Українська пастка для комах, яку тестують в університетах США

На початку 2024 року компанія DroneUA та український стартап Mosqitter оголосили про початок розробки BEETLESS – «розумної» пастки для боротьби зі шкідниками у сільському господарстві. Одна з особливостей продукту – повна відмова від пестицидів, про небезпечність яких для людини точиться багато дискусій.

Історія партнерства розпочалася в період виходу DroneUA на ринок США. На той час Mosqitter також розширював свою присутність у Штатах. У США головний офіс DroneUA, що спеціалізується на робототехніці в агросекторі, розташований відносно неподалік від штаб-квартири стартапу, який бореться з комарами. На стику цих напрямів і виникла ідея створити «розумну» пастку.

Наступні два-три роки для BEETLESS будуть вирішальними. Попереду – завершення валідації технології спільно з академічними установами США. Після цього співзасновники планують залучити до співпраці великого агрохімічного гіганта на кшталт Johnson & Johnson, Avon, DuPont.

Як саме стартап планує залучати великих корпоративних партнерів? На якому етапі розробка зараз? Яка бізнес-модель? Та коли почнуться перші комерційні замовлення? Mind дізнався деталі проєкту BEETLESS.

Народження технології

BEETLESS взяла за основу девайс, що вже працював на базі Mosqitter. Прототипи нових пристроїв виготовили на базі DroneUA, інженерію й дизайн розробляли Mosqitter. Виробництво розташоване в Україні.

«Спілкування між командами триває близько двох років. Колеги мають дійсно величезну експертизу в цій галузі. Це не лише технічні знання, а й комунікація з науковцями, патентування та реєстрація інтелектуальної власності, а також робота зі стейкхолдерами по всьому світу», – говорить засновник DroneUA Валерій Яковенко.

Валерій Яковенко на стенді BEETLESS

У процесі розробки команда зрозуміла: те, що «приваблює» комарів, можна застосувати для локалізації певних видів шкідників у сільському господарстві. «Нам вдалося підібрати фізико-хімічні властивості, які працюють. Це схоже на лампочку Едісона: потрібно перебрати мільйони варіантів, перш ніж знайдеш правильний. Але в цьому випадку зрозуміли, що технологія дієва, залишалося її лише вдосконалити», – говорить Яковенко.

Перший прототип створили у вересні минулого року – всього за два місяці. Уже в жовтні його представили на конференції в Сакраменто, США.

«Це один із перших внутрішніх стартапів в нашому портфелі. Він розвивається за принципом венчурної індустрії. Наше завдання зараз – верифікувати ідею, провести дослідження й оцінити її потенціал. Комерційне масштабування хочемо реалізувати разом із гігантами», – зазначає Яковенко.

Як працює пристрій?

Пастка містить атрактант, що приваблює цільових комах. Система вентиляторів створює повітряний потік, який затягує шкідників усередину мішка, де вони висихають природним шляхом.

«Використовуємо різні чинники для приваблювання: довжину світлової хвилі, феромони, звукові частоти та поведінкові особливості комах, щоб залучати й відловлювати їх. Жодні пестициди чи хімічні препарати не застосовуємо», – пояснює СЕО BEETLESS Олександра Афанасьєва.

Вид комахи визначає фізико-хімічні властивості пристроїв, які використовуватимуться для приманювання. «Це «таємний соус» нашої технології», – додає СЕО.

За її словами, унікальність розробки в тому, що інші наявні на ринку технології здебільшого орієнтовані на моніторинг: пастки фіксують рівень популяції шкідників і допомагають планувати внесення пестицидів. «Натомість наш пристрій розв'язує проблему комплексно – від детекції до дії. Прямого конкурента поки що не бачимо», – пояснює Афанасьєва.

Технологія також дозволяє знижувати популяцію шкідливих комах, якщо вони вже оселилися на конкретній ділянці. «Це дозволяє запобігти поширенню проблеми або навіть повністю її розв'язати. У випадку Mosqitter зниження популяції комарів сягає 92%», – наводить вона приклад.

Пристрій Mosqitter – попередник агропромислового BEETLESS

Уловлені шкідники згодом можуть бути перероблені на корм для аквакультури або птахівництва.

На якій стадії розробка?

