Експортери готуються до погіршення умов торгівлі із Євросоюзом. 5 червня закінчується дія «торговельного безвізу» між Україною та ЄС, який давав можливість українським товарам потрапляти на територію країн європейської співдружності без квот та мит.
Але єврочиновники ще на початку 2025 року попередили про те, що Єврокомісія має намір після 5 червня повернути мита (передусім на сільгосппродукцію), які ЄС скасував улітку 2022 року.
Члени українського уряду обіцяють «дотиснути» Євросоюз і домогтися, щоб пільгові умови залишилися хоча б частково. Проте поки що жодних конкретних рішень і домовленостей немає.
Якщо ЄС буде непохитним і допускати українські товари на ринок лише за умови застосування мит, експорт з України за 2025 рік може скоротитися на 10% порівняно з очікуваними обсягами, а ВВП втратить майже 1%.
Mind розбирався, що відбувається із зовнішньою торгівлею і до яких наслідків може призвести скасування «торговельного безвізу».
За свіжими даними Державної митної служби, експорт українських товарів за січень-квітень 2025 року скоротився на 7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $13,3 млрд. Зокрема, експорт до Євросоюзу зменшився на 6%, а до інших регіонів, таких як США, Канада, Азія, Африка тощо – впав на 9%.
Імпорт товарів в Україну за ці ж чотири місяці (рік до року) зріс на 13%. Поставки з ЄС збільшилися на 5%, із США, Канади, Китаю, Індії та інших регіонів (крім так званого СНД) – на 22%.
Сумарний зовнішньоторговельний оборот України за січень-квітень 2025 року дещо перевищив $38 млрд, що на 5% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Ключовим торговим партнером України залишається Євросоюз із часткою товарообігу на рівні 51%, на другому місці – США, Канада, Азія, Африка та інші країни із часткою у розмірі 47%, на третьому місці держави СНД, їх частка у товарному обороті лише близько 2%.
Основні показники зовнішньої торгівлі України за січень–квітень 2025 року
| Країни/регіони | Експорт, млрд USD | Темп до 4 міс. 2024 р. | Імпорт, млрд USD | Темп до 4 міс. 2024 р. | Товарообіг, млрд USD | Темп до 4 міс. 2024 р. |
| Євросоюз | 7,75 | -6% | 11,72 | 5% | 19,47 | 0% |
| США, Канада, Китай та інші | 4,92 | -9% | 12,83 | 22% | 17,75 | 11% |
| СНД | 0,62 | 10% | 0,26 | -9% | 0,88 | 4% |
| Усього | 13,3 | -7% | 24,8 | 13% | 38,09 | 5% |
За даними Держмитниці
Найбільше Україна продає за кордон продукцію АПК – зернові, жири та олії, насіння і плоди олійних культур. Ці товари займали частку у розмірі 42% всього обсягу експорту за січень-квітень. Ще близько 14% становив експорт продукції металургії та добувної промисловості.
ТОП-15 видів продукції, яка була експортована з України у січні-квітні 2025 року
| Вид продукції | Експорт, млрд USD |
| Зернові культури | 2,78 |
| Жири та олії | 2,10 |
| Чорні метали | 1,00 |
| Руди, шлак і зола | 0,91 |
| Електричні машини та обладнання | 0,79 |
| Насіння та плоди олійних, солома і фураж | 0,73 |
| Деревина і вироби з деревини, деревне вугілля | 0,51 |
| Залишки харчової промисловості, корми для тварин | 0,49 |
| М'ясо та їстівні субпродукти | 0,39 |
| Вироби з чорних металів | 0,33 |
| Меблі, постільні речі, матраци, світильники | 0,32 |
| Ядерні реактори та котли | 0,25 |
| Молоко та молочні продукти, яйця птиці, мед | 0,19 |
| Цукор і кондитерські вироби з цукру | 0,18 |
| Готові продукти із зерна, борошна, крохмалю, молока | 0,14 |
За даними Держмитниці
В імпортних товарах, які завозяться до України, переважають електроприлади та інше технічно складне обладнання, його частка – 14%. Ще близько 13,4% складає імпорт енергоносіїв, 10,4% – імпорт наземного транспорту та 8% – імпорт обладнання для енергетичної галузі: ядерні реактори, котли, турбіни.
ТОП-15 видів продукції, яка була імпортована в Україну у січні-квітні 2025 року
| Вид продукції | Імпорт, млрд USD |
| Електричні машини та обладнання | 3,39 |
| Палива мінеральні, нафта, воски мінеральні | 3,32 |
| Наземний транспорт | 2,57 |
| Ядерні реактори та котли | 2,01 |
| Пластмаси, полімери та вироби з них | 0,95 |
| Фармацевтична продукція | 0,79 |
| Хімічна продукція | 0,68 |
| Літальні та космічні апарати | 0,58 |
| Прилади та апарати оптичні | 0,57 |
| Добрива | 0,56 |
| Чорні метали | 0,50 |
| Каучук, гума та вироби з них | 0,33 |
| Їстівні плоди та горіхи | 0,33 |
| Вироби з чорних металів | 0,33 |
| Риба та ракоподібні | 0,30 |
За даними Держмитниці
Починаючи з червня 2022 року між Україною та ЄС діяли особливі правила торгівлі, згідно з якими український експорт надходив на територію Євросоюзу без будь-яких квот та обмежень (мит). Такий пільговий режим був закріплений рішеннямЄвропарламенту таРади Європивід 30 травня 2022 року та отримав назву «торговельний безвіз».
