«Вершники апокаліпсису телекому»: як через демпінг загострився конфлікт між мобільними операторами та інтернет-провайдерами

У телеком-індустрії – черговий «шторм». На цей раз інтернет-провайдери звинувачують мобільних операторів у недоброчесній конкуренції та ухилянні від сплати податків.

Останні свою роль заперечують, втім одночасно виступають проти законопроєкту, в якому є «механізм» приборкування цієї «недоброчесної конкуренції».

Mind зібрав позиції сторін конфлікту, перевірив «покази» і пояснює, у чому проблема та чи у змозі її розв’язати запропоновані зміни законодавства.

Раніше ми розповідали про «ручне» переведення невеликих інтернет-провайдерів на загальну систему оподаткування. Учасники ринку виграли в судах у податкової вже близько 150 справ. Також Mind писав про конфлікт між індустрією та регулятором.

Про яку саме недоброчесну конкуренцію йдеться

Інтернет-провайдери вважають, що деякі мобільні оператори демпінгують за допомогою перехресного субсидування (кроссубсидування): тобто надають послуги фіксованого інтернету за цінами нижче за собівартість або взагалі безоплатно, а збитки субсидують із доходів від мобільного зв’язку.

І заборонений він не випадково. Використання кроссубсидування може призвести до ухиляння від сплати податків.

«Яку б систему оподаткування не використала компанія, якщо послуга коштує 0 грн – податків буде також 0 грн. Проте витратна частина в послугах, звісно, є. Але ці кошти ховаються у витратах на мобільний зв’язок, що фіктивно завищує витрати саме на мобільний зв’язок. У підсумку держава втрачає податки, які необхідні для ведення оборони проти ворога», – пояснює співвласник інтернет-провайдера «Павутина», член комітету Інтернет Асоціації України (ІнАУ) з питань захисту економічної конкуренції Олександр Арутюнян.

Голова правління ІнАУ Олександр Савчук уточнює, якщо використовується кроссубсидування, то компанія:

• не платить податок на прибуток із послуги, яку продає нижче собівартості;
• зменшує обсяг сплати податку на прибуток з інших послуг, за рахунок яких субсидується перша послуга, – через збільшення витрат.

У чому ще проблема

Вона комплексна та складається з різних «пазлів», накопичення яких може призвести до стагнації всієї індустрії та серйозних проблем в абонентів, вважають опитані Mind інтернет-провайдери.

Найактуальніша загроза в умовах війни – зменшення автономності мереж.

«Україна другий рік поспіль посідає перше місце у світі за показником стабільності фіксованого інтернету. Втім і раніше була в лідерах. Чому? Бо в Україні є дещо краще, ніж у ЄС, а саме конкуренція на ринку фіксованого зв’язку, де майже кожен учасник галузі має свою автономну оптичну мережу. Тобто багато гравців мають незалежні мережі. І коли уламки ракет чи прямі влучання пошкоджують окремі мережі, то, як правило, це не може повністю знищити послуги зв’язку в регіоні: є альтернативні мережі інших операторів», – пояснює Олександр Арутюнян.

Падіння «якості» мереж. «Ринок фіксованого зв’язку потребує постійних вкладень у модернізацію через високу конкуренцію. Швидкості доступу зростають, плюс війна додає постійні виклики. Щоб бути конкурентними – доводиться постійно міняти обладнання на сучасніше, вкладатися в енергонезалежність, забезпечувати якісний зв’язок і вдень, і вночі, і під час блекаутів. Це роблять переважно малі та середні провайдери. А мережі деяких великих гравців зі старими технологіями не працюють ані під час блекаутів, ані після обстрілів», – вважає директор інтернет-провайдера «Еліт-Лайн» (Краматорськ) Микола Кучерук.

Та додає: «Але є і інший шлях конкуренції – не вкладатися в розвиток фіксованих мереж або вкладатися лише на паперах, а використовувати системний демпінг завдяки надходженням з іншого бізнесу».

У підсумку кроссубсидування може призвести до зниження інвестицій у мережі й у невеликих гравців через падіння їхніх доходів, спричинене демпінгом великих компаній.

Зниження якості обслуговування. «Уже зараз чуємо від абонентів, які користуються безплатними послугами одного з великих гравців, скарги на те, що проблеми зі зв’язком розв’язуються дуже довго. «Ми ж вам надаємо безплатний інтернет. Тож що ви хочете?  Чекайте, через тиждень приїдемо» – так, за словами абонентів, неофіційно відповідають представники компанії», – розповідає Олександр Савчук.

