Ліміт у 100 тис. грн на карткові перекази та реєстр «дропів». Які нові обмеження чекають на власників банківських карток?
І як не потрапити до списку «поганих» клієнтів банку
З 1 червня 2025 року банки в черговий раз посилять обмеження на р2р-перекази – платежі між картками фізичних осіб.
Максимальний ліміт знизиться зі 150 тис. грн до 100 тис. грн на місяць для вихідних р2р-платежів за всіма рахунками / картками, які відкриті у клієнта в одному банку.
Якщо власник рахунку захоче надіслати іншим фізособам протягом місяця суму, що перевищує це обмеження, він буде зобов'язаний надати банку документи, що підтверджують джерело походження коштів.
Нагадаємо, що з 1 жовтня 2024 року Національний банк запровадив ліміт для карткових переказів між фізособами в сумі до 150 тис. грн на місяць для вихідних платежів за всіма рахунками, які відкриті в одному банку.
Такий крок НБУ пояснив необхідністю розв’язати проблему «дропів» чи «фінансових мулів», які за винагороду надають доступ до своїх карток і рахунків третім особам. За даними Нацбанку, «дропи» фігурують у різноманітних схемах. Це виведення виграшів у нелегальних казино, операції з обміну криптовалюти, зарахування оплати за товари / послуги з метою ухилення від оподаткування та навіть легалізація коштів від продажу наркотиків чи зброї.
Трохи пізніше, у грудні 2024 року, НБУ й учасники банківського ринку підписали меморандум, у межах якого банки зобов'язалися посилити контроль за картковими переказами та посилювати обмеження щодо р2р-платежів. Саме цей меморандум передбачає поетапне зниження лімітів на перекази між рахунками фізосіб.
Mind розбирався, кого торкнуться обмеження та які ще «сюрпризи» готують банки своїм клієнтам.
Що взагалі відбувається з обмеженнями на р2р-платежі
Нацбанк вводив ліміт на р2р-перекази тимчасово, щоб банки змогли виробити алгоритм роботи з картковими операціями фізосіб і згодом самостійно встановлювати обмеження.
По суті так і сталося. Після того, як банки підписали згаданий меморандум, паралельно з обмеженнями НБУ вони почали використовувати власну шкалу лімітів.
З 1 лютого 2025 року мінімальну обмежувальну суму на вихідні платежі для одного клієнта в одному банку було встановлено у розмірі 50 тис. грн на місяць, максимальна сума становила 150 тис. грн на місяць.
З 1 червня 2025 року мінімальна сума на вихідні платежі залишиться незмінною – 50 тис. грн на місяць, максимальна сума знизиться до 100 тис. грн на місяць.
При цьому НБУ ще 1 квітня вирішив не продовжувати регуляторне обмеження в розмірі 150 тис. грн на місяць для переказів фізосіб з картки на картку.
Як пояснивНацбанк, банки змогли напрацювати спільні рішення, щоб мінімізувати можливості для використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності. Тобто, на думку НБУ, банківський сектор самотужки справляється з моніторингом та контролем р2р-операцій, тому додаткові обмеження з боку Нацбанку (поки що) не потрібні.
Якими будуть правила карткових переказів із 1 червня
До меморандуму про застосування лімітів до переказів між картками приєднався 51 банк (із 60 платоспроможних), а також дві небанківські фінансові компанії RozetkaPay та NovaPay, через які проходить великий обсяг операцій фізосіб.
Починаючи з 1 червня всі підписанти меморандуму будуть:
- для клієнтів із низьким та середнім рівнем ризику встановлювати ліміт до 100 тис. грн на місяць;
- для клієнтів із високим рівнем ризику встановлювати ліміт у розмірі до 50 тис. грн на місяць.
Причому обмеження стосуються вихідних платежів не лише за реквізитами картки, а й за номером IBAN.
Ліміт не діятиме лише в тому випадку, якщо клієнт переказує кошти між своїми картками (рахунками), які відкриті в одному банку.
Фізособ, які не можуть обґрунтувати свої доходи (докладніше про це нижче), стосується ще одне обмеження: вони не зможуть відкривати в одному банку більше трьох поточних чи карткових рахунків (депозитні, кредитні, соціальні рахунки не враховуються).
Як банк визначає ступінь ризиковості клієнтів
Рівень ризику – індикатор досить розпливчастий і кожна фінустанова може трактувати його по-своєму.
Якщо виходити з практики застосування обмежень за рахунками та картками фізосіб, то найбільшу довіру мають клієнти з підтвердженими доходами. Наприклад, це зарплата, стипендія чи соціальна допомога, надходження від продажу товарів і послуг.
Втім, навіть якщо клієнт не має обґрунтованого джерела доходу, банк усе одно може віднести його до низької або середньої групи ризику. Тому що на ризиковість впливає також історія взаємовідносин із банком – обороти за рахунками за минулі місяці / квартали / роки, наявність депозитів, кредитів тощо.
Але наявність легального доходу все ж дає більше переваг. По-перше, фізособа має право відкривати більше трьох рахунків в одній валюті в банку, і по-друге, місячний ліміт за його рахунками дорівнюватиме підтвердженому доходу. Скажімо, якщо дохід становить 200 тис. грн на місяць, то й максимальний ліміт для вихідних р2р-платежів буде не 100 тис. грн, а вдвічі більше.
