Голова Нацагентства з питань запобігання корупції: «Дедалі більше держслужбовців зберігають свої активи у криптовалютах»

Вже понад рік Віктор Павлущик очолює НАЗК, змінивши на цій посаді Олександра Новікова. Персона Павлущика цікава тим, що він є колишнім співробітником СБУ й екскерівником відділу детективів НАБУ. Тобто у виявленні та розслідуванні кримінальних корупційних правопорушень має неабияку експертизу. Зокрема серед його гучних розслідувань – викриття вже колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва.

Рік керівництва Павлущика загалом пройшов без гучних новин. Навіть звільнення «за власним бажанням» ексзаступника НАЗК – одіозного Артема Ситника, відбулося в буденному режимі й без зайвого галасу. Проте перед новим очільником Нацагентства постали інші виклики воєнного часу – скандали зі МСЕК і ТЦК, загроза мінімізації повноважень із перевірки способу життя й статків чиновників тощо.

Як НАЗК сьогодні розв'язує ці проблеми, а також про моніторинг способу життя топпосадовців, застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору та перевірки декларацій, про підключення до міжнародної системи EPAC, активізацію співпраці НАЗК із НАБУ й АРМА, популярність криптовалют серед держслужбовців і корупційні ризики в різних сферах Mind детально розпитав очільника НАЗК Віктора Павлущика.                     

Про корупційні ризики в діяльності МСЕК і ТЦК

– Восени минулого року розгорілися корупційні скандали зі МСЕК. Тоді в коментарях ЗМІ ви заявили, що «конфіскувати майно керівників МСЕК неможливо, їм загрожує лише стаття про недостовірне декларування. Щоб їх притягнути до відповідальності за незаконне збагачення й необґрунтовані активи, слід вносити зміни до Кримінального та Цивільного процесуального кодексів. І НАЗК уже працює над цим: почало готувати зміни до кодексів на виконання рішення РНБО». Відтоді минуло пів року. Чи вдалося це зробити, і які саме зміни внесено до вищезгаданих кодексів?

– Щодо змін у законодавство щодо роботи МСЕК і експертних команд, до складу яких входитимуть нові лікарі, то проведено реформу самих МСЕК. І під час неї було передбачено, що вони стають  декларантами від моменту включення до переліку лікарів, які будуть членами експертних команд.

Щодо змін стосовно відповідальності, то їх розроблено й у співпраці з нардепами (для спрощення процедури) уже зареєстровано у Верховній Раді; вони чекають на ухвалення.

– А коли приблизно очікуються слухання і як оцінюєте шанси на ухвалення цих законодавчих змін?

– Точно не скажу щодо дати слухання – це вже зона відповідальності законодавчого органу. Але ці зміни вже опрацьовуються у профільному комітеті.

НАЗК провело своє перше дослідження діяльності МСЕК ще 2021 року та надало рекомендації щодо усунення наявних корупційних ризиків. А після повномасштабного вторгнення рф це питання стало більш нагальним. Тому ймовірність внесення змін до кодексів є максимально великою, бо ці зміни нівелюють  корупційні ризики і дадуть можливість запобігати корупції в цій сфері.            

– Минулого року НАЗК перевіряло декларації керівництва ТЦК, але станом на травень 2024 року ознаки корупції помітило лише у восьми фігурантів. Тобто виходить, що загалом корупції в ТЦК немає: люди «сумлінно» працюють, а мільйони на рахунках та нові будинки / машини – це все «подарунки долі»…   Яка наразі статистика щодо перевірки керівництва ТЦК на наявних корупційних проявів? 

– Одразу хочу зазначити, що проведення перевірки декларацій, майна – це ще не констатація наявності чи відсутності корупції. І НАЗК не видає довідки про корумпованість / некорумпованість тієї чи іншої людини.

Якщо ми, НАЗК, не знайшли фактів корупції, то це не означає, що їх немає. Адже корупційні злочини бувають різні. Наприклад, НАЗК не констатує отримання чи неотримання неправомірної вигоди – для цього є правоохоронні органи, які документують і встановлюють такі факти.