Він уточнює, що якість обслуговування наразі є важливим і критичним показником: «Але, на жаль, цей показник, як мені здається, ніяк не контролює регулятор».

Можливе різке зростання тарифів у майбутньому. «Мобільні оператори мають величезну перевагу, а саме: надання послуг обмеженого ресурсу (мобільного зв’язку), які не доступні для інших учасників галузі. Цю перевагу вони намагаються використовувати на ринку фіксованого зв’язку, пропонуючи послуги безплатно. Що це принесе галузі? Найближчим часом матимемо зменшення конкуренції, через що абоненти надалі не зможуть користуватися якісними й недорогими послугами. Наприклад, у Франції, де колись було близько 500 операторів провайдерів, зараз залишилося лише чотири гравці без сталих мереж, що призвело до збільшення вартості домашнього інтернету до 30 євро.  В Україні після «зачистки» ринка від «зайвих» гравців імовірний такий самий сценарій», – припускає Олександр Арутюнян.

«Але, поки відсутні механізми впливу на недобросовісну конкуренцію, малі та середні постачальники можуть не витримувати конкуренції з великими операторами, які використовують прибутки від одних послуг для субсидування інших, що може призводити до монополізації ринку», – додає голова правління Асоціації правовласників та постачальників контенту (АППК) Наталія Клітна.

Думку провайдерів частково розділяє телеком-регулятор – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (далі – НКЕК, Нацкомісія).

«Сьогодні на ринку електронних комунікацій існує ймовірність спотворення конкуренції через демпінг роздрібних цін, який здійснюється шляхом перехресного субсидування. Це призводить до неефективного ціноутворення, створення бар’єрів для нових гравців, зниження інвестиційної привабливості галузі та ризику погіршення якості послуг у довгостроковій перспективі», – розповіли Mind в Нацкомісії.

Чи займаються мобільні оператори кроссубсидуванням

Це запитання Mind поставив «великій трійці». У «Київстар» відповіли, що «у своїй діяльності компанія дотримується принципів прозорості, рівних умов конкуренції та веде облік доходів і витрат відповідно до чинного законодавства».

У «Vodafone Україна» зазначили, що «компанія не здійснює кроссубсидування між послугами».

У lifecell поки не відповіли на запит нашого видання.

Mind перевірив «покази». «Київстар» у тарифах за мобільний зв’язок пропонує своїм абонентам «Суперсили без доплат», серед яких «Домашній інтернет». Тобто послуга фіксованого інтернету надається абонентам як подарунок – безоплатно.

Втім надання цієї послуги потребує витрат. За словами Олександра Савчука, у середньому на ринку собівартість послуги становить понад 100 грн на місяць і залежить від технології, кількості абонентів тощо.

Одночасно «Київстар» продає послугу фіксованого інтернету в пакеті з ТБ від 100 грн на місяць, у бандлі з мобільним зв’язком і ТБ – від 200 грн на місяць.  

«Враховуючі те, що медіагрупи (1+1, СТБ тощо) забороняють продавати ТБ нижче 99 грн на місяць, а мобільний зв’язок також коштує вище 100 грн на місяць – фіксований інтернет у таких тарифах має вигляд безплатного», – роз’яснює Микола Кучерук.

Він додає: за даними звітів «Київстар», середній дохід від одного абонента домашнього інтернету в компанії останні декілька років становить близько 100 грн на місяць (з невеликими коливаннями рік до року, за підсумками 2024-го – 136 грн на місяць. – Mind), тоді як ARPU (середній дохід на користувача) на ринку фіксованого інтернету – 220 грн на місяць. Враховуючи, що маржинальність фіксованому зв’язку становить до 30%, то складається враження, що «Київстар» роками продає послугу нижче собівартості.

У підсумку, за даними дослідження BRDO, «Київстар» – найбільшій в Україні оператор за кількістю абонентів фіксованого зв’язку – 2024 року мав найнижчий дохід від одного клієнта серед перших 10 гравців.

Джерело: BRDO

У «Vodafone Україна» (пропонує послуги від викуплених провайдерів «Фрінет» і «Фарлеп-Інвест») немає окремих пропозицій із безоплатною послугою фіксованого інтернету. Втім є цікаве ціноутворення. Оператор окремо продає «Інтернет для дому» від 250 грн на місяць та одночасно пропонує клієнтам бандл «3 в 1» (голосовий зв’язок, мобільний і фіксований інтернет) також від 250 грн на місяць по акції.