У високу групу ризику відповідно потрапляють клієнти, які не лише нездатні підтвердити походження коштів на своїх рахунках, а і які здійснюють підозрілі операції.
Підозрілими банки, зазвичай, вважають:
- велика та регулярна кількість карткових переказів, навіть дрібними сумами;
- різке збільшення оборотів за рахунками – як вхідних, так і вихідних платежів;
- нетипові трансакції – раніше клієнт оплачував карткою продукти в магазинах та комуналку, але раптово на його карту почало надходити багато платежів, які він пересилає іншим фізичним особам.
Важливо й те, що клієнт, який вважався низькоризиковим учора, завтра може стати високоризиковим, якщо його доходи, на думку банку, стануть непрозорими, а операції – сумнівними.
Як збільшити чинний ліміт для р2р-платежів
Для того щоб з'ясувати рівень обмежень за рахунками, клієнт може звернутися до служби підтримки банку за відповідною інформацією. Крім того, багато банків вказують персональний ліміт у своїх мобільних застосунках.
Якщо власник рахунку досяг ліміту на вихідні перекази в поточному місяці та хоче його збільшити, необхідно надати документи, що засвідчують походження коштів.
Такими підтверджувальними документами можуть бути (список не вичерпний, залежить від вимог конкретного банку):
- декларація про майновий стан і доходи, яка подається до податкової на рік;
- довідка за формою ОК5/ОК7, яка містить відомості про щомісячний дохід, з якого утримується єдиний соцвнесок;
- довідка від Державної податкової служби про суму отриманих доходів і сплачених податків;
- виписки та квитанції з інших банків, що містять інформацію про виплати (відсотки) за депозитними договорами;
- виписка / довідка про надходження на рахунок доходів у вигляді гонорарів, премій, призів тощо;
- нотаріально засвідчений договір про продаж чи здачу в оренду нерухомості;
- здійснення волонтерської діяльності (для цього фізична особа має бути офіційно зареєстрована як волонтер).
Варто зазначити: якщо у клієнта за умовчанням діє обмеження в 50 тис. грн вихідних переказів на місяць, а він планує підняти ліміт до 75 тис. грн , то банк вимагатиме підтвердити дохід, який еквівалентний усій сумі нового ліміту – 75 тис. грн.
Реєстр «фінансових мулів» і відповідальність за махінації з картками
Одним із наступних кроків з боку банків стане створення централізованого реєстру фізосіб, які мають ознаки «фінансових мулів». Цей реєстр банки використовуватимуть як додаткове джерело для вивчення клієнтів.
За даними НБУ, за 2024 рік обсяг переказів між картками фізосіб становив 1,32 трлн грн, а сума однієї такої операції в середньому досягала 2000 грн. При цьому частка р2р-платежів, пов'язаних із «дропами», становить близько 15%, що еквівалентно 200 млрд грн на рік.
Як розповів в інтерв'ю «Хроніки економіки» директор департаменту інтегрованого нагляду за банками НБУ Андрій Котюжинський, Нацбанк спільно з депутатами працює над текстом законопроєкту, який необхідний для запуску реєстру. Цей законопроєкт Верховна Рада може розглянути до кінця 2025 року.
За попередньою інформацією, реєстр наповнюватимуть банки та інші провайдери платіжних послуг, а НБУ адмініструватиме реєстр і забезпечуватиме конфіденційність даних.
На власників карток або рахунків, які потраплять до реєстру, фінустанови накладатимуть додаткові обмеження – на обсяги грошових переказів і зняття готівки.
Якщо фізособа отримає статус «дроп», то він буде активний 12 місяців. Очевино, йдеться про те, що, коли клієнта банку не буде помічено в підозрілих операціях, то через рік його виведуть із-під моніторингу та знімуть обмеження.
До речі, до створення реєстру має намір приєднатись і Національна поліція. Голова Нацполіції Іван Виговський в інтерв'ю «Українським новинам» розповів, що органи поліції вже взаємодіють із банками та обмінюються інформацією щодо карткових операцій. За словами Виговського, 70% випадків шахрайства в Україні пов'язані саме з «дропами».
Обсяги махінацій з картками фізосіб і справді зростають. За статистикою НБУ, сума збитків від шахрайства з використанням платіжних карток у 2024 році проти 2023 року зросла на 37% – до 1,1 млрд грн. Середня сума однієї незаконної операції збільшилася рік до року на 39% – до 4,25 тис. грн.
Як уточнив Виговський, у майбутньому дані «фінансових мулів» будуть акумульовані в окремому реєстрі, у наповненні якого правоохоронці теж хочуть брати участь. Також Нацполіція вже розробила поправки до законодавства про запровадження відповідальності для «дропів».
Отже, з часом карткові перекази все більше будуть затиснуті регуляторними рамками. І навряд чи банки знімуть обмеження на р2р-платежі в майбутньому, а зниження максимальної суми ліміту до 100 тис. грн з 1 червня, найімовірніше, не останнє.
Крім того, поява реєстру «дропів» дозволить банкам визначати ступінь ризику та благонадійності клієнта ще навіть до того, як він відкрив рахунок або оформив картку.
Тому для того, щоб банк не ставив зайвих запитань, потрібно мати зрозумілі та легальні джерела доходів. Тим клієнтам, які не зможуть підтвердити походження коштів, слід готуватися до обмежень, у гіршому разі – до заморожування коштів на картах і повного закриття рахунків.