Поки весь світ радіє, жахається та прогнозує майбутнє за часів другої президентської каденції Дональда Трампа, у Європі розгортається своя драма – Німеччина прямує до дострокових виборів. «Коаліція світлофору» (за кольорами, що означають партії-учасниці) розвалилася після звільнення в середу, 6 листопада, міністра фінансів Крістіана Лінднера. Лідер опозиційного консервативного альянсу ХДС/ХСС Фрідріх Мерц закликав проголосувати за недовіру уряду, що може відкрити двері до голосування в січні 2025 року. Канцлера Олафа Шольца це не влаштовує, і він намагається максимально тягнути час. Що саме відбувається в німецькій політиці та які це може мати наслідки, розбирався Mind.
З 2021 року німецький уряд сформований із представників трьох політичних сил. Для тих, хто занурився у протистояння демократів і республіканців, нагадуємо, що існують країни з багатопартійною політичної системою. Тож коаліція «світлофору» (Ampelkoalition) складалася з:
Ситуація в економіці Німеччини погіршується, що підвищує рівень напруженості як у соціумі, так і в уряді. Лише за останній час по індексу DAX (індекс, що складається з «голубих фішок» провідних німецьких компаній) було завдано кількох ударів:
Це все – частини макроекономічної проблеми: бізнес-модель Німеччини вимагає «ремонту». Вибудована на відсутності значної конкуренції та дешевих енергоносіях, вона виявилася не сталою, коли Китай субсидує своїх автовиробників, а російський газ перекритий. Не додало впевненості й обрання Трампа, який обіцяв запровадити 20%-й тариф на всю іноземну продукцію.
Є ще один нюанс – боргове гальмо (Schuldenbremse). Це обмеження дефіциту державного бюджету в розмірі 0,35% ВВП, яке 15 років тому було запроваджено в Конституцію Німеччини. Крістіан Лінднер підтримував ідею, вважаючи її чинником, що стримує інфляцію. Олаф Шольц таку думку не поділяв, наполягаючи, що воно радше заважає країні бути готовою до криз та інвестувати в розвиток.
Ці ідеологічні суперечки спочатку точилися за закритими дверима, а згодом виплеснулися в публічну площину, після чого якесь рішення мало бути ухваленим. Таким рішенням стала відставка міністра фінансів за поданням федерального канцлера.
У будь-якому разі 2025-й – рік виборів у Німеччині. Якщо опозиція наступного тижня спроможеться проштовхнути вотум недовіри уряду, вибори відбудуться вже в січні-лютому. В іншому разі (про нього нижче) – у березні, за законодавством – у вересні. Проте для ключових гравців ці місяці матимуть значну різницю.
Партія «Вільні демократи» Крістіана Лінднера навряд чи здатна отримати бодай одне місце в парламенті, тож йому доведеться домовлятися з опозиційною коаліцію ХДС/ХСС (раніше вони були дуже дружні) та сподіватися на хоч якусь посаду.
Олаф Шольц розраховує втримати керівну урядову коаліцію та назбирати в парламенті достатньо голосів для ухвалення поточних законів. Крім того, він прагне відтягнути голосування щодо довіри уряду на 15 січня. Тоді навіть за вотуму недовіри він матиме час до березня, щоб підготувати партію до дострокових виборів – але на своїх умовах. Зараз у СДП є підтримка 18% виборців, що замало для амбіцій Шольца.
Враховуючи дедалі більшу популярність ультраправої «Альтернативи для Німеччини», підготовка забере багато часу.
Оглядачі Financial Times вважають, що новина про розвал коаліції – гарна. Адже уряд уже тривалий час був скутим внутрішнім протистоянням, що впливало на ухвалення ключових рішень. Європейський Союз не може чекати, поки німці чубляться між собою, тож гордіїв вузол, на щастя, розрублено.
У Bloomberg Economics із цими висновками погоджуються та вважають, що Олаф Шольц частково надихнувся прикладом Емманюеля Макрона й вирішив піти ва-банк. Логічно припустити, що канцлер розумів ризик дострокових виборів і свідомо зважився на це, щоб поставити крапки над «і», поки це можливо.
Так, адже Німеччина є другим за розміром партнером нашої держави, якщо йдеться про військову й фінансову підтримку. Крім того, там осіло понад мільйон українців, які, за підрахунками, коштували Берліну понад $21 млрд.