– Таке враження зараз, ніби ви підводите до думки, що людям (у цьому разі – керівництву ТЦК) просто «надзвичайно пощастило в житті», не всі вони корупціонери й взагалі все не так, як здається на перший погляд. Усе це має вигляд такий, ніби ви виступаєте їх адвокатом… 

– А ви хочете сказати, що всі корупціонери – і підводите саме до цього?

– Диму без вогню не буває, і про це свідчать численні гучні журналістські розслідування (зокрема щодо керівництва ТЦК).

– Звісно, диму без вогню не буває. Але чи є потреба перевіряти всі 700 000 декларацій? Сьогодні привертають увагу ТЦК, завтра – МСЕК, післязавтра – ВЛК тощо. І, на жаль, можливості перевіряти кожну окрему сферу за бажаннями медіа чи когось іншого вкрай складно. НАЗК у своїй роботі керується чинним порядком відбору декларацій для повних перевірок і ризик-орієнтованим підходом, адже ми маємо брати в роботу декларації, які дійсно мають ризики. 

Крім того, протягом  2023–2025 років НАЗК завершило 112 моніторингів способу життя посадовців ТЦК. За результатами до правоохоронних органів направлено 10 матеріалів із виявленими ознаками необґрунтованих активів і незаконного збагачення більш як на 344 млн грн.

Про популярність криптовалют серед держслужбовців

– У коментарях ЗМІ восени ви наголошували, що держслужбовці стали активніше декларувати криптовалюти, які також є предметом перевірок і моніторингу способу життя. Можете уточнити, наскільки ця активність зросла проти минулого року? І які з держслужбовців займають «впевнені передові позиції» в цій ніші (наприклад, топменеджери НБУ, про яких ви згадували у пресі)? 

– Аналіз публічної частини Реєстру декларацій свідчить про щорічне зростання кількості посадовців, які декларують криптовалюту: у 2023 році 1720 декларацій містили дані про криптовалюти, у 2024-му їх стало 2190, тобто за рік це приріст у 470 декларацій. Щодо вартості задекларованої криптовалюти – у 2023 році такий показник становив 530 млн грн, у 2024-му – 737 млн грн.

У деклараціях за 2024 рік криптовалюту вказали 686 посадовців, які обіймають посади державної служби; 368 прокурорів, слідчих і дізнавачів; 192 посадовці органів місцевого самоврядування; 62 судді; 16 нардепів; п’ять посадовців, які обіймають дипломатичні посади.

Загалом у світі існує тенденція на збільшення використання криптовалют. Тому логічно, що спостерігається приріст кількості держслужбовців, які зберігають свої активи у криптовалютах. Така сама тенденція спостерігається й серед населення України загалом.

– А можете з названого списку держслужбовців назвати конкретних осіб зі «звучними іменами»?

– Напевно, ні. Натомість акцентую на іншому – популярних порушеннях у цій ніші. Наприклад, поширеною є ситуація, коли декларант зазначає в декларації значні обсяги криптовалюти, однак не надає жодних доказів її наявності – таких, як верифікована адреса криптогаманця у блокчейні, виписки, або скриншоти біржових акаунтів, історія транзакцій тощо.

Особливо це характерно для випадків, коли декларується криптовалюта, придбана багато років тому за умовно символічною вартістю. За відсутності підтверджень такі відомості створюють ризик декларування нереального активу з метою формального завищення вартості майна.

Ще один поширений випадок – взагалі відсутність криптовалюти в декларації. Декларанти це часто пояснюють тим, що нібито втратили доступ до гаманця – наприклад, у зв’язку з викраденням апаратного носія або приватного ключа. Водночас жодних документальних підтверджень цьому не надається. Така поведінка створює ризик приховування реального активу, особливо з огляду на те, що сучасні гаманці, як правило, передбачають можливість відновлення доступу.

Наприклад, заступник начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Миколаївській області у декларації за 2021 рік задекларував криптовалюту біткоїн, вартість якої у гривневому еквіваленті на кінець звітного періоду становила 100 млн грн і наявність якої під час проведення повної перевірки він не підтвердив. У декларації за 2022 рік встановлено відображення недостовірних відомостей щодо наявності криптовалюти на суму понад 48 млн грн. Неможливість підтвердити наявність частини криптовалюти декларант пояснив викраденням холодного криптогаманця та ключа до нього, а щодо іншої частини активу посадовець надав документи, які не дозволили підтвердити правдивість задекларованої інформації.

