Чорний серпень скасовується. Що відбувається з біржами та ринками по світу?

У вівторок, 6 серпня, американські та японські індекси акцій, що в понеділок втратили рекордні значення, почали відновлюватись. Після майже панічних подій попереднього дня інвестори знов відчули попит на акції компаній, які значно подешевшали, але при цьому не мають жодних ознак реального, не біржового занепаду. Тож що відбулось у понеділок, 5 серпня, чому слово «рецесія» на вустах більшості фінансистів, та як бути готовим до повторних коливань ринків, які очікуються до кінця серпня. Mind уважно стежив за ходом подій.

Що сталося? На торгах у понеділок, 5 серпня, виробничий індекс Dow Jones, загальний індекс Nasdaq і фондовий індекс S&P 500 обвалилися під час торгів. Така сама ситуація відбулася на світових ринках. Японський індекс Nikkei мав найгірший біржовий день із 1987 року – він втратив 12%, позбувшись прогресу поточного року. Також, хоча й не так значно, втратили позиції ринки Південної Кореї – на 9%, Тайваню, Австралії та Європи – на 2–3%.

Наступного дня всі ринки відновили зростання, деякі навіть спромоглися майже повернутись (Nikkei набрав 10%, S%P відіграв 1%), проте корекція триватиме ще кілька днів. Однак найважливішим підсумком цих кількох днів є зростання «Індексу страху» – індексу волатильності Чиказької біржі. Це – найгірший показник із березня 2020 року, коли ринки зреагували на загрозу пандемії і потенційних наслідків COVID-19.

Чому так сталося? Існує дві ключові причини цих подій – американська та японська.

Першою став звіт про ринок правці США в липні 2024 року. Він не був таким гарним, як попередні, що так подобались інвесторам. Хоча його й не можна назвати поганим: попри зростання рівня безробіття в США до 4,3%, це дуже низький показник. Але цей звіт мав негативне тло – декілька днів великих втрат для акцій технологічних компаній. Інвестори останнім часом почали сумніватись у фінансових перспективах розвитку штучного інтелекту (а отже, і в рекордно великих інвестиціях у розвиток), ще й Воррен Баффет докинув хмизу, значно зменшивши свою частку в корпорації Apple.

У цій ситуації багато інвесторів мислять так: у будь-якому незрозумілому випадку краще вийти з інвестицій і почекати, що буде. Трейдери, які безпосередньо торгують акціями, думають аналогічно та побоюються перспектив рецесії – тому також виходять з операцій, надаючи перевагу обережним діям і мінімальним ризикам.

Водночас центральний банк Японії, економіка якої протягом останніх 12 місяців демонструвала неабиякий прогрес, ухвалив рішення про початок підняття відсоткової ставки – з 0% до 0,25%. Це добре для посилення єни, якою, власне, й опікується центробанк, проте не так гарно для інвесторів. Їм подобалася попередня, нульова, ставка, яка дозволяла їм керрі-трейд – позичати гроші під низькі відсотки в Японії та вкладати їх під високі відсотки по світу.

До всього наведеного вище варто додати геополітичний фактор. Дві великі війни – у Європі та на Близькому Сході, дедалі більший хаос в Азії, сутички з поліцією у Великій Британії, Китай, який залякує сусідів, та США, що стали світовим осередком політичної нестабільності – усе це не поліпшує загальний стан інвесторів і трейдерів.

Чого чекати? На думку абсолютної більшості експертів, до 22 серпня, коли Федеральна резервна система оголосить про подальші плани щодо відсоткової ставки, можна очікувати повторного падіння ринків із поступовим відновленням.

Вони вважають, що ситуація не є нестабільною. Основні показники американської економіки зростають – ВВП, споживацькі витрати, ринок праці. Проте позиція Федеральної резервної системи загальмувала розвиток економіки. Насправді економіки не стагнує – вона просто рухається вперед не так швидко, як у часи нічим не обґрунтованого надшвидкого зростання. От і все.

Цю думку підтримують фінансисти Goldman Sachs навіть попри те, що вони у своєму звіті клієнтам підвищили ризик обмеженої рецесії в США з 15% до 25%: «Ми бачимо загрозу рецесії обмеженою. Економіка на загал має гарний вигляд, розбалансування не помітно, а ФРС має простір для зміни відсоткової ставки та за потреби може зробити це швидко».

І точно не варто боятися та очікувати кризи. Попри схожість із подіями 2008–2009 років, ситуація зараз значно краща. Тодішня Велика рецесія стала всеохопною, оскільки фінансовий світ радісно занурився в іпотечну заборгованість і похідні інструменти від неї. Це призвело до шалених збитків, які стали проблемою для банків, страхових компаній і навіть європейських регіональних ощадних банків. Намагаючись врятувати їх і не маючи загальної узгодженості, уряди та регулятори спричинили системні коливання – кредитуючи, перестраховуючи та відмовляючи в підтримці. Зараз усе доволі неприємно, але зовсім не загрозливо.