Як забезпечити ефективність портів перед майбутнім відновленням. Рекомендації Світового банку
І якою оцінкою морського вантажного трафіку у 2035 році керується фінустанова
«Логістична система має вирішальне значення для економіки України» – такою тезою відкривається нещодавнє дослідження Світового банку «Транспортно-логістична система України. Поточні та перспективні можливості та виклики».
Дослідники відзначають надзвичайну стійкість та адаптивність української транспортно-логістичної системи й вирішальну роль морських портів.
Проте підтримка майбутнього економічного зростання та розширення зовнішньої торгівлі потребуватиме вдосконалення транспортної системи, зокрема портової галузі.
Автори дослідження вказують на напрямки, за якими треба модернізувати портовий сектор. Їхня реалізація допоможе ефективно обслуговувати майбутнє зростання торговельних потоків. При цьому наведено високі оцінки майбутніх вантажопотоків у середньостроковій перспективі, які, ймовірно, стануть можливими після відновлення традиційних секторів економіки та появи нових торговельних моделей.
Mind аналізує деякі основні положення дослідження, що стосуються перспектив портової галузі.
Яку частку експорту нині обслуговують порти?
У 2024 році Україна збільшила експорт товарів проти 2023 року на 30,8% – до 131,2 млн тонн. Загальна вартість експорту зросла на 15,3% – до $41,7 млрд.
«Такому зростанню сприяло суттєве поліпшення роботи українських морських портів і відкриття нового чорноморського коридору», – зазначають дослідники.
Завдяки відкриттю нового коридору запрацювали глибоководні порти Великої Одеси. З вересня 2023-го до середини травня 2025 року коридором пройшов вантажопотік обсягом 120 млн тонн, зокрема експортні вантажі до 53 країн.
Торік морпорти збільшили перевалку проти 2023 року на 57% – до 97,3 млн тонн. Зокрема, обробка експортних вантажів сягнула 88,2 млн тонн, імпортних – 8,8 млн тонн. Отже, портова галузь обробила 67% експортного товаропотоку, наблизившись до показників довоєнних років, коли частка морського експорту перевищувала 70%.
Дослідники порахували, що минулого року новий коридор забезпечив приблизно на $8 млрд більше надходжень завдяки як додатковим обсягам експорту, так і зниженню транспортних витрат. Ця цифра включає експорт агропродукції на $6,1 млрд, експорт залізної руди (переважно до Китаю) на $1 млрд, а також зменшення високих витрат на альтернативну експортну логістику агропродукції на $840 млн, коли доступність чорноморських портів була обмеженою.
Якими пріоритетами керуватися в підтримці та розвитку портів?
«Портовий сектор певний час успішно справлявся з дедалі більшими обсягами, зокрема експорту масової агропродукції, але його неконвенційна структура управління нині перешкоджає подальшому розвитку та операційній ефективності портів», – йдеться в дослідженні.
Щоб підтримати майбутнє економічне відновлення, збільшення та розширення зовнішньої торгівлі, потрібне вдосконалення транспортної системи. У портовому секторі аналітики виокремлюють два стратегічних напрями: підвищення ефективності критично важливих чорноморських портів та забезпечення стійкого функціонування портів Дунаю.
Чорноморські порти в короткостроковій перспективі потребують поліпшення мультимодальної доступності та вдосконалення перевантажувальних операцій.
«Необхідно поліпшити управління вантажними перевезеннями паралельно з відновленням залізничної доступності портів шляхом ремонту пошкодженої залізничної інфраструктури», – наголошують дослідники. Заразом із цим потрібні оновлення залізничного парку – особливо магістральних і маневрових локомотивів, а також модернізація перевантажувального обладнання у портах.
У довгостроковій перспективі необхідно завершити перехід до повноцінної моделі управління «порт – лендлорд», що поліпшить управління розвитком портів і сприятиме залученню приватних інвестицій. Модель передбачає надання Адміністрації морських портів України (АМПУ) повноважень на управління портовими територіями, що дозволить комплексно планувати та розвивати порти.
Нині численні ділянки в портах належать різним власниками, зокрема місцевим органам влади та приватним суб’єктам, що призводить до неефективного й некоординованого використання дефіцитних портових земель.
Дунайські порти потребуватимуть цілеспрямованої підтримки як важливий елемент стійкості портової галузі та «страховка» на випадок нових обмежень у Чорному морі. Відповідні заходи мають містити підтримку судноплавних параметрів підхідних каналів завдяки днопоглибленню, технічне обслуговування навігаційних систем і запровадження конкурентних тарифів на залізничні перевезення до/з портів.
Окрім того, дослідники говорять про національний план розвитку портів як частину державної транспортної стратегії, який допоможе підвищити ефективність розподілу вантажопотоків завдяки встановленню чіткої мети й визначенню пріоритетів інвестицій і концесій.
Як може змінитися обсяг морського трафіка в середньостроковій перспективі?
Хоча експерти банку наголошують на «високій невизначеності» перспектив попиту на українському ринку вантажних перевезень у 10-річній перспективі, вони все-таки наводять орієнтовні прогнозні оцінки динаміки морського, залізничного та автомобільного вантажопотоків у 2035 році порівняно із 2019 роком.
Зокрема, перспектива морських перевезень може виглядати наступним чином: обсяг вихідного трафіка зросте на 16%, вхідного – на 144%.
