Підвищення податків: що може змінитись для бізнесу найближчим часом
Які зміни податкових ставок розглядає влада
Останнім часом в інформаційному просторі нашої країни шириться новина щодо невідворотного рішення підвищити податкові ставки для подолання дефіциту бюджету, який утворився у зв’язку з проведенням мобілізаційної кампанії та інших потреб оборонного характеру. Про підвищення ставок військового збору та ПДВ говорив, зокрема, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Також цю ідею озвучували й в НБУ. Наскільки ж реальна така перспектива та до якого підвищення ставок цих податків варто готуватися бізнесу, розповів Mind юрист юридичної компанії ADER HABER Вадим Пономаренко.
Читайте також: Збільшення ставок єдиного податку, штрафи та перевірки: що зміниться в оподаткуванні з 2024 року
Новини про підвищення податків викликали такий негативний резонанс, що навіть прем’єр-міністр України був вимушений виправдовуватися під час нещодавнього виступу у Верховній Раді. «Ми не починали й не обговорюємо в уряді питання підвищення податків», – ствердно повідомив Денис Шмигаль.
Але заспокійливий спіч прем’єра тривав недовго: вже на третій день після його виступу вийшло інтерв’ю з головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики – Данилом Гетманцевим, який, пояснюючи диференціацію рішень для перекривання дефіциту бюджету на цей та наступний рік, підтвердив роботу Кабміну над підвищенням ставок податків, розміри яких йому наразі невідомі.
Які ставки податків можуть бути запропоновані бізнесу?
Проте в інтернет-просторі анонімні урядові джерела вже назвали цифри нових податкових ставок: планується підвищити ставку податку на додану вартість (ПДВ) з наявних 20% до 23%, а військового збору з 1,5% до 5%.
Додатково планується зобов’язати фізичних осіб-підприємців (ФОП) сплачувати військовий збір у зазначеному розмірі, але остаточного рішення стосовно ФОПів ще не ухвалено.
Зрозуміло, що підвищення ставок податків як джерела для наповнення бюджету, викликано збільшенням інтенсивності бойових дій, розширенням наявного військового фронту, втрат у техніці та людях, необхідності купувати військову техніку й готувати нові військові формування, оборонні рубежі тощо.
Які надходження закладені до бюджету-2024?
Відомо, що Державний бюджет на 2024 рік формувався за оптимістичніших сценаріїв. Уряд вважав, що у другій половині 2024 року буде зменшення військових дій, проте насправді відбувається протилежне – бойові дії інтенсифікуються, фронт розширюється.
Бюджетної стабільності від нас вимагають і наші західні партнери, які допомагають нам фінансово, і Міжнародний валютний фонд. І, мабуть, інакше уряд не пішов би на цей крок, оскільки розуміє імовірні наслідки, зокрема погіршення економічного становища бізнесу, якому й так доводиться працювати в умовах воєнного стану, обстрілів, відключень електроенергії, мобілізації, дефіциту кваліфікованої робочої сили та інших негараздів. «…Коли ми обираємо між життям і грошима, то, безперечно, ми обираємо життя», – наголосив пан Гетманцев у згаданому інтерв’ю.
Згадуючи цитату голови податкового комітету, не можна не пригадати інший крилатий вислів, який описує підхід пана Гетманцева до ведення податкової політики в державі. «Що таке правильне оподаткування? Це мистецтво общипувати гусака так, щоб він не кричав», – сказав Данило Гетманцев виданню «Бабель» після початку повномасштабної війни.
Дійсно, підняття ставки ПДВ та військового збору – мабуть, найлегший і фіскально найефективніший спосіб наповнити бюджет додатковими грошима. Проте чи всі «гусаки» це витримають і як такий крок позначиться на економічній ситуації в країні, рівні інфляції та прозорості бізнесу? Чи прорахований ризик повернення бізнесу до застосування схем, які штучно зменшують базу оподаткування цими податками? Сплати тих же заробітних плат у конвертах? Питань більше, ніж відповідей.
Читайте також: Гетманцев шукає мотивацію для платників податків: як у цьому допоможе законопроєкт для «білого» бізнесу
Які ще джерела наповнення бюджету може використати Кабмін?
Водночас хіба вже вичерпані всі наявні можливості для ефективного стягнення чинних ставок податків? Чи ефективно працює Бюро економічної безпеки, реформування якого вимагають наші партнери? Чому досі наявний «сірий» імпорт, онлайн- та офлайн-магазини з продажу техніки, яка була ввезена без сплати податків, де розрахуватися можливо виключно через сплату готівкою або переказом на карту якоїсь фізичної особи.
Навіть у власному інтерв’ю Данило Гетманцев згадує неефективність митниці, яка може збирати на 100 млрд грн більше в разі подолання наявних схем з уникнення оподаткування. Проте чомусь досі в нас не працює автоматизований обмін митними даними між митницями України та країн сусідів.
Жоден підприємець чи офіційно працевлаштована особа не може бажати сплачувати більше податків, це не є природним для людської натури, тому, безперечно, рішення уряду збільшити податкові ставки матиме негативний ефект у популярності цього уряду та влади загалом, особливо коли перед виборами 2019 року було обіцяно реформувати податкові відносини, зокрема, шляхом запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток.
Але велика війна, масштаби якої можна порівнювати зі світовими війнами, вносить свої корективи у фінансову та податкову політику держави, що є зрозумілим. Ніхто не бажає прокинутися вранці та побачити військових рф біля свого вікна, і тому витрати на оборону є життєво необхідними для нашої країни.
Як відомо, коли почалася збройна агресія рф, громадяни та підприємці нашої країни добровільно сплатили податки наперед із метою підтримати державну владу нашої країни, кратно збільшилися донати у волонтерські фонди, що свідчить про високу свідомість українських платників податку.
Читайте також: Польська система для «спрощенців»: чого очікувати українським підприємцям від нової ідеї Гетманцева
Як диференційований підхід в оподаткуванні може врятувати ситуацію?
Застосування підвищених ставок податків загалом по країні без диференціації між рівнем доходу підприємств / громадян не можна вважати справедливим, а коли показник бідності у країні становить понад 20%, хоча до війни був лише 5% – і поготів.
Так і з підприємствами – є такі, які отримують прибутки вищі, ніж у довоєнному періоді, а є такі, які перебувають у скрутному фінансовому становищі та працюють із «вірою у світле майбутнє».
У більшості розвинених країн наявна багаторівнева система оподаткування з різними ставками податків для громадян і підприємств залежно від рівня доходу та інших показників.
Така система пройшла випробування часом і була б більш справедливою наразі для нашої країни. До того ж, зокрема, у сусідній Польщі, країні, яка веде з нами боротьбу за людський ресурс, взагалі було скасоване ПДВ на групу харчових товарів з 2021 до квітня 2024 року.
Тому теперішні важкі часи потребують ефективних складних і прорахованих рішень. Але в будь-якому разі підвищувати податки без збільшення ефективності збирання вже чинних є передчасним непопулярним кроком, який може збільшити рівень внутрішньої соціальної напруженості у країні, та заходом, вжиття якого має бути здійснено за вичерпанням інших можливих варіантів.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