Ще один кейс: депутат Вінницької міськради у декларації за 2021 рік вказав відомості про наявність у члена його сім’ї криптовалюти, а саме біткоїна в кількості 20 токенів вартістю понад 2 млн грн і DOT майже на 7,5 млн грн, які не зміг підтвердити під час проведення повної перевірки. Водночас член сім’ї декларанта надав скриншот, який не дозволяє встановити правдивість зазначеної в декларації інформації, а щодо біткоїна також зазначив, що наразі втрачено доступ до активу на вказаній біржі. За результатами повної перевірки встановлено відображення недостовірних відомостей на загальну суму 12 млн грн.

Про тандем НАЗК та АРМА в питанні виявлення необґрунтованих закордонних активів чиновників

– З травня 2024 року НАЗК та АРМА посилили співпрацю в розшуку необґрунтованих активів за кордоном і при проведенні повних перевірок декларацій. Напрямок дуже цікавий, адже деякі наші чиновники, особливо після початку вторгнення рф, почали «гніздування» за межами країни, для чого вивозили з України кеш, який вкладали там у нерухомість. Скільки вже стягнено за рік таких активів до бюджету України; скільки й де знайдено виведеного та схованого за кордоном майна?

– Наразі триває пошук активів. І неправильно було б глобально поширювати такі відомості, адже йдеться про моніторинг способу життя, а будь-яка інформація про проведення моніторингу може нашкодити розслідуванню – через можливість фігурантів приховати, знищити дані тощо.

Щодо комунікації з АРМА, то завдяки цій співпраці ми набули ще один канал отримання інформації з-за кордону. Це важлива сфера діяльності для НАЗК, адже ми можемо зіставляти відомості, які виявляємо під час повних перевірок декларацій і моніторингів способу життя, отримувати дані про незадеклароване майно. Наприклад, АРМА відпрацьовувало 16 наших запитів.

Про конкретні випадки конфіскації активів (у співпраці з АРМА) зарано говорити, бо процедури наразі тривають і майно має конфісковуватися лише за рішенням суду. Але можу озвучити кілька  прикладів нашої роботи.

Начальник територіального сервісного центру м. Києва в березні 2022 року придбав п’ять апартаментів у курортних містах Грузії сумарною вартістю понад 7 млн грн. Загалом витрати посадовця та його родини на придбання рухомого й нерухомого майна сягають 20 млн грн. Ці матеріали направлені до Офісу Генпрокурора для подальшого їх внесення до ЄРДР. На основі них передбачено кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Але далі це вже розслідування правоохоронців, а потім – скерування матеріалів до суду й вирок.

Ще один приклад за ознаками незаконного збагачення. У депутата Одеської міськради зафіксовано наявність нежитлових приміщень й квартири в Одесі, автомобілів і будинку та земельної ділянки в Іспанії вартістю понад 40 млн грн. Усі матеріали направлено до правоохоронних органів для досудового розслідування за ознаками незаконного збагачення.

– Ви назвали кейси, у яких фігурує незадеклароване майно в Грузії, Іспанії. А чи співпрацюєте ви напряму в цих та інших країнах із відомствами-аналогами НАЗК?   

– Ми намагаємося налагоджувати комунікацію з держорганами інших країн. Але тут є певні прогалини, які не дають можливості повною мірою отримати потрібну інформацію, адже наші процедури є адміністративними. А, згідно зі ст. 43 конвенції ООН щодо запобігання корупції, запити в межах адмінпроцедур не є обов’язковими до виконання іноземними державами. Тому для нас важливою є співпраця з АРМА та з міжнародними організаціями, такими, як EPAC – Європейською мережею партнерів проти корупції, членом якої НАЗК стало наприкінці 2024 року.

Така комунікація дає можливість мати дані для перевірки відомостей, які ми отримуємо під час повних перевірок чи моніторингу способу життя. Важливим для нас, звісно, є користування іноземними реєстрами й базами даних з відкритим доступом.

