Більше свободи для інвесторів, аграріїв та волонтерів. НБУ запровадив новий пакет валютної лібералізації

Національний банк анонсував чергову порцію валютних послаблень, запроваджених у рамках валютної лібералізації. Цей процес, нагадаємо, стартував рік тому. 29 червня 2023 року НБУ затвердив Стратегію пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.

Крім того, НБУ повідомив про перегляд термінів розрахунку за деякими експортно-імпортними операціями. І хоча напряму це рішення Нацбанку не стосується валютної лібералізації, воно все одно торкається валютного регулювання. Як саме – розбирався Mind.

Що змінилося у частині валютних обмежень? Нацбанк розділив нові валютні пом'якшення на три блоки. Усі вони почали діяти з 11 липня.

Для цього Нацбанк:

• дозволив українському бізнесу відшкодовувати нерезидентам витрати, пов'язані з видачею зовнішніх кредитів позичальникам з України. Для цього гарантом, поручителем або страховиком за таким кредитом має бути іноземна експортно-кредитна агенція, іноземна держава або міжнародна фінансова організація (МФО);
• розблокував можливість переказу коштів на користь закордонних компаній, серед акціонерів яких є іноземна держава, для сплати страхових платежів за договорами, які передбачають покриття воєнних ризиків на території України;
• дозволив резидентам переказувати кошти за наданими ними гарантіями або поруками в рамках зовнішніх кредитів та позик;
• передбачив можливість купівлі іноземної валюти резидентами-позичальниками для її резервування за кредитними договорами з МФО.

Зокрема НБУ:

• розширив перелік товарів оборонного призначення, які можуть купувати за кордоном фізичні особи-волонтери. Тепер у цей перелік входять комплектуючі для БпЛА (двигуни, радіонавігаційне обладнання, оптичні компоненти, антени тощо), термоковдри та термогрілки. Для оплати товарів оборонного призначення фізособи-волонтери можуть купувати валюту в еквіваленті до 400 тис. грн на місяць і переказувати її за межі України, а також розраховуватися гривневими картками за кордоном без лімітів;
• дозволив нерезидентам здійснювати перекази у гривні на території України на благодійні цілі. Нерезиденти зможуть здійснювати внески на рахунки держорганів і благодійних фондів.

Йдеться про таке:

• фізособи-резиденти тепер мають право повертати соціальні виплати, одержані в іноземній державі. Завдяки цьому українці-біженці зможуть уникнути проблем із держорганами у тих країнах, де вони отримали прихисток;
• бізнес тепер може сплачувати збори за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, включно з оплатою послуг патентних відомств інших країн і патентних повірених-іноземців.

Що нового в розрахунках за експортно-імпортними контрактами? Нацбанк переглянув строки розрахунків щодо окремих експортно-імпортних операцій. А саме:

• скасовано граничні строки розрахунків для товарів воєнного та подвійного призначення й обладнання, які купуються як імпорт у рамках державних оборонних закупівель. Зокрема, це стосується імпорту для виготовлення продукції оборонного призначення в рамках виконання контрактів із державними замовниками.
• збільшені з 90 до 120 днів граничні терміни розрахунків за операціями експорту деяких видів аграрної продукції. Це операції з експорту зернових (пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза), олійних (соняшник) та рослинних олій, які здійснені після 12 липня 2024 року. Для експортних операцій, проведених у період з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно, строки розрахунків залишилися незмінними – 90 днів.

Що це все означає на практиці? Глобально – будь-які валютні пом'якшення спрощують рух капіталу та здійснення розрахунків між резидентами України й резидентами інших країн.

1. Лібералізація відносин між українськими позичальниками та кредиторами-нерезидентами полегшить залучення зовнішніх кредитів.
2. Оплата за договорами страхування воєнних ризиків може стати сигналом для інвесторів, які розглядають капіталовкладення в Україну попри війну.
3. Розширення переліку оборонної продукції, яку зможуть закуповувати фізособи-волонтери, допоможе вітчизняному ВПК.
4. Збільшення граничних строків розрахунків за експортними контрактами дозволить підтримати вітчизняних аграріїв, допоможе їм освоїти нові ринки збуту, зокрема Азії та Африки.

Окремо варто зазначити, що всі ці кроки можуть також підтримати й валютний ринок. У перспективі варто очікувати на збільшення пропозиції валюти (валютної виручки зокрема), піде на користь стабільності валютного курсу й дозволить Нацбанку скоротити розпродаж своїх резервів.