ятати, що це таке. Це агресивна війна, яку росія розв’язала проти України. Україна має право захищати себе. І це передбачає удари по російській території», – емоційно сказав Столтенберг.
Поки генеральний секретар дуже чітко розмежовує дозвіл Україні завдавати ударів наданою зброєю та будь-яке пряме втручання НАТО в конфлікт. Попередник Столтенберга на посту голови НАТО, Андрес Фог Расмуссен, 14 травня закликав східноєвропейські країни використовувати наземні системи ППО для збиття ракет та дронів над Україною. Столтенберг категорично заперечує цей заклик: «Ми не будемо частиною цього конфлікту».
З інтерв’ю стає зрозумілим, що перспективи вступу України до лав Північноатлантичного Альянсу наразі туманні та віддалені. План Столтенберга передбачає політичну готовність (яка на загал можлива лише після закінчення війни та фіксацію кордонів України) та технічну спроможність України стать членом.
Він порівнює цей процес (іноді даремно та помилково) зі шляхами Фінляндії та Швеції, які спочатку привели свої армії та ВПК у відповідність з вимогами НАТО, і лише потім були пришвидшено прийняті до лав Альянсу (навіть попри спроби претензій з боку Туреччини та Угорщини). Ключем є відповідність українських оборонних та безпекових інституцій стандартам НАТО – щоб «коли умови будуть сприятливими, Україна дуже швидко стала членом».
Оскільки український арсенал наразі переважно складається зі зброї стандартів НАТО, а українців тренують інструктори НАТО, досягнення відповідності технічним критеріям не стане проблемою. Крім того, Єнс Столтенберг бажає відігравати більшу роль у координації військової допомоги Україні з боку так званої «Групи Рамштайн» (56 країн, що підтримують Україну). Він вважає це логічним, адже 99% усієї допомоги надають країни – члени НАТО. Також це дозволить захистити процеси в рамках Рамштайну від впливу негативного впливу потенційного переможця президентських перегонів в США, Дональда Трампа.
Навіть якщо війна вестиметься на умовах України, вона навряд чи стане членом НАТО протягом ще довгих років. В Альянсі рішення ухвалюються одностайно. Україні буде непросто задовольнити вимоги всіх країн-членів: згідно зі Статтею 5 Уставу НАТО всі країни мають прийти на допомогу Україні у випадку нападу на неї. В інтерв’ю Столтенберг також зазначив, що кібератаки також враховуються у разі завдання великої шкоди: «Якщо це буде потужно… ми можемо скористатися Статтею 5, завдавши удару у відповідь як на віртуальному фронті, так і на інших».
Столтенберг застерігає від занадто оптимістичних очікувань, пов’язаних з урочистим Самітом у Вашингтоні на честь 75-ї річниці створення Альянсу, запланованого на початок літа поточного року. Це буде останній саміт генерального секретаря, тому він радіє з можливості піти на покій, проте не забуває, заради чого 75 років тому утворився Північноатлантичний Альянс – задля захисту миру. «НАТО протягом 75 років захищало мир не шляхом війни, а шляхом запобігання війни, чітко даючи зрозуміти, що ми готові та в змозі захистити кожного члена НАТО», – нагадує він.