Від початку повномасштабного вторгнення росіяни закидають Україну ракетами різних типів. Чи зможуть українці гідно відповісти і як швидко це станеться? Mind розповідає про українські розробки ракет, які можна протиставити російським, та перспективи ракетної галузі.
За радянських часів на українському «Південмаші» збирали по 100 міжконтинентальних балістичних ракет на рік, розробляло які українське КБ «Південне». На українських заводах виготовляли бортову апаратуру, головки самонаведення. Українське КБ «Луч» тестувало апаратуру авіаційних ракет усього радянського арсеналу. Після здобуття незалежності Україні вдалося зберегти інженерний потенціал і почати кілька нових розробок.
У 1994 році КБ «Південне» започаткувало проєкт ОТРК «Борисфен» – перший український комплекс із малою (до 100 км) і середньою (до 500 км) дальністю ураження. Згодом фінансування розробки зупинили через брак коштів, а 2003 року проєкт узагалі закрили. На базі документації ОТРК «Борисфен» пізніше створять «Сапсан».
У 2014 році інженери КБ «Південне» показали прототип крилатої ракети «Коршун-2» на базі радянської Х-55. За словами її розробників, ракета з бойовою частиною 480 кг могла працювати на висоті до 50 м, огинаючи рельєф місцевості.
З 2016 року КБ «Луч» розробляв зенітну ракету «Корал» із дальністю ураження повітряних цілей до 30 км та на висоті до 10 км, зокрема, і балістичних цілей. Ракету анонсували на виставці «Зброя та Безпека – 2021». Ця ракета мала б стати озброєнням модульної конструкції для корабельних і сухопутних ЗРК та Повітряних сил ЗСУ.
У 2021 році КБ «Луч» презентувало дві перспективні керовані ракети повітряного базування: ракету середньої дальності УП-277 із радіолокаційною головкою самонаведення та високоманеврову ракету ближнього повітряного бою з інфрачервоною головкою самонаведення. Відомо, що УП-277 створювалася на базі першої радянської ракети Р-77.
У цей же період фахівці КБ «Південне» працювали над надзвуковою авіаційною ракетою «Блискавка» дальністю до 110 км. Ракета призначалася для знищення наземних або надводних цілей і також мала головку самонаведення.
Окрім цього у планах була розробка новітньої системи дальньої дії – універсальної зенітно-ракетної системи «Кільчень» із дальністю ураження понад 200 км. Вона була призначена для знищення аеродинамічних і балістичних цілей.
На жаль, не всі розробки дійшли до фінальної стадії. Але попри російське лобі та відсутність фінансування Україна все ж створила ракети, якими варто пишатися.
З 2006 року українські розробники працювали над оперативно-тактичним ракетним комплексом (БФРК) «Сапсан» із дальністю польоту до 500 км. Тип ракет: балістична та зенітна. Згодом проєкт отримав назву «Грім».
Новий БФРК мав стати на озброєння у 2015 році. Робота тривала до 2013 року. Під час каденції Павла Лебедєва на посаді міністра оборони фінансування проєкту припинилось як нібито неперспективне. 2011 року розробкою зацікавилися за межами України. Дальність експортного БФРК «Грім» становила 80–290 км.
Цікавий факт: у 2016 році Саудівська Аравія вела перемовини з Україною щодо закупівлі ОТРК «Сапсан». Саудити обирали між російським «Іскандером» і китайським аналогом. Проте український комплекс виявився кращим. За офіційними даними, 2021 року, коли розробка була готова на 80%, програму закрили. Однак навесні 2023 року в міноборони росії заявили, що Україна почала застосовувати оперативно-тактичний ракетний комплекс «Грім-2».
Протикорабельна ракета від КБ «Луч» із масою бойової частини 150 кг та дальністю дії до 300 км пройшла випробування ще у 2019 році. Перше бойове застосування відбулося на початку квітня 2022 року. Тоді українці вдарили по російському фрегату «Адмірал Ессен». Ракета розірвалася поблизу борту корабля, внаслідок чого загинули члени екіпажу й було пошкоджено системи озброєння. Уже 13 квітня 2022 року «Нептун» показав відмінний результат: двома ракетами було затоплено російський крейсер «Москва».
У модифікованій версії «Нептун» має дальність близько 400 км і бойову частину 350 кг. Він може здійснювати удари по наземних цілях і використовувати як носій авіаційні платформи.