Оператор lifecell (пропонує послуги від компаній «Воля» і «Датагруп») окремо не надає фіксований інтернет без оплати. Але також дивує ціноутворенням. Бандл «мобільний зв'язок, ТБ, домашній інтернет» пропонується за 175 грн за 4 тижні. Одночасно оператор продає послуги лише мобільного зв’язку від 190 грн за 4 тижні. Окремих тарифів за фіксований інтернет на сайті не представлено.

Чи є таке дивне ціноутворення кроссубсидуванням?

Фахову оцінку «кейсів» мав би надати телеком-регулятор. За логікою, якщо у профільному законодавстві є заборона перехресного субсидування, Нацкомісія має періодично перевіряти дотримання правил гри.

Але цього не відбувається, розповідають Mind на ринку.

«Нацкомісія відповідальна за моніторинг і забезпечення дотримання законодавства у цій сфері. У річному звіті НКЕК за 2024 рік зазначено, що комісія охоплює всі напрямки та результати діяльності, зокрема стан та основні тенденції розвитку ринків електронних комунікацій. Однак конкретна інформація щодо результатів перевірок на предмет ціноутворення у звіті не деталізується, тобто діяльність у цьому напрямку не ведеться. Хоча вплив кроссубсидування на пересічних користувачів, як і на ринок загалом, – величезний», – наголошує Наталія Клітна.

«На нарадах НКЕК жаліється, що не має достатньо ресурсів для таких перевірок», – уточнює Микола Кучерук.

Сам регулятор у відповіді на запит Mind частково підтвердив «свідчення» з ринку. «НКЕК не моніторить, оскільки в чинному законодавстві відсутня норма щодо обов’язковості ведення роздільного обліку витрат за окремими послугами для всіх постачальників послуг», – зазначили в Нацкомісії.

Тож який вихід

Нещодавно у ВР зареєстровано законопроєкт №13330 «Про внесення змін до Закону України «Про електронні комунікації» щодо запобігання недобросовісному перехресному субсидуванню та врегулювання окремих питань вдосконалення процедури ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг».

Його автор, народний депутат Олександр Федієнко, у пояснювальній записці зазначає: «Серйозною проблемою для розвитку ринку електронних комунікацій постає демпінг роздрібних цін за рахунок перехресного субсидування. Так, чинним пунктом 2 частини першої статті 106 Закону передбачено, що одним із принципів ціноутворення у сфері електронних комунікацій є уникнення перехресного субсидування одних електронних комунікаційних послуг за рахунок інших. Проте закон не містить інструменту, що надавав би можливість проводити детальний моніторинг цін на рівні кожного суб’єкта господарювання, виявляти аномальні цінові коливання та приймати відповідні заходи для їх усунення з метою запобігання недобросовісному перехресному субсидуванню».

На останньому засіданні Нацкомісія вирішила «висловити позицію щодо доцільності його прийняття».

У відповіді на запит Mind регулятор уточнив, що в разі  запровадження цієї норми, «НКЕК у межах повноважень зможе відстежувати додержання принципів ціноутворення у сфері електронних комунікацій».

Які плюси і мінуси ухвалення законопроєкту

Це запитання Mind поставив двом сторонам конфлікту та регулятору. Як і прогнозувалося, інтернет-провайдери майже не знайшли мінусів. Тоді як мобільні оператори не побачили плюсів. 

Позиція провайдерів. Вони вважають, що норма про окремий облік – перший крок до розв’язання проблеми.  

«Законопроєкт посилює принцип уникнення перехресного субсидування через обов’язок ведення окремого обліку. Це чітко про усунення прогалин чинного законодавства, підсилення правової бази для реалізації декларативного принципу «уникнення» на практиці, який не працює», – пояснює Наталія Клітна.

Втім уточнює, що реальна боротьба за втілення цього принципу на практиці залежатиме від подальшого посилення методології та контролю НКЕК,  яка матиме можливість затвердити методику, розшифрувати «як уникати», і застосовувати інструменти моніторингу.

Загалом же в АППК бачать такі переваги окремого обліку:

• прозорість – дозволяє чітко бачити фінансові результати кожного виду послуг;
• контроль – сприяє виявленню та запобіганню кроссубсидуванню;
• конкуренція – створює рівні умови для всіх учасників ринку.

