Накопичена втома чи глобальний тренд: чому український бізнес втратив оптимізм?
Що буде з обсягами виробництва та темпами інфляції
Ділові очікування та настрої бізнесу знову увійшли в «червону» зону. НБУ опублікував результати щомісячного опитування українських підприємств за червень 2024 року. Згідно з цим звітом, Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у червні знизився до 43,6 пункту. Це стало найгіршим значенням із січня місяця, коли індекс упав до 41 пункту.
Бізнес стурбований зростанням витрат через дефіцит електроенергії та підвищення тарифів, погіршенням курсових (девальваційних) очікувань, несприятливими тенденціями на ринку праці через мобілізаційні процеси, а також значним браком кваліфікованих працівників.
Усі ці тенденції не тільки послабили економічну активність, вони негативно відбилися на ділових очікуваннях підприємств усіх секторів – від промисловості та будівництва до торгівлі та сфери послуг. Mind проаналізував документ, щоб визначити, чому саме й наскільки змінилися на гірше очікування підприємницької спільноти.
Значення індексу ділової активності (ІОДА) у 2024 році
| Місяць |
Рівень індексу, пункти |
| Січень | 41,0 |
| Лютий | 47,5 |
| Березень | 52,3 |
| Квітень | 52,0 |
| Травень | 48,0 |
| Червень | 43,6 |
Джерело: дані НБУ
Як оцінює бізнес перспективи загалом? НБУ проводив опитування серед 445 підприємств. З них 30% – це представники великого бізнесу, 28% – середні підприємства та 42% – малий бізнес.
Підсумки опитування показали таке:
- затяжна війна залишається головним фактором, який негативно впливає на ділову активність;
- прогнозується скорочення обсягів продукції / наданих послуг і нових замовлень (експортних у тому числі);
- слід очікувати падіння товарообігу й обсягів закупівлі товарів для подальшого продажу;
- відбудеться прискорення темпів зростання закупівельних цін та цін / тарифів на власну продукцію / послуги;
- очікується подальше скорочення загальної кількості працівників.
Загальні результати оцінки ділових настроїв бізнесу
Джерело: дані НБУ
Що найбільше впливає на бізнес у різних галузях? Промисловість. Посилення безпекових ризиків, значні перебої з енергопостачанням і зростання виробничих витрат призвели до скорочення обсягів виробництва.
Промислові підприємства істотно погіршили очікування щодо збільшення собівартості виробництва та прогнозують суттєве зростання цін на продукцію, яку вони випускають.
Будівництво. У будівельній сфері найсильніше на ділові очікування впливають тривалі відключення електроенергії та нестача кваліфікованого персоналу. Як наслідок, девелопери очікують падіння обсягів будівництва.
Торгівля. Підприємства торгівлі (як роздрібні, так і оптові) скаржаться на те, що їхній бізнес «гальмують» високі тарифи на електроенергію і девальвація гривні. У зв'язку з цим сфера торгівлі очікує на скорочення товарообігу та падіння торгової маржі.
Сфера послуг. Підприємства сектору послуг найпесимістичніше оцінили результати своєї економічної діяльності з огляду на відплив кваліфікованих кадрів і зниження споживчого попиту.
При цьому бізнес прогнозує подальше скорочення активності клієнтів, а також очікує зростання тарифів / цін на послуги й сервіси.
Ключові очікування бізнесу станом на липень 2024 року
|
Показник |
Очікування по галузях, % відповідей респондентів |
|||
|
Промисловість |
Будівництво |
Торгівля |
Сфера послуг |
|
|
Зниження обсягів продукції / послуг / товарообігу |
30% |
30% |
27% |
34% |
|
Зростання вартості сировини / цін постачальників |
55% |
39% |
46% |
58% |
|
Зростання цін на власну продукцію / товари / послуги |
39% |
26% |
43% |
21% |
|
Скорочення кількості працівників |
18% |
17% |
16% |
28% |
Джерело: дані НБУ
Що це означає для економіки та споживачів? Основний «біль» українського бізнесу сьогодні – це енергодефіцит і криза на ринку праці, що посилюється.
«Посилення песимізму в усіх галузях поєднується двома наскрізними «червоними нитками» очікувань: зростання цін постачальників і скорочення кількості працівників. Ці негативні тенденції пояснюються збільшенням вартості електроенергії та впливом нової хвилі мобілізації на ринок праці», – констатує Незалежна асоціація банків України, аналізуючи звіт НБУ.
Поки що вплив енергодефіциту на бізнес не відчувається особливо гостро, оскільки ефект від руйнувань генерації буде розтягнутий у часі. Але ближче до осені в деяких галузях може назріти серйозний спад виробництва.
Паралельно із цим витрати бізнесу збільшуються. Це не лише наслідок проблем з електропостачанням, що змушує компанії витрачати гроші на альтернативні джерела енергії. На зростання витрат впливає і криза на ринку праці: фахівців не вистачає, тому компанії змушені платити за цінні кадри дедалі більше. Крім того, дорожчають сировина, матеріали та послуги підрядників.
Не забуваємо про плани уряду й депутатів підвищити податки, що зробить свій внесок у збільшення собівартості.
Головний висновок – асортимент товарів і послуг ставатиме менше, а ціни зростатимуть, оскільки бізнес усі витрати так чи інакше перекладає на плечі споживачів.
Той самий Нацбанк вважає, що в наступні місяці очікуються прискорення зростання споживчих цін через подорожчання електроенергії, нижчі врожаї (порівняно з 2023 роком) та подальше збільшення видатків бізнесу.
Питання лише в тому, яким може бути рівень інфляції за підсумками 2024 року. Поки що НБУ разом із Міжнародним валютним фондом (МВФ) очікують, що річна інфляція становитиме приблизно 8%. Але якщо ситуація в енергетиці не поліпшиться, а бізнес продовжить втрачати співробітників, то зростання цін у 2024 році явно перевищить позначку в 10%. До речі, поганий сценарій у меморандумі з МВФ якраз і передбачає інфляцію на рівні 10,4%. Схоже, все до цього йде.