Про можливе урізання функціоналу НАЗК із перевірки способу життя чиновників

– Антикорупційний комітет ВР пропонує обмежити повноваження НАЗК щодо перевірки чиновників. Зокрема, наприкінці березня підготував уже до другого  читання законопроєкт №12374-д, яким пропонується дозволити НАЗК проводити моніторинг способу життя чиновників та їхніх сімей виключно за період їх перебування на посаді. Що найбільше насторожує вас у цьому документі, які можливі наслідки і як це вплине на інструмент моніторингу способу життя чиновників?

– Правку про внесення змін до процедури моніторингу способу життя наразі відхилено – у проєкті закону для другого читання її немає. Та, звісно, вона може стати предметом дискусій уже в залі ВР. І це може створити серйозні проблеми для реалізації цієї важливої функції НАЗК. Автори правок пропонують змінити три ключові критерії.

Перший – можливість перевірки людини лише за період перебування на державній посаді. Які перестороги? НАЗК не зможе аналізувати інформацію про доходи й витрати за період поза межами перебування на держслужбі. І це призведе до того, що люди намагатимуться легалізувати доходи, набуті за попередній період.

Тобто в НАЗК не буде можливості проводити релевантне зіставлення даних за різні періоди життя декларанта.

Друга пропозиція депутатів – обмеження моніторингу життя лише членами сім’ї декларанта. Наслідки цього – можливість реєстрації майна службовцями на третіх осіб, перевірити відомості про яких НАЗК не матиме повноважень.

Третя пропозиція – це терміни. Законопроєктом відведено на моніторинг НАЗК максимум три місяці, що є досить проблемним. Цей термін не дає можливості якісно пропрацювати матеріали. А чим ретельніше зібрано докази необґрунтованості активів (це суми від 1,5 млн грн до 8,5 млн грн), тим краща наша комунікація з правоохоронцями, САП і тим більша ймовірність позитивного результату в суді. Але за три місяці все це нереально зробити й проаналізувати.

Наприклад, інформацію про третіх осіб ми можемо отримувати протягом 3–5 місяців і більше. І лише після цього матимемо змогу знову готувати запити, отримувати відомості про майно, яке може бути зареєстроване на сторонню особу, а фактично належати службовцю. 

– А які шанси на ухвалення цього законопроєкту?

– Про перспективи законопроєкту наразі сказати складно. Але ми розраховуємо на підтримку іноземних партнерів, які схвалюють нашу ефективність у цьому напрямі й теж висловлюють перестороги щодо обмеження функцій НАЗК.

Якщо говорити про нашу ефективність по лінії моніторингу способу життя, то, наприклад, за І квартал 2025 року НАЗК було направлено до САП 25 матеріалів щодо необґрунтованих активів. У свою чергу САП вже підготувала 17 позовів до суду.

Про корупційні ризики у сфері оборонних закупівель

– Зараз однією з найбільш гарячих є тема оборонних закупівель, бо саме в цій сфері наймасштабніші корупційні можливості (завдяки концентрації держкоштів). І мабуть, невипадково наприкінці лютого НАЗК розпочало аналіз корупційних ризиків під час закупівель систем БпЛА та засобів РЕБ для ЗСУ. Коли результати дослідження буде представлено громадськості?

– Наразі ми збираємо інформацію від усіх залучених держорганів і недержавних інституцій, щоб провести якісний аналіз, порівняти дані й потім уже формулювати рекомендації та обговорювати їх зі стейкхолдерами та держорганами, що беруть участь у процесі.

Усі розуміють, що закупівлі систем БпЛА та засобів РЕБ для ЗСУ – дуже серйозна й об’ємна сфера. Мінус у тому, що в деяких ситуаціях відсутні чітко прописані процедури проведення цих закупівель. По термінах зорієнтувати точно не можу, але ми планували закінчити цей процес влітку – ймовірно, у липні.

– На вашу думку, які виклики зараз стоять перед інституціями, що здійснюють оборонні закупівлі у 2025 році?

– Дуже складно коментувати цю сферу, бо в багатьох аспектах оборонні закупівлі пов’язані з державною таємницею. І коментувати їх із позиції держслужбовця, який має доступ до держтаємниці, – некоректно. Ба більше, не вся інформація може бути поширена. А обмежена кількість інформації, надана суспільству, може бути використана маніпулятивно.

Про антикорупційний експеримент у податковій  

– НАЗК має долучитися до контролю й оцінки антикорупційного експерименту в ДПС. Розкажіть про цей експеримент: як довго він триватиме, яка роль у ньому НАЗ, і на який результат очікуєте?