Та недоліки:

• адміністративне навантаження: необхідність ведення окремого обліку може збільшити витрати на бухоблік;
• складність впровадження: потребує розробки нових методик і навчання персоналу.

Микола Кучерук виділяє три плюси. Перший: операторам доведеться конкурувати не демпінгом, а якістю послуг, де вони суттєво програють більшості гравців на ринку (що підтверджується статистичними даними втрати абонентів, згідно з їхньою звітністю за 2022–2024 роки).

Другий: у невеликих і середніх провайдерів буде більше фінансового ресурсу на розвиток своєї мережі, тому що не потрібно буде боротися з демпінгом (а цінові війни в конкурентній боротьбі дуже ефективні).

Третій: збільшиться надходження податків, бо у випадку кроссубсидування зі збитків податки не сплачуються.

У Олександра Арутюняна схожа думка. «Мобільні оператори втратять можливість маніпулювати на ринку та з податками. Втім галузь буде врятована, що має неабияке значення під час війни, буде збережено сталість та автономність мереж, а також буде швидший перехід на нові технології», – вважає спікер.

Та уточнює, що деякі невеликі провайдери будуть змушені збільшити витрати на бухгалтерію: «Але після того, що на них уже скинули навантаження вести свій бізнес на загальній системі, це не буде вже так боляче, як зміна системи оподаткування. Тому для держави прийняття цих змін до закону є не просто важливим, а є стратегічно необхідним».

Позиція мобільних операторів. Компанії не згодні із законопроєктом.

У «Київстар» кажуть, що запропонована норма про окремий облік суперечить європейському праву, зокрема Кодексу електронних комунікацій ЄС, який встановлює, що загальна авторизація має ґрунтуватися на принципах мінімального регулювання, пропорційності та відкритості доступу до ринку.

Та додають, що компанія виступає за виключення цієї норми з тексту законопроєкту як такої, що порушує принцип правової визначеності й не відповідає обраному Україною шляху до ЄС.

У «Vodafone Україна» схожа аргументація: «Запропоноване розширення вимоги щодо ведення окремого обліку доходів і витрат на всіх учасників ринку, незалежно від їхнього статусу, не відповідає підходам, закріпленим у Кодексі ЄС про електронні комунікації. У ЄС таке зобов’язання застосовується виключно як регуляторний інструмент до операторів із суттєвою ринковою перевагою. Запровадження окремого обліку для всіх операторів не є обґрунтованим і суперечить як європейським підходам, так і специфіці українського ринку».

У lifecell наразі не відповіли на запит нашого видання.

Втім аргументація мобільних операторів трохи здивувала. По-перше, у країнах ЄС середня маржа EBIТDA мобільних операторів становить 30%. Такий низький показник (у порівнянні з українськими колегами, де маржа EBIТDA – близько 55%) ризикований для гри у кроссубсидування. До того ж європейські регулятори просувають принципи доброчесній конкуренції.

По-друге, українські мобільні операторі наразі вже ведуть внутрішній окремий облік доходів. «Київстар» щоквартально публікує звіти з окремими показниками мобільного й фіксованого зв’язку. У «Vodafone Україна» та lifecell послуги фіксованого інтернету надають окремі юридичні особи.

Позиція регулятора. НКЕК поки що не знайшла недоліків і перераховує лише плюси.

У Нацкомісії вважають, що встановлення вимоги щодо ведення окремого обліку є необхідною умовою для запобігання недобросовісному перехресному субсидуванню, а також дозволить забезпечити:

• прозорість фінансово-господарської діяльності у сфері електронних комунікацій кожного суб’єкта господарювання;
• можливість розробки ефективних стратегій щодо недопущення антиконкурентних практик, які можуть завдавати шкоди як кінцевим користувачам, так і іншим учасникам ринку;
• мінімізацію ризиків маніпулювання фінансовими показниками;
• чітке відстеження ключових показників діяльності у сфері електронних комунікацій, що у свою чергу сприятиме посиленню контролю за дотриманням регуляторних вимог;
• фінансову стабільність у менш прибуткових сегментах ринку без шкоди для загальної конкурентоспроможності суб’єктів господарювання.

Із 3 червня законопроєкт – на розгляді Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації. Народні депутати ще не висловили своєї позиції щодо його прийняття. І коли документ дійде до першого читання – наразі не відомо. Mind стежитиме за розвитком подій.