Модифікованою ракетою 23 серпня 2023 року був успішно уражений новітній російський зенітно-ракетний комплекс С-400, що розташовувався на мисі Тарханкут.
Модернізована радянська зенітна ракета С-200 має дальність дії 700 км і застосовується по наземних цілях. Відомо, що ці ракети використовувалися для ударів по військових об'єктах в окупованому Криму та російському Таганрогу. Детальніше про українські балістичні ракети читайте за посиланням.
Перероблений у крилату ракету розвідувальний дрон має дальність до 1000 км і здатен нести на борту авіабомбу ОФАБ-100-120. Вона встановлюється в середині корпусу замість розвідувальної апаратури.
У грудні 2023 саме цей «імітатор крилатої ракети» уразив російські авіабази «Енгельс» і «Дягилево».
Ця крилата ракета перебуває на стадії розробки. У стандартній версії вона розвиватиме швидкість до 400 км/год та досягатиме цілей у радіусі 200 км. Дальність можна збільшити, тож, як стверджує Тhe Economist, ракета має шанс долетіти до москви. Бойова частина «Трембіти» становить 20–30 кг. Ціна однієї ракети – $15 000.
У 2024 році в інфопросторі з’явився новий термін «ракети-дрони». Він стосується новітніх розробок «Пекло», «Паляниця» та «Рута». Експерти й досі не можуть дійти згоди, чи слушним є таке визначення. Дехто вважає, що це не ракети, а все ж дрони, які мають турбореактивний двигун і набагато більшу швидкість, ніж інші БПЛА.
Олександр Камишін – ексміністр із питань стратегічних галузей промисловості України називає цю зброю новим класом rocket drones та наступним кроком в еволюції українського Defense Tech.
Журналісти порталу Defense Express вважають цю розробку крилатою ракетою у відносно малих габаритах. Докладніше про крилаті ракети читайте за посиланням.
Відомо що ракета «Пекло» створювалася з нуля протягом року. Вона має дальність польоту до 700 км і швидкість – до 700 км/год. Маса бойової частини – до 50 кг. Цей параметр можна збільшувати з пропорційним зменшенням дальності.
«Пекло» має два способи наведення – інерціальну систему та GPS. Відомо про щонайменше п’ять застосувань ракети й одне ураження військової цілі. За словами розробників, виробництво цієї ракети виходить дешевше, ніж дрона-камікадзе «Лютий», який коштує $200 000.
Ракета вже пішла в серійне виробництво. За словами міністра стратегічних галузей промисловості України Германа Сметаніна, зараз розробляються нові види бойової частини, що дозволить розширити перелік можливих цілей. Також іде робота над поліпшенням захисту від РЕБ. Докладно про радіолокаційну боротьбу та її види читайте за посиланням.
Ракета-дрон із масою бойової частини до 100 кг. Це вдвічі-втричі рази більше, ніж можуть нести українські далекобійні дрони.
Відомо, що «Паляниця» повністю сконструйована й вироблена в Україні. На її розробку знадобилося півтора року. Ракета-дрон запускається з наземної платформи та має кілька систем наведення. Завдяки швидкості «Паляниця» прориває ППО. Може працювати в комплексі зі звичайними дронами.
Про перше застосування «Паляниці» повідомив президент Зеленський на День Незалежності 24 серпня 2024 року. За його словами, це «новий метод відплати агресору», за допомогою якого російський об'єкт було успішно уражено.
Крилата ракета, розроблена компанією Destinus. Вперше вона була представлена на міжнародній виставці Eurosatory 2024 у Парижі.
Зліт ракети здійснюється за допомогою прискорювача, а приземлення – за допомогою парашутів. У майбутніх версіях вона матиме вертикальний зліт і посадку. Дальність – до 300 км. Маса бойової частини – до 50 кг. Головна перевага цієї ракети – швидкість, яка становить 500-800 км/год. Завдяки цьому російське ППО неспроможне перехопити ракету.
У листопаді 2024 року президент Зеленський повідомив, що протягом поточного року Україна виробила 100 власних ракет. Ще чотири види ракет власного виробництва – на стадії випробування. Ймовірно, йдеться і про розробки, які ведуться з 2000-х.
Оновлення ракетної програми нещодавно анонсував і міністр оборони України Рустем Умєров. За його словами Україна готує велику ракетну програму, деталі якої розкриють до кінця цього року або у 2025 році. Відомо, що партнери вже дали усну згоду щодо її фінансування.