Згідно з даними за результатами I півріччя 2024 року, які є у розпорядженні Mind, нерезиденти – фізичні особи тримали в українських банках більш ніж 8,6 млрд гривень заощаджень. Згідно з курсом на 1 липня цього року – 40,45 грн за долар – це дорівнює $212 млн. Найбільше грошей зберігалося у банках «Приват», «Сенс», «Райффайзен», Укрсіббанку BNP Paribas, ПУМБ, ОТП. Переважно кошти зосереджені на рахунках у банках з іноземним капіталом.
Для порівняння: на 1 січня 2022 року цей показник становив 8,8 млрд грн, або ж $322,7 млн за тогочасним курсом 27,27 грн за долар. Отже, з початку війни нерезиденти-фізособи вивели з банківських рахунків понад $100 млн.
З усього загалу українських банків найбільше грошей бізнесмени довіряють державним «Привату», «Укрексіму» та «Укргазу», а з «дочок» міжнародних банків – «Креді Агріколь» та Сітібанку. Серед клієнтів українських банків – компанії і громадяни Китаю, Франції, Німеччини, Австрії, Туреччини, Ізраїлю та інших країн. Mind вирішив дослідити кількість цих грошей, їх тримачів і мотивацію співпрацювати з банківською системою України.
Юридичні особи – нерезиденти тримають у банках України майже 40 млрд грн, що за курсом гривні на 1 липня становить майже $1 млрд ($998,7 млн). Найбільші суми зосереджені в ПриватБанку, «Креді Агріколь», Сітібанку, Райффайзенбанку, Укргазбанку, Укрексімбанку, ОТП та інших.
На 1 січня 2022 року цей показник становив 28,2 млрд гривень, або ж $1,034 млрд. Тобто на третій рік війни кошти бізнесу на рахунках в українських банках у доларовому еквіваленті не скоротилися, а, навпаки, приросли на $36 млн.
Згідно з даними Нацбанку, кількість клієнтів-нерезидентів на початок поточного року становила 226 124 клієнти, з яких 222 686 клієнтів – це фізичні особи.
| Звітна дата | Станом на 01.01.2022 | Станом на 01.01.2023 | Станом на 01.01.2024 |
| Кількість користувачів – нерезидентів банків | 254 068 | 247 342 | 226 124 |
| З них кількість фізичних осіб | 250 038 | 243 485 | 222 686 |
| Кількість рахунків, відкритих у банках користувачами-нерезидентами | 524 566 | 483 688 | 482 635 |
| З них кількість рахунків фізичних осіб | 512 821 | 472 435 | 467 012 |
«Якщо порівняти з довоєнним періодом, то загальна кількість користувачів – нерезидентів банків станом на 1 січня 2024 року зменшилась на 11%, а кількість відкритих ними рахунків – приблизно на 8%, що не є суттєвою зміною, зокрема враховуючи війну в Україні», – повідомили Mind у пресслужбі НБУ.
У Нацбанку не змогли надати чітких даних, з яких країн походять кошти нерезидентів на рахунках в українських банках. «Відповідна звітність збирається раз на рік і не передбачає подання інформації в розрізі країн», – відповіли в регуляторі.
Проте частково цією інформацією готові ділитися найбільші банки.
«Нашими основними клієнтами є представники європейських країн, таких, як Німеччина, Польща, Австрія, Франція, Велика Британія, а також з азійського напрямку – Китай. Ці клієнти мають або мали бізнес в Україні та висувають високі вимоги до банківського обслуговування», – каже Наталія Луцька, керівник із питань кредитних продуктів і кредитних карток Райффайзен Банку.
Міжнародні компанії, які виходять на ринки країн, що розвиваються, вимагають роботи лише з дочірніми структурами великих міжнародних банків. За словами Луцької, дочірні організації часто слідують рекомендаціям материнських компаній із Європи, що вимагають надійності та репутації банку, а також приналежності до міжнародної групи. Причому нерезиденти часто обирають банки зі своїх країн. Наприклад, у Райффайзен Банку серед найбільшої групи клієнтів – компанії з Австрії, в Укрсиббанку – з Франції, у Кредобанку – з Польщі, у UnexBank – з Чехії, в ОТП – з Угорщини тощо.
«Правекс Банк, який є частиною провідної в єврозоні групи Intesa Sanpaolo, зберігає рахунки резидентів низки європейських країн, зокрема Німеччини, Ізраїлю, США та інших. Проте, враховуючи приналежність банку до італійської Intesa Sanpaolo, серед нерезидентів України найбільше клієнтів саме з Італії», – каже Олег Заяць, начальник відділу роботи з фізичними особами Головного управління бізнесу Правекс Банку.
Серед компаній з іноземним капіталом, що мають рахунки в Unex Bank, є представники Кіпру та Чехії, Німеччини, Великої Британії, Туреччини, Болгарії, Польщі, Словаччини, Литви, Естонії, Нідерландів. «Крім того, фіксуємо зростання цікавості до України компаній з інших європейських країн», – зазначає Тетяна Коляско, директор департаменту по роботі з бізнес-клієнтами Unex Bank.
В Укрсиббанку до першої п'ятірки клієнтів входять нерезиденти з Туреччини, Франції, Китаю, Румунії та США. «Громадяни Туреччини продовжують вести ділову активність, маючи бізнес-проєкти та інвестиції в Україні. Щодо інших країн, то з 2022 року відкриваються іноземні волонтерські проєкти, медичні корпуси та, звісно, IT», – додають у пресслужбі банку.
Також, як раніше писав Mind, частина грошей нерезидентів на рахунках у банках України – це заблоковані кошти громадян росії та білорусі. Банкіри неофіційно натякають, що це доволі значна сума грошей, більш ніж $100 млн лише фізосіб. Проте точну суму російських і білоруських коштів назвати не можуть, посилаючись на банківську таємницю.
«Це питання доволі дискусійне, але стійкість нашої банківської системи, яка проявилася під час повномасштабного вторгнення, очевидна. До того ж зараз банківська система України майже на 100% відповідає вимогам Євросоюзу, зокрема завдяки нововведенням НБУ», – вважає Олег Заяць із Правекс Банку.
На думку ж Тетяни Коляско з Unex Bank, головна причина – віра в Україну та здавна налагоджені бізнес-зв’язки. «Не секрет, що основним акціонером Unex Bank є інвестиційна компанія Dragon Capital, яка працює в Україні майже чверть сторіччя та, зокрема, володіє 75% акцій Unex Bank. Ще 25% належить громадянину Чехії Івану Світеку, який також уже тривалий час живе та працює в Україні», – каже вона.
«Експати часто обіймають високі позиції у представницьких компаніях, тому такі клієнти й досі обслуговуються в межах зарплатного проєкту. Досить поширена практика, коли клієнти-нерезиденти у процесі обслуговування додатково відкривають депозитні рахунки чи користуються іншими додатковими продуктами, тому навіть після звільнення продовжують обслуговуватися в банку», – резюмує Наталія Луцька з Райффайзенбанку.