Референтною базою визначено 2019 рік, який став найуспішнішим для 13 українських морпортів у період після російської анексії Криму (тимчасової втрати п’яти кримських морпортів). Того року морпорти досягли вантажообігу 160 млн тонн, зокрема експортний трафік становив 120,9 млн тонн, імпортний – 25,8 млн тонн, транзитний – 11 млн тонн (основу транзиту сформували російські вантажі залізорудної сировини та аміаку).
Обсяг експортного, імпортного та транзитного вантажопотоків морпортів у 2019–2024 роках, млн тонн
| Напрямок трафіка | 2019 р. | 2020 р. | 2021 р. | 2022 р. | 2023 р. | 2024 р. |
| Експорт | 120,9 | 122,9 | 118,2 | 47,8 | 56,3 | 88,2 |
| Імпорт | 25,8 | 23,7 | 24,1 | 6,2 | 5,3 | 8,8 |
| Транзит | 11 | 10,1 | 8,7 | н/д | н/д | 0,15 |
Джерело даних: АМПУ
Дослідники припускають, що 2035 року перевалку вантажів зможуть здійснювати 10 морпортів. Зараз працює шість: три порти Великої Одеси (Південний, Чорноморськ, Одеса) та три порти Дунайського кластеру (Ізмаїл, Рені, «Усть-Дунайськ»). Додатково вантажну роботу й обслуговування комерційного флоту можуть відновити морпорти Миколаїв, Ольвія, Херсон, а також Білгород-Дністровський. Поза цим сценарієм залишаються азовські порти Маріуполь, Бердянськ і чорноморський Скадовськ.
Відповідно до наведених вище прогнозних оцінок, орієнтовні показники роботи морпортів у 2035 році можуть бути такими:
- обсяг вихідного вантажопотоку перетне позначку 150 млн тонн;
- обсяг вхідного – перевищить 60 млн тонн.
Отже, річний вантажообіг портової галузі може перевищити рівень 210 млн тонн.
Прогноз зміни обсягу вантажопотоків в Україні у 2035 році
Як фінустанова моделювала заявлений прогноз?
«Високі оцінки майбутніх вантажопотоків, що базуються на прогнозах макроекономічних показників та аналізі торговельного потенціалу України, проведеному Світовим банком, передбачають певний рівень відновлення усталених секторів економіки та появу нових торговельних потоків», – йдеться в дослідженні.
Передусім дослідники говорять про відновлення промисловості та торговельних зв’язків із довгостроковими партнерами в регіонах Близького Сходу, Північної Африки, Східної Азії та Тихоокеанського регіону.
Вони також вказують на торговельний потенціал подальшої інтеграції з ЄС. Йдеться не лише про інтенсифікацію звичних товарних потоків, а про розвиток галузей, які генеруватимуть товари з вищою доданою вартістю, що може призвести до формування нових торговельних моделей.
Окрім того, додаткові вантажопотоки можуть бути простимульовані угодами про вільну торгівлю, серед останніх прикладів – угоди з Канадою або Туреччиною, укладені торік.
Загальний обсяг перевезень моделювався пропорційно до зростання реального ВВП, експорту та імпорту на основі відповідних прогнозів МВФ, оприлюднених у його звіті по Україні (грудень 2024 року).
«Припущення МВФ щодо ступеня контролю територій і завершення бойових дій наприкінці 2025 року переносяться. У середньостроковій перспективі торгівля з росією та білоруссю не передбачається. Не робиться жодних чітких припущень щодо членства України в ЄС і пов'язаної із цим еволюції торгівлі. Товарна та географічна структура експорту України в міру відновлення її економіки визначається експортним потенціалом», – йдеться у звіті.
При цьому дослідники зауважили, що не проводили аналізу майбутнього розвитку конкретних секторів економіки та взаємозв’язку між загальним обсягом торгівлі і якістю транспортної інфраструктури.
«Враховуючи високу невизначеність щодо того, як розвиватиметься попит на вантажні перевезення в Україні, наведені тут цифри слід розглядати виключно як орієнтовні, що представляють один із кількох потенційних сценаріїв», – наголосили аналітики.
Джерело: uspa.gov.ua
Як прогноз співвідноситься з нинішнім станом вантажної бази?
Хоча така оцінка перспектив умовна, очевидно, все ж варто взяти до уваги поточний реальний стан вантажопотоків, зокрема динаміку обсягів морського трафіку у 2024–2025 роках.
Якщо саме показники морпортів 2024 року вважати реальною референтною базою, виходить, загальний обсяг морського трафіку через десятиліття розглядається на рівні, що більш ніж удвічі перевищує торішній. Зокрема, вихідний вантажопотік – на понад 50%, вхідний – приблизно всемеро. В абсолютному вимірі і вихідний, і вхідний вантажопотоки мають додати орієнтовно по 50 млн тонн.
Ба більше, фактична «точка відліку» вочевидь буде нижчою цьогоріч. Протягом першої половини 2025 року фіксувалося поступове падіння місячних обсягів морського трафіку, передусім через сповільнення експорту зернових.
У I кварталі 2025 року вантажообіг морпортів становив 23 млн тонн проти 27,8 млн тонн за аналогічний період минулого року. А перше півріччя портова галузь пройшла з показником приблизно 40 млн тонн проти майже 53 млн тонн торік (перевалка зернових становила 20,3 млн тонн проти 33,5 млн тонн торік).
Остаточно обсяг морського трафіку цього року визначатимуть передусім показники нового врожаю, а також цінова кон’юнктура на ринках аграрних товарів і залізної руди. Та, очевидно, нинішня динаміка портової перевалки найточніше показує зміни вантажного балансу країни на четвертому році великої війни. Отож саме стан вантажної бази в перспективі наступних років потребує окремої ґрунтовної уваги.