Зазвичай спадкоємці знають про нерухомість померлого. А от що робити, коли в них немає інформації про рахунки в банках і договори страхування рідних? Та взагалі, які права мають спадкоємці, як зобов’язані діяти фінустанови і які існують ризики при вступі у спадщину на подібні рухомі активи? Ці питання стали особливо актуальними під час війни.
Mind розбирався в тонкощах, які важливо пам'ятати щодо фінансової спадщини.
Прийняти спадщину можна за заповітом або якщо ви є рідною людиною померлому навіть без заповіту. З моменту, як людина пішла у засвіти, у її спадкоємців є шість місяців, щоб подати заяву на прийняття спадщини, розпочавши процедуру передачі майнових прав. Першочергове право успадкування – у дітей спадкодавця, того з подружжя, хто його пережив, і батьків.
Заява про прийняття спадщини пишеться в нотаріуса, проте набуває чинності лише тоді, коли минуть 6 місяців після смерті спадкодавця (про це читайте в колонці для Mind юриста Максима Боярчукова).
Нотаріус видає свідоцтво про спадщину, у якому зазначає майнові права та активи, які перейшли у спадок. Якщо відомо про кошти в банках чи страховиків, вони наслідуються як і все інше майно.
За українським законодавством, спадкоємець успадковує не лише майно, а й борги спадкодавця. «Якщо спадкоємець приймає майно, то приймає і зобов’язання. Якщо відмовляється від спадку, зобов’язань перед кредитором, наприклад банком, не виникає», – зазначає Крістіна Дрогозюк, юристка Громадського центру правосуддя в Одеській області.
Як пояснюють у Незалежній асоціації банків України (НАБУ), якщо власник вкладу при житті не зробив розпорядження щодо своїх коштів, то підставою звернення в банк є нотаріально оформлений документ про право на спадщину, де зазначається спадкоємець, частка в загальній сумі спадщини та реквізити рахунку. Отже, для банківських рахунків у свідоцтві про право на спадщину будуть вказані реквізити із зазначенням сум, аналогічно – для коштів накопичувального страхування.
З цим нотаріальним свідоцтвом про право на спадщину та паспортом треба звертатися до банку чи страховика, де лежать гроші, що переходять у спадок. Після перевірки всіх документів банк має перерахувати кошти на рахунок спадкоємця або видати їх готівкою.
До речі, якщо спадкоємець перебуває за кордоном, йому для оформлення спадщини не обов'язково приїздити до України. Можна надати нотаріальну довіреність своєму юристу або іншій довіреній особі, яка оформить прийняття спадщини в Україні. Саму нотаріальну довіреність видає, наприклад, українське консульство.
Координатор Комітету з питань правового забезпечення діяльності банків та захисту прав кредиторів НАБУ Інна Пушкар розповідає, що місцем відкриття спадщини вважатиметься останнє місце проживання спадкодавця.
«Якщо воно невідоме, то місцем відкриття спадщини вважатимуть місцезнаходження основної частини рухомого майна», – пояснює вона, маючи на увазі депозит. Отже, звертатися треба до нотаріуса за місцем проживання спадкоємця чи місцем відкриття банківського або страхового накопичення, а потім зі свідоцтвом про право на спадщину – до філії банку чи страховика, де відкрите накопичування.
У період дії воєнного стану законодавство спростили. Якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт на тимчасово окупованій території або на територіях, де ведуться бойові дії, заява про прийняття спадщини подається будь-якому нотаріусу.
Банківські вклади є банківською таємницею. Тому фінустанова надає спадкоємцям довідки щодо рахунків, у тому числі про наявність грошей, у разі смерті їх власників для подальшого оформлення свідоцтва на спадщину лише у двох випадках:
Запитати можна про наявність рахунків, вкладів, електронних гаманців і залишку коштів на них, індивідуальних банківських сейфів. Також можна звернутися із запитом про рухоме майно, що перебуває на збереженні або в заставі банку: предмети мистецтва, вироби з коштовних металів тощо.
Навіть якщо банку стало відомо про смерть клієнта, він самостійно не має права шукати спадкоємців і повідомляти їм про рахунки померлого. Тому, якщо родина не знає про стан таких рахунків, а заповідального розпорядження померлий не зробив, рідним доведеться самим шукати інформацію. Це можна робити через нотаріальні запити банкам.
«Перелік спадкоємців відповідно до чинного законодавства встановлює виключно нотаріус. Без розпорядження клієнта банк не має юридичного права вчиняти такі дії. Наявність грошей на рахунку клієнта – це банківська таємниця. Про факт смерті клієнта фінансова установа може дізнатися, наприклад, внаслідок звернення спадкоємця або нотаріусів спадкоємця для встановлення наявності коштів на рахунку загиблого», – пояснюють процедуру у пресслужбі Sense Bank.
