Не минуло й шести місяців від моменту, коли Адаму Нойману не вдалося викупити компанію WeWork, яку він заснував 2010 року та з якої був згодом вигнаний. Це не зупинило серійного підприємця, і він нещодавно представив Flow – компанію-конкурента свого попереднього бізнесу, та новий продукт у рамках компанії WorkFlow. На думку Ноймана, нова пропозиція стане «дорослішою версією WeWork». Редактори Bloomberg зібрали інформацію, чи справді таким є стан справ, яку саме компанію будує одіозний підприємець та як її бізнес-модель відрізняється від моделі майже збанкрутілої WeWork.
Бізнес-моделі обох компаній побудовані на здаванні в оренду компаніям та індивідуальним користувачам офісних просторів на гнучких умовах. Але якщо WorkFlow робить наголос на заспокійливій атмосфері з творами мистецтва по стінах і плюшевими меблями, то WeWork із 2010 року продовжує пригощати молодь у своїх коворкінгах комбучею та пивом.
Однак компанії різнитимуться не лише дизайнерськими рішеннями. Мережа стильних і молодіжних локацій WeWork розташовувалась у приміщеннях, які орендувалися на довгий термін і здавалися на короткий, що й стало ризикованою частиною бізнес-моделі, залежної від попиту. Офіси WorkFlow натомість можна знайти в будівлях, що або належать компанії, або спільно управляються WorkFlow та власниками.
На думку Адама Ноймана, послуги нової компанії матимуть попит, який після пандемії майже невпинно зростає. «Брак спільноти та відокремленість від людей сьогодні ще більш значущі, ніж коли започатковувався WeWork», – каже він.
WorkFlow є одним із продуктів Flow – компанії, що спеціалізується на будівництві, оренді й управлінні нерухомістю. Її Адам Нойман створив 2022 року. Стартап зі штаб-квартирою в Маямі, діяльність якого пов’язана із житловим і комерційним девелопментом, одержав $350 млн інвестицій від фонду Andreessen Horowitz та оцінку в понад $1 млрд. Нойман вклав ще $350 млн, передавши у власність компанії будинки, що належали його родинному офісу.
Як і багато інших своїх починань, Нойман описує Flow у термінах побудови спільноти. З його слів, місія компанії полягає в «єднанні із собою, сусідами та природним світом навколо». Це доволі схоже на місію попередньої ініціативи WeWork, яка полягала у «збільшенні рівня усвідомленості по всьому світу» та вірі в «силу світової спільноти».
Flow належать чотири приміщення – у Маямі, Форт-Лодердейлі й Атланті, а також міноритарна частка в кількох будинках у Нешвіллі. Компанія утворила підрозділ з управління житловою нерухомістю, а також розробляє й реалізує програмне забезпечення для управління послугами для орендарів та управління розрахунками.
У жовтні вона анонсувала початок продажів 466-квартирного 40-поверхового будинку, який Flow будує та яким потім управлятиме. Середня вартість становить $950 за квадратний фут, тобто $600 000 за квартиру з однією спальнею. Таку вартість для покупців Адам Нойман вважає «гарною вхідною точкою» на ринок нерухомості.
Власники класичних офісних будівель наразі потерпають від зниження попиту після пандемії, тоді як компанії – оператори коворкінгів мають зиск зі зростання зацікавленості орендарів у менших і гнучкіших просторах. Компанія Industrious, що конкурує з WeWork та фокусується на управлінні угодами з власниками, звітує про трикратне зростання прибутку з 2019 до 2023 року. Вона раніше взяла в управління кілька нью-йоркських локацій проблемної WeWork і намагається перехопити ще декілька.
Протягом першого року роботи свого нового дітища Нойман був непохитним супротивником будь-яких пропозицій щодо виходу на ринок офісних приміщень. Проте мешканці та корпоративні клієнти компанії, окрім житла та ПЗ, активно цікавилися наявністю коворкінгів і гнучких офісів. «Стало зрозуміло, що попит є», – каже засновник Flow.
Саме наявність попиту сприяла утворенню WorkFlow, що в маркетингових матеріалах називається «позитивною та продуктивною ідеєю» щодо «надання сусідам простору, можливостей та зв’язків задля усвідомленої роботи». WorkFlow надаватиме як місця в коворкінгах для окремих резидентів, так і цілі офіси. У серпні поточного року у приміщенні в Форт-Лодердейлі вже була укладена перша угода про оренду офісної нерухомості компанією зі списку Fortune 500.
Перспективи WorkFlow та амбіції Ноймана наразі залишаються таємницею. Лише п’ять років минуло відтоді, як він уособлював собою хворобливу пиху й надлишковість стартапів, засипаних грішми венчурних інвесторів. З одного боку, під його керівництвом компанія WeWork зростала найшвидшими темпами на ринку та доволі скоро стала найбільшим приватним орендарем у Нью-Йорку, Лондоні та інших містах світу. З іншого – вона витрачала гроші інвесторів без чітких перспектив виходу на прибутковість, що з часом стало причиною проблем і подання заяви про захист від кредиторів.
Ноймана витурили з компанії у 2019 році, незабаром після краху спроби первинного розміщення акцій (згодом, двома роками пізніше, компанія спромоглася вийти на біржу, але вже через злиття з фіктивною корпорацією, SPAC).
З WorkFlow, стверджує він, усе абсолютно інакше. Адам Нойман наголошує на прагненні до повільного та сталого руху, апелюючи до інвесторів Бена Горовіца й Марка Андрессена, які начебто мають позитивно впливати на фінансову дисципліну у стартапі. «Я знаю власні пріоритети завдяки тому, через що я вже пройшов, – сказав Нойман в інтерв’ю Bloomberg. – Це мене багато чому навчило. Одна з цих речей – «загальмуй, заспокойся». Інша – «слухай». І не лише те, що б мені хотілося почути, а й неприємні речі».
На підтвердження своїх слів Нойман наводить приклад того, як його команда у Flow два роки тому спрогнозувала, що процентні ставки почнуть знижуватися в четвертому кварталі 2024 року. Андрессен тоді сказав йому, що не можна будувати плани, базуючись на припущенні. «Прогноз був дуже, надзвичайно точним. Проте урок був засвоєний», – каже підприємець.
Зважений підхід може стати значним еволюційним кроком для Адама Ноймана. Його стиль керівництва за часів WeWork характеризувався хаотичними рішеннями та ризиками, а його цьогорічна спроба повернути собі компанію за $650 млн здавалася не дуже поміркованим кроком. Проте, за словами Ноймана, рішення про викуп WeWork «ідеально пасувало» новій бізнес-моделі, проте до розвитку WorkFlow він підходить хіба що не зі смиренністю.
«В основі всієї історії – те, що ми вчимось. Ми насправді не знаємо правильної відповіді, тому ми не поспішаємо. Нема куди бігти», – каже ексзасновник WeWork та засновник Flow.