Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) анонсувала реформу у сфері спільного інвестування. Наприкінці грудня 2024 року Нацкомісія повідомила про розробку нового проєкту закону «Про інвестиційні фонди», який у перспективі замінить чинний закон №5080-VI «Про інститути спільного інвестування». Він був ухвалений ще в липні 2012 року, і багато його норм застаріли.
НКЦПФР хоче адаптувати українське законодавство, яке регулює діяльність інвестфондів (ІСІ), до європейських стандартів. А отже, в Україні з'явиться ширший асортимент інструментів для залучення інвестицій, а регулювання діяльності ІСІ та компаній з управління їхніми активами стане ефективнішим.
За даними комісії, станом на травень 2024 року (інша статистика наразі відсутня), в Україні було зареєстровано 41 інвестфонд, а обсяг випуску інвестсертифікатів та акцій фондів за січень – квітень 2024 року становив 9,8 млрд грн.
У розпорядженні Mind є чорнова версія законопроєкту «Про інвестиційні фонди». На той час, як цей документ буде зареєстровано у Верховній Раді, він однозначно зміниться. Але вже зараз можна зрозуміти, чого очікувати ринку ІСІ найближчим часом.
«Асортимент» інвестфондів збільшиться. Відповідно до чинного законодавства в Україні можуть функціонувати:
Існує також розділення інвестфондів за періодом діяльності (строкові, безстрокові), за розподілом коштів у різні активи (диверсифіковані, недиверсифіковані), за юридичним статусом (корпоративні, пайові). Окремо виділено спеціалізовані фонди, які мають право інвестувати в якийсь один конкретний інструмент (облігації, акції, банківські метали).
Нове законодавство передбачатиме дещо складнішу класифікацію ІСІ.
Залежно від порядку викупу інвестиційних сертифікатів:
Залежно від характеру ведення діяльності:
До речі, саме ці типи інвестфондів запозичені з європейського законодавства (директиви ЄС 2009/65 та 2011/61).
Альтернативні інвестиційні фонди можуть бути такими:
ІСІ можуть бути з публічним або непублічним розміщенням інвестсертифікатів (їх розміщення відбувається серед усіх інвесторів або лише серед співзасновників фонду відповідно), основними та донорськими (коли один фонд є материнським і створює дочірній ІСІ, що вкладає не менше 85% активів у сертифікати основного фонду).
Засновниками публічних інвестиційних фондів можуть бути фізичні особи та юридичні особи, держава, територіальні громади.
Створювати альтернативні інвестфонди зможуть лише компанії з управління активами, які мають відповідну ліцензію.
Не можуть бути засновниками ІСІ особи, які є резидентами держави-агресора, підсанкційні особи, а також особи, які причетні до терористичної діяльності.
На ринку буде два типи учасників, які пов'язані з діяльністю інвестфондів.
По-перше, це компанії з управління активами (КУА), що отримують ліцензію на:
По-друге, це кастодіальні установи – банки, які одержують ліцензію на кастодіальну діяльність. Вона передбачає зберігання та облік фінансових інструментів: інвестсертифікатів фондів та коштів їх учасників.
Відповідні ліцензії КУА та банкам видаватиме НКЦПФР. Пакет документів, необхідний для оформлення ліцензії, комісія розглядатиме до пів року.
Надалі більшість аспектів своєї діяльності компанії з управління активами та кастодіальні банки будуть зобов'язані узгоджувати з комісією.
Наприклад, НКЦПФР схвалюватиме зміну власників КУА з часткою суттєвої участі (від 10%), обмежуватиме перелік послуг, які може надавати КУА у процесі управління активами ІСІ та затверджувати зміни в документах, які КУА надавала при ліцензуванні.
Початковий капітал КУА має бути не менше 5 млн грн (від 2 млн грн при управлінні малими інвестфондами). Якщо вартість активів ІСІ в управлінні перевищує 250 млн грн, КУА зобов'язана додатково зарезервувати власні кошти в розмірі 0,02% від суми перевищення.
Щодо кастодіальних банків, вони повинні мати ефективну систему управління, прозору організаційну структуру з чітким розподілом обов'язків і повноважень між посадовими особами. НКЦПФР вимагатиме заміну ризик-менеджерів або комплаєнс-менеджерів, відповідальних за кастодіальну діяльність, якщо вони не виконують свої обов'язки як слід.
Багато уваги в законопроєкті приділяється питанню контролю ризиків із боку кастодіальних установ та їхньої стабільної діяльності. Головне завдання – не допустити втрати активів ІСІ та коштів їхніх клієнтів.
До речі, кастодіальні банки матимуть змогу передавати повноваження щодо зберігання активів інвестфондів на аутсорсинг. Хоча вони все одно відповідатимуть за збереження цих активів, відповідатимуть перед фондом та його учасниками за можливі збитки.
У разі банкрутства КУА або кастодіального банку активи інвестфонду не включаються до їхньої ліквідаційної маси.
Як і в рамках чинного законодавства, наглядові функції щодо інвестфондів, КУА та кастодіальних установ здійснюватиме НКЦПФР.
Комісія встановлюватиме (перелік повноважень не вичерпний):
НКЦПФР залишає за собою право застосовувати фінансові санкції до КУА та кастодіальних банків. Розмір штрафів не залежить від характеру порушень. Він становить 90 млн грн або 10% річного обороту.
Зокрема такий штраф може «прилетіти» за надання послуг з управління активами або кастодіальних послуг без ліцензії; якщо КУА не подає комісії звітність або не розкриває в належний спосіб інформацію про діяльність інвестфондів; у разі, коли інвестиційний фонд має намір розміщувати свої сертифікати за межами України у країнах ЄС, не отримавши не це дозволу комісії.
НКЦПФР планує, що вже в найближчі місяці законопроєкт про інвестфонди потрапить до Верховної Ради. У першому читанні він може бути прийнятий у ІІІ кварталі 2025 року, а у другому – у ІІІ кварталі 2026 року.
Отже, новий закон набуде чинності не раніше 2027 року, крім норм, які почнуть діяти після вступу України до ЄС. При цьому комісія протягом пів року має синхронізувати з ним свою нормативно-правову базу. Також ще три роки діятиме закон №5080-VI «Про інститути спільного інвестування», він остаточно втратить чинність до 2030 року.
Інвестфонди, які були створені відповідно до «старих» законодавчих норм, отримають трирічний перехідний період. Ну і само собою, КУА буде необхідно пройти переліцензування, а банкам – одержати ліцензії на кастодіальну діяльність.
А отже, учасники ринку мають достатньо часу, щоб підготуватися до нових правил гри.
А в перспективі український ринок інвестфондів матиме шанс на суттєвіший приплив грошей. Причому як від внутрішніх інвесторів, так і з-за кордону.
Наприклад, такі форми колективного інвестування, як кваліфіковані венчурні фонди, фонди соціального підприємництва та альтернативні інвестиційні фонди дозволять акумулювати гроші на галузеві та спеціалізовані проєкти. Чи то високотехнологічні стартапи, чи то бізнес, який сфокусований на розв'язанні соціальних проблем громадян і суспільства.
Крім того, саме інвестфонди можуть відіграти величезну роль у повоєнному відновленні України, на яке, за оцінками Світового банку, знадобиться понад $500 млрд.