Влітку 2023 року Європарламент вирішив продовжити дію торгових преференцій для України ще на рік. Але після того, як наприкінці 2023 року розпочалися масові страйки фермерів у Польщі, Угорщині та Німеччині, ЄС під тиском протестувальників обмежив безмитне ввезення деяких українськихсільгосптоварів– м'яса птиці, яєць, цукру, кукурудзи, меду. Хоча загалом «торговельний безвіз» формально продовжував діяти.
Але у 2025 році, з наближенням дати закінчення дії режиму безмитної торгівлі, від представників європейської та української влади все частіше почали надходити заяви про те, що «торговельний безвіз» пролонговано не буде.
Зокрема, європарламентарі ще 8 травня проголосувализа поновлення квот та тарифних мит для українського експорту. А 22 травня представник Єврокомісії з економічних питань Балаж Уйварі на прес-брифінгу у Брюсселі повідомив, що ЄС не прагне продовження пільгових умов і має намір зосередитися на угоді про вільну торгівлю, яка діє між Україною та Євросоюзом з 2016 року. Також він заявив, що Єврокомісія затвердила перехідні заходи для українського експорту, які почнуть діяти з 6 червня, але не уточнив, у чому полягає їх суть.
Заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка, як цитує його агентство «Інтерфакс-Україна», сказав, що найгірший сценарій, який можливий – це повернення з 6 червня умов торгівлі, які діяли до червня 2022 року.
Довоєнний режим експорту до Євросоюзу передбачав застосування мит до українських товарів. Щоправда, шкала таких тарифів була неоднорідна. Для 166 видів продукції діяв перехідний період та митні платежі становили 0,5-1%. У той же час для українських труб застосовувалися мита у розмірі 8%, а з кожної тонни металопрокату стягувався тариф у розмірі 60 EUR.
Але оскільки близько 54% українського експорту до ЄС становить продукція сільського господарства (дані Центру економічних стратегій за 2024 рік), то саме для АПК скасування безмитного ввезення є вкрай болючим питанням.
Отже, що стосується українського агроекспорту, то близько 40 видів сільгосппродукції потрапляли до Євросоюзу в рамках безмитних квот. Наприклад, у 2021 році квота на м'ясо птиці та напівфабрикати з пташиного м'яса сягала 90 тис. тонн, квота на пшеницю та пшеничне борошно – 1 млн тонн, на кукурудзу та кукурудзяне борошно – 650 тис. тонн, на яйця – 6 тис. тонн, на свинину – 40 тис. тонн, на цукор – 20,1 тис. тонн.
Експорт, який перевищував зазначені квоти, обкладався широкою шкалою мит. Наприклад, для пшениці та пшеничного борошна діяв тариф у розмірі 95-175 євро/тонна, для ячменю та ячмінного борошна – 93-171 євро/тонна, для цукру – 0,4-51 євро/тонна, для яєць – 16,7-142,3 євро/тонна.
Якщо Україна та ЄС повернуться до колишніх умов співпраці, наслідки для економіки будуть досить неприємними.
За оцінками Мінекономіки, які приводить видання Forbes, негативний внесок у зростання ВВП України може скласти до 1 в. п. А на думку глави фінансово-податкового комітету парламенту, народного депутата Данила Гетманцева, скасування «торговельного безвізу» може призвести до скорочення експорту на 3,5 млрд євро (майже $4 млрд) на рік.
Експерти консалтингової компанії Ukraine Economic Outlook (UEO) очікують, що експорт у 2025 році складе $37,5 млрд. Але цей прогноз не враховує скасування пільгового режиму торгівлі з ЄС.
Відповідно, без «торговельного безвізу» експорт за підсумками 2025 року може скоротитися до $33,5 млрд, що на 19,5% менше, ніж Україна продала за кордон у 2024 році.
У той же час імпорт товарів протягом 2025 року за оцінками UEO досягне $74,4 млрд. Таким чином, з урахуванням можливого падіння експорту негативне сальдо зовнішньої торгівлі України становитиме майже $41 млрд, що на 41% більше, ніж від’ємне сальдо у 2024 році.
Прогнози для зовнішньої торгівлі України на 2025 рік
| Показник | При збереженні безмитного експорту | При скасуванні «торговельного безвізу» |
| Експорт | $37,5 млрд | $33,5 млрд |
| Імпорт | $74,4 млрд | $74,4 млрд |
| Сальдо | -$36,9 млрд | -$40,9 млрд |
Дані UEO та розрахунки Mind
Тарас Качка пообіцяв, що українська сторона намагатиметься домовитись про нові параметри лібералізації торгівлі, щоб Україна не мала складнощів із доступом на ринок ЄС.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, виступаючи 16 травня у Верховній Раді, зі свого боку заявив, що уряд розраховує до 5 червня затвердити перехідний механізм. Він дозволить зберегти вільну торгівлю з ЄС до того часу, поки Україна та Євросоюз не внесуть зміни до статті 29-4 Угоди про Асоціацію. Ця стаття регулює застосування ввізного мита на товари в рамках взаємної торгівлі.
Але якщо виходити з позиції та настроїв ЄС, то повного повернення до колишніх умов швидше за все не буде. Тому вже зараз можна говорити про те, що скорочення експорту не тільки не лише змусить український бізнес шукати нові ринки збуту, а й призведе до падіння валютної виручки, посилення тиску на курс та ціни. Це означає, що очікуване Нацбанком зростання ВВП у 2025 році на рівні 3,1% навряд чи буде досягнуто, так само як і уповільнення темпів інфляції до 8,7% до кінця року теж виглядає малоймовірним.