Облікова ставка зросла до 13,5%, а інфляція прискорилася до 11%. Як монетарна політика НБУ вплине на ціни в найближчі пів року

Правління Національного банку 12 грудня ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 0,5 в. п. – до 13,5%. У такий спосіб НБУ намагається боротися з висхідними темпами інфляції. Але перегляд ключової ставки пов'язаний не лише з цим.

Її підвищення дозволить зберегти стабільність валютного ринку за допомогою збільшення привабливості гривневих інструментів (депозитів і військових облігацій), дохідність яких за останній рік відчутно знизилася.

Отже, Нацбанк розраховує мати більш контрольовані темпи інфляції та нівелювати ризики для курсової стабільності. «Це рішення спрямоване на збереження стійкості валютного ринку, утримання інфляційних очікувань під контролем і поступове уповільнення інфляції до 5%», – прокоментував зміну облікової ставки голова НБУ Андрій Пишний.

Які ще наслідки матиме це рішення регулятора, розбирався Mind.

Що відбувається з обліковою ставкою?

Починаючи з літа 2023 року, НБУ поступово знижував облікову ставку. Якщо в червні 2023-го її значення перебувало на позначці 25%, то до червня 2024 року Нацбанк поступово знизив ставку до 13%. Вона трималася на цьому рівні аж до грудня.

Тобто це перше підвищення облікової ставки за останні півтора року.

Як змінювалася облікова ставка НБУ у 2023–2024 роках

Джерело: дані НБУ

Що відбувається з інфляцією в Україні?

НБУ вказує, що останніми місяцями інфляція зростала швидшими темпами, ніж очікувалося.

Нагадаємо, що згідно з макропрогнозом НБУ 2024 року інфляція досягне 9,7%, а 2025-го її рівень становитиме 6,9%. Але вже в листопаді інфляція прискорилася до 11,2% в річному обчисленні.

Зокрема:

• У свіжому макроекономічному та монетарному огляді НБУ сказано, що несприятливі погодні умови влітку й на початку осені призвели до падіння не лише обсягів урожаю, а й його якості. Особливо це стосується овочів і фруктів.
• Паралельно продовжують зростати виробничі витрати українського бізнесу, насамперед на електроенергію та на оплату праці персоналу, що підштовхує удорожчання кінцевої продукції.
• Також зростають ціни на непродовольчі товари, що відбувається переважно під впливом курсового фактору.
• На додачу до цього в листопаді погіршилися очікування бізнесу через енергодефіцит, брак кадрів і якість сільгоспсировини.

Рівень інфляції у 2024 році

Джерело: дані Держстату

За оцінками НБУ, у наступні місяці інфляція продовжить зростати через вплив із боку пропозиції продовольства, у зв'язку із суттєвими бюджетними видатками, значними темпами збільшення зарплат і на тлі нестачі електроенергії під час опалювального сезону.

Тому логічно, що знижувати облікову ставку НБУ протягом найближчих пів року точно не планує.

Які є ризики для макростабільності?

Загрози українській економіці залишаються незмінними.

Основний ризик – продовження та затягування повномасштабної війни, що призводить до зниження економічного потенціалу через втрати людей, територій і руйнування виробництв.

Крім цього, розхитати макростабільність можуть:

• збільшення бюджетних потреб, передусім для підтримки обороноздатності;
• додаткове підвищення податків, що призведе до розкручування інфляції;
• подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій і розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

Ця сума потрібна, щоб пройти наступний рік без емісійного покриття бюджетного дефіциту та поповнити резерви НБУ, що у свою чергу дозволить підтримувати стійкість курсу гривні.

Що дасть підвищення облікової ставки?

Нацбанк вважає, що необхідно посилити відсоткову політику для розвороту інфляційного тренду та приведення інфляції до цільового рівня 5% у 2026 році.

Також НБУ очікує, що підвищення облікової ставки підтримає реальну дохідність гривневих інструментів. У свою чергу це підігріє інтерес до строкових заощаджень у гривні, що зніме надлишковий тиск на курс і ціни.

НБУ вкотре нагадав, що він зі свого боку готовий компенсувати структурний дефіцит валюти та згладжувати надмірні курсові коливання.

Як зазначає Нацбанк, середньомісячний обмінний курс гривні в листопаді проти жовтня майже не змінився. Але у грудні готівковий курс впритул наблизився до позначки 42 грн/$. Отже, з початку 2024 року девальвація перевищила 7%, а НБУ витратив на підтримку гривні через інтервенції близько $30,4 млрд.

Проте залишається надія, що монетарна політика НБУ та поповнення його резервів за рахунок міжнародного фінансування дозволить уникнути різкого та неконтрольованого послаблення гривні у горизонті найближчих місяців.