«Банки та страховики не мають шукати спадкоємців померлих клієнтів. Процедуру прийняття спадщини ініціюють спадкоємці. Відповідно фінансова установа дізнається про факт смерті клієнта при зверненні спадкоємців або при надходженні запиту від нотаріуса», – підтверджує в. о. виконавчого директора НАБУ Дмитро Глінський.
Страхова компанія (СК) повідомляє спадкоємців про відповідні активи померлого, якщо в договорі страхування його життя чи накопичувального страхування вигодонабувачами вказані спадкоємці. У інших випадках СК не мають обов’язків, а головне – підстав для пошуку рідних померлого клієнта.
«Якщо за накопичувальним договором перестали надходити чергові платежі та клієнт не вимагає припинення договору, то може бути ситуація, що страхова сума буде зменшуватися до закінчення строку договору. Зі свого боку СК завжди спробує знайти клієнта, щоб повідомити йому про необхідність сплачувати черговий платіж. Якщо людина померла, то такі листи можуть побачити її рідні», – каже голова Асоціації «Страховий бізнес» (АСБ) В’ячеслав Черняхівський.
За його словами, СК не має доступу до реєстрів померлих громадян. Щоб прийняти спадщину необхідно підтвердити свою спорідненість із померлою особою. А саме надати: паспорт або паспортний документ; документи, що підтверджують родинні стосунки з померлою особою. Наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб.
Звісно, тут, як і у випадку з банками, можна звертатися через нотаріуса.
Щоб не було проблем із набуттям спадщини, треба скласти відповідні розпорядження в банку чи СК, надавши детальну інформацію про спадкоємця: ФІО, номер паспорта, адресу тощо. А також заздалегідь повідомити спадкоємцям про всі рахунки з назвою банків чи СК та суми на рахунках.
У рідкісних випадках банк може запідозрити, що клієнт помер, наприклад, якщо тривалий час немає жодних операцій. Зазвичай строки давності – це декілька років. Тоді спочатку рахунок переводиться в категорію неактивних.
Як пояснює юрист Ростислав Кравець: «У разі відсутності спадкоємців і наявності інформації про смерть власника рахунку, рахунок буде закритий, а кошти перераховані на спеціальний рахунок у банку».
Віктор Гальчинський, спікер Кредобанку, каже, що спадщина, яка не має спадкоємців, має бути визнана відумерлою (безгосподарним майном, яке не переходить до його спадкоємців. – Mind) та перейти у власність територіальної громади. Спадщина визнається відумерлою в разі відсутності спадкоємців (немає заповіту або рідні не звернулися самі), усунення їх від права на спадкування, а також відмови ними від прийняття спадщини.
Зазвичай це відбувається за двома сценаріями.
За першим сценарієм, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням рухомого майна зобов’язаний після спливу одного року з дати відкриття спадщини подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Як про це дізнається орган місцевого самоврядування?
Відділ реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) передає інформацію про факт смерті до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (ЄДРАЦС), Єдиного державного демографічного реєстру (паспортна система), а також у деяких випадках – до виконавчого комітету місцевої ради, якщо це передбачено процедурою в конкретному населеному пункті.
У невеликих громадах РАЦС і виконком зазвичай співпрацюють, тому орган місцевого самоврядування відразу дізнається про смерть мешканця. Місцева влада має право отримати кошти померлого при відсутності або бездіяльності інших спадкоємців.
Якщо в померлого були пенсійні чи зарплатні рахунки, то про них автоматично дізнається місцева влада, отримуючи право зробити нотаріальні запити у відповідні банки.
«Банк не може просто перерахувати кошти померлого до місцевого бюджету – це можливо тільки після визнання судом спадщини відумерлою та на запит відповідної територіальної громади. До визначення спадкоємців і визнання спадщини відумерлою банк продовжує зберігати кошти на рахунках померлої особи», – каже Віктор Гальчинський.
Другий сценарій – заява кредиторів. Гальчинський уточнює, що заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця. Кредитор має право на розшук майна боржника за законом, тобто може подати відповідні нотаріальні запити.
До звернення спадкоємців або ж органу місцевого самоврядування з рішенням суду про визнання спадщини відумерлою банк продовжує зберігати кошти померлого клієнта. Рахунки з такими коштами блокуються.
