Інфляція прискорюватиметься до весни 2025 року. Чому споживчі ціни зростають і як НБУ збирається їх стримувати
І що буде з обліковою ставкою та монетарною політикою
Правління Національного банку на засіданні 31 жовтня ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 13%. Проте не так важливо саме рішення НБУ, як причини, чому ключова ставка вже понад чотири місяці залишається на тому самому рівні.
Ситуація в економіці є тривожною, про що свідчить прискорення темпів інфляції. Для того щоб інфляційна пружина не розпрямилася надто різко, Нацбанк не поспішає пом'якшувати монетарну політику. Також НБУ переймається стабільністю валютного ринку, що є додатковим стримувальним фактором для облікової ставки.
Втім, навіть за незмінності ставки, інфляція повернеться до цільового рівня не раніше 2026 року. Як саме регулятор бачить перспективи української економіки та до яких рішень готовий вдатися, розбирався Mind.
Що Нацбанк прогнозує в макроекономіці?
Національний банк знову переглянув прогноз деяких макропоказників України. Останній раз НБУ оновлював свої розрахунки в липні, опублікувавши інфляційний звіт.
Частина індикаторів отримала більш позитивну оцінку. Наприклад, прогноз ВВП України на 2024 рік поліпшено з 3,7% до 4%, а на 2025-й – з 4,1% до 4,3%. До речі, цей прогноз оптимістичніший, ніж цифра, закладена у проєкті держбюджету-2025. Він складений з огляду на те, що зростання ВВП 2025 року сягне 2,7%.
Номінальний ВВП за підсумками 2024 року становитиме 7,63 трлн грн (+0,5% до липневого прогнозу), а у 2025 році – 8,72 трлн грн (+1,2%).
Негативне сальдо поточного рахунку 2024 року досягне $16,3 млрд (це на $2,1 млрд гірше за попередній прогноз), а у 2025 році – майже $28 млрд (на $9 млрд більше, ніж раніше прогнозував НБУ). Уточнимо: що більше «мінус» за поточним рахунком – то сильніша залежність України від зовнішнього фінансування.
Щодо індексу споживчих цін, то прогноз став гіршим і на 2024 рік, і на 2025-й. За підсумками поточного року рівень інфляції досягне майже 10% (проти 8,5% у липневому звіті НБУ), а у 2025 році становитиме 6,9% (у липневому прогнозі було 6,6%).
З базовою інфляцією, яка виключає вплив адміністративних цін і сезонного чинника, приблизно така сама ситуація. Прогноз на 2024 рік погіршено з 7,1% до 9,1%, а на 2025-й – з 4,5% до 5,7%.
Лише 2026 року споживча інфляція має сповільнитися до 5%. Це саме той показник, якого прагне досягти НБУ.
Чому ціни зростають надто швидко?
У вересні річна інфляція прискорилася до 8,6%. У жовтні, за оцінками Нацбанку, зростання цін продовжилося.
НБУ визнає, що ціни повзуть вгору швидше, ніж очікувалося. Особливо помітним прискорення темпів інфляції стало у другому півріччі 2024 року. Це відбулося внаслідок подорожчання продовольчих товарів через гірший за прогнози врожай сільськогосподарських культур і пов'язане з цим зростання вартості сировини для харчової промисловості.
Також цінова динаміка зумовлена збільшенням виробничих витрат (на електроенергію та на оплату праці) і курсовими ефектами внаслідок ослаблення гривні з початку 2024 року.
Уповільнення темпів інфляції очікується не раніше весни 2025 року. А поки що ціновий тиск залишиться суттєвим через розширення бюджетних видатків, високі темпи зростання заробітних плат і збільшення енергодефіциту під час опалювального сезону.
При цьому НБУ вважає, що його виважена монетарна політика, ослаблення зовнішнього цінового тиску, поліпшення ситуації в енергосистемі та зростання врожаїв сприятиме зниженню рівня інфляції у 2025 році майже на третину проти 2024 року.
Які є ризики для цінової стабільності та як з ними боротися?
Головний ризик – це затяжна війна, яка продовжує сточувати економічний потенціал України. Що довше продовжуватимуться бойові дії – то складніше буде підняти економіку з колін.
Крім того, НБУ виділяє такі фактори ризику:
- виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримки обороноздатності країни;
- підвищення податкових ставок (у 2025 році може бути прийнято новий пакет податкових змін), яке провокує збільшення цінового тиску;
- подальше пошкодження енергетичної та портової інфраструктури (якщо воно відбуватиметься), що обмежуватиме економічну активність;
- збереження негативної міграції, яка призводить до збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
Водночас позитивним сигналом можна вважати збереження суттєвих обсягів іноземного фінансування України не лише у 2024-му, а й у 2025 році.
У жовтні МВФ виділив черговий транш у розмірі $1,1 млрд. Близько $300 млн пільгового фінансування надала Канада. А до кінця року очікується надходження ще понад $15 млрд.
Загальна сума коштів, які Україна отримає з-за кордону за весь 2024 рік, сягне $41,5 млрд. Фінансування на 2025 рік заплановано в розмірі близько $38,4 млрд.
Покриття бюджетного дефіциту коштом партнерів дозволить уникнути емісії, яка неминуче призводить до прискорення темпів інфляції. Також фінансування з-за кордону дасть можливість Нацбанку наростити у 2024 році золотовалютні резерви до $43,6 млрд, а на кінець 2025 року забезпечити обсяг резервів не менше ніж $41 млрд.
Паралельно з цим НБУ планує і надалі утримувати облікову ставку на поточному рівні – 13%. Її зниження можливе хіба що влітку 2025 року. І лише за умови, що ціновий тиск ослабне. Інакше Нацбанк готовий вдатись до більш жорсткої відсоткової політики. Тобто замість зниження облікової ставки, він навпаки буде підвищувати її.