Понад 150 стартапів і $1,3 млн інвестицій: що ще драйвить AgriTech в Україні
Та які ніші найближчими роками стануть привабливими для фінансування
Зростанню AgriTech в Україні посприяла не лише зміна клімату, а й війна. Технології вже допомагають аграріям вирішувати цілу низку проблем. Про це та багато іншого на Mind WinTech Summit 2025 розповів директор, керівник напряму стратегії та операційних покращень «KPMG в Україні» Андрій Тимошенко.
Експерт презентував свіже дослідження «AgriTech в Україні: огляд стану галузі, глобальні тренди та локальні проблеми». Mind вибрав найцікавіші цифри на факти.
$50 млн – додана вартість AgriTech у 2023 році
На тлі загальної доданої вартості всього агросектору ($13,2 млрд у 2023 році), показник AgriTech поки що незначний: лише 0,4%. Втім CAGR (сукупний середньорічний темп зростання) AgriTech становить 52%, що свідчить про значний ефект і потенціал впровадження технологій в агробізнесі.
«Попри повномасштабне вторгнення бачимо невелике зростання доданої вартості всього агросектору: ріст CAGR на 2,4% за останні 10 років. Звичайно, вплив війни великий: знищено близько половини всієї техніки, до 20% сховищ. Близько третини працівників мобілізовані, багато людей виїхало. Втім близько половини валютних надходжень іде в Україну від агросектору. Стрімке зростання AgriTech дасть можливість отримувати з кожного гектара, кожної ферми набагато більший результат», – пояснює Андрій Тимошенко.
$1,3 млн інвестицій
Такий обсяг фінансування залучено в AgriTech у 2018–2023 роках. Якщо порівняти із сусідніми країнами, то Україна майже на останньому місці. За цей же період в AgriTech Естонії влито $30,5 млн, Литви – $16,2 млн, Угорщини – $15 млн, Чехії – $2,6, Латвії – $1,8 млн, Словаччини – $1 млн.
При цьому загальна додана вартість агросектору в цих країнах менша, ніж в Україні.
Понад 150 стартапів в екосистемі
Переважна більшість із них розташована в Києві. «І це не дивно: у столиці є екосистема інновацій, доступ до акселераторів, фінансування, експертиза, люди. Втім AgriTech досить ефективно розвивається навіть у прифронтових регіонах. Особливо там, де на агросектор припадає більша частина економіки регіону», – уточнює експерт.
76,6% екосистеми AgriTech займають стартапи
На другому місті зрілі компанії (12,7%), на третьому – традиційні холдинги-іноватори (10,7%).
«Великі агрохолдинги мають можливість інвестувати в технології, і в них є доступ до тестових полів. Це один із бар’єрів для стартапів», – уточнює спікер.
У галузі 6 ключових викликів
«Технологічні компанії не виникають просто так. Вони є відповіддю на виклики. Більшість викликів в Україні специфічні та пов'язані з війною. Але є і загально світові проблеми. Наприклад, зміна клімату, яка веде до того, що потрібні інші культури або зміна структури посівів. В Україні вже є стартапи, які відповідають на цей виклик і мають хороший експортний потенціал», – пояснює Андрій Тимошенко.
Серед інших викликів:
- втрата й мінування земель;
- обмежений доступ до фінансування та технологій;
- брак кваліфікованого людського капіталу;
- поступове скорочення тваринництва;
- перевиробництво агросировини.
«Втім дефіцит працівників приводить до того, що підвищується автоматизація, з’являються стартапи, що дозволяють із меншим людським ресурсом покривати більшу площу, виконувати більший обсяг робіт. А перевиробництво агросировини дає поштовх до глибшої переробки, інвестицій у біопаливо тощо», – уточнює експерт.
Високий рівень подолання викликів зафіксовано при використанні 4 технологій
Це супутникова зйомка, дрони, точне тваринництво та ПЗ для прогнозування.
«Наприклад, український стартап UADamage за допомогою супутникових знімків із дронів вивчає замінованість полів і допомагає аграріям уникати мін або пріоритезувати розмінування. Також в Україні працюють стартапи, які використовують дрони для внесення добрив, поливу тощо. Розробники стверджують, що такі технології дозволяють на 20% зменшити витрати аграріїв», – розповідає експерт.
Андрій Тимошенко наводить ще декілька прикладів. В Україні є стартапи, які за допомогою збору даних і ШІ прогнозують метеорологічні умови. Працюють автоматизовані системи управління теплицями, що вимірюють умови всередині приміщення та підказують, коли потрібно вносити добрива тощо. На полях Дніпропетровщини їздять роботизовані трактори, які без участі людини можуть виконувати сільськогосподарські роботи.
У ніші точного тваринництва також є цікаві рішення. Наприклад, один з українських стартапів відстежує здоров'я корів і сигналізує про ризики, інший – автоматизує годування тварин.
Чотири ніші для інвестицій
У KPMG виділяють декілька перспективних напрямків із досить високим CAGR найближчими роками.
Перший напрям – зони для тестування.
«На жаль, не у всіх стартапів в Україні є доступ до полів агрохолдингів. У світі ж інноваційна стратегія WinWin робить ставку саме на розвиток тестового середовища», – уточнює Андрій Тимошенко.
Другий напрям – сонячні панелі на агрополях.
«У Європі за останні 10 років з’явилося вже понад 200 таких проєктів. В Україні відомий лише один: у Житомирській області стоять сонячні панелі, а під ними випасаються тварини. Це приклад вдалої комбінації фермерства та зеленої енергетики», – пояснює спікер.
Третій напрям – екологічні ініціативи.
«Вони надзвичайно важливі. Мова про біопластик у пакетуванні, біодобрива, біогербіциди, біофунгіциди, які менше шкоди наносять екології», – каже Андрій Тимошенко.
Четвертий напрям – органічні продукти. В Україні вже використовуються інноваційні харчові технології. Вітчизняні компанії отримують нагороди на міжнародних виставках за свої продукти.