Якщо сповіщення про смерть рідного та/або інформація про існування в нього банківського рахунку прийшло родині із запізненням, і банк уже перерахував гроші до місцевого бюджету, то можна ініціювати процедуру їх повернення.
«Якщо банк здійснив перерахування коштів до місцевого бюджету, то рідні мають звертатись до органу, якому були перераховані кошти з рахунку клієнта», – запевняють в Ощадбанку.
Крістіна Дрогозюк розповідає, що, коли спадкоємці не звернулись яз заявою про відкриття спадщини в шестимісячний строк, а суд ухвалив рішення про визнання спадщини відумерлою, спадкоємці спочатку повинні звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
«Якщо нотаріус відмовить у вчиненні нотаріальних дій у зв’язку з пропущенням строку на прийняття спадщини, та при наявності поважних причин для поновлення цього строку, спадкоємці мають звернутисья до суду з відповідним позовом про поновлення строку на прийняття спадщини», – каже Дрогозюк.
Щоб повернути майно також потрібно подавати позов до суду. У випадку описаному вище (якщо нотаріус відмовив у відкритті спадкової справи) в одній судовій справі розглядаються обидві позовні заяви. Але позитивне рішення суду для спадкоємців можливо лише в разі наявності дійсно поважних причин.
Причинами для поновлення строку на прийняття спадщини може бути тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних силах України тощо.
«Із судової практики – необізнаність про існування майна не є поважною причиною. Якщо родичі, які рідко спілкувалися, не знали про смерть і не прийняли спадщину вчасно – це не є поважною причиною», – зазначає юрист Катерина Гутгарц.
«Наприклад, якщо спадкоємцем є військовозобовʼязана особа, яка тривалий час перебувала за кордоном, була обізнана про смерть спадкоємця, але не вступила у спадок через те, що не хотіла перетинати кордон через проведення мобілізації в Україні, суд може визнати таку причину пропущення строків на прийняття спадщини неповажною», – попереджає Дрогозюк.
Часто в рідних є доступ до кредитних карток одне одного. Після смерті людини родина може продовжити користуватися кредитними грошима. Проте бажано цього не робити.
Олександр Супрунович, директор департаменту роздрібних продуктів Кредобанку акцентує, що «при отриманні документально підтверджених відомостей про смерть клієнта, у якого наявна кредитна заборгованість, банк блокує кредитний ліміт і встановлює його на нульовому рівні».
За його словами, вся заборгованість, що існувала на момент смерті, з погашення кредиту переходить до спадкоємців у повному обсязі в разі прийняття ними спадщини.
Як було сказано вище, до моменту прийняття спадщини спадкоємець не має зобов'язань за коштами позичальника. У разі ж вступу у спадщину він переоформлює на себе заборгованість у сумі, що зафіксована на день смерті спадкодавця.
«Банк вживає передбачених законодавством заходів, спрямованих на погашення заборгованості, зокрема направляє спадкоємцям вимоги про задоволення вимог банку як кредитора. Спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, згідно зі статтею 1282 Цивільного кодексу України», – уточнюють в Ощадбанку.
До моменту вступу спадкоємців у володіння боргом відсотки за кредитом не нараховуються. «У разі отримання інформації про смерть клієнта банк визнає заборгованість за кредитом проблемною та припиняє нарахування процентів», – пояснюють в Ощадбанку.
«Якщо кредитним лімітом померлої людини випадково користувалися спадкоємці – відповідальності немає. Банк скасує і не нараховуватиме відсотки на борг у період від смерті позичальника до прийняття спадщини спадкоємцем», – каже Віктор Гальчинський.
Але водночас він попереджає: «Якщо кредитним лімітом користувався не спадкоємець – можливі варіанти».
«Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», – уточнює Інна Пушкар.
Як пояснюють у Sense Bank, коли в загиблого спадщина перебуває за кордоном, то спадкування відбувається за законами тієї держави, де перебуває об’єкт спадкування: «Якщо ми говоримо про банківські рахунки, то для одержання коштів доцільно звертатися до банку, у якому перебували кошти, за отриманням переліку необхідного пакету документів».
«Малолітні та неповнолітні діти спадкодавця вважаються автоматично такими, що прийняли спадщину, без будь-яких дій з їхнього боку», – наголошує Катерина Гутгарц.
За її словами, спадщина оформляється на дитину її рідними. Проте якщо дитина сирота, то їй призначається опікун або піклувальник. З 14 до 18 років дитина вже може розпоряджатися майном за згоди піклувальника.
Борги дитина теж успадковує, проте лише в розмірі вартості іншого успадкованого майна. Якщо жодного майна, крім боргів, немає, пишеться відмова від спадщини.