За кілька днів до президентських виборів у США американці підбивали невтішні підсумки перегонів, що вплинули на загальне ставлення до їхньої країни у світі. Популізм, мова ненависті, поділ нації за партійною ознакою, рівень залученості бізнесу та вплив, який матиме на американську економічну систему прізвище нового президента, лякають світ. Це призвело до того, що центральні банки країн припинили орієнтуватися на позицію Федеральної резервної системи США, надаючи перевагу власному шляху та життю власним розумом. Видання Bloomberg проаналізувало стан справ. Mind пропонує адаптований переклад цього матеріалу.
Прислів’я каже, що вся політика – місцева. Чи це розповсюджується на економіку? Раніше відповідь була негативною. Зараз вона все частіше схвальна.
Варто лише згадати 1990-ті та початок 2000-х років – час активної глобалізації та однополярності, зростання економічного впливу та геополітичної потужності. Центральні банки всього світу маршували під барабан Волл-стріт. Вони або рухалися в єдиному напрямку з Федеральним резервом США, або стикалися з наслідками як-от наплив чи відплив коштів, що загрожувало їхнім валютам і ціновій стабільності.
Друзі Америки мали зиск від доступу на ринок США, інвестицій і технологій, що допомагали їм процвітати. Вороги Америки потерпали від санкцій та експортних обмежень, що ізолювали їх, роблячи технологічно відсталими й бідними. Різні долі в Радянського Союзу – ворога, що програв, та Китаю, що був другом (принаймні тоді), гарно ілюструють стан справ.
Поточна ситуація зовсім інша. Провідні економіки світу почуваються по-різному. Проблемою останніх років для господарства США стала викликана пандемією інфляція. Європа страждає від того самого, але погіршує ситуацію війна в Україні, через яку припинене постачання дешевого російського газу. Для Японії висока інфляція – гарна новина, що свідчить про можливі перспективи оживання слабкої економіки. У Китаї проблема не в зависоких цінах – навпаки, вони занизькі.
Центробанки рухаються з різною швидкістю, а часом і в різних напрямках. ФРС запізно підвищила ставку, коли інфляція розігналась, і запізно понизила – коли ціни заспокоїлись. ЄЦБ та Банк Англії почали знижувати ставку раніше за ФРС, як і багато банків у країнах, що розвиваються. Китайські регулятори намагаються вгамувати повільний колапс ринку нерухомості та підтримати фондовий ринок. Банк Японії не знижує ставку, а вже змушений її підвищувати.
Коли шляхи центробанків розходяться, стаються дивні речі. Наприклад, новітня історія єни. Японська валюта дешевшала всю першу половину року, потім укріплювалася все літо, а потім знову впала, коли очікування ФРС і Банку Японії виявилися протилежними.
Валютна волатильність має свої наслідки. Слабка єна означає збільшення прибутків японського бізнесу й бичачий тренд для індексу Nikkei. Коли єна посилюється, процес стає зворотним – аж до втрати 12% за один день серпня.
Провідним драйвером світових ринків була саме торгівля єною: інвестори позичали дешеві гроші в Японії та вкладали їх у високоприбуткові активи по світу. Коли сильна єна зробила цю схему малоприбутковою, інвестори в поспіху побігли, завдавши шкоди всьому – від вартості акцій компаній США та курсу мексиканського песо до біткоїна.
Федеральна резервна система – не єдина американська інституція, що переживає втрату глобального впливу. Є ще політика стосовно росії. У 2022 році адміністрація Байдена наклала на країну санкції, що мали завдати шкоди військовій економіці владіміра путіна. Проте індійські закупівлі російської нафти фінансують москву, китайський експорт підтримує російське виробництво, а північнокорейські постріли дозволяють росіянам вести війну в Україні. У 2024 році російська економіка може зрости на 3,5%, а війська продовжують воювати в Україні.
По-перше, структура світової економіки змінилась, і частка США та їхніх союзників зменшилась. У 1990 році на США припадало 21% світового ВВП, а на «Велику сумку» – 50%. У 2024 році їхня частка впала до 15% і 30% відповідно.
По-друге, важливі частини світової системи відсуваються від розробленої США операційної системи. Раніше існувала «Велика сімка», яка ухвалювала великі рішення. Потім – у міру підйому Китаю та кількох інших ринків, що розвиваються, – клуб збільшився до «Великої двадцятки». Одним із вимірів її впливу, що зменшується, є поява нових груп на кшталт BRICS. Створена як назва для групи країн для інвестування ця абревіатура означає союз, у якому росія, Індія та інші по черзі влаштовують саміти.
Долар лишається провідною світовою резервною валютою, проте вже не має тієї домінантної позиції, яку посідав раніше. Частка долара в резервах Центробанку світу впала до 58% у 2000 році з 72% у 2023-му, порахували в Міжнародному валютному фонді. Дані Народного банку Китаю свідчать, що чверть торговельних трансакцій Пекіну відбуваються в юанях – на відміну від нуля відсотків трохи більше десятиліття тому.
Не дивно, що сила тяжіння США зменшується. Інші економіки, зокрема Китай, починають завойовувати більше впливу. Наступними місяцями налаштування ФРС щодо темпів і розміру знищення ключової ставки відіграють важливу роль. Проте існує вірогідність, що китайський пакет стимулів матиме більший вплив. Моделювання Bloomberg Economics допускає, що вересневі рішення Політбюро КНР збільшать світовий ВВП на $300 млрд цього року – і набагато більше, якщо Міністерство фінансів запровадить фіскальне стимулювання.
Все це впливатиме на уряди, які борються за зростання своїх економік, підприємств, що прагнуть зберегти свої ланцюги постачання, та інвесторів, що бажають максимізувати прибутки.
У світі, у якому місцеві економіки не синхронізовані, керівники компаній мають бути дуже обережними. Рішення про те, звідки брати й де продавати, стають усе більш визначальними. Якщо зробити все правильно, ланцюги постачання працюватимуть злагоджено, а прибуток зростатиме. Якщо припуститися помилки, компанія може моментально опинитися у програшному становищі – через тарифи, санкції та падіння попиту.
Для інвесторів складність також зростає, однак прибутки та втрати отримуються швидше. Протягом кількох тижнів ми могли спостерігати подорожчання, а потім падіння фунту стерлінгів, коли Банк Англії вчинив відмінно від ФРС; ринок акцій Китаю відіграв рік втрат, коли Політбюро оголосило пакет стимулювання; вартість нафти зросла на $10 – до $80 за барель, через розширення театру воєнних дій на Ближньому Сході.
Тож економіка стає більш місцевою. Якщо це зрозуміти, то у світі, схожому на мушлю, можна принаймні створити колонію причеп.