Зцілення через походи. Як працює соціальний проєкт «Ветерани та молодь – разом до майбутнього»

«Бакототерапія». Це нове слово, яке нещодавно стійко увійшло у лексикон багатьох громад, було впроваджено на Хмельниччині, у Староушицькій громаді, де розташоване село Бакота. Тож цілком логічно, що цей реабілітаційний курс увійшов у програму «Ветерани та молодь: разом до майбутнього», який цьогоріч впровадило ГО «Хмельницька обласна молодіжна громадська асоціація «Територія» (ХОМГА «Територія») разом із програмою «U-LEAD з Європою», яка повністю взяла на себе фінансування ініціативи.

У травні була проведена перша відновлювальна подорож для ветеранів у село Бакота, що розташовано у Староушицькій громаді Хмельницької області. Триває така подорож 5 днів, протягом яких із військовими працюють психологи, реабілітологи та митці. Програма складається з прогулянок та екскурсії лісами Подільських Товтр і схилами Дністровського каньйону, з культурного й гастрономічного дослідження регіону, а також майстер-класів із живопису, плавання на сапах, вечірніх ватр, трохи спорту. Ця практика зацікавила представників багатьох громад з усієї України.

Загалом протягом року було проведено 8 таборів для 160 учасників. Ветерани, військовослужбовці та члени їхніх родин підвищили психологічну стійкість, змогли відновити сили в рамках таборів, а молодь на додаток до всього ще й поліпшила знання з історії регіону, рівень національної свідомості, розвинула нові навички, фізичні здібності. Один із додаткових результатів – це сформована мережа активної молоді. Про ці результати в інтерв’ю Mind розповів керівник проєкту, голова Староушицької територіальної громади Анатолій Тимчук.

– Почнемо з нагального. Наскільки важливі сьогодні соціальні проєкти для громад?

– Соціальні проєкти завжди дуже важливі, особливо в маленьких громадах. Враховуючи, що ми перебуваємо у стані війни, кількість викликів зростає, тож саме тому такі проєкти допомагають і цільовим аудиторіям, з якими вони працюють, і громадам. Здебільшого фокусом таких проєктів є малозахищені верстви населення: локальне населення малих громад, ВПО, підлітки, ветерани, жінки.

– Як створювався ваш тандем із ХОМГА «Територія»?

– Ця організація займається культурно-освітніми проєктами з 2011 року. Якщо до війни це були великі музичні івенти або проєкти для великих міст, то з 2014-го більшість проєктів нашої громадської організації – це соціальні проєкти із залученням креативних індустрій. З 2020 року діяльність ГО «Територія» зосереджена переважно в нашій громаді, користь від такої співпраці ми відчуваємо. І ця користь не лише в соціальному та культурно-освітньому аспекті, а й в економічному.

– Проєкт бакототерапії об’єднує ветеранів і молодь. Чи відчуваєте ви тут користь для своєї громади?

– Є багато чинників. Насправді великою проблемою малих громад є міграція молоді. Зокрема, після закінчення школи молодь виїжджає у великі міста, і в перспективі це загрожує громаді економічним занепадом. Саме тому дуже важливо працювати з молоддю, щоб вони бачили перспективи громади, обирали цікаві професії, завдяки яким зможуть залишитися тут і заробляти гроші не менші, ніж у великих містах.

Враховуючи те, що у країні війна, об’єднати в одному проєкті молодь та ветеранів, на наш погляд, дуже важливо. Молодь має бачити перед собою приклад для наслідування, а в наш час – це саме ветерани. Люди, які з перших днів війни стали на захист країни, можуть передати важливі знання молодим людям, задіяним у проєкті. Насамперед йдеться про ті знання, які потрібні у країні, яка воює, ті знання, які, можливо, у майбутньому допоможуть комусь врятувати життя. Ми вважаємо, що таких проєктів має бути більше, тому що це і реінтеграція ветеранів, і підготовка молоді до майбутніх викликів.

– Які заходи входили у програму цього соціального проєкту та чому саме бакотатерапія стала однією з частин?

– Програма містила заходи, які поєднували відвідування туристичних «магнітів», крафтових виробництв, пішохідні маршрути до цікавих локацій із психологічною реабілітацією, роботою з професійними психологами, спілкуванням у колі побратимів. Як показало анкетування учасників, саме така комбінація сподобалася всім учасникам. Програма спланована так, щоб  рівномірно був розподілений час на реабілітацію, ретрит, культурно-освітню складову. Не забули ми й про вільний для учасників програми час. Позаяк проєкт відбувався на Бакоті, то цілком логічно було назвати це «бакототерапією», адже всім відомо, що місцина вже багато років слугує для великої кількості людей місцем сили та джерелом енергії.  Отже, ми вирішили, що проводити тут реабілітаційні табори й ретрити цілком закономірно.

– Ви відчули результат від національно-патріотичної складової, яка закладена у проєкт?

– Національно-патріотична складова для молоді дуже важлива завжди, а для країни, у якої такий сусід як росія, і поготів. Така складова важлива під час війни, тому що табори гармонійно поєднують культурно-освітню й волонтерську частини з патріотичною, історичною та військовою. Наприклад, це може бути похід на Бакоту та екскурсія на крафтове виробництво, а після цього – оволодіння навичками з керування дроном чи основи такмеду, орієнтування на місцевості чи маскування в лісі, пісні під гітару біля ватри та спілкування з ветераном, який є безпосереднім учасником оборони Бахмуту, а в минулому він музикант і випускник Хмельницького музичного училища. Такі зустрічі й табори дуже важливі для молоді.

– Скільки тривала програма та які табори увійшли до неї?

– Результат програми – це 8 п’ятиденних таборів (4 – для ветеранів і 4 – для молоді), які тривали протягом літа 2024 року. Також програмою було передбачено підготовчий етап та звітування.

– Яку роль відігравала участь Програми «U-LEAD з Європою» у цьому проєкті?

– Вагому, бо U-LEAD – це ті, хто безпосередньо підтримав таку ідею, оцінивши її актуальність. Саме ця організація надала фінансування. Програма допомагала на кожному етапі проєкту, тому він вийшов вдалим, відомим і таким, який можна масштабувати та втілювати як на Бакоті, так і в інших громадах.