Зараз технологія проходить остаточну перевірку дієвості із залученням університетів США й українських науковців. «Американський ринок вимагає академічного підтвердження ефективності, тому зараз сфокусовані на співпраці з університетами», – розповідає Афанасьєва.

У жовтні 2024-го компанія розпочала серію пілотних проєктів. Перший пілот запустили у Бразилії спільно з місцевими партнерами – одним із найбільших виробників апельсинового соку. Пастки встановили в полях, а бразильські ентомологи відстежували ефективність.

«Важливо враховувати, наскільки заражена локація. Псиліди – небезпечні шкідники, їхню популяцію на комерційних полях пригнічують пестицидами. Навіть у таких умовах бачимо, що шкідники добре реагують на компоненти, закладені в картридж нашого пристрою», – коментує вона.

Наступний етап тестувань відбудеться у Флориді – на ділянках, де дерева не оброблялися пестицидами. «Хочемо перевірити, чи зможе наша технологія суттєво знизити популяцію псиліди без додаткових засобів. Це важливий етап дослідження», – пояснює Афанасьєва.

Ще один проєкт спрямовано на боротьбу зі Spotted Lanternfly – інвазивною комахою, що загрожує садам і виноградникам на Східному узбережжі США. «Департамент агрополітики США (USDA) інвестує значні кошти для стримування поширення цього виду», – розповідає Афанасьєва.

Олександра Афанасьєва на стенді BEETLESS

Компанія адаптує свою технологію під цей вид шкідників. «Змінюємо формфактор пасток, оскільки ця комаха має більший розмір і на різних стадіях розвитку поводиться по-різному. Зараз тривають тестування. Сподіваємося, що до III кварталу 2025 року в нас буде ефективне рішення», – зазначає СЕО BEETLESS.

Бізнес-модель компанії

Стартап спирається на досвід материнської DroneUA, яка використовує сервісну модель. «Ідеальна співпраця з агросектором: коли можна запропонувати сервіс, який вкладається у класичну бізнес-модель ведення агробізнесу, і побачити, наскільки це вплине на EBITDA компанії», – говорить Яковенко. Та додає: вартість і цінність рішення залежать не від одного пристрою, а від мережі пасток, які працюють разом, захищаючи аграрні території.

Стартап також орієнтується на державні програми для боротьби з інвазійними комахами. «У США ця проблема закріплена на законодавчому рівні: між деякими штатами діють карантинні обмеження на перевезення сільгосппродукції, щоб стримати поширення шкідників. Держпрограми відіграють важливу роль у боротьбі з інвазійними видами. Наша технологія може стати ефективним інструментом», – вважає CEO DroneUA.

Саме тому, за його словами, компанія активно співпрацює з університетами та державними установами. По-перше, це комунікаційний місток між бізнесом і державними структурами, які визначають політику боротьби зі шкідниками. По-друге – академічна валідація технології, яка дозволяє підтвердити її ефективність і відповідність регуляторним вимогам.

Чи має продукт комерційний попит?

Команда вже отримує запити від потенційних клієнтів, запевняють засновники. «Але зараз фокус на дослідженнях і валідації. Не хочемо брати на себе відповідальність за комерційне впровадження технології без надійного академічного підґрунтя. Тому кожний запит аналізується індивідуально: вивчаємо проблематику, вид шкідника та можливі шляхи подолання», – говорить Яковенко.

Якщо проблема не відповідає поточним дослідженням компанії, то стартап пропонує клієнтам фінансувати окремі дослідження. «Це може бути проєкт вартістю $10 000 – 20 000 для аналізу конкретного саду або шкідника. Не можемо розпорошуватися, тому зосереджуємося на декількох видах шкідників», – пояснюють фаундери.

Після академічного підтвердження ефективності, компанія буде готова до масштабування. «Очікуємо, що через два-три роки до нас прийдуть гравці з хімічних компаній, які продають пестициди, і запропонують участь у нашому проєкті. Підійматимемо інвестиції, де вже будуть хімічні гравці», – озвучує подальші плани Яковенко.

Термін підтвердження ефективності рішення залежить від типу шкідника. «Наприклад, псиліда активна майже цілий рік, тоді як Spotted Lanternfly має чітку сезонність. Розраховуємо, що у 2025 році пройдемо повний цикл тестувань цього шкідника. Очікуємо, що наступного року зможемо представити конкретні результати для виходу на комерційний рівень», – резюмує Афанасьєва.