Зовнішня торгівля оживає? Уряд рапортує про майже довоєнні показники
Завдяки чому це стало можливим і які прогнози на майбутнє. Інфографіка
Міністерство економіки розповіло, що сталося з українською зовнішньою торгівлею у травні. Загалом скоротились як експорт, так і імпорт. Хоча фізичні обсяги торгівлі (у тоннах) наблизилися до довоєнних показників, а саме – лютого 2022 року.
Обсяг експорту товарів у травні поступився лише квітню, який став рекордним за останні два роки. Скорочення експорту пов'язане з падінням постачання зернових культур. Імпорт також дещо просів. Причина – зменшення ввезення в Україну нафтопродуктів в умовах їхнього подорожчання та профіциту дизелю на внутрішньому ринку.
Проте зовнішня торгівля нехай і повільно, але відновлюється. Особливо після складного 2023 року, протягом якого надходження від експорту стали одними з найнижчих за останнє десятиліття, що пов'язано як із війною загалом, так і з проблемами в логістиці зокрема.
Експорт, імпорт та сальдо зовнішньої торгівлі. Надходження від експорту у травні становили $3,34 млрд, що на 0,5% менше, ніж у квітні. Імпорт скоротився на 7% проти квітня і становив $5,1 млрд.
Отже, негативне сальдо зовнішньої торгівлі у травні досягло «мінус» $1,76 млрд.
Загалом за п’ять місяців 2024 року експорт товарів становив $16,8 млрд, імпорт – $27 млрд, зовнішньоторговельне сальдо – «мінус» $10,2 млрд.
Що експортуємо? Як повідомив заступник міністра економіки – торговельний представник України Тарас Качка, у травні традиційно скорочується експорт зернових, які були зібрані в рамках тогорічного врожаю. У травні 2024 року проти квітня експорт кукурудзи зменшився на 452 000 тонн, до 3,6 млн тонн, а експорт пшениці – на 285 000 тонн, до 1,6 млн тонн. Це очікувано позначається на загальному обсязі експорту.
Водночас відбувся сплеск постачання металургійної продукції. Проти квітня експорт напівфабрикатів зріс на 40%, плаского прокату – на 17%, безшовних труб – на 50,2%.
Загалом сільгосппродукція і металургійна продукція у поточних умовах зберегли статус основи українського експорту. Якщо виходити з даних Державної митної служби за січень – квітень, на ці дві товарні групи припадає приблизно 75% усіх продажів товарів за кордон. За підсумками п’яти місяців картина залишилася плюс-мінус такою самою.
Що відбувається з логістикою? Морські шляхи є основним каналом постачання української продукції на закордонні ринки. Морем у травні перевезено 8,5 млн тонн товарів. Щоправда, це на 1 млн тонн менше, ніж у квітні.
Після тривалої блокади західного кордону поновлюється експорт автотранспортом. Цей логістичний канал забезпечив у травні перевезення 0,9 млн тонн вантажів, що на 10,7% більше, ніж у квітні.
Щодо залізничних перевезень, то аналітична агенція Rail. Insider підрахувала: у травні цей вид транспорту в експортному сполученні перевіз майже 3,1 млн тонн зернових. Але є важливе уточнення: залізницею із цього обсягу 89% продукції (2,76 млн тонн) було доставлено до портів і лише 11% (0,34 млн тонн) перевезено через кордон України.
З ким найактивніше торгує Україна? Ключовими експортними партнерами залишаються Євросоюз та Азія.
За оцінками Мінекономіки, експорт до ЄС у травні зріс на 1,7% – до $1,87 млрд. У тому числі експорт до Польщі проти квітня збільшився відразу на 12% – до $366 млн. Водночас експорт до Китаю у травні скоротився до квітня на 30% – до $256 млн. Це пов'язано з тим, що Піднебесна купує в України переважно кукурудзу. А саме обсяги її постачання і зменшились у травні.
Експорт до Індії, яка також є великим торговим партнером, зріс на 85% – до $148 млн. Основу товарних постачань до цієї країни становить соняшникова олія, продажі якої у травні збільшилося на 13,7% – до 714 000 тонн.
До речі, торгівля між Україною та СНД скоротилася до мінімуму. За даними Держмитниці, у січні – квітні на ці країни припадало лише 4% експорту.
Чого очікувати до кінця року? Якщо порівняти підсумки зовнішньої торгівлі за січень – травень 2024 року з аналогічним періодом 2023 року, зростання експорту становило приблизно 2%, імпорту – 6,3%. Зовнішньоторговельний оборот зріс на 4,5%.
За умови, що безпекові ризики не посилюватимуться, ситуація на кордоні із сусідніми країнами Євросоюзу вирівняється і бізнес-активність в Україні не буде суттєво погіршуватись, за підсумками 2024 року можна розраховувати на зростання зовнішньої торгівлі.
Окрім того, український експорт залежить від ситуації на світовому ринку. Поки що вона радше сприятлива, ніж навпаки. Зокрема, США наприкінці травня ухвалили рішення продовжити безмитний режим для ввезення української сталі. Аналогічна пільга діє для українських металургів і в ЄС.
Для аграріїв теж усе складається непогано. Індекс продовольчих цін ФАО, який визначає рух цін на ключові види сільгосппродукції, зростає вже три місяці поспіль. Якщо така тенденція зберігатиметься, то новий урожай 2024 року українські фермери зможуть продавати за вигіднішими цінами, що загалом підтримає експорт і стимулюватиме приплив валюти в Україну.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: editor@mind.ua.