– Щодо термінів, то за українським законодавством, будь-який експериментальний проєкт може тривати не більше двох років.

– А як ви оцінюєте рівень корупції у ДПС та Держмитслужбі (бо в Національній стратегії доходів сказано, що низку реформ в оподаткуванні бізнесу та українців можна робити лише після зростання довіри суспільства до цих органів)?

– У своїй роботі ми спираємося на конкретні дані, підтверджені соціологічними опитуваннями та аналітичними дослідженнями. Тому для відповіді на ваше запитання скористаюся результатами дослідження НАЗК щодо сприйняття корупції та корупційного досвіду населення і бізнесу в Україні за 2024 рік.

Згідно з цими даними, митна сфера є найкритичнішою для підприємців в контексті корупційного досвіду. Тому ми закладаємо комплексні антикорупційні заходи на митниці в Державну антикорупційну програму. Також цього року ми проаналізуємо корупційні ризики в цій сфері та дамо рекомендації щодо їх усунення.

Водночас зауважу, що, згідно з наведеним опитуванням, корупція на митниці турбує переважно бізнес, для населення ця проблема гостро не стоїть на відміну, наприклад, від охорони здоров'я. Тобто корупційний досвід істотно відрізняється залежно від сфер і різних категорій громадян.

Про сприйняття корупції та антикорупційних органів українським суспільством

– Ви згадали дослідження НАЗК про сприйняття корупції, оприлюднене наприкінці січня 2025 року. Дійсно, згідно з його результатами, в Україні стрімко погіршилася оцінка рівня корупції: 79,4% населення та 76% бізнесу вважають корупцію другою з основних проблем (після війни). До того ж більшість опитаних вважають, що 2024 року. рівень корупції зріс – і це найгірша оцінка ефективності антикорупційної діяльності держорганів за останні чотири роки. А як ви оцінюєте роботу НАЗК та інших антикорупційних органів: у чому причини зростання корупції в Україні серед посадових осіб?

– Наше дослідження проведене серед населення та бізнесу і стосується сприйняття людьми рівня корупції в Україні. Дійсно, майже 80% українців вважають корупцію проблемою №2 після війни. Але в дослідженні ми наводимо й інші цифри – скільки людей стикнулося з корупцією. І ця цифра з року в рік стабільно зменшується. У 2023 році вона становила 21%, а зараз – 18,6%. Можна також згадати дослідження 2015 року, коли реальний корупційний досвід мали понад 70% українців.

Щодо оцінки роботи антикорупційних органів. Наприклад, кількість вироків ВАКС зростає постійно. Корупціонери отримують вироки та несуть покарання. Не сказав би, що це показник зростання корупції. Радше це показник того, наскільки ефективна діяльність антикорупційних органів. Якщо повернутися на 10–12 років назад – корупція теж мала місце, але про неї ніхто не говорив. І конкретних випадків притягнення до відповідальності тоді не фіксувалося. Тому, як на мене, зараз ефективність діяльності антикорупційної інфраструктури – найвища.  

– Але на думку пересічних українців антикорупційні органи не відпрацьовують той масив коштів, який на їх утримання витрачає держава. Можливо, був би кращим і більш стимулювальним варіант «самозабезпечення» – скільки й з якими сумами викрили корупціонерів, стільки й заробили (наприклад, 25–35% від суми поверненої державі). Не знайшли жодного корупціонера – нічого не заробили. Як ви вважаєте, це чесно?

– Я не говоритиму про інші антикорупційні установи, скажу про НАЗК. Неможливо реалізувати такий варіант «самозабезпечення», маючи функції, які не передбачають відшкодування збитків або іншого варіанту отримання коштів. А таких функцій у НАЗК орієнтовно 80%.

Я говорю про формування політики, просвітницькі напрями, дослідження корупційних ризиків тощо. До того ж «самозабезпечення» може провокувати корупційні ризики в діяльності органів, до прикладу накручування статистики тощо. Система антикорупційних органів України є досить хорошим прикладом для інших країн Європи. Понад 10 років тому наша країна потребувала їх створення – і ми це зробили.

Про виконання антикорупційних рекомендацій НАЗК держорганами

– Ви сказали, що не всі держструктури дослухаються до рекомендацій вашого відомства. Восени 2024 року НАЗК опублікувало аналіз 10 корупційних ризиків експериментального проєкту з відновлення та їхні наслідки. Чи усунуло за цей час ДАВРІУ якісь із них – взагалі якась зворотна реакція була? Бо в нещодавньому інтерв’ю Mind Сергій Сухомлин на запитання, чи працює ДАВРІУ над усуненням корупційних ризиків за порадами від НАЗК, заявив, що агентство дослухається до порад усіх, хто їх пропонує. Але має свій шлях і знає, що слід виправляти.   

– Ми постійно проводимо зріз імплементації наших рекомендацій. Наприклад, нещодавно оцінювали виконання наших рекомендацій з усунення корупційних проявів МСЕК. Якщо ж говорити про антикорупційні експертизи проєктів нормативно-правових актів, то понад 90% наших рекомендацій держоргани враховують і реалізують.     

Наші висновки ми використовуємо при нових антикорупційних експертизах. Нещодавно нам надходив такий від ДАВРІУ. Цей акт, для прикладу, містив корупційно ризиковані норми. Прислухавшись до наших аргументів, які базувалися на підставі дослідження, розробник погодився на внесення змін до проєкту.

Також якщо зацікавлені сторони не працюватимуть над реалізацією наших рекомендацій, вони можуть отримати їх у майбутній ДАП. А аргументи для включення у ДАП уже наведені у відповідних дослідженнях.

– А який термін НАЗК встановлює для виконання своїх рекомендацій? 

– Згідно із законодавством, ми не можемо встановлювати терміни. Якщо ці рекомендації стають частиною Державної антикорупційної програми, то в ній зазначаються певні строки їх виконання й конкретні виконавці. Все це затверджується постановою Кабміну, яка є обов’язковою до виконання зазначеними в ній держорганами.

Про статистику моніторингів способу життя чиновників і нову Антикорупційну стратегію

– За керівництва Олександра Новікова НАЗК зосереджувалося на проведенні моніторингу способу життя чиновників. Тоді провели 562 моніторинги способу життя суб’єктів декларування, сформували 14 обґрунтованих висновків із виявленими ознаками незаконного збагачення на загальну суму 503 млн грн. Скільки моніторингів проведено за час вашого перебування на посаді, скільки висновків складено та на яку загальну суму?

– Моніторинг способу життя посадовців розвивається, тому кількість матеріалів і результатів лише зростатиме. Наприклад, за 2024 рік було проведено 167 моніторингів способу життя, з них 42 матеріали – з виявленими ознаками необґрунтованих активів і незаконного збагачення майже на 740 млн грн – скеровано до правоохоронних органів. Також складено 22 обґрунтованих висновки з виявленими ознаками незаконного збагачення більш як на 650 млн грн, кільком посадовцям правоохоронці повідомили про підозру.

За І квартал 2025 року за нашими матеріалами ВАКС задовольнив позови САП та ухвалив рішення про цивільну конфіскацію на 27,2 млн грн.

– Наразі розробляється проєкт нової Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Чим вона відрізнятиметься від попередньої – у чому її «революційність» і коли буде офіційно представлена? 

– Доволі якісним продуктом була Антикорупційна стратегія за попередній період (2021–2025 роки). Вона приносить користь державі й мінімізує корупційні ризики. Особливість нової стратегії – не в її революційності, а в поступальності. На цьому наголошують наші міжнародні партнери.

Йдеться про те, щоб дотримуватися поступальності процесів – від попередньої Антикорупційної стратегії до нинішньої, з урахуванням результатів і прогалин, допущених у попередньому періоді, а також виконання заходів, не реалізованих у попередній Антикорупційній стратегії.

Звісно, ми вдосконалюємо свою методологію, процеси та залучаємо широке коло експертів для проведення досліджень. Тому це комплексний підхід.

Плануємо до 1 серпня завершити розробку проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Далі – громадські обговорення та погоджувальні процедури. Подальше ж просування цього стратегічного документа цілком залежатиме від політичної волі уряду та парламенту. До речі, попередня Антикорупційна стратегія (2021–2025) була затверджена